Високий вміст фібриногену у вагітних – патологія чи гіпердіагностика?

Анотація

Збільшення вмісту фібриногену (ФГ) під час вагітності вважають захисним механізмом проти кровотечі під час пологів. Підвищення концентрації ФГ посилює агрегацію еритроцитів, в’язкість плазми крові, мікросудинний опір – постійні елементи патогенезу артеріальної гіпертензії, інсульту, ішемічної хвороби серця. Також її пов’язують зі зростанням імовірності розвитку прееклампсії та інсульту з подальшими неврологічними розладами.
Крім беззаперечного значення для гемостазу, ФГ напряму пов’язаний з кількома фізіологічними і патофізіологічними станами, як-от інфекція, загоєння ран, пухлинний процес і тяжкість атеросклерозу. Також йому належить вирішальна роль у розвитку вагітності. Материнський ФГ необхідний для прогресу вагітності, оскільки стабілізує матково-плацентарне сполучення на фібриноїдному шарі плодово-материнського стику. Повідомлень про дослідження патологічних форм ФГ в Україні не знайдено.
Мета дослідження: порівняння показників концентрації ФГ та пов’язаних з ним елементів системи згортання крові вагітних і роділь у різних гестаційних термінах та після пологів.
Матеріали та методи. Досліджували кров з ліктьової вени 30 роділь у терміні гестації 22–27 тиж (екстремально передчасні пологи (ЕПП) – І група), 37 роділь у терміні 28–34 тиж (ранні передчасні пологи (РПП) – ІІ група) та 40 роділь з гестаційним терміном 37–41 тиж (група контролю (ГК) – ІІІ група). У зібраних зразках визначали вміст ФГ, D-димер (Dd), протромбіновий індекс (ПІ), активований частковий тромбопластиновий час (АЧТЧ), а також рівні гемоглобіну (Hb), гематокриту (Ht) та загального білка (ЗБ) плазми крові.
Усі роділлі були госпіталізовані в активній фазі І періоду пологів і не отримували інфузійної терапії. У термінах гестації, відповідних ЕПП, РПП та ГК, обстежено по 10 вагітних, що перебували на амбулаторному обліку у Перинатальному центрі, для порівняння досліджуваних показників поза пологовою діяльністю.
Показники біохімічної коагулограми вивчали на напівавтоматичному коагулометрі Helena C-2 (Helena Biosciences, Велика Британія).
Результати. Вміст ФГ зростав від 4,2±0,56 г/л у терміні 22–27 тиж до 4,4±0,57 г/л напередодні пологів з розбіжністю від 3,5 до 5,0 г/л. Серед усіх роділь концентрація ФГ була нижчою за 4,5 г/л, відповідно по групах: 4,5±0,81; 4,1±0,74 та 4,1±0,65 г/л (р<0,05). Через 24 год після розродження концентрація ФГ у ГК зросла до 5,0±0,82 г/л, а через 48 год – до 5,3±1,19 г/л, що перевищувало показники роділь груп ЕПП та РПП та вагітних цих же термінів, де найвищий показник становив 4,5±0,81 г/л у групі ЕПП (p<0,05).
Зростання показника Dd зі збільшенням терміну вагітності спостерігалося у всіх вагітних (від 274±133,3 до 501±174,7 μг/л). Воно продовжилося протягом першої післяпологової доби – до 685±157,5 μг/л, знизилося на другу добу – 429±198,9 μг/л (p<0,05), наближаючись до показників груп ЕПП та РПП (487±267,0 та 397±202,3 μг/л; p>0,05) і вагітних таких самих термінів.
Показники вмісту Hb знизилися до 106±8,9 г/л, а Ht – до 35±6,1% з прогресуванням вагітності. У роділь групи ПП вони були вірогідно вищі за показники вагітних відповідних термінів, зростаючи на другу добу після пологів – 110±6,7 г/л та 41±3,1%.
У клінічних групах не було значних крововтрат. У всіх вагітних і роділь показники АЧТЧ та ПІ відрізнялись у межах від 27,0±3,51 с до 35,4±3,43 с та від 88±4,8% до 101±5,2% відповідно.
Висновки. 1. Поступове зростання концентрації фібриногену (ФГ) зі збільшенням терміну вагітності від 4,2±0,56 г/л у 22–27 тиж до 4,4±0,57 г/л до терміну пологів свідчить про підвищення рівня ФГ у здорових вагітних як про адаптаційну відповідь організму на формування додаткового судинного русла.
2. Надмірне зростання рівня ФГ є наслідком гемоконцентрації, а не абсолютної гіперфібриногенемії, і може бути ознакою патологічних процесів, в основі яких лежить гіповолемія. При екстремально передчасних пологах (ЕПП) концентрація ФГ у роділь становила 4,5±0,81 г/л. Більш високі значення ФГ, гемоглобіну та гематокриту у роділь з ЕПП, ніж у вагітних у ті самі терміни, є свідченням недостатньої гемодилюції, що можна розглядати як один із патогенетичних механізмів передчасної пологової діяльності.
3. Лабораторні показники стану системи згортання крові – АЧТЧ, ПІ – за відсутності кровотечі діагностичного значення не мають.