Сучасний підхід до лікування інфекцій сечових шляхів під час вагітності
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Інфекції сечових шляхів (ІСШ) є вкрай поширеною патологією серед вагітних і породіль, маніфестація яких відбувається саме під час вагітності. Фізіологічні зміни в організмі жінки створюють оптимальний фон для інфікування або активації агресії власних мікробних середовищ – мікрофлори, що колонізує періуретральну ділянку і належить здебільшого до сімейства ентеробактерій та стафілококів.
Клінічні прояви ІСШ у період вагітності є вкрай варіабельними і не завжди відповідають звичайному перебігу захворювання, що зумовлює пошук сучасних підходів до діагностики та лікування. Також ІСШ є одним з провідних факторів, що провокують тяжкі ускладнення вагітності і можуть призводити до несприятливих акушерських наслідків.
Мета дослідження: оцінювання ефективності сучасного етіопатогенетичного підходу до лікування ІСШ під час вагітності.
Матеріали та методи. У дослідженні, яке розпочалося у 2022 році і триває по даний час, залучено 1615 вагітних у термінах гестації 6-37 тижнів з клінічною маніфестацією ІСШ. Дана робота демонструє результати анкетування 615 вагітних з ІСШ в термінах гестації від 20 до 28 тижнів напередодні та через місяць після призначення лікування. Спостереження цих жінок під час вагітності проходило в жіночих консультаціях комунальних некомерційних підприємств в усіх областях України.
На етапі призначення лікування обстежуваних жінок розподілено на дві групи. До основної групи увійшли 374 вагітні з встановленими діагнозами гострого уретриту, гострого циститу, гестаційного пієлонефриту (ГП) та безсимптомної бактеріурії (ББУ), яким з метою лікування пропонували антибактеріальні та уросептичні засоби відповідно до діючих клінічних настанов у поєднанні з рослинним уроантисептиком, що містить 120 мг екстракту ягід журавлини та по 36 мг екстрактів золототисячника, кореня любистку, розмарину, а також допоміжні речовини. До групи порівняння включено 241 вагітну з встановленими діагнозами гострого уретриту, гострого циститу, ГП та ББУ, яким з метою лікування проявів ІСШ пропонували виключно антибактеріальні та уросептичні засоби.
Ефективність методів лікування було оцінено на підставі розробленої анкети з інформацією про основні симптоми, що є характерними для захворювань сечовидільної системи, до та через місяць після призначеного лікування.
Результати. На фоні додавання до основної антибактеріальної, уросептичної терапії рослинного уроантисептика, що містить 120 мг екстракту ягід журавлини та по 36 мг екстрактів золототисячника, кореня любистка, розмарину, а також допоміжні речовини вже через місяць від початку лікування у більшості вагітних основної групи відзначали відсутність скарг, пов’язаних:
з частим сечовипусканням – 354 (94,6%) (група порівняння – 208 (86,3%); р<0,05), необхідністю термінового сечовипускання – 374 (99,1%) (група порівняння – 232 (96,3%); р<0,05), відчуттям неповного спорожнення сечового міхура – 348 (93,3%) (група порівняння – 202 (83,9%); р<0,05),
з болем: при сечовипусканні – 369 (98,7%) (група порівняння – 231 (95,9%); р<0,05), у нижній частині живота, не асоційованим із сечовипусканням, – 366 (97,9%) (група порівняння – 230 (95,9%); р<0,05), у попереку – 369 (98,7%) (група порівняння – 229 (95,1%); р<0,05),
з виділеннями із сечівника, не пов’язаними з сечовипусканням, – 374 (100,0%) (група порівняння – 233 (96,7%); р<0,05).
Висновки. На фоні призначення рослинного уроантисептика, що містить 120 мг екстракту ягід журавлини та по 36 мг екстрактів золототисячника, кореня любистку, розмарину, а також допоміжні речовини, як доповнення до основної антибактеріальної та уросептичної терапії у вагітних основної групи у достовірно більшій кількості випадків відзначено відсутність скарг, пов’язаних з проявами інфекцій сечових шляхів.
Застосування рослинного уроантисептика, що містить 120 мг екстракту ягід журавлини та по 36 мг екстрактів золототисячника, кореня любистку, розмарину, є безпечним і створює сприятливі передумови для перебігу вагітності та подальшого розродження за рахунок потенціювання ефектів антибактеріальної і уросептичної терапії та ефективної профілактики рецидивів інфекцій сечових шляхів.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Kalinderi K, Delkos D, Kalinderis M, Athanasiadis A, Kalogiannidis I. Urinary tract infection during pregnancy: current concepts on a common multifaceted problem. J Obstet Gynaecol. 2018;38(4):448-53. doi: 10.1080/01443615.2017.1370579.
Allen SR. Urinary tract infections in pregnancy. In: Clinical Maternal-Fetal Medicine. CRC Press; 2021, p. 1-7. doi: 10.1201/9781003222590-67.
El-kashif MML. Urinary tract infection among pregnant women and its associated risk factors: A cross-sectional study. Biomed Pharmacol J. 2019;12(4):2003-10. doi: 10.13005/bpj/1832.
Johnson CY, Rocheleau CM, Howley MM, Chiu SK, Arnold KE, Ailes EC. Characteristics of Women with Urinary Tract Infection in Pregnancy. J Womens Health (Larchmt). 2021;30(11):1556-64. doi: 10.1089/jwh.2020.8946.
Naumchyk OM. Modern aspects of treatment and prevention of acute and recurrent urinary tract infections. Obstet, Gynecol, Reprod. 2021;46(5):18-9.
Urinary Tract Infections in Pregnant Individuals. Obstet Gynecol. 2023;142(2):435-45. doi: 10.1097/AOG.0000000000005269.
Habak PJ, Carlson K, Griggs, Jr RP. Urinary Tract Infection in Pregnancy [Internet]. In: StatPearls Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2024. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK537047/.
Czajkowski K, Broś-Konopielko M, Teliga-Czajkowska J. Urinary tract infection in women. Prz Menopauzalny. 2021;20(1):40-7. doi: 10.5114/pm.2021.105382.
Chu CM, Lowder JL. Diagnosis and treatment of urinary tract infections across age groups. Am J Obstet Gynecol. 2018;219(1):40-51. doi: 10.1016/j.ajog.2017.12.231.
Glaser AP, Schaeffer AJ. Urinary Tract Infection and Bacteriuria in Pregnancy. Urol Clin North Am. 2015;42(4):547-60. doi: 10.1016/j.ucl.2015.05.004.
Balachandran L, Jacob L, Al Awadhi R, Yahya LO, Catroon KM, Soundararajan LP, et al. Urinary Tract Infection in Pregnancy and Its Effects on Maternal and Perinatal Outcome: A Retrospective Study. Cureus. 2022;14(1):e21500. doi: 10.7759/cureus. 21500.
Sheppard M, Ibiebele I, Nippita T, Morris J. Asymptomatic bacteriuria in pregnancy. Aust N Z J Obstet Gynaecol. 2023;63(5):696-701. doi: 10.1111/ajo.13693.
Baer RJ, Nidey N, Bandoli G, Chambers BD, Chambers CD, Feuer S, et al. Risk of Early Birth among Women with a Urinary Tract Infection: A Retrospective Cohort Study. AJP Rep. 2021;11(1):e5-e14. doi: 10.1055/s-0040-1721668.
US Preventive Services Task Force; Owens DK, Davidson KW, Krist AH, Barry MJ, Cabana M, et al. Screening for Asymptomatic Bacteriuria in Adults: US Preventive Services Task Force Recommendation Statement. JAMA. 2019;322(12):1188-94. doi: 10.1001/jama.2019.13069.
Curtiss N, Meththananda I, Duckett J. Urinary tract infection in obstetrics and gynaecology. Obstet, Gynaecol Reprod Med. 2017;27(9):261-5. doi: 10.1016/j.ogrm.2017.06.006.
Obeagu EI, Ofodile A, Okwuanaso CB. A review of urinary tract infections in pregnant women: Risks factors. J Pub Health Nutri. 2023;6(1):26-35.
Heytens S, De Sutter A, Coorevits L, Cools P, Boelens J, Van Simaey L, et al. Women with symptoms of a urinary tract infection but a negative urine culture: PCR-based quantification of Escherichia coli suggests infection in most cases. Clin Microbiol Infect. 2017;23(9):647-52. doi: 10.1016/j.cmi.2017.04.004.
Sheerin NS, Glover EK. Urinary tract infection. Med. 2019;47(9):546-50. doi: 10.1016/j.mpmed.2019.06.008.
Kaur R, Kaur R. Symptoms, risk factors, diagnosis and treatment of urinary tract infections. Postgrad Med J. 2021;97(1154):803-12. doi: 10.1136/postgradmedj-2020-139090.
Zhabchenko IA, Tertychna-Telyuk SV, Korniets NG. Clinical and statistical aspects of the course of urinary system infections during pregnancy (retrospective analysis). Mozhaev Ukr J Extreme Med. 2017:36-43.
Kushnirenko S. Urinary tract infections in women. Reprod Women Health. 2021;(9-10):28-32. doi: 10.30841/2708-8731.9-10.2021.252582.
Schneeberger C, Erwich JJHM, van den Heuvel ER, Mol BWJ, Ott A, Geerlings SE. Asymptomatic bacteriuria and urinary tract infection in pregnant women with and without diabetes: Cohort study. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2018;222:176-81. doi: 10.1016/j.ejogrb.2017.12.013.
Ministry of Health of Ukraine. Standard of medical care «Normal pregnancy» [Internet]. Order No. 1437. 2022 Aug 9. 45 p. Available from: https://www.dec.gov.ua/ mtd/normalna-vagitnist/.
Wuorela M. Infections of the urinary tract. In: Guidelines on the principles of evidence-based medicine [Internet]. Created by DUODECIM Medical Publications, Ltd. Instruction No. 00232; May 22, 2017. 14 p. Available from: http://guidelines.moz.gov.ua/documents/ 2918?id=ebm00232&format=pdf.
Gupta P, Song B, Neto C, Camesano TA. Atomic force microscopy-guided fractionation reveals the influence of cranberry phytochemicals on adhesion of Escherichia coli. Food Funct. 2016;7(6):2655-66. doi: 10.1039/c6fo00109b.
Zaitsev VI. Cranberry vs Antibiotics for Urinary Tract Infections: Are There Chances of Winning? [Internet] Kidney J. 2021;10(2). Available from: http://www.mif-ua.com/archive/article/50797.