Клінічна ефективність профілактики великих акушерських синдромів
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: розроблення методу профілактики великих акушерських синдромів (ВАС) з позиції єдиного генезу, детермінованого морфофункціональними порушеннями у фетоплацентарній системі (ФПС), та оцінювання його клінічної ефективності.
Матеріали та методи. Обстежено 155 жінок групи високого ризику щодо розвитку ВАС. І група – 32 вагітні, яким проводили профілактику ВАС низькими дозами ацетилсаліцилової кислоти (АСК) по 100–150 мг per os 1 раз на день з 12-го до 36-го тижня вагітності; ІІ група – 31 вагітна, яким з 6-го по 16-й тиждень профілактичне лікування проводили прогестероном за схемою: 200 мг 1 раз на день per vaginum щодня; ІІІ група – 36 вагітних, які отримували профілактичну монотерапію, що складається з вживання препарату магнію у комплексі з вітаміном В6 трьома курсами по 6 тиж; ІV група – 56 вагітних, які відмовилися від будь-яких профілактичних заходів.
Для оцінювання ефективності профілактичної терапії здійснювали динамічне обстеження вагітних груп дослідження, їхніх плодів та новонароджених. Статистичне оброблення результатів досліджень проводили з використанням стандартних програм Microsoft Excel 5.0 та Statistica 6.0.
Результати. Аналіз акушерських та перинатальних наслідків у жінок групи високого ризику щодо розвитку ВАС засвідчив, що розвиток плацентарної недостатності (ПН) у ІV групі реалізувався у 100% (56 випадків), у тому числі тяжкі форми становили 51,8% (29 випадків); частота ПН у І, ІІ та ІІІ групах становила відповідно 12,5% (4 випадки), 29,0% (9 випадків) та 36,6% (11 випадків) і була достовірно нижчою (р<0,05); передчасні пологи по 3 випадки фіксували у І та ІІІ групах спостереження, що становило відповідно 9,3% та 8,3% (р<0,05), у ІІ групі – 2 випадки (6,5%); р<0,05.
У цілому, реалізація ВАС (прееклампсії, синдрому затримки росту плода, передчасних пологів) у І групі становила 25,0% (8 випадків), у тому числі тяжкі форми – 3,1% (1 випадок); у ІІ групі – 29,0% (9 випадків), тяжкі форми – 2 випадки (6,3%); у ІІІ групі – 30,6% (11 випадків), тяжкі форми – 3 випадки (8,3%) – проти 100,0 (56 випадків) реалізації усіх клінічних проявів ВАС у ІV групі дослідження (р<0,05).
Висновки. Перспективним напрямком профілактики ВАС у групі високого ризику щодо їхнього розвитку є послідовне на ранніх термінах гестації призначення низьких доз АСК за розробленим методом, що демонструє найбільшу ефективність: достовірне зниження частоти прееклампсії, плацентарної недостатності із затримкою росту плода, передчасних пологів, тяжких форм прееклампсії за оптимізованими стандартами доказової медицини – число вагітних, яким необхідно проводити профілактику, 1,4; 95% довірчий інтервал (ДІ): 1,1–1,7; відношення шансів 5,3; 95% ДІ: 4,7–5,8.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Hoffman MK. The great obstetrical syndromes and the placenta. BJOG. 2023;130(3):8-15. doi: 10.1111/1471-0528.17613.
Carter AM. Unique Aspects of Human Placentation. Int J Mol Sci. 2021;22(15):8099. doi: 10.3390/ijms22158099.
Abbas Y, Turco MY, Burton GJ, Moffett A. Investigation of human trophoblast invasion in vitro. Hum Reprod Update. 2020;26:501-13. doi: 10.1093/humupd/dmaa017.
Cornish EF, McDonnell T, Williams DJ. Chronic Inflammatory Placental Disorders Associated With Recurrent Adverse Pregnancy Outcome. Front Immunol. 2022;13:825075. doi: 10.3389/fimmu.2022.825075.
Docheva N, Romero R, Chaemsaithong P, Tarca AL, Bhatti G, Pacora P, et al. The profiles of soluble adhesion molecules in the «great obstetrical syndromes». J Matern Fetal Neonatal Med. 2019;32(13):2113-36. doi: 10.1080/14767058.2018.1427058.
Jung E, Romero R, Yeo L, Gomez-Lopez N, Chaemsaithong P, Jaovisidha A, et al. The etiology of preeclampsia. Am J Obstet Gynecol. 2022;226(2S):844-66. doi: 10.1016/j.ajog.2021.11.1356.
Harper T, Kuohung W, Sayres L, Willis MD, Wise LA. Optimizing preconception care and interventions for improved population health. Fertil Steril. 2023;120(3 Pt 1):438-48. doi: 10.1016/j.fertnstert.2022.12.014.
Cha J, Sun X, Dey SK. Mechanisms of implantation: strategies for successful pregnancy. Nat Med. 2012;18(12):1754-67. doi: 10.1038/nm.3012.
Atrash H, Jack B. Preconception Care to Improve Pregnancy Outcomes. Sci J Hum Growth Dev. 2020;30(3):355-62. doi: 10.7322/jhgd.v30.11064.
Davenport BN, Wilson RL, Jones HN. Interventions for placental insufficiency and fetal growth restriction. Placenta. 2022;125:4-9. doi: 10.1016/j.placenta.2022.03.127.
Damhuis SE, Ganzevoort W, Gordijn SJ. Abnormal Fetal Growth: Small for Gestational Age, Fetal Growth Restriction, Large for Gestational Age: Definitions and Epidemiology. Obstet Gynecol Clin North Am. 2021;48(2):267-79. doi: 10.1016/j.ogc.2021.02.002.
George H, Steeves KL, Mercer GV, Aghaei Z, Schneider CM, Cahill LS. Endothelial nitric oxide deficiency results in abnormal placental metabolism. Placenta. 2022;128:36-8. doi: 10.1016/j.placenta.2022.08.013.
Guerby P, Tasta O, Swiader A, Pont F, Bujold E, Parant O, et al. Role of oxidative stress in the dysfunction of the placental endothelial nitric oxide synthase in preeclampsia. Redox Biol. 2021;40:101861. doi: 10.1016/j.redox.2021.101861.
Rasool A, Alvarado-Flores F, O’Tierney-Ginn P. Placental Impact of Dietary Supplements: More Than Micronutrients. Clin Ther. 2021;43(2):226-45. doi: 10.1016/j.clinthera.2020.11.017.
Cureton N, Korotkova I, Baker B, Greenwood S, Wareing M, Kotamraju VR, et al. Selective Targeting of a Novel Vasodilator to the Uterine Vasculature to Treat Impaired Uteroplacental Perfusion in Pregnancy. Theranostics. 2017;7(15):3715-31. doi: 10.7150/thno.19678.
Poon LC, Shennan A, Hyett JA, Kapur A, Hadar E, Divakar H, et al. The International Federation of Gynecology and Obstetrics (FIGO) initiative on pre-eclampsia: A pragmatic guide for first-trimester screening and prevention. Int J Gynaecol Obstet. 2019;145(1):1-33. doi: 10.1002/ijgo.12802.
Rolnik DL, Nicolaides KH, Poon LC. Prevention of preeclampsia with aspirin. Am J Obstet Gynecol. 2022;226(2):1108-19. doi: 10.1016/j.ajog.2020.08.045.
Zur RL, Kingdom JC, Parks WT, Hobson SR. The Placental Basis of Fetal Growth Restriction. Obstet Gynecol Clin North Am. 2020;47(1):81-98. doi: 10.1016/j.ogc.2019.10.008.
Melamed N, Baschat A, Yinon Y, Athanasiadis A, Mecacci F, Figueras F, et al. FIGO (international Federation of Gynecology and obstetrics) initiative on fetal growth: best practice advice for screening, diagnosis, and management of fetal growth restriction. Int J Gynaecol Obstet. 2021;152(1):3-57. doi: 10.1002/ijgo.13522.
Brosens I, Puttemans P, Benagiano G. Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. Am J Obstet Gynecol. 2019;221(5):437-56. doi: 10.1016/j.ajog.2019.05.044.
Sun C, Groom KM, Oyston C, Chamley LW, Clark AR, James JL. The placenta in fetal growth restriction: What is going wrong? Placenta. 2020;96:10-8. doi: 10.1016/j.placenta.2020.05.003.
Deer E, Jones J, Cornelius DC, Comley K, Herrock O, Campbell N, et al. Progesterone Induced Blocking Factor Reduces Hypertension and Placental Mitochondrial Dysfunction in Response to sFlt-1 during Pregnancy. Cells. 2021;10(11):2817. doi: 10.3390/cells10112817.
Romanenko TG, Sulimenko OM. Prevention of preeclampsia in women with multiple pregnancies after assisted reproduction. Wiad Lek. 2020;73(3):494-7.
Song W, Guo Q, Puttabyatappa M, Elangovan VR, Wang J, Li F, et al. FGR-associated placental insufficiency and capillary angiogenesis involves disruptions in human placental miRNAs and mRNAs. Heliyon. 2024;10(6):e28007. doi: 10.1016/j.heliyon.2024.e28007.
Mahajan S, Alexander A, Koenig Z, Saba N, Prasanphanich N, Hildeman DA, et al. Antigen-specific decidual CD8+ T cells include distinct effector memory and tissue-resident memory cells. JCI Insight. 2023;8(17):e171806. doi: 10.1172/jci.insight.171806.
Lager S, Sovio U, Eddershaw E, van der Linden MW, Yazar C, Cook E, et al. Abnormal placental CD8+ T-cell infiltration is a feature of fetal growth restriction and pre-eclampsia. J Physiol. 2020;598(23):5555-71. doi: 10.1113/JP279532.
Carter AM. Evolution of Placental Hormones: Implications for Animal Models. Front Endocrinol (Lausanne). 2022;13:891927. doi: 10.3389/fendo.2022.891927.
Tong M, Abrahams VM. Immunology of the Placenta. Obstet Gynecol Clin North Am. 2020;47(1):49-63. doi: 10.1016/j.ogc.2019.10.006.
Schust DJ, Bonney EA, Sugimoto J, Ezashi T, Roberts RM, Choi S, et al. The Immunology of Syncytialized Trophoblast. Int J Mol Sci. 2021;22(4):1767. doi: 10.3390/ijms22041767.
Lemish NY. Features of obstetric and perinatal pathology in pregnant women with complications from the group of major obstetric syndromes. Reprod Health Women. 2022;(2):59-65.
Lemish N. Basic principles and structure of risk assessment for major obstetric syndromes. Reprod Health Women. 2022;8:32-40.
Mintser AP. Statistical research methods in clinical medicine. Pract Med. 2018;(3):41-5.
Laba O. Prevention of fetoplacental complex disorders in women at risk and threat of preterm birth (literature review). Reprod Health Women. 2021;(2):32-6. doi: 10.30841/2708-8731.2.2021.232522.
Petrenko Ye., Strubchevska K. Preterm labor: issues of prognosis, prevention and management (Literature review). Reprod Health Women. 2021;(3):57-64. doi: 10.30841/2708-8731.3.2021.234245.
Kon’kov D, Bevz G, Piskun A, Bodnarchuk O. Promising directions for creating a strategy for effective drug prevention of preeclampsia (Literature review). Reprod Health Women. 2022;(3):49-61. doi: 10.30841/2708-8731.3.2022.262376.
Gerasymchuk V, Zagorodnya O, Krukovets D. Evaluation of the effectiveness of acetylsalicylic acid prescription for the prevention of obstetric complications by logistic regression. Reprod Health Women. 2021;(5):19-27. doi: 10.30841/2708-8731.5.2021.240021.