Характеристика репродуктивного потенціалу жінок з ендометріомами яєчників
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Ендометріоз є однією з найбільш досліджуваних гормонозалежних патологічних станів у сучасній гінекологічній практиці, який діагностують у 300 млн жінок репродуктивного віку в усьому світі. Частота ендометріозу у загальній популяції жінок становить 10–15%, у 46% пацієнток із безпліддям, у 80% хворих із синдромом тазового болю. Ендометріоми яєчників у структурі зовнішнього генітального ендометріозу становлять 64%.
Мета дослідження: визначення стану оваріального резерву у жінок репродуктивного віку з ендометріомами яєчників залежно від методики хірургічного лікування.
Матеріали та методи. До дослідження залучено 120 пацієнток репродуктивного віку з ендометріомами яєчників, яким проведено оперативне лікування лапароскопічним доступом, та 30 жінок контрольної групи, яких долучено до обстеження з метою оцінювання фізіологічних показників оваріального резерву, що звернулись щодо вирішення питань контрацепції.
До І групи включено 60 жінок, яким з метою гемостазу інтраопераційно виконано біполярну коагуляцію (БК) мозкового шару яєчників, із них у 30 проведено інверсійну кістектомію (підгрупа ІА) та у 30 – традиційну (підгрупа ІБ).
До ІІ групи увійшли 60 пацієнток, у яких інтраопераційно застосовано БК мозкового і кіркового шарів, з яких у 30 виконано інверсійну кістектомію (підгрупа ІІА) та у 30 – традиційну (підгрупа ІІБ).
Проведено ехографічне, допплерометричне та гормональне оцінювання функціонального стану яєчників (визначення концентрації антимюллерова гормону (АМГ), базального рівня фолікулостимулювального гормону (ФСГ), інгібіну В у плазмі крові) до та через 3 міс після оперативного лікування.
Результати. Показники оваріального резерву пацієнток досліджуваних груп до проведеного оперативного лікування достовірно відрізнялись від показників жінок контрольної групи, що проявлялось зниженням кількості антральних фолікулів (АФ) в 1,6 раза, зменшенням об’єму яєчникової тканини в 1,5 раза, зниженням індексу васкуляризації (ІВ) у 2,4 раза та індексу кровотоку (ІК) в 1,2 раза, підвищенням показника ФСГ в 1,3 раза, зниженням рівнів АМГ в 1,3 раза та зниженням рівня інгібіну В у 2,3 раза (p<0,05).
Після проведеного хірургічного втручання відзначено ще більш виражені патологічні зміни репродуктивного потенціалу, що пов’язано з глибокими нейросудинними розладами у яєчниках і загибеллю частини генеративних клітин внаслідок проведеної кістектомії та гемостазу із застосуванням високочастотної енергії.
Висновки. При застосуванні БК мозкового та кіркового шарів яєчників виявлено зменшення кількості АФ на 48,8% та об’єму тканини оперованого яєчника на 41,3% порівняно з доопераційним періодом, що у 4,1 та 3,1 раза більше, ніж при БК мозкового шару (p<0,05). Порушення гормонального гомеостазу проявлялось компенсаторним підвищенням рівня ФСГ на 46,8% та зниженням рівня АМГ на 23,5% (p<0,05).
У разі застосування БК мозкового шару яєчника з інверсійною цистектомією зниження оваріального резерву виражено найменше. Використання БК мозкового і кіркового шарів яєчника з інверсійною цистектомією призводить до зменшення оваріального резерву до низького рівня у 2,2 раза рідше, ніж при застосуванні класичної цистектомії (p<0,05).
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Chaggar P, Tellum T, Thanatsis N, De Braud LV, Setty T, Jurkovic D, et al. Prevalence of deep and ovarian endometriosis in women attending a general gynecology clinic: prospective cohort study. Ultrasound Obstet Gynecol. 2023;61:632-41. doi: 10.1002/uog.26175.
Becker CM, Bokor A, Heikinheimo O, Horne A, Jansen F, Kiesel L, et al. ESHRE guideline: endo metriosis. Hum Reprod Open. 2022;2022:9.
World Health Organization. ICD-11 for mortality and morbidity statistics [Internet]. Geneva: WHO; 2019. Available from: https://icd.who.int/browse11/lm/en.
Younis JS, Iskander R, Fauser B, Izhaki I. Does an association exist between menstrual cycle length within the normal range and ovarian reserve biomarkers during the reproductive years? A systematic review and meta-analysis. Hum Reprod Update. 2020;26:904-28. doi: 10.1093/humupd/dmaa013.
Dongye H, Tian Y, Qi D, Du Y, Yan L. The impact of endometrioma on embryo quality in in vitro fertilization: A retrospective cohort study. J Clin Med. 2023;12(6):2416. doi: 10.3390/jcm12062416.
Andreotti RF, Timmerman D, Strachowski LM, Froyman W, Benacerraf BR, Bennett GL, et al. O-RADS US risk stratification and management system: a consensus guideline from the ACR ovarian-adnexal reporting and data system committee. Radiol. 2020;294:168-85. doi: 10.1148/radiol.2019191150.
Wu M, Cui G, Lv S, Chen L, Tian Z, Yang M, et al. Deep convolutional neural networks for multiple histologic types of ovarian tumors classification in ultrasound images. Front Oncol. 2023;13:1154200. doi: 10.3389/fonc.2023.1154200.
Ștefan RA, Ștefan PA, Mihu CM, Csutak C, Melincovici CS, Crivii CB, et al. Ultrasonography in the Differentiation of Endometriomas from Hemorrhagic Ovarian Cysts: The Role of Texture Analysis. J Pers Med. 2021;11(7):611. doi: 10.3390/jpm11070611.
Guerriero S, Van Calster B, Somigliana E, Ajossa S, Froyman W, De Cock B, et al. Age-related differences in the sonographic characteristics of endometriomas. Hum Reprod. 2016;31:1723-31. doi: 10.1093/humrep/dew113.
Guerriero S, Saba L, Pascual MA, Ajossa S, Rodriguez I, Mais V, et al. Transvaginal ultrasound vs magnetic resonance imaging for diagnosing deep infiltrating endometriosis: systematic review and meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 2018;51:586-95. doi: 10.1002/uog.18961.
Collins BG, Ankola A, Gola S, McGillen K. Transvaginal US of endometriosis: looking beyond the endometrioma with a dedicated protocol. Radiographics. 2019;39:1549-68. doi: 10.1148/rg.2019190045.
Sahin H, Abdullazade S, Sanci M. Mature cystic teratoma of the ovary: a cutting edge overview on imaging features. Insights Imaging. 2017;8:227-41. doi: 10.1007/s13244-016-0539-9.
Christiansen F, Epstein EL, Smedberg E, Åkerlund M, Smith K, Epstein E, et al. Ultrasound image analysis using deep neural networks for discriminating between benign and malignant ovarian tumors: comparison with expert subjective assessment. Ultrasound Obstet Gynecol. 2021;57:155-63. doi: 10.1002/uog.23530.
Muzii L, Galati G, Mattei G, Chinè A, Perniola G, Di Donato V, et al. Expectant, Medical, and Surgical Management of Ovarian Endometriomas. J Clin Med. 2023;12:1858. doi: 10.3390/jcm12051858.
Dyndar OA, Dymarska OZ. Medical-social audit of reproductive age women with ovarian endometriomas. Clin Med. 2024;20(1):4-11. doi: 10.32345/2664-4738.1.2024.01.
Younis JS, Shapso N, Fleming R, Ben-Shlomo I, Izhaki I. Impact of unilateral versus bilateral ovarian endometriotic cystectomy on ovarian reserve: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod Update. 2019;25:375-91. doi: 10.1093/humupd/dmy049.
Lupean RA, Ștefan PA, Csutak C, Lebovici A, Măluțan AM, Buiga R, et al. Differentiation of Endometriomas from Ovarian Hemorrhagic Cysts at Magnetic Resonance: The Role of Texture Analysis. Medicina (Kaunas). 2020;56(10):487. doi: 10.3390/medicina56100487.
Gleicher N, Weghofer A, Barad DH. Defining ovarian reserve to better understand ovarian aging. Reprod Biol Endocrinol. 2011;9:23. doi: 10.1186/1477-7827-9-23.
Shapoval OS, Vorontsova LL. Features of management of ovarian endometrioid cysts in patients of reproductive age. Reprod Health Women. 2020;1(1):27-30. doi: 10.30841/2708-8731.1.2020.209333.
Benyuk V, Kurochka V, Susak K, Drupp J, Bala O. Hormonal homeostasis in women of reproductive age with adenomyosis. Reprod Health Women. 2022:(7):10-3. doi: 10.30841/2708-8731.7.2022.272464.
Tolstanova G, Lubkovska O, Gladenko S. Features of the course of genital endometriosis and its recurrence in women of reproductive age. Reprod Health Women. 2023;(2):38-42. doi: 10.30841/2708-8731.2.2023.278279.
Vannuccini S, Reis FM, Coutinho LM, Lazzeri L, Centini G, Petraglia F. Surgical treatment of endometriosis: prognostic factors for better quality of life. Gynecol Endocrinol. 2019;35:1010-4. doi: 10.1080/09513590.2019.1616688.
Ergun B, Ozsurmeli M, Dundar O, Comba C, Kuru O, Bodur S. Changes in markers of ovarian reserve after laparoscopic ovarian cystectomy. J Minim Invasive Gynecol. 2015;22:997-1003. doi: 10.1016/j.jmig.2015.05.001.
Kim YJ, Cha SW, Kim HO. Serum anti-Müllerian hormone levels decrease after endometriosis surgery. J Obstet Gynecol. 2017;37:342-6. doi: 10.1080/01443615.2016.1239071.
Anh ND, Ha NTT, Tri NM, Huynh DK, Dat DT, Thuong PTH, et al. Long-term follow-up of anti-mullerian hormone levels after laparoscopic endometrioma cystectomy. Int J Med Sci. 2022;19:651-8. doi: 10.7150/ijms.69830.
Asgari Z, Rouholamin S, Hosseini R, Sepidarkish M, Hafizi L, Javaheri A. Comparing ovarian reserve after laparoscopic excision of endometriotic cysts and hemostasis achieved either by bipolar coagulation or suturing: a randomized clinical trial. Arch Gynecol Obstet. 2016;293:1015-22. doi: 10.1007/s00404-015-3918-4.
Harris BS, Jukic AM, Truong T, Nagle CT, Erkanli A, Steiner AZ. Markers of ovarian reserve as predictors of future fertility. Fertil Sterile. 2023;119:99-106. doi: 10.1016/j.fertnstert.2022.10.014.
Wang D, Liu H, Li D, Qiu L, Dai J, Sun D, et al. Comparison of the impact of single-port laparoscopic and conventional laparoscopic ovarian cystectomy on the ovarian reserve in adult patients with benign ovarian cysts. Minim Invasive Ther Allied Technol. 2020;29:224-31. doi: 10.1080/13645706.2019.1624575.
Choi C, Kim WY, Lee DH, Lee SH. Usefulness of hemostatic sealants for minimizing ovarian damage during laparoscopic cystectomy for endometriosis. J Obstet Gynecol Res. 2018;44:532-9. doi: 10.1111/jog.13542.
Lim H, Park SJ, Paik H, Mun J, Lee EJ, Lee S, et al. Preservation of the ovarian reserve and hemostasis during laparoscopic ovarian cystectomy by a hemostatic agent versus suturing for patients with ovarian endometriosis: study protocol for randomized controlled, non-inferiority trial (PRAHA-2 trial). Trials. 2021;22:473. doi: 10.1186/s13063-021-05431-1.
Bishop LA, Gunn J, Jahandideh S, Devine K, Decherney AH, Hill MJ. Endometriosis does not affect live -birth rates in frozen embryo transfers of euploid blastocysts. Fertil Steril. 2021;115(2):416-22. doi: 10.1016/j.fertnstert.2020.07.050.
Del Forno S, Orsini B, Verrelli L, Caroli M, Aru AC, Lenzi J, et al. Dienogest alone or dienogest combined with estrogens in the treatment of ovarian endometriomas, that is the question. A retrospective cohort study. Arch Gynecol Obstet. 2023;308:1341-9. doi: 10.1007/s00404-023-07125-2.
Pacchiarotti A, Frati P, Milazzo GN, Catalano A, Gentile V, Moscarini M. Evaluation of serum anti-Mullerian hormone levels to assess the ovarian reserve in women with severe endometriosis. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2014;172:62-4. doi: 10.1016/j.ejogrb.2013.10.003.