Дисплазія шийки матки, цервіцит і запальні захворювання кишечника – чи існує взаємозв’язок? ( Огляд літератури)

Анотація

Стан здоров’я жіночого населення України викликає особливе занепокоєння через зростання рік у рік кількості передракових та онкологічних захворювань репродуктивних органів. Доброякісні та передракові патології шийки матки посідають важливе місце серед гінекологічних захворювань.
Метою цієї статті є огляд зарубіжної літератури та вітчизняних джерел для оцінювання ризику дисплазії та раку шийки матки у пацієнток із запальними захворюваннями кишечника (ЗЗК) та цервіцитом.
Ранній початок статевого життя та велика кількість сексуальних партнерів є факторами підвищеного ризику зараження вірусом папіломи людини (ВПЛ) та іншими інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Травматизація епітелію шийки матки – механічна чи внаслідок ІПСШ – може спричинити проникнення ВПЛ у базальний шар епітелію шийки матки. Раку шийки матки (РШМ) передують ураження епітелію шийки матки ВПЛ, у тому числі плоскоклітинні інтраепітеліальні ураження низького та високого ступенів, які зазвичай діагностують у жінок репродуктивного віку.
Цервікальна інтраепітеліальна неоплазія (cervical intraepithelial neoplasia – CIN) характеризується порушенням дозрівання та диференціювання клітин багатошарового плоского епітелію і є найчастішою формою морфологічного передраку шийки матки. До 90% CIN локалізуються на межі одношарового циліндричного та багатошарового плоского епітелію (зона трансформації). CIN різного ступеня є передраковим захворюванням, у якого індекс малігнізації (онкологічної трансформації) може сягати 50%.
Клінічний перебіг диспластичних змін при CIN безсимптомний та специфічні скарги у пацієнток відсутні. Під час інфекційного процесу у піхві CIN може супроводжуватися збільшенням кількості вагінальних виділень у вигляді слизу або сукроватих виділень. Тому у сучасних умовах своєчасна діагностика, ефективне лікування і профілактика передракових процесів, до яких належать CIN шийки матки, є одним із важливих завдань гінеколога. Особливої уваги заслуговують жінки перименопаузального віку, яких традиційно відносять до групи ризику.
На сьогодні у літературі є відомості про те, що захворювання мультифакторної природи становлять 90–95% усіх захворювань, до яких належить і СIN шийки матки. Незважаючи на великі дослідницькі зусилля та досягнення у стратегіях скринінгу та профілактики, РШМ, як і раніше, є невирішеною проблемою для громадської охорони здоров’я, особливо у країнах з низьким та середнім рівнем доходу. Щороку у світі більш ніж у півмільйона жінок діагностують РШМ.
Світова наукова спільнота приділяє надзвичайну увагу вивченню епідеміології, патогенезу, лікуванню та розробленню методів профілактики неопластичних процесів взагалі та РШМ зокрема. Наразі це не було ретельно вивчено, і відсутні великі дослідження, які б ураховували різноманітні потенційні фактори. Розуміння факторів ризику розвитку РШМ у пацієнток із ЗЗК і цервіцитом може допомогти розробити стратегії скринінгу та профілактики і, зрештою, покращити результати лікування.