Cучасні тенденції лікування бактеріального вагінозу у першовагітних у першій половині гестації

Анотація

Вагітність на тлі бактеріального вагінозу (БВ) супроводжується високим ризиком виникнення різноманітних акушерських та перинатальних ускладнень, зокрема невиношування, передчасного переривання вагітності, плацентарної дисфункції, передчасного розриву плодових оболонок, хоріоамніоніту, багатоводдя тощо. Скринінг на БВ проводять у першій половині вагітності під час взяття жінки на облік, проте з урахуванням гестаційного віку багато препаратів з антимікробною та антисептичною дією категорично протипоказані, оскільки справляють ембріо- та фетотоксичний вплив.
Своєчасне виявлення та корекція порушень мікробіоценозу пологових шляхів є вкрай важливим елементом у профілактиці низки акушерських та перинатальних ускладнень. Збалансований підхід у лікуванні дисбіозу піхви полягає у використанні сучасних комбінованих антисептичних препаратів для місцевого лікування, що не містять антибактеріальних компонентів, та є безпечними для застовсування під час всієї вагітності.
Мета дослідження: визначення ефективності лікування БВ у першовагітних у першій половині гестації.
Матеріали та методи. Обстежено 126 першовагітних віком 18–35 років у першій половині гестації під час взяття на облік з приводу вагітності. Відбір учасниць проводили рандомізовано.
До основної групи увійшли 36 першовагітних з терміном гестації до 20 тиж зі встановленим діагнозом БВ за критеріями Amsel та Hay–Ison, які використовували комбінований антисептичним засіб (хлоргексидин та хлорофіліпт) – по 1 свічці вагінально двічі на добу, курс лікування – 5 днів. До групи контролю увійшли 30 першовагітних з терміном гестації до 20 тиж з нормоценозом.
Усім жінкам визначали рН піхвових виділень з подальшою мікроскопією нативного мазка, зафарбованого за Грамом, проводили культуральне дослідження. Також визначали відповідність критеріям Amsel з подальшим оцінюванням за критеріями Hay–Ison. Клінічний ефект оцінювали за даними клінічного обстеження до застосування та на 6-й день застосування комбінованого антисептичного засобу (хлоргексидин та хлорофіліпт) з використанням бактеріоскопічного та бактеріологічного методів.
Результати. Нормальне значення рН спостерігалось лише у кожної п’ятої обстеженої вагітної (28 жінок – 22,2%), у решти ж відзначали порушення кислотності піхвового середовища. Нормоценоз спостерігався лише серед 1/3 першовагітних (37 жінок – 29,4%). У третини пацієнток діагностовано БВ (36 жінок – 28,6%), у кожної п’ятої вагітної – вульвовагінальний кандидоз (28 жінок – 22,2%).
У здорових вагітних (контрольна група, n=30) основним компонентом мікробіоценозу були Lactobacillus spp. з незначним вмістом факультативно-анаеробних мікроорганізмів. В основній групі переважали Atopobium vaginae (38,9%), Gardnerella vaginalis (33,3%), Prevotella bivia (27,8%), Candida spp. (22,2%), а також Lactobacillus spp. у низьких титрах. До проведеного лікування усі 36 вагітних основної групи відповідали 3-у типу за критеріями Hay–Ison з домінуванням морфотипів Gardnerella vaginalis та/або Mobiluncus і незначною кількістю або повною відсутністю лактобацил, що і слугувало підставою для встановлення діагнозу БВ. Після проведеного лікування у 34 вагітних виявлено тип 1 (94,4%) та у 2 вагітних – тип 2 (5,6%).
Результати мікробіологічного дослідження свідчать про нормалізацію вмісту біотопу з переважанням Lactobacillus spp. у жінок основної групи з наближенням показників до групи контролю.
Висновки. Оскільки вагітність на тлі БВ супроводжується високим ризиком акушерських та перинатальних ускладнень, преморбідне тло яких закладається ще у першій половині вагітності, є нагальна необхідність проведення санації пологових шляхів. Препаратами вибору при БВ у першій половині гестації є місцеві комбіновані засоби широкого спектра дії.
Універсальний антисептик з протизапальною дією, до складу якого входять два компоненти – хлоргексидин та хлорофіліпт, повністю відповідає рекомендаціям щодо ефективності і безпечності та може застосовуватись при БВ у першій половині вагітності.