Профілактика інфекційних ускладнень кесарева розтину в умовах зростаючої антибіотикорезистентності
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
В умовах глобального зростання антибіотикорезистентності набуває актуальності оптимізація профілактики інфекційних ускладнень кесарева розтину (КР) з переоцінюванням настанов на ультракороткі схеми застосування антибіотиків (АБ). З огляду на сучасні дані щодо негативних наслідків застосування АБ у вагітних для мікробіоти плода, зростає роль антисептиків, які використовують місцево, не переходять до дитини, а також рідше спричинюють резистентність, мають ширший спектр антимікробної активності.
Мета дослідження: клінічне обґрунтування попередження інфекційних ускладнень КР шляхом локального застосування антисептика з декаметоксином.
Матеріали та методи. Проведено порівняльне дослідження двох однорідних груп жінок з низьким інфекційним ризиком, розроджених шляхом елективного КР.
У 1-й групі (55 жінок) застосовано антисептик з декаметоксином на всіх етапах абдомінального розродження: у передопераційному обробленні шкіри і піхви, інтраопераційному зрошенні внутрішньої поверхні матки, швів на матці, підшкірної клітковини. У 2-й групі (55 пацієнток) проведено загальноприйняту антибактеріальну профілактику.
У ході проведення клініко-мікробіологічних паралелей використано ультразвуковий моніторинг інволюції матки, результати огляду на 42-у добу після КР та інформацію про стан новонародженої дитини.
Результати. Виявлено відсутність в обох групах інфекційних ускладнень пуерперію, інфікування місця оперативного втручання, тенденцій та ознак запальних реакцій.
У 2-й групі у 5,5% жінок спостерігалося часткове розходження швів на шкірі на фоні утворення сероми і перехідної інфільтрації підшкірної клітковини. Відсутність таких явищ у 1-й групі слід вважати наслідком цитопротекторної дії декаметоксину. Використання антисептика з декаметоксином має фармакоекономічні переваги порівняно зі схемами антибіотикопрофілактики.
Висновки. Застосування антисептика з декаметоксином у періопераційному забезпеченні кесарева розтину поєднує в собі можливості безпечного зменшення використання антибіотиків, ефективного протиінфекційного захисту з гарантованою безпекою для дитини.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Betrán AP, Ye J, Moller AB, Zhang J, Gülmezoglu AM, Torloni MR. The Increasing Trend in Caesarean Section Rates: Global, Regional and National Estimates: 1990-2014. PLOS ONE. 2016;11(2):e0148343. doi: 10.1371/journal.pone.0148343.
Betran A, Torloni M, Zhang J, Gülmezoglu A. et al. WHO Statement on Caesarean Section Rates. BJOG. 2015;123(5):667-70. doi: 10.1111/1471- 0528.13526.
Betran AP, Ye J, Moller AB, Souza JP, Zhang J. Trends and projections of caesarean section rates: global and regional estimates. BMJ Glob Health. 2021;6(6):e005671. doi: 10.1136/bmjgh-2021-005671.
Chien P. Global rising rates of caesarean sections. BJOG. 2021;128(5):781-2. doi: 10.1111/1471-0528.16666.
Tulandi T. ERAS and reducing opioid use in Obstetrics and Gynecology. Best Pract Amp Res Clin Obstet Amp Gynaecol. 2022:102300. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2022.102300.
Bratzler DW, Dellinger EP, Olsen KM, Perl TM, Auwaerter PG, Bolon MK. et al. Clinical practice guidelines for antimicrobial prophylaxis in surgery. Am J Health Syst Pharm. 2013;70(3):195-283. doi: 10.2146/ajhp120568.
Meng X, Chen K, Yang C, Li H, Wang X. The Clinical Efficacy and Safety of Enhanced Recovery After Surgery for Cesarean Section: A Systematic Review and Meta-Analysis of Randomized Controlled Trials and Observational Studies. Front Med (Lausanne). 2021;8:694385. doi: 10.3389/fmed.2021.694385.
Pinto-Lopes R, Sousa-Pinto B, Azevedo L. Single dose versus multiple dose of antibiotic prophylaxis in caesarean section: a systematic review and meta-analysis. BJOG. 2016;124(4):595-605. doi: 10.1111/1471-0528.14373.
Tkachenko RA, Kaminsky VV. Modern prevention, diagnosis and treatment of postoperative infections in obstetrics and gynecology. Med Aspects Women Health. 2018;1(114):5-11.
Smaill FM, Grivell RM. Antibiotic prophylaxis versus no prophylaxis for preventing infection after cesarean section. Cochrane Database Syst Rev. 2014;2014(10):CD007482. doi: 10.1002/14651858.
Bollig C, Nothacker M, Lehane C, Motschall E, Lang B, Meerpohl JJ, et al. Prophylactic antibiotics before cord clamping in cesarean delivery: a systematic review. Acta Obstet Gynecol Scand. 2018;97(5):521-35. doi: 10.1111/aogs.13276.
Nadgir CA, Biswas DA. Antibiotic Resistance and Its Impact on Disease Management. Cureus. 2023;15(4):e38251. doi: 10.7759/cureus.38251.
World Health Organization. Global antimicrobial resistance and use surveillance system (GLASS) report [Internet]. Geneva: WHO; 2022. 82 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789240062702.
Azad MB, Konya T, Persaud RR, Guttman DS, Chari RS, Field CJ, et al. Impact of maternal intrapartum antibiotics, method of birth and breastfeeding on gut microbiota during the first year of life: a prospective cohort study. BJOG. 2016;123(6):983-93. doi: 10.1111/1471-0528.13601.
Nogacka A, Salazar N, Suárez M, Milani C, Arboleya S, Solís G, et al. Impact of intrapartum antimicrobial prophylaxis upon the intestinal microbiota and the prevalence of antibiotic resistance genes in vaginally delivered full-term neonates. Microbiome. 2017;5(1):93. doi: 10.1186/s40168-017-0313-3.
Huang H, Jiang J, Wang X, Jiang K, Cao H. Exposure to prescribed medication in early life and impacts on gut microbiota and disease development. Clin Med. 2024;68:102428. doi: 10.1016/j.eclinm.2024.102428.
Šumilo D, Nirantharakumar K, Willis BH, Rudge GM, Martin J, Gokhale K. et al. Long-term impact of pre-incision antibiotics on children born by caesarean section: a longitudinal study based on UK electronic health records. Health Technol Assess. 2022;26(30):1-160. doi: 10.3310/zyzc8514.
Hermansson H, Kumar H, Collado MC, Salminen S, Isolauri E, Rautava S. Breast Milk Microbiota Is Shaped by Mode of Delivery and Intrapartum Antibiotic Exposure. Front Nutr. 2019;6:4. doi: 10.3389/fnut.2019.00004.
Boyko VV, Zamyatin PN, Savvi SA, Zamyatin DP, Voskresenska NM. Clinical vicoristan decasanu pid hour window operation on the authorities of the cervenoe empty. Kharkiv Surg School. 2020;1:169-74. doi: 10.37699/2308-7005.1.2020.29.
Sulima VP. Administration of dekasan for intraoperative pyoinflammatory complications in abdominal surgery in proctology. Ukr J Chemother. 2012;3:225-6.
Paliy GK, Kovalchuk VP, Derkach NM, Paliy DV. Substantiation of the effectiveness of the antiseptic drug Decasan in the treatment of patients with purulent-inflammatory diseases. Ukr J Chemother. 2010;1-2:78-82.
Nazarchuk OA, Chereshniuk IL, Nazarchuk HH. The research of antimicrobial efficacy of antiseptics decamethoxin, miramistin and their effect on nuclear DNA fragmentation and epithelial cell cycle. Wiad Lek. 2019;72(3):374-80.
Ministry of Health of Ukraine. On approval of the Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care «Stable coronary heart disease of the heart» [Internet]. 2021. Order № 2857. 2021 Dec 23. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2857282-21#Text.
Larsson DG, Flach CF. Antibiotic resistance in the environment. Nat Rev Microbiol. 2021;20(5):257-69. doi: 10.1038/s41579-021-00649-x.
Zaman SB, Hussain MA, Nye R, Mehta V, Mamun KT, Hossain N. A Review on Antibiotic Resistance: Alarm Bells are Ringing. Cureus. 2017;9(6):e1403. doi: 10.7759/cureus.1403.
Murray CJ, Ikuta KS, Sharara F, Swetschinski L, Robles Aguilar G, et al. Global burden of bacterial antimicrobial resistance in 2019: a systematic analysis. Lancet. 2022;399(10325):629-55. doi: 10.1016/s0140-6736(21)02724-0.