Акушерська травма промежини
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Акушерська травма промежини є поширеною патологією, що ускладнює до 90% вагінальних пологів. Справжня частота травм (і їхній ступінь), як правило, недооцінюється і є вищою, ніж у представлених даних. Акушерські травми промежини серйозно впливають на самопочуття жінки і мають медичні, емоційні, соціальні та психологічні аспекти. Їхні негативні наслідки можуть зберігатися протягом багатьох років після пологів і мати потенційний руйнівний вплив на якість життя жінки, призвести до тяжкої захворюваності у зв’язку з постійним болем, формуванням дисфункції тазового дна, нетриманням сечі і калу, сексуальними проблемами, високим ризиком повторної травми під час наступних пологів та ін.
У статі представлений огляд існуючих національних рекомендацій щодо профілактики та лікування травм промежини. Систематизовано дані щодо частоти, факторів ризику розривів промежини, наведено сучасну класифікацію. Особливу увагу звернено на акушерську травму анального сфінктера (АТАС) для кращого розуміння даної патології практикуючими лікарями. Навчання і обізнаність акушерів щодо АТАС повинні сприяти виявленню пацієнток групи ризику, більш точній діагностиці і вибору правильної тактики.
Також у статті описано основні профілактичні втручання під час вагітності та пологів з обговоренням переваг і недоліків кожного. Ураховуючи високу частоту проведення епізіотомії для профілактики АТАС, наведено переваги і недоліки різних варіантів, а також правильну техніку під кутом 45–60˚. Зроблено акцент на тому, що необхідно проводити не рутинну, а селективну епізіотомію за наявності чітких показань відповідно до національного стандарту. Зниження частоти епізіотомій повинно привести до зменшення кількості ятрогенних травм промежини.
Також представлено загальні принципи хірургічного лікування травм промежини, різні техніки ушивання, характеристики шовного матеріалу, тактику післяопераційного ведення пацієнток і консультування щодо наступних пологів.
Використання акушерами наведених рекомендацій буде корисним для їхньої практичної діяльності і сприятиме покращенню якості медичної допомоги.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
National Institute for Health and Care Excellence (NICE). Intrapartum care for healthy women and babies [Internet]. Clinical guideline [CG190]. NICE; 2017. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/cg190.
Royal College of Obstetrics and Gynaecology. Management of third and fourth degree perineal tears [Internet]. Greentop guideline number. 2015. Available from: https://www.rcog.org.uk/globalassets/documents/guidelines/gtg-29.pdf.
Department for Health and Wellbeing. South Australian Perinatal Practice Guideline – Third and fourth degree tear management [Internet]. 2018. Available from: https://www.sahealth.sa.gov.au/wps/wcm/connect/1faf87004eedec4db635b76a7ac0d6e4/Third+and+Fourth+Degree+Tear+Management_PPG_v5_1.pdf?MOD=AJPERES&CACHEID=ROOTWORKSPACE-1faf87004eedec4db635b76a7ac0d6e4-n1mzbge.
Blondel B, Alexander S, Bjarnad´ottir RI, Gissler M, Langhoff-Roos J, Novak-Antoliˇc Z, et al. J. Euro-Peristat Scientific Committee. Variations in rates of severe perineal tears and episiotomies in 20 European countries: a study based on routine national data in Euro-Peristat Project. Acta Obstet Gynecol Scand. 2016;95(7):746-54. doi: 10.1111/ aogs.12894.
Roper JC, Amber N, Wan OYK, Sultan AH, Thakar R. Review of available national guidelines for obstetric anal sphincter injury. Int Urogynecol J. 2020;31(11):2247-59. doi: 10.1007/s00192-020-04464-5.
Queensland Clinical Guidelines. Queensland clinical guidelines: Perineal Care 2018 [Internet]. Clinical guideline MN23.30-V5-R28. Queensland: Queensland Clinical Guidelines Steering Committee Queensland Maternity and Neonatal Clinical Network; 2018. 32 p. Available from: https://www.health.qld.gov.au/_data/assets/pdf_file/0022/142384/g-pericare.pdf.
Lindberg I, Persson M, Nilsson M, Uustal E, Lindqvist M. «Taken by surprise» - Women’s experiences of the first eight weeks after a second degree perineal tear at childbirth. Midwifery. 2020;87:102748. doi: 10.1016/j.midw.2020.102748.
World Health Organization. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems (ICD) 11 revision [Internet]. Geneva: WHO; 2022. Available from: https://www.who.int/standards/classifications/classification-of-diseases.
Sultan AH. Obstetric perineal injury and anal incontinence.Clin Risk. 1999;5:193-6.
Cunningham F, Leveno KJ, Bloom SL, Dashe JS, Hoffman BL, Casey BM, editors. Vaginal delivery [Internet]. Williams Obstetrics, 25e. McGraw-Hill Education; 2018. Available from: https://accessmedicine.mhmedical.com/content.aspx?bookid= 1918§ionid=150960110.
Roper JC, Thakar R, Hurt KJ, Sultan AH. Diagnosis, management and training in perineal trauma: a UK national survey of obstetricians. Int Urogynecol J. 2023;34(12):2873-83. doi: 10.1007/s00192-023-05590-6.
Meister MR, Cahill AG, Conner SN, Woolfolk CL, Lowder JL. Predicting obstetric anal sphincter injuries in a modern obstetric population. Am J Obstet Gynecol. 2016;215(3):310.e1-7. doi: 10.1016/j.ajog.2016.02.041.
Bączek G, Rzońca E, Sys D, Rychlewicz S, Durka A, Rzońca P, et al. Spontaneous Perineal Trauma during Non-Operative Childbirth-Retrospective Analysis of Perineal Laceration Risk Factors. Int J Environ Res Public Health. 2022;19(13):7653. doi: 10.3390/ijerph19137653.
Goh R, Goh D, Ellepola H. Perineal tears - A review. Aust J Gen Pract. 2018;47(1-2):35-38. doi: 10.31128/AFP-09-17-4333.
Khamseh FK, Zagami SE, Ghavami V. The Relationship between Perineal Trauma and Striae Gravidarum: A Systematic Review and Meta-Analysis. Iran J Nurs Midwifery Res. 2022;27(5):363-9. doi: 10.4103/ijnmr.IJNMR_379_20.
Milka W, Paradowska W, Kołomańska-Bogucka D, Mazur-Bialy AI. Antenatal perineal massage - risk of perineal injuries, pain, urinary incontinence and dyspereunia - a systematic review. J Gynecol Obstet Hum Reprod. 2023;52(8):102627. doi: 10.1016/j.jogoh.2023.102627.
Ferreira-couto CM, Fernandes-Carneiro M. Prevenção do traumatismo perineal: uma revisão integrativa da literatura. Enferm Glob. 2017;16(47):539-75. doi: 10.6018/eglobal.16.3.252131.
Persson M, Lindberg I, Öhman A. Regional and clinical guidelines for prevention and care of obstetric anal sphincter injuries – A critical frame analysis. Midwifery. 2023;119:103608. doi: 10.1016/j.midw.2023.103608.
Leon-Larios F, Corrales-Gutierrez I, Casado-Mejía R, Suarez-Serrano C. Influence of a pelvic floor training programme to prevent perineal trauma: A quasi-randomised controlled trial. Midwifery. 2017;50:72-7. doi: 10.1016/j.midw.2017.03.015.
Donmez S, Kavlak O. Effects of Prenatal Perineal Massage and Kegel Exercises on the Integrity of Postnatal Perine. Health. 2015;7(4):495-505. doi: 10.4236/health.2015.74059.
Silva-Jose C, Diaz-Blanco A, Barakat R, Refoyo I. Physical activity during pregnancy is associated with a lower number of perineal tears. Transl Sports Med. 2021;4:38-43. doi: 10.1002/tsm2.194.
World Health Organization. WHO recommendations: intrapartum care for a positive childbirth experience [Internet]. Geneva: WHO; 2018. 238 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241550215.
Okeahialam NA, Sultan AH, Thakar R. The prevention of perineal trauma during vaginal birth. Am J Obstet Gynecol. 2024;230(3S):991-1004. doi: 10.1016/j.ajog.2022.06.021.
Ducarme G, Pizzoferrato AC, de Tayrac R, Schantz C, Thubert T, Le Ray C, et al. Perineal prevention and protection in obstetrics: CNGOF clinical practice guidelines. J Gynecol Obstet Hum Reprod. 2019;48(7):455-60. doi: 10.1016/j.jogoh.2018.12.002.
Huang J, Zang Y, Ren LH, Li FJ, Lu H. A review and comparison of common maternal positions during the second-stage of labor. Int J Nurs Sci. 2019;6(4):460-7. doi: 10.1016/j.ijnss.2019.06.007.
Familiari A, Neri C, Passananti E, Marco GD, Felici F, Ranieri E, et al. Maternal position during the second stage of labor and maternal-neonatal outcomes in nulliparous women: a retrospective cohort study. AJOG Glob Rep. 2023;3(1):100160. doi: 10.1016/j.xagr.2023.100160.
The American College of Obstetricians and Gynecologists Practice bulletin no. 198: prevention and Management of Obstetric Lacerations at vaginal delivery. Obstet Gynecol. 2018;132:87-102. doi: 10.1097/AOG.0000000000002841.
Aasheim V, Nilsen ABV, Reinar LM, Lukasse M. Perineal techniques during the second stage of labour for reducing perineal trauma. Cochrane Database Syst Rev. 2017;6(6):CD006672. doi: 10.1002/14651858.
Li Y, Wang C, Lu H, Cao L, Zhu X, Wang A, Sun R. Effects of perineal massage during childbirth on maternal and neonatal outcomes in primiparous women: A systematic review and meta-analysis. Inter J Nursing Stud. 2023;138:104390. doi: 10.1016/j.ijnurstu.2022.104390.
Lei Shi, Lin Xiao, Long Ge, suting Liu , yuanyuan Luo , Jinhui Tian, et al. A Protocol for Developing a Clinical Practice Guideline for Prevention and Management of Perineal Tears at Vaginal Delivery [Internet]. Research Square (preprint). 2021. Available from: https://doi.org/10.21203/rs.3.rs-1115699/v1.
Schaub E. Obstetric gel has advantages in the second stage of labor. J Perinat. Med. 2008;36:129-35. doi 10.1515/JPM.2008.024
Zhuk S, Salnikov S, Zakhurdayeva L, Lakhno Y, Derba K, Andreishina D. Reducing obstetric trauma by increasing the elasticity of the birth canal. Reprod Health Women. 2023;3:36-43. doi: 10.30841/2708-8731.3.2023.283888.
Lemos A, Amorim MM, Dornelas de Andrade A, de Souza AI, Cabral Filho JE, Correia JB. Pushing/bearing down methods for the second stage of labour. Cochrane Database Syst Rev. 2017;3(3):CD009124. doi: 10.1002/14651858.CD009124
Pierce-Williams R, Saccone G, Berghella V. Hands-on versus hands-off techniques for the prevention of perineal trauma during vaginal delivery: a systematic review and meta-analysis of randomized controlled trials. J Matern Fetal Neonatal Med. 2021;34(6):993-1001. doi: 10.1080/14767058.2019.1619686.
Cluett ER, Burns E, Cuthbert A. Immersion in water during labour and birth. Cochrane Database Syst Rev. 2018;5(5):CD000111. doi: 10.1002/14651858.CD000111.pub4.
Figueiredo GS, Santos TTR, Reis CSC, Mouta RJO, Progianti JM, Vargens OMC. Ocorrência de episiotomia em partos acompanhados por enfermeiros obstetras em ambiente hospitalar. UERJ. 2011;19(2):181-5.
Jiang H, Qian X, Carroli G, Garner P. Selective versus routine use of episiotomy for vaginal birth. Cochrane Database Syst Rev 2017;2(2):CD000081. doi: 10.1002/14651858.CD000081.pub3.
Ministry of Health of Ukraine. On Approval of the Unified Clinical Protocol of Primary, Secondary (Specialized), Tertiary (Highly Specialized) Medical Care “Physiological Childbirth” [Internet]. 2022. Order No. 170; 2022 Jan 26. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0688282-21#Text.
Kalis V, Laine K, de Leeuw JW, Ismail KM, Tincello DG. Classification of episiotomy: towards a standardisation of terminology. BJOG. 2012;119(5):522-6. doi: 10.1111/j.1471-0528.2011.03268.x.
Marty N, Verspyck E. Perineal tears and episiotomy: Surgical procedure - CNGOF perineal prevention and protection in obstetrics guidelines. Gynecol Obstet Fertil Senol. 2018;46(12):948-67. doi: 10.1016/j.gofs.2018.10.024.
Ma K, Byrd L. Episiotomy: What angle do you cut to the midline? European J Obst Gynecol Reprod Biol. 2017;213:102-06. doi: 10.1016/j.ejogrb.2017.04.006.
Cole J, Lacey L, Bulchandani S. The use of Episcissors-60 to reduce the rate of Obstetric Anal Sphincter Injuries: A systematic review. Eur J Obst Gynecol Reprod Biol. 2019;237:23-7. doi: 10.1016/j.ejogrb.2019.04.004.
Freeman RM, Hollands HJ, Barron LF, Kapoor DS. Cutting a mediolateral episiotomy at the correct angle: evaluation of a new device, the Episcissors-60. Med Devices (Auckl). 2014;21(7):23-8. doi: 10.2147/MDER.S60056.
Hickman LC, Propst K. Accurate diagnosis and repair of obstetric anal sphincter injuries: why and how. Am J Obstet Gynecol. 2020;222(6):580.e1-580.e5. doi: 10.1016/j.ajog.2020.02.044.
Aigmueller T, Umek W, Elenskaia K, Frudinger A, Pfeifer J, Helmer H, et al. Guidelines for the management of third and fourth degree perineal tears after vaginal birth from the Austrian Urogynecology Working Group. Int Urogynecol J. 2013;24(4):553-8. doi: 10.1007/s00192-012-1982-x.
Walsh KA, Grivell RM. Use of endoanal ultrasound for reducing the risk of complications related to anal sphincter injury after vaginal birth. Cochrane Database Syst Rev. 2015;10:CD010826. doi: 10.1002/14651858.