Психосоматичний стан жінок репродуктивного віку з аденоміозом
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: вивчення впливу аденоміозу на психосоматичний стан жінок репродуктивного віку.
Матеріали та методи. Проведено комплексне клініко-лабораторне та інструментальне проспективне обстеження на аденоміоз 224 хворих віком від 30 до 50 років (середній вік – 42,0±1,8 року). Ці пацієнтки увійшли до основної групи дослідження. Пацієнтки основної групи були розподілені на дві підгрупи залежно від форми аденоміозу: І група – дифузна форма – 106 жінок, ІІ група – вузлова форма – 118 жінок.
До контрольної групи включено 84 здорові жінки репродуктивного віку з регулярним овуляторним менструальним циклом і без гінекологічних захворювань в анамнезі.
Для оцінювання психосоматичного статусу хворих на аденоміоз використовували метод Aleksandrowicz: опитувальник невротичних розладів – симптоматичний (QND-S).
Результати. Проведеними дослідженнями встановлено, що найбільше число становлять пацієнтки віком 36–40 років – 92 (41,1±3,3%) жінки в основній групі, а у контрольній групі – 37 (44,0±5,4%) жінок. Усього 152 (67,9±3,1%) пацієнтки основної групи були репродуктивного віку, 72 (32,1±3,1%) пацієнтки – перименопаузального віку.
У хворих на аденоміоз порушення менструального циклу у формі гіперполіменореї виявляли майже у кожної третьої хворої, а альгоменорею – майже у кожної другої. Діагноз уперше встановлено у 8,49±2,7% пацієнток І групи (9 жінок) та 3,38±1,8% – у ІІ групі (4 жінки).
Менше 5 років захворювання спостерігалося у 34,91±4,6% хворих І групи (37 жінок) та у 51,69±4,6% – ІІ групи (61 жінка). Від 5 до 10 років захворювання спостерігалося у 56,60±4,8% хворих І групи (60 жінок) та у 44,93±4,6% – ІІ групи (53 жінки). Найбільш часто виявляли афективне напруження (до 15,50%), розлади сну (до 20,22 %), тривожно-фобічні розлади (до 11,18 %).
Висновки. У переважної більшості пацієнток репродуктивного віку, які мають аденоміоз з больовим синдромом, в особистісних характеристиках переважають такі симптоми, як тривожно-фобічні та депресивні розлади, афективне напруження, сексуальні, обсесивні та ананкастичні розлади.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Aarestrup J, Jensen BW, Ulrich LG, Hartwell D, Trabert B, Baker JL. Birth weight, childhood body mass index and height and risks of endometriosis and adenomyosis. Ann Hum Biol. 2020;47(2):173-80. doi: 10.1080/03014460.2020.
Abrão MS, Andres MP, Barbosa RN, Bassi MA, Kho RM. Optimizing Perioperative Outcomes with Selective Bowel Resection Following an Algorithm Based on Preoperative Imaging for Bowel Endometriosis. J Minim Invasive Gynecol. 2020;27(4):883-91. doi: 10.1016/j.jmig.2019.06.010.
Ajao MO, Oliveira Brito LG, Wang KC, Cox MKB, Meurs E, Goggins ER, et al. Persistence of Symptoms After Total vs Supracervical Hysterectomy in Women with Histopathological Diagnosis of Adenomyosis. J Minim Invasive Gynecol. 2019;26(5):891-6. doi: 10.1016/j.jmig.2018.09.002.
Shurpyak S, Kozlovsky I, Pirogova V, Okhabska I. Analysis of diagnostic and therapeutic approaches for chronic pelvic pain in women in routine clinical practice. Women Reprod Health. 2023;6:23-8. doi: 10.30841/2708-8731.6.2023.289993.
Matviykiv N. Assessment of the quality of life and psychological status of women with chronic inflammation of the pelvic organs against the background of pelvic pain. Women Reprod Health. 2021;2:69-72. doi: 10.30841/2708-8731.2.2021.232556.
Solomko O, Shurpyak S. Differential assessment of the quality of life of women with chronic pelvic pain syndrome depends on concomitant pathologies. Women Reprod Health. 2022;8:41-4. doi: 10.30841/2708-8731.8.2022.273295.
Dessouky R, Gamil SA, Nada MG, Mousa R, Libda Y. Management of uterine adenomyosis: current trends and uterine artery embolization as a potential alternative to hysterectomy. Insights Imaging. 2019;10(1):48. doi: 10.1186/s13244-019-0732-8.
Harada T, Khine YM, Kaponis A, Nikellis T, Decavalas G, Taniguchi F. The Impact of Adenomyosis on Women’s Fertility. Obstet Gynecol Surv. 2016;71(9):557-68. doi: 10.1097/OGX.0000000000000346.
Hashimoto A, Iriyama T, Sayama S, Nakayama T, Komatsu A, Miyauchi A, et al. Adenomyosis and adverse perinatal outcomes: increased risk of second trimester miscarriage, preeclampsia, and placental malposition. J Matern Fetal Neonatal Med. 2018;31(3):364-9. doi: 10.1080/14767058.2017.1285895.
Khalifa MA, Atri M, Klein ME, Ghatak S, Murugan P. Adenomyosis As a Confounder to Accurate Endometrial Cancer Staging. Semin Ultrasound CT MR. 2019;40(4):358-63. doi: 10.1053/j.sult.2019.04.004.
Osada H. Uterine adenomyosis and adenomyoma: the surgical approach. Fertil Steril. 2018;109(3):406-17. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.01.032.
Szubert M, Koziróg E, Olszak O, Krygier-Kurz K, Kazmierczak J, Wilczynski J. Adenomyosis and InfertilityReview of Medical and Surgical Approaches. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(3):1235. doi: 10.3390/ijerph18031235.
Alcalde AM, Martínez-Zamora MÁ, Gracia M, Ros C, Rius M, Nicolás I, et al. Impact of Adenomyosis on Women’s Psychological Health and Work Productivity: A Comparative Cross-Sectional Study. J Womens Health (Larchmt). 2021;30(11):1653-9. doi: 10.1089/jwh.2020.8789.
Nelsen LM, Lenderking WR, Pokrzywinski R, Balantac Z, Black L, Pokras S, et al. Experience of Symptoms and Disease Impact in Patients with Adenomyosis. Patient. 2018;11(3):319-28. doi: 10.1007/s40271-017-0284-2.
Just PA, Moret S, Borghese B, Chapron C. Endometriosis and adenomyosis. Ann Pathol. 2021;41(6):521-34. doi: 10.1016/j.annpat.2021.03.012.
Li N, Yuan M, Li Q, Ji M, Jiao X, Wang G. Higher Risk of Anxiety and Depression in Women with Adenomyosis as Compared with Those with Uterine Leiomyoma. J Clin Med. 2022;11(9):2638. doi: 10.3390/jcm11092638.
van Stein K, Schubert K, Ditzen B, Weise C. Understanding Psychological Symptoms of Endometriosis from a Research Domain Criteria Perspective. J Clin Med. 2023;12(12):4056. doi: 10.3390/jcm12124056.
Harada T, Taniguchi F, Guo SW, Choi YM, Biberoglu KO, Tsai SS, et al. The Asian Society of Endometriosis and Adenomyosis guidelines for managing adenomyosis. Reprod Med Biol. 2023;22(1):e12535. doi: 10.1002/rmb2.12535.
Huang R, Li X, Jiang H, Li Q. Barriers to self-management of patients with adenomyosis: A qualitative study. Nurs Open. 2022;9(2):1086-95. doi: 10.1002/nop2.1148.
Della Corte L, Di Filippo C, Gabrielli O, Reppuccia S, La Rosa VL, Ragusa R, et al. The Burden of Endometriosis on Women’s Lifespan: A Narrative Overview on Quality of Life and Psychosocial Wellbeing. Int J Environ Res Public Health. 2020;17(13):4683. doi: 10.3390/ijerph17134683.
Miyagawa C, Murakami K, Tobiume T, Nonogaki T, Matsumura N. Characterization of patients that can continue conservative treatment for adenomyosis. BMC Womens Health. 2021;21(1):431. doi: 10.1186/s12905-021-01577-x.
Froeling V, Scheurig-Muenkler C, Steffen IG, Schreiter NF, Kröncke TJ. Change in health-related quality of life and change in clinical symptoms after uterine artery embolization in patients with symptomatic adenomyosis uteri - evaluation using a standardized questionnaire. Rofo. 2012;184(1):48-52. doi: 10.1055/s-0031-1281829.
Ledermann K. A psychosomatic perspective on endometriosis – a mini review. 2023;2(1):197-214. doi: 10.26034/cortica.2023.3778.
Wang YY, Duan H, Wang S, Quan YJ, Huang JH, Guo ZC. Upregulated Talin1 synergistically boosts β-estradiolinduced proliferation and pro-angiogenesis of eutopic and ectopic endometrial stromal cells in adenomyosis. Reprod Biol Endocrinol. 2021;19(1):70. doi: 10.1186/s12958-021-00756-7.
World Health Organization. WHOQOL: Measuring Quality of Life. Electronic resource [Internet]. Geneva: WHO; 2012. 106 p. Available from: https://www.who.int/tools/whoqol.
Aleksandrowicz JW, Klasa K, Sobański JA, Stolarska D. KON2006-Neurotic Personality Questionnaire. Psychiatr Pol. 2007;41(6):759-78.