Сучасні можливості відновлення мікробіоценозу піхви
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
У статті наведено літературні дані щодо морфології та видів вагінальних лактобацил, патологічних змін у вагінальному середовищі, а також сучасних можливостей відновлення вагінальної мікрофлори організму жінки. Простежено певні закономірності щодо зв’язку бактеріального вагінозу з дисбіозом кишечника, що свідчить про єдиний дисбіотичний процес в організмі з домінуючим проявом або у статевій, або у травній системі.
Огляд наукових публікацій останніх років свідчить про суттєвий вплив дисбіозу кишечника, інфекційно-запальних захворювань шлунка та кишечника, а також перорального вживання антибактеріальних препаратів на кількісний та якісний склад мікрофлори піхви у жінок. З’ясовано, що збільшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів (85%) та зменшення кількості лактобацил та біфідобактерій (менше 70%) у кишечнику асоціюється з підвищенням вмісту умовно-патогенних мікроорганізмів у вагінальній біоті у жінок із інфекційно-запальними захворюваннями статевої системи. Це пояснюється здатністю сапрофітів та умовно-патогенних мікроорганізмів проникати у репродуктивні органи жінок за збільшення проникності слизової оболонки стінки кишки, а також в судинне русло, що може спостерігатися, наприклад, на тлі вживання антибіотиків. Застосування останніх призводить у низці випадків до замкнутого кола, коли необхідність антибактеріальної терапії для елімінації одного інфекту зумовлює поглиблення дисбіозу та збільшення кількості інших збудників.
Численні дослідження продемонстрували ефективність селективної деконтамінації (вибіркового усунення збудників захворювання) у поєднанні з пробіотиком, пребіотиком або синбіотиком для відновлення мікробіоценозу піхви.
Наш досвід використання перорального синбіотика (1 капсула містить 5 млрд колонієутворювальних одиниць ліофілізату Lactobacillus plantarum шт. 8Р-АЗ, Lactobacillus fermentum шт. 90Т-С4 та пребіотик інулін, один раз на добу за 30 хв до їди протягом 7–10 діб) у комплексній терапії бактеріального вагінозу у невагітних жінок репродуктивного віку свідчить про більш швидке усунення системного дисбіозу та відновлення нормальної інтравагінальної флори. Так, регресію скарг та нормалізацію об’єктивних даних зафіксовано у середньому на 2,9 доби проти 4,7 доби у жінок, яким препарат не застосовували.
Отримані дані свідчать, який системний синбіотик, що містить ліофілізовану мікробну масу пробіотичних лактобактерій, продукти їхнього метаболізму та інулін (пребіотик), створює додатковий ефект у відновленні нормального біоценозу та імунного механізму забезпечення колонізаційної резистентності слизових оболонок організму.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Doderlein A. Das scheidensekret und seine bedeutung fuer puerperalfieber. Zbl Bakteriol. 1892;11:699.
Seña AC, Goldstein LA, Ramirez G, Parish AJ, McClelland RS. Bacterial Vaginosis and Its Association With Incident Trichomonas vaginalis Infections: A Systematic Review and Meta-Analysis. Sex Transm Dis. 2021;48(12):192-201. doi:10.1097/OLQ.0000000000001537.
Muzny CA, Elnaggar JH, Sousa LGV, Lima Â, Aaron KJ, Eastlund IC, et al.
Microbial interactions among Gardnerella, Prevotella and Fannyhessea prior to incident bacterial vaginosis: protocol for a prospective, observational study. BMJ Open. 2024;14(2):e083516. doi: 10.1136/bmjopen-2023-083516.
Workowski KA, Bachmann LH, Chan PA, Johnston CM, Muzny CA, , et al. Sexually Transmitted Infections Treatment Guidelines, 2021. MMWR Recomm Rep. 2021;70(4):1-187. doi: 10.15585/mmwr.rr7004a1.
Armstrong E, Kaul R, Cohen CR. Optimizing the vaginal microbiome as a potential strategy to reduce heterosexual HIV transmission. J Intern Med. 2023;293(4):433-44. doi: 10.1111/joim.13600.
Muzny CA, Sobel JD. Understanding and Preventing Recurring Bacterial Vaginosis: Important Considerations for Clinicians. Int J Womens Health. 2023;15:1317-25. doi: 10.2147/IJWH.S383333.
Yefet E, Colodner R, Strauss M, Gam Ze, Letova Y, Nachum Z. A Randomized Controlled Open Label Crossover Trial to Study Vaginal Colonization of Orally Administered Lactobacillus Reuteri RC-14 and Rhamnosus GR-1 in Pregnant Women at High Risk for Preterm Labor. Nutr. 2020;12(4):1141. doi: 10.3390/nu12041141.
Poulios E, Pavlidou E, Papadopoulou SK, Rempetsioti K, Migdanis A, Mentzelou M, et al. Probiotics Supplementation during Pregnancy: Can They Exert Potential Beneficial Effects against Adverse Pregnancy Outcomes beyond Gestational Diabetes Mellitus? Biology (Basel). 2024;13(3):158. doi: 10.3390/biology13030158.
Zhou Z, Feng Y, Xie L, Ma S, Cai Z, Ma Y. Alterations in gut and genital microbiota associated with gynecological diseases: a systematic review and meta-analysis. Reprod Biol Endocrinol. 2024;22(1):13. doi:10.1186/s12958-024-01184-z.
Bar O, Sudhof LS, Yockey LJ, Bergerat A, Moriel N, Andrews E, et al. Comparison of vaginal microbiota between women with inflammatory bowel disease and healthy controls. PLoS One. 2023;18(11):e0284709. doi: 10.1371/journal.pone.0284709.
Colella M, Topi S, Palmirotta R, D’Agostino D, CharitosIA, Lovero R, et al. An Overview of the Microbiota of the Human Urinary Tract in Health and Disease: Current Issues and Perspectives. Life
(Basel). 2023;13(7):1486. doi: 10.3390/life13071486.
Marschalkó M, Ambrus L. Characteristics and physiologic role of fe-male lower genital microbiome. Orv Hetil. 2023;164(24):923-30. doi: 10.1556/650.2023.32791.
Bradshaw CS, Tabrizi SN, Fairley CK, Morton AN, Rudland E, Garland SM. The association of Atopobium vaginae and Gardnerella vaginalis with bacterial vaginosis and recurrence after oral metronidazole therapy. J Infect Dis. 2006;194(6):828-36. doi: 10.1086/506621.
Orendi JM, Coetzee N, Ellington MJ, Boakes E, Cookson BD, Hardy KJ, et al. Community and nosocomial transmission of Panton-Valentine leucocidin-positive community-associated meticillin-resistant Staphylococcus aureus: implications for healthcare. J Hosp Infect. 2010;75(4):258-64. doi: 10.1016/j.jhin.2010.03.023.
Vieira-Baptista P, Stockdale CK, Sobel J, editors. International Society for the Study of Vulvovaginal Disease recommendations for the diagnosis and treatment of vaginitis. Lisbon 2023. Lisbon:
Admedic; 2023. 14 p. doi: 10.59153/adm.rdtv.001.
Bradfield Strydom M, Walpola RL, McMillan S, Khan S, Ware RS, Tiralongo E. Lived experience of medical management in recurrent vulvovaginal candidiasis: a qualitative study of an uncertain journey. BMC Womens Health. 2022;22(1):384. doi: 10.1186/s12905-022-01973-x.
Benyuk VO, Kurochka VV, Oleshko VF, Momot AA. A comprehensive approach to the treatment of atrophic vaginitis in menopausal women. Reproductive Health Woman. 2022;5:51-6. doi: 10.30841/2708-8731.5.2022.265473.
Sherrard J, Wilson J, Donders G, Mendling W, Jensen JS. 2018 European (IUSTI/WHO) International Union against sexually transmitted infections (IUSTI) World Health Organisation (WHO) guideline on the management of vaginal discharge. Int J STD AIDS. 2018;29(13):1258-72. doi: 10.1177/0956462418785451.
Zhu B, Spaine KM, Edupuganti L, Matveyev A, Serrano MG, Buck GA. Characteristics of vaginal microbes and classification of the vaginal microbiome. bioRxiv [preprint]. 2023;16(08):553525.
doi: 10.1101/2023.08.16.553525.
Hernández-Rosas F, Rey-Barrera M, Hernández-Barajas F, Rangel-Soto C, García-González MS, Franco-González SS, et al. Unveiling Hidden Risks: Intentional Molecular Screening for Sexually Transmitted Infections and Vaginosis Pathogens in Patients Who Have Been Exclusively Tested for Human Papillomavirus Genotyping. Microorganisms. 2023;11(11):2661. doi: 10.3390/microorganisms11112661.
Zhilka NYa, Shcherbinska OS. Modern probiotics in the treatment of sexually transmitted infections. From the problem to its solution. Women’s reproductive health. 2023;(6):15-22. doi: 10.30841/2708-8731.6.2023.289992.
Verstraelen H, Vieira-Baptista P, De Seta F, Ventolini G, Lonnee-Hoffmann R, Lev-Sagie A. The Vaginal Microbiome: I. Research Development, Lexicon, Defining “Normal” and the Dynamics Throughout Women’s Lives. J Low Genit Tract Dis. 2022;26(1):73-8. doi: 10.1097/LGT.0000000000000643.
Muzny CA, Cerca N, Elnaggar JH, Taylor CM, Sobel JD, Van Der Pol B. State of the Art for Diagnosis of Bacterial Vaginosis. J Clin Microbiol. 2023;61(8):e0083722. doi: 10.1128/jcm.00837-22.
Jespers V, van de Wijgert J, Cools P, Verhelst R, Verstraelen H, Delany-Moretlwe S, et al. The significance of Lactobacillus crispatus and L. vaginalis for vaginal health and the negative effect of
recent sex: a cross-sectional descriptive study across groups of African women. BMC Infect Dis. 2015;15(4):115. doi: 10.1186/s12879-015-0825-z.
Nosenko OM, Demydchyk RYa. Lactobacteria and lactic acid in maintaining and restoring women’s health. Reprod Health Woman. 2023;8:55-63. doi: 10.30841/2708-8731.8.2023.297795.
Song Y, Kato N, Matsumiya Y, Liu CX, Kato H, Watanabe K. Identification of and hydrogen peroxide production by fecal and vaginal lactobacilli isolated from Japanese women and newborn infants. J
Clin Microbiol. 1999;37(9):3062-4. doi: 10.1128/JCM.37.9.3062-3064.1999.
Holm JB, France MT, Gajer P, Ma B, Brotman RM, Shardell M, et al. Integrating compositional and functional content to describe vaginal microbiomes in health and disease. Microbiome. 2023;11(1):259.
doi: 10.1186/s40168-023-01692-x.
Mane A, Kulkarni S, Ghate M, Risbud A, Thakar M. HIV-1 RNA shedding in the female genital tract is associated with reduced quantity of Lactobacilli in clinically asymptomatic HIV-positive women. Diagn Microbiol Infect Dis. 2013;75(1):112-4. doi: 10.1016/j.diagmicrobio.2012.09.009.
Abou CL, Fenollar F, Diop K. Bacterial Vaginosis: What Do We Currently Know? Front Cell Infect Microbiol. 2022;11:672429. doi: 10.3389/fcimb.2021.672429.
Hakimi S, Farhan F, Farshbaf-Khalili A, Dehghan P, Javadzadeh Y, Abbasalizadeh S, et al. The effect of prebiotic vaginal gel with adjuvant oral metronidazole tablets on treatment and recurrence
of bacterial vaginosis: a triple-blind randomized controlled study. Arch Gynecol Obstet. 2018;297(1):109-16. doi: 10.1007/s00404-017-4555-x.
Hinchytska LV, Lasitchuk OM, Zhurakivskyi VM, Basyuga IO, Kurtash NYa, Pakharenko LV. Restoration and preservation of the vaginal ecosystem in women in the postmenopausal period. Reprod Health Woman. 2021;6:77-82. doi: 10.30841/2708-8731.6.2021.244389.
Danby CS, Althouse AD, Hillier SL, Wiesenfeld HC. Nucleic Acid Amplification Testing Compared With Cultures, Gram Stain, and Microscopy in the Diagnosis of Vaginitis. J Low Genit Tract Dis. 2021;25(1):76-80. doi: 10.1097/LGT.0000000000000576.
Muzny CA, Schwebke JR. Pathogenesis of Bacterial Vaginosis: Discussion of Current Hypotheses. J Infect Dis. 2016;214(1):S1. doi: 10.1093/infdis/jiw121.
Nelson TM, Borgogna JL, Brotman RM, Ravel J, Walk ST, Yeoman CJ. Vaginal biogenic amines: biomarkers of bacterial vaginosis or precursors to vaginal dysbiosis? Front Physiol 2015;(6):253. doi: 10.3389/fphys.2015.00253.
Paladine HL, Desai UA. Vaginitis: Diagnosis and Treatment. Am Fam Physician. 2018;97(5):321-9.
Bradshaw CS, Sobel JD. Current Treatment of Bacterial Vaginosis-Limitations and Need for Innovation. J Infect Dis. 2016;214(1):S14. doi: 10.1093/infdis/jiw159.
Farr A, Swidsinski S, Surbek D, Tirri BF, Willinger B, Hoyme U, et al. Bacterial Vaginosis: Guideline of the DGGG, OEGGG and SGGG (S2k-Level, AWMF Registry No. 015/028, June 2023). Geburtshilfe Frauenheilkd. 2023;83(11):1331-49. doi: 10.1055/a-2169-8539.
Nouioui I, Carro L, García-López M, Meier-Kolthoff JP, Woyke T, Kyrpides NC, et al. Genome-Based Taxonomic Classification of the Phylum Actinobacteria. Front Microbiol. 2018;(9):2007. doi:
3389/fmicb.2018.02007.
Fredricks DN, Fiedler TL, Marrazzo JM. Molecular identification of bacteria associated with bacterial vaginosis. N Engl J Med. 2005;353(18):1899-911. doi: 10.1056/NEJMoa043802.
Khedkar R, Pajai S. Bacterial Vaginosis: A Comprehensive Narrative on the Etiology, Clinical Features, and Management Approach. Cureus. 2022;14(11):e31314. doi: 10.7759/cureus.31314.
Zodzika J, Rezeberga D, Jermakova I, Vasina O, Vedmedovska N, Donders G. Factors related to elevated vaginal pH in the first trimester of pregnancy. Acta Obstet Gynecol Scand. 2011;90(1):41-6. doi:
1111/j.1600-0412.2010.01011.x.
Murina F, Graziottin A, Vicariotto F, De Seta F. Can Lactobacillus fermentum LF10 and Lactobacillus acidophilus LA02 in a slow-release vaginal product be useful for prevention of recurrent vulvovaginal candidiasis?: A clinical study. J Clin Gastroenterol. 2014;48(1):102-05. doi: 10.1097/MCG.0000000000000225.
Tomusiak A, Strus M, Heczko PB, Adamski P, Stefański G, MikołajczykCichońska A, et al. Efficacy and safety of a vaginal medicinal product containing three strains of probiotic bacteria: a multicenter, randomized, double-blind, and placebo-controlled trial. Drug Des Devel Ther. 2015;9:5345-54. doi: 10.2147/DDDT.S89214.
Vicariotto F, Mogna L, Del Piano M. Effectiveness of the two microorganisms Lactobacillus fermentum LF15 and Lactobacillus plantarum LP01, formulated in slow-release vaginal tablets, in women affected by bacterial vaginosis: a pilot study. J Clin Gastroenterol. 2014;48(1):S106-12. doi: 10.1097/MCG.0000000000000226.