Проблеми вагінального здоров’я у жінок з естрогенним дефіцитом – засади профілактики та усунення порушень

Анотація

Вагінальну атрофію часто недооцінюють у рутинній практиці акушера-гінеколога, оскільки фахівці очікують на активні скарги з боку пацієнток у постменопаузі. Водночас вагінальна або урогенітальна атрофія може виникнути у жінок будь-якого віку за тимчасового або постійного дефіциту естрогенів. Продовжуються дослідження з пошуку ефективних і безпечних методів лікування цієї патології з метою полегшення симптомів і покращення якості життя жінок.
Мета дослідження: вивчення ефективності застосування вагінальних супозиторіїв в усуненні проявів вагінальної атрофії у жінок репродуктивного віку з первинною недостатністю яєчників.
Матеріали та методи. У дослідження було залучено 23 жінки віком від 24 до 35 років з первинною недостатністю яєчників (ПНЯ), які були розподілені на групи залежно від тривалості захворювання: І група – 8 жінок з тривалістю ПНЯ до 5 років, ІІ група – 8 жінок з тривалістю ПНЯ від 5 до 7 років, ІІІ група – 7 пацієнток з тривалістю ПНЯ більше 7 років.
Комплекс обстежень, проведених перед початком дослідження і після лікування, включав оцінювання скарг пацієнток, огляд піхви і шийки матки у дзеркалах з визначенням індексу вагінального здоров’я у балах, вивчення стану мікробіоти піхви (pH-метрія, бактеріоскопічне дослідження мазків виділень з піхви).
Результати. Незважаючи на отримання системної менопаузальної гормонотерапії, у всіх пацієнток спостерігалися різної інтенсивності прояви вагінальної атрофії, при цьому зі збільшенням тривалості перебігу ПНЯ підвищувались частота і тяжкість порушень. У міру збільшення тривалості ПНЯ підвищувались частота та вираженість сухості піхви, кров’янистих виділень під час статевого акту, знижувалась частота появи аномальних вагінальних виділень.
Маніфестну вагінальну атрофію діагностували у 12,5% пацієнток І групи, у 37,5% пацієнток ІІ групи та у 71,4% – ІІІ групи, помірну атрофію – у 37,5%, 37,5% і 28,6% жінок відповідно. Отримані дані свідчать про поступове прогресування явищ вагінальної атрофії у пацієнток з ПНЯ. Після лікування відзначено тенденцію до зниження показників рН вагінального вмісту з 5,6–5,8 до 4,7. Динаміка скарг пацієнток продемонструвала, що ефективність застосування вагінальних супозиторіїв є найвищою за тривалості ПНЯ до 5 років, а за більшої тривалості вагінальної атрофії вона становить 80,0%.
На етапі включення у дослідження нормоценоз не виявляли у жодної з обстежених пацієнток (100%), переважав проміжний стан мікробіоти – 73,9%, у 13,0% пацієнток діагностовано неспецифічний вагініт, у 13,0% – бактеріальний вагіноз. Після курсу лікування вагінальними супозиторіями нормоценоз піхви діагностовано у 52,2% пацієнток, проміжний стан мікробіоти – у 56,5% за відсутності запальних і дисбіотичних змін. Ефективність нормалізації стану мікробіоти піхви становила 73,9%.
Висновки. Вагінальні супозиторії є оригінальною комбінацією компонентів з вираженою репаративною, протисвербіжною, протизапальною дією, що сприяє ліквідації запального процесу у вульвовагінальній зоні, підтриманню інтенсивної регенерації слизової оболонки піхви та її вологості, відновленню фізіологічного захисного бар’єра слизової оболонки, покращенню локальної мікроциркуляції крові, усуненню відчуття свербежу, дискомфорту та сухості, нормалізації стану мікробіоти піхви.