Сучасні патогенетичні виклики синдрому полікістозних яєчників
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Синдром полікістозних яєчників (СПКЯ) – один із нейроендокринних синдромів у жінок репродуктивного віку. У патогенезі його розвитку велике значення надається гормональному дисбалансу, метаболічним змінам, надмірній масі тіла та ожирінню, цукровому діабету, інсулінорезистентності, генетичним факторам тощо. Дуже часто СПКЯ супроводжується безпліддям, серцево-судинними ризиками, цукровим діабетом.
Стаття присвячена огляду сучасної наукової літератури про останні дослідження, які охоплюють дані стосовно механізмів метаболічних порушень, пов’язаних з інсулінорезистентністю, надмірною масою тіла та ожирінням, а також із психологічними розладами та стресом. У статті описано особливості психологічних станів у хворих із СПКЯ. На підставі проаналізованих наукових публікацій продемонстровано зв’язок між гормональним дисбалансом, психологічними розладами, надмірною масою тіла, ожирінням і показниками ліпідограми.
Також у статті представлені дослідження мікробіоти кишечника та піхви. Останні дослідження демонструють суттєві зміни мікробіому людини при розвитку та перебігу СПКЯ. Наведено дані про відмінність у складі мікробіоти кишечника та піхви у жінок із цим нейроендокринним синдромом.
У статті описано патогенетичні механізми ролі мікробіоти у процесах патогенезу СПКЯ, а саме – регуляції імунної відповіді та запальних процесів за цієї патології. Установлено, що у жінок із даним нейроендокринним синдромом спостерігаються відмінності у складі мікрофлори кишечника, що проявляється зниженням концентрації Lactobacillus та наявністю низки інших мікроорганізмів порівняно зі здоровими жінками.
Отже, основні патогенетичні ланки розвитку СПКЯ тісно пов’язані між собою. Тому мультимодальні підходи до вивчення СПКЯ та ведення пацієнток із цим нейроендокринним синдромом є надзвичайно важливими.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Singh S, Pal N, Shubham S, Sarma DK, Verma V, Marotta F, et al. Polycystic Ovary Syndrome: Etiology, Current Management, and Future Therapeutics. J Clin Med. 2023;12(4):1454. doi: 10.3390/jcm12041454.
Yang J, Chen C. Hormonal changes in PCOS. J Endocrinol. 2024;261(1):e230342. doi: 10.1530/JOE-23-0342.
Ko CH, Wong TH, Suen JL, Lin PC, Long CY, Yen JY. Estrogen, progesterone, cortisol, brain-derived neurotrophic factor, and vascular endothelial growth factor during the luteal phase of the menstrual cycle in women with premenstrual dysphoric disorder. J Psychiatr Res. 2024;169:307-17. doi: 10.1016/j.jpsychires.2023.11.019.
Hou L, Huang Y, Zhou R. Premenstrual syndrome is associated with altered cortisol awakening response. Stress. 2019;22(6):640-6. doi: 10.1080/10253890.2019.1608943.
Pineyro MM, Rulli SB, Tamagno G. Editorial: Insights in hyperprolactinemia. Front Endocrinol (Lausanne). 2024;14:1351471. doi: 10.3389/fendo.2023.1351471.
Motlani V, Motlani G, Pamnani S, Sahu A, Acharya N. Endocrine Changes in Postmenopausal Women: A Comprehensive View. Cureus. 2023;15(12):e51287. doi: 10.7759/cureus.51287.
Pakharenko LV. Effect of estrogen receptor gene ESR1 polymorphism on development of premenstrual syndrome. Reprod Health Woman. 2020;1:5-8. doi: 10.30841/2708-8731.1.2020.471239
Pakharenko LV. Evaluation of Progesterone Receptor Gene PROGІNS Polymorphism In The Development Of Some Forms Of Premenstrual Syndrome. New Armenian Med J. 2015;9(2):52-9. doi: 10.30841/2708-8731.1.2020.471241.
Pakharenko LV, Vorobii VD, Kurtash NYa, Kusa OM, Kravchuk IV, Zhurakivskyi VM. Assessment of estrogen receptor gene polymorphism (T-397C variant) in patients with premenstrual syndrome. Wiad Lek. 2020;73(7):1505-09.
Pakharenko LV, Vdovichenko YuP, Kurtash NY, Basiuha IO, Kravchuk IV, Vorobii VD, et al. Estradiol blood level and ESR1 gene polymorphism in women with premenstrual syndrome. Wiad Lek. 2020;73(12):2581-5.
Muccee F, Ashraf NM, Razak S, Afsar T, Hussain N, Husain FM, et al. Exploring the association of ESR1 and ESR2 gene SNPs with polycystic ovary syndrome in human females: a comprehensive association study. J Ovarian Res. 2024;17(1):27. doi: 10.1186/s13048-023-01335-7.
Makoui MH, Fekri S, Makoui RH, Ansari N. Individual effects of GSTM1 and GSTT1 polymorphisms on the risk of polycystic ovarian syndrome: A systematic review and meta-analysis. Turk J Obstet Gynecol. 2023;20(4):314-9. doi: 10.4274/tjod.galenos.2023.66263.
Yurtdaş G, Akdevelioğlu Y. A New Approach to Polycystic Ovary Syndrome: The Gut Microbiota. J Am Coll Nutr. 2020;39(4):371-82. doi: 10.1080/07315724.2019.1657515.
Elkafas H, Walls M, Al-Hendy A, Ismail N. Gut and genital tract microbiomes: Dysbiosis and link to gynecological disorders. Front Cell Infect Microbiol. 2022;12:1059825. doi: 10.3389/fcimb.2022.1059825.
Punzón-Jiménez P, Labarta E. The impact of the female genital tract microbiome in women health and reproduction: a review. J Assist Reprod Genet. 2021;38(10):2519-41. doi: 10.1007/s10815-021-02247-5.
Bhattacharya K, Dey R, Sen D, Paul N, Basak AK, Purkait MP, et al. Polycystic ovary syndrome and its management: In view of oxidative stress. Biomol Concepts. 2024;15(1). doi: 10.1515/bmc-2022-0038.
Bahreiny SS, Ahangarpour A, Saki N, Dabbagh MR, Ebrahimi R, Mahdizade AH, et al. Association of Free Radical Product and Polycystic Ovary Syndrome: A Systematic Review and Meta-analysis. Reprod Sci. 2024. doi: 10.1007/s43032-023-01447-x.
Teede HJ, Tay CT, Laven JJE, Dokras A, Moran LJ, Piltonen TT, et al. International PCOS Network. Recommendations from the 2023 international evidence-based guideline for the assessment and management of polycystic ovary syndrome. Eur J Endocrinol. 2023;189(2):G43-64. doi: 10.1093/ejendo/lvad096.
Huffman AM, Rezq S, Basnet J, Romero DG. Biomarkers in Polycystic Ovary Syndrome. Curr Opin Physiol. 2023;36:100717. doi: 10.1016/j.cophys.2023.100717.
Rotterdam ESHRE/ASRM-Sponsored PCOS Consensus Workshop Group. Revised 2003 consensus on diagnostic criteria and long-term health risks related to polycystic ovary syndrome. Fertil Steril. 2004;81:19-25. doi: 10.1016/j.fertnstert.2003.10.004.
Zhang HY, Guo CX, Zhu FF, Qu PP, Lin WJ, Xiong J. Clinical characteristics, metabolic features, and phenotype of Chinese women with polycystic ovary syndrome: a large-scale case-control study. Arch Gynecol Obstet. 2013;287(3):525-31. doi: 10.1007/s00404-012-2568-z.
Dobbie LJ, Pittam B, Zhao SS, Alam U, Hydes TJ, Barber TM, Cuthbertson DJ. Childhood, adolescent, and adulthood adiposity are associated with risk of PCOS: a Mendelian randomization study with meta-analysis. Hum Reprod. 2023;38(6):1168-82. doi: 10.1093/humrep/dead053.
Vatseba TS, Sokolova LK, Pushkarev VM. Influence of obesity on the formation of cancer risk in patients with type 2 diabetes mellitus (literature review). Int J Endocrinol. 2020;16(2):161-7. doi:10.22141/2224-0721.16.2.2020.201303.
Ali AT, Al-Ani O, Al-Ani F, Guidozzi F. Polycystic ovary syndrome and metabolic disorders: A review of the literature. Afr J Reprod Health. 2022;26(8):89-99. doi: 10.29063/ajrh2022/v26i8.9.
Pavlushynskyi Y, Makarchuk O, Vasyliuk S, Ostrovska O, Kupchak I, Glushko N, et al. Characteristics of metabolic homeostasis and hematological indicators in young women with menstrual disorders against the background of overweight and obesity. Rom J Diabetes Nutr Metab Dis. 2023;30(2):173-81. doi:10.46389/rjd-2023-1324.
García-Sáenz MR, Lobaton-Ginsberg M, Ramírez-Rentería C, López-Juárez N, Saucedo R, Valencia-Ortega J, et al. Hirsutism and Polycystic Ovarian Morphology are the Most Frequent Components of Polycystic Ovary Syndrome in Women with Type 1 Diabetes. Arch Med Res. 2023;54(7):102895. doi: 10.1016/j.arcmed.2023.102895.
Artyomenko V, Velychko V, Lahoda D, Danylchuk H. Common clinical laboratory features among women with polycystic ovary syndrome and metabolic syndrome. J Med Life. 2023;16(8):1215-9. doi: 10.25122/jml-2023-0057.
Mladenović D, Vesković M, Šutulović N, Hrnčić D, Stanojlović O, Radić L, et al. Adipose-derived extracellular vesicles – a novel cross-talk mechanism in insulin resistance, non-alcoholic fatty liver disease, and polycystic ovary syndrome. Endocrine. 2024. doi: 10.1007/s12020-024-03702-w.
He FF, Li YM. Role of gut microbiota in the development of insulin resistance and the mechanism underlying polycystic ovary syndrome: a review. J Ovarian Res. 2020;13(1):73. doi: 10.1186/s13048-020-00670-3.
Sharma P, Sarkar A, Kaur H, Gupta U, Kumar B. Visceral Adiposity Index as an Indicator for Menstrual Disturbance, Hormonal and Metabolic Dysfunction in Polycystic Ovarian Syndrome. Cureus. 2022;14(9):e29796. doi: 10.7759/cureus.29796.
Polak K, Czyzyk A, Simoncini T, Meczekalski B. New markers of insulin resistance in polycystic ovary syndrome. J Endocrinol Invest. 2017;40(1):1-8. doi: 10.1007/s40618-016-0523-8.
Long C, Feng H, Duan W, Chen X, Zhao Y, Lan Y, et al. Prevalence of polycystic ovary syndrome in patients with type 2 diabetes: A systematic review and meta-analysis. Front Endocrinol (Lausanne). 2022;13:980405. doi: 10.3389/fendo.2022.980405.
Alvarez-Blasco F, Botella-Carretero JI, San Millán JL, Escobar-Morreale HF. Prevalence and characteristics of the polycystic ovary syndrome in overweight and obese women. Arch Intern Med. 2006;166(19):2081-6. doi: 10.1001/archinte.166.19.2081.
Tsenkova P, Robeva R, Elenkova A, Zacharieva S. Prevalence and characteristics of the polycystic ovarian syndrome in overweight and obese premenopausal women. Acta Endocrinol (Buchar). 2022;18(4):417-23. doi: 10.4183/aeb.2022.417.
Ng NYH, Wu H, Lau ESH, Zhang X, Yang A, Tsang AYT, et al. Young-onset diabetes in women with Polycystic Ovary Syndrome: A territory-wide retrospective analysis in Hong Kong. Diabetes Res Clin Pract. 2023;199:110640. doi: 10.1016/j.diabres.2023.110640.
Appiah D, Hedderson MM, Kim C, Sidney S, Sternfeld B, Quesenberry CP Jr, et al. The prospective association of hyperandrogenism, oligomenorrhea and polycystic ovary syndrome with incident gestational diabetes: The coronary artery risk development in young adults women’s study. Diabetes Res Clin Pract. 2023;198:110593. doi: 10.1016/j.diabres.2023.110593.
Anagnostis P, Paparodis RD, Bosdou JK, Bothou C, Macut D, Goulis DG, et al. Risk of type 2 diabetes mellitus in polycystic ovary syndrome is associated with obesity: a meta-analysis of observational studies. Endocrine. 2021;74(2):245-53. doi: 10.1007/s12020-021-02801-2.
Anderson G. Polycystic Ovary Syndrome Pathophysiology: Integrating Systemic, CNS and Circadian Processes. Front Biosci (Landmark Ed). 2024;29(1):24. doi: 10.31083/j.fbl2901024.
Borghi L, Leone D, Vegni E, Galiano V, Lepadatu C, Sulpizio P, et al. Psychological distress, anger and quality of life in polycystic ovary syndrome: associations with biochemical, phenotypical andsocio-demographic factors. J Psychosom Obstet Gynaecol. 2018;39(2):128-37. doi: 10.1080/0167482X.2017.1311319.
Rempert AN, Sarria I, Standeven LR, Nylander E, Segars J, Singh B. A Systematic Review of the Psychosocial Impact of Polycystic Ovarian Syndrome Before and After Treatment. Reprod Sci. 2023;30(11):3153-78. doi: 10.1007/s43032-023-01285-x.
Marschalek ML, Marculescu R, Schneeberger C, Marschalek J, Dewailly D, Ott J. A case-control study about markers of stress in normal-/overweight women with polycystic ovary syndrome and in controls. Front Endocrinol (Lausanne). 2023;14:1173422. doi: 10.3389/fendo.2023.1173422.
Alamri AS, Alhomrani M, Alsanie WF, Almuqbil M, Alqarni KM, Alshehri SM, et al. Role of polycystic ovarian syndrome in developing psychological burden in Saudi Arabian females: A case control study. Front Public Health. 2022;10:999813. doi: 10.3389/fpubh.2022.999813.
Hager M, Dewailly D, Marculescu R, Ghobrial S, Parry JP, Ott J. Stress and polycystic ovarian morphology in functional hypothalamic amenorrhea: a retrospective cohort study. Reprod Biol Endocrinol. 2023;21(1):42. doi: 10.1186/s12958-023-01095-5.
Cooney LG, Lee I, Sammel MD, Dokras A. High prevalence of moderate and severe depressive and anxiety symptoms in polycystic ovary syndrome: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod. 2017;32(5):1075-91. doi: 10.1093/humrep/dex044.
Dybciak P, Humeniuk E, Raczkiewicz D, Krakowiak J, Wdowiak A, Bojar I. Anxiety and Depression in Women with Polycystic Ovary Syndrome. Medicina (Kaunas). 2022;58(7):942. doi: 10.3390/medicina58070942.
Zehravi M, Maqbool M, Ara I. Depression and anxiety in women with polycystic ovarian syndrome: a literature survey. Int J Adolesc Med Health. 2021;33(6):367-73. doi: 10.1515/ijamh-2021-0092.
Glintborg D, Petersen TG, Rubin KH, Andersen MS. Diabetes Mellitus Mediates Risk of Depression in Danish Women with Polycystic Ovary Syndrome-A National Cohort Study. Biomedicines. 2022;10(10):2396. doi: 10.3390/biomedicines10102396.
Salliss ME, Farland LV, Mahnert ND, Herbst-Kralovetz MM. The role of gut and genital microbiota and the estrobolome in endometriosis, infertility and chronic pelvic pain. Hum Reprod Update. 2021;28(1):92-131. doi: 10.1093/humupd/dmab035.
Punzón-Jiménez P, Labarta E. The impact of the female genital tract microbiome in women health and reproduction: a review. J Assist Reprod Genet. 2021;38(10):2519-41. doi: 10.1007/s10815-021-02247-5.
Ginchytska LV, Lasytchuk OM, Zhurakivsky VM, Basyuga IO, Kurtash NJ, Pakharenko LV. Restoration and preservation of the vaginal ecosystem in postmenopausal women. Reprod Health Women. 2021;6(51):77-82. doi: 10.30841/2708-8731.6.2021.244389.
Li P, Shuai P, Shen S, Zheng H, Sun P, Zhang R, et al. Perturbations in gut microbiota composition in patients with polycystic ovary syndrome: a systematic review and meta-analysis. BMC Med. 2023;21(1):302. doi: 10.1186/s12916-023-02975-8.
Min Q, Geng H, Gao Q, Xu M. The association between gut microbiome and PCOS: evidence from meta-analysis and two-sample mendelian randomization. Front Microbiol. 2023;14:1203902. doi: 10.3389/fmicb.2023.1203902.
Corrie L, Awasthi A, Kaur J, Vishwas S, Gulati M, Kaur IP, et al. Interplay of Gut Microbiota in Polycystic Ovarian Syndrome: Role of Gut Microbiota, Mechanistic Pathways and Potential Treatment Strategies. Pharmaceuticals (Basel). 2023;16(2):197. doi: 10.3390/ph16020197.
He Y, Wang Q, Li X, Wang G, Zhao J, Zhang H, et al. Lactic acid bacteria alleviate polycystic ovarian syndrome by regulating sex hormone related gut microbiota. Food Funct. 2020;11(6):5192-204. doi: 10.1039/c9fo02554e.
Li Y, Zhu Y, Li D, Liu W, Zhang Y, Liu W, et al. Depletion of gut microbiota influents glucose metabolism and hyperandrogenism traits of mice with PCOS induced by letrozole. Front Endocrinol (Lausanne). 2023;14:1265152. doi: 10.3389/fendo.2023.1265152.
Li R, Hu R, Huang Y, Li D, Ma X, Yang Y. Astragalus polysaccharide alleviates polycystic ovary syndrome by reducing insulin resistance and oxidative stress and increasing the diversity of gut microbiota. Endocrine. 2023. doi: 10.1007/s12020-023-03553-x.
Zhou J, Qiu X, Chen X, Ma S, Chen Z, Wang R, et al. Comprehensive Analysis of Gut Microbiota Alteration in the Patients and Animal Models with Polycystic Ovary Syndrome. J Microbiol. 2023;61(9):821-36. doi: 10.1007/s12275-023-00079-9.
Guo Y, Qi Y, Yang X, Zhao L, Wen S, Liu Y, et al. Association between Polycystic Ovary Syndrome and Gut Microbiota. PLoS One. 2016;11(4):e0153196. doi: 10.1371/journal.pone.0153196.
Zhu X, Li Y, Jiang Y, Zhang J, Duan R, Liu L, et al. Prediction of Gut Microbial Community Structure and Function in Polycystic Ovary Syndrome With High Low-Density Lipoprotein Cholesterol. Front Cell Infect Microbiol. 2021;11:665406. doi: 10.3389/fcimb.2021.665406.
Babu A, Devi RV, Ganesh V, Das S, Dhanasekaran S, Usha RG, et al. Gut Microbiome and Polycystic Ovary Syndrome: Interplay of Associated Microbial-Metabolite Pathways and Therapeutic Strategies. Reprod Sci. 2024. doi: 10.1007/s43032-023-01450-2.
Torres PJ, Siakowska M, Banaszewska B, Pawelczyk L, Duleba AJ, Kelley ST, et al. Gut Microbial Diversity in Women With Polycystic Ovary Syndrome Correlates With Hyperandrogenism. J Clin Endocrinol Metab. 2018;103(4):1502-11. doi: 10.1210/jc.2017-02153.
Insenser M, Murri M, Del CR, Martínez-García MÁ, Fernández-Durán E, Escobar-Morreale HF. Gut Microbiota and the Polycystic Ovary Syndrome: Influence of Sex, Sex Hormones, and Obesity. J Clin Endocrinol Metab. 2018;103(7):2552-62. doi: 10.1210/jc.2017-02799.
Bai X, Ma J, Wu X, Qiu L, Huang R, Zhang H, et al. Impact of Visceral Obesity on Structural and Functional Alterations of Gut Microbiota in Polycystic Ovary Syndrome (PCOS): A Pilot Study Using Metagenomic Analysis. Diabetes Metab Syndr Obes. 2023;16:1-14. doi: 10.2147/DMSO.S388067.
Zeng B, Lai Z, Sun L, Zhang Z, Yang J, Li Z, et al. Structural and functional profiles of the gut microbial community in polycystic ovary syndrome with insulin resistance (IR-PCOS): a pilot study. Res Microbiol. 2019;170(1):43-52. doi: 10.1016/j.resmic.2018.09.002.
Guo J, Shao J, Yang Y, Niu X, Liao J, Zhao Q, et al. Gut Microbiota in Patients with Polycystic Ovary Syndrome: a Systematic Review. Reprod Sci. 2022;29(1):69-83. doi: 10.1007/s43032-020-00430-0.
Liang Y, Zeng W, Hou T, Yang H, Wu B, Pan R, et al. Gut microbiome and reproductive endocrine diseases: a Mendelian randomization study. Front Endocrinol (Lausanne). 2023;14:1164186. doi: 10.3389/fendo.2023.1164186.
Chen K, Geng H, Liu J, Ye C. Alteration in gut mycobiota of patients with polycystic ovary syndrome. Microbiol Spectr. 2023;11(5):e0236023. doi: 10.1128/spectrum.02360-23.
Zou Y, Liao R, Cheng R, Chung H, Zhu H, Huang Y. Alterations of gut microbiota biodiversity and relative abundance in women with PCOS: A systematic review and meta-analysis. Microb Pathog. 2023;184:106370. doi: 10.1016/j.micpath.2023.106370.
Hong X, Qin P, Yin J, Shi Y, Xuan Y, Chen Z, et al. Clinical Manifestations of Polycystic Ovary Syndrome and Associations With the Vaginal Microbiome: A Cross-Sectional Based Exploratory Study. Front Endocrinol (Lausanne). 2021;12:662725. doi: 10.3389/fendo.2021.662725.
Gu Y, Zhou G, Zhou F, Li Y, Wu Q, He H, et al. Gut and Vaginal Microbiomes in PCOS: Implications for Women’s Health. Front Endocrinol (Lausanne). 2022;13:808508. doi: 10.3389/fendo.2022.808508.
Hong X, Qin P, Huang K, Ding X, Ma J, Xuan Y, et al. Association between polycystic ovary syndrome and the vaginal microbiome: A case-control study. Clin Endocrinol (Oxf). 2020;93(1):52-60. doi: 10.1111/cen.14198.
Jin C, Qin L, Liu Z, Li X, Gao X, Cao Y, et al. Comparative analysis of the vaginal microbiome of healthy and polycystic ovary syndrome women: a large cross-sectional study. Reprod Biomed Online. 2023;46(6):1005-16. doi: 10.1016/j.rbmo.2023.02.002.
Martinelli S, Nannini G, Cianchi F, Staderini F, Coratti F, Amedei A. Microbiota Transplant and Gynecological Disorders: The Bridge between Present and Future Treatments. Microorganisms. 2023;11(10):2407. doi: 10.3390/microorganisms11102407.
Talebi S, Zeraattalab-Motlagh S, Jalilpiran Y, Payandeh N, Ansari S, Mohammadi H, et al. The effects of pro-, pre-, and synbiotics supplementation on polycystic ovary syndrome: an umbrella review of meta-analyses of randomized controlled trials. Front Nutr. 2023;10:1178842. doi: 10.3389/fnut.2023.1178842.
Zhang M, Hu R, Huang Y, Zhou F, Li F, Liu Z, et al. Present and Future: Crosstalks Between Polycystic Ovary Syndrome and Gut Metabolites Relating to Gut Microbiota. Front Endocrinol (Lausanne). 2022;13:933110. doi: 10.3389/fendo.2022.933110.