Особливості перебігу пологів у жінок–тимчасово переміщених осіб, які перенесли стрес внаслідок військової агресії

Анотація

Негативний вплив стресу на жінок–тимчасово переміщених осіб (ТПО) супроводжується розвитком акушерських ускладнень та перинатального стресу. При цьому відсутність системності та єдиного доказового підходу до ведення таких вагітних часто призводить до абсолютно протилежних рекомендацій щодо лікування та реабілітації.
Мета дослідження: вивчення характеру проявів та можливостей корекції психоемоційних розладів, а також особливостей перебігу пологів у вагітних–ТПО.
Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз та проспективне перехресне дослідження 569 історій вагітності та пологів: жінок–ТПО та 30 роділь, які постійно проживали в області (контрольна група).
Відповідно до проведення допологових заходів психопрофілактики та знеболювання під час пологів жінок–ТПО було розподілено на дві групи: 409 роділь (основна група), яким проводили профілактику стресу під час пологів та медикаментозне знеболювання, та 130 пацієнток (група порівняння), яким не проводили психопрофілактичних заходів. Оцінювання психоемоційного стану проводили шляхом визначення індексу стресостійкості, рівнів кортизолу та серотоніну у крові.
Результати. Установлено, що у жінок–ТПО через повномасштабну війну під час вагітності та пологів спостерігається зниження показників індексу стресостійкості порівняно зі здоровими жінками, що проявляється високим рівнем тривожності та низьким рівнем функціональних можливостей психічної адаптації до пологів і дуже низьким порогом больової чутливості. Під час вагітності у цих жінок спостерігали виражені клінічні прояви стресу та хвилювання, що супроводжувалось підвищеним рівнем стрес-асоційованих гормонів серотоніну та кортизолу як до пологів, так і у післяпологовий період.
Підвищений рівень тривожності під час пологів і до їхнього закінчення відзначали 93,1% жінок–ТПО, що підвищувало частоту оперативного розродження за екстреними показаннями (дистрес плода, аномалії пологової діяльності, відшарування плаценти).
Проведення психотерапевтичної корекції до пологів сприяло стабілізації психоемоційного стану та нормалізації концентрації стрес-асоційованих гормонів (серотоніну та кортизолу), що проявлялося у збільшенні кількості жінок з високим та помірним рівнем стресостійкості і нормальним перебігом пологів, зниженням частоти акушерських та перинатальних ускладнень втричі порівняно з вагітними, яким не проводили психотерапії під час вагітності та пологів.
Висновки. У вагітних–тимчасово переселених осіб, які перенесли стрес внаслідок військової агресії, спостерігається зниження показників індексу стресостійкості, що супроводжується підвищеним рівнем стрес-асоційованих гормонів серотоніну та кортизолу як до пологів, так і у післяпологовий період та зумовлює підвищення частоти акушерських і перинатальних ускладнень під час пологів.
Проведення психотерапевтичної корекції та медикаментозного знеболювання пологів сприяє стабілізації психо­емоційного стану, нормалізації концентрації стрес-асоційованих гормонів (серотоніну та кортизолу), підвищенню рівня стресостійкості та зниженню частоти акушерських та перинатальних ускладнень втричі порівняно з вагітними, яким не проводили психотерапії під час вагітності та пологів.