Порівняльна характеристика впливу аутоеротичної практики на розвиток психоемоційних розладів у молоді на прикладі студентів-медиків Вінницького національного медичного університету ім. М. І. Пирогова

Анотація

Аутоеротизм – це практика сексуальної стимуляції. Найбільш поширеною аутоеротичною практикою є мастурбація, і ці два терміни часто використовують як синоніми, хоча мастурбація також може відбуватися з партнером. Останні дані Європейського дослідження старіння людини засвідчили, що мастурбація є незалежним показником у загальному глобальному оцінюванні сексуального здоров’я.
Мастурбація протягом тривалого часу була піддана остракізму та сприймалася як моральний гріх кількома релігіями, такими, як іудаїзм, іслам та християнство. Традиційно з такою сексуальною поведінкою пов’язують безліч хвороб, таких, як божевілля, напади, сліпота і навіть імпотенція. Сьогодні мастурбація більше не вважається негативною звичкою, оскільки вона може навіть допомогти захистити людей від ризику захворювань, що передаються статевим шляхом.
Мета дослідження: вивчення взаємозв’язку впливу малакії та розвитку психоемоційних розладів у молоді на прикладі студентів-медиків 4–5-го курсів Вінницького національного медичного університету.
Матеріали та методи. Проведено клініко-психологічне обстеження 1118 студентів-медиків за допомогою скринінгових шкал «Patient Health Questionnaire» (PHQ-9) та опитувальника «General Anxiety Disorder-7» (GAD-7).
Вітчизняних та іноземних студентів було розподілено на дві групи по ставленню до мастурбації та її застосуванню у повсякденному житті. А саме: на тих, хто позитивно ставиться до даного виду самозадоволення, та на тих, хто вважає це абсолютно неприйнятним. Були визначені рівні тривожності та депресивних розладів в обох групах респондентів з подальшим їх порівнянням.
Результати. Установлено, що 19,3% вітчизняних студентів і 31,2% іноземних респондентів не мають проявів тривожних розладів. Серед вітчизняних сексуально активних студентів переважає легкий ступінь тривожності (44,4%), помірний ступінь виявлено у 26%, тяжкий ступінь – у 10,4%. Серед незайманих вітчизняних студентів також переважає легкий ступінь тривожності, який встановлений у 46,6% респондентів, середній ступінь – у 20%, тяжкий ступінь – у 13,4%.
Серед сексуально активних іноземних студентів найпоширенішим був легкий ступінь тривожного розладу – у 34,7%, середній ступінь – у 15,4% випадків і тяжкий ступінь – у 13,8%. Серед незайманих іноземних студентів легкий ступінь тривожності встановлений у 34,5% осіб, середній ступінь – у 21,4%, тяжкий ступінь – у 17,8%.
Не встановлено впливу мастурбації на розвиток депресивних розладів у студентів-медиків (Х2=1,41; p≥0,05), але виявлено, що аутоеротична практика впливає на рівень тривожності у них (Х2=6,37; p<0,05).
Висновки. Аутоеротична практика не має значного впливу на розвиток депресивних розладів. Натомість було встановлено, що малакія значно зменшує тривожні розлади як серед сексуально активних, так і серед неактивних молодих людей.