Можливості лікування стрес-індукованих порушень менструального циклу за допомогою фітотерапії
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Репродуктивна система жінки є одним із чутливих індикаторів стану здоров’я організму. Її порушення свідчать про розвиток в організмі будь-якого патологічного процесу, що часто проявляється змінами специфічних функцій. Особливої актуальності сьогодні набуває вплив постійного стресу під час війни на жінок, які перебувають на прифронтових територіях. За сучасних умов, коли психоемоційний стрес є частиною щоденного існування, це призводить до формування патологій, які знижують якість життя і фертильність жінки.
Мета дослідження: вивчення впливу стресу на організм жінки і формування стрес-індукованих порушень менструального циклу та аналіз впливу фітотерапії у комплексному лікуванні таких станів у жінок.
Матеріали та методи. Під спостереженням знаходилися 50 жінок репродуктивного віку (18–45 років) з різними формами стрес-індукованих порушень менструального циклу, які розвинулися під час перебування на прифронтових територіях. Пацієнткам діагностовано такі розлади менструального циклу: відсутня, мізерна та нечаста менструація, надмірні, часті та нерегулярні менструації, біль та інші стани, пов’язані із жіночими статевими органами та менструальним циклом.
Усім пацієнткам проводили клініко-лабораторні, гормональні та інструментальні обстеження для визначення форми порушення менструального циклу. На тлі основної терапії зазначених патологій усім пацієнткам призначали дієтичну добавку, у складі якої купаж рослинних порошкоподібних екстрактів: плодів прутняку звичайного – 43,87 мг, коренів дуднику китайського – 43,87 мг, коренів лабазнику шестипелюсткового – 43,87 мг, коренів петрушки кучерявої (свіжих) – 18,06 мг, коренів селери пахучої (свіжих) – 18,06 мг, трави підмареннику справжнього – 16,13 мг, квіток нагідок лікарських – 16,13 мг, протягом 3 міс по 2 капсули 2 рази на добу з метою досягнення гормонокоригувального, заспокійливого, знеболювального, сечогінного ефектів. Контрольні клініко-гормональні та інструментальні дослідження проводили через 3 міс.
Результати. У дослідженні виявлено відсутність або зменшення скарг (емоційна лабільність – на 68%, періодичний головний біль – на 36%, порушення сну – на 48%, тривожність – на 50%, стомлюваність – на 60%), нормалізацію гормонального фону – зниження рівня пролактину у 2 рази, кортизолу та фолікулостимулювального гормону – в 1,5 раза, лютеїнізуючого гормону – в 1,7 раза, естрадіолу – в 1,3 раза та підвищення вмісту прогестерону у 7 разів.
Відзначено зменшення або зникнення клінічних симптомів, які свідчили про порушення менструального циклу, а саме – нормалізацію частоти, тривалості і регулярності менструального циклу, зменшення обсягу крововтрати та проявів дисменореї.
Висновки. Фітотерапія, у складі якої наявний препарат з купажем рослинних порошкоподібних екстрактів: плодів прутняку звичайного – 43,87 мг, коренів дуднику китайського – 43,87 мг, коренів лабазнику шестипелюсткового – 43,87 мг, коренів петрушки кучерявої (свіжих) – 18,06 мг, коренів селери пахучої (свіжих) – 18,06 мг, трави підмареннику справжнього – 16,13 мг, квіток нагідок лікарських – 16,13 мг, є ефективною у комплексному лікуванні різних форм стрес-індукованих порушень менструального циклу.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Mitra A, Verbakel JY, Kasaven LS, Tzafetas M, Grewal K, Jones B, et al. The menstrual cycle and the COVID-19 pandemic. PLoS One. 2023;18(10):e0290413. doi: 10.1371/journal.pone.0290413.
Aguilera G, Kiss A, Liu Y, Kamitakahara A. Stress. 2007;10(2):153-61. doi: 10.1080/10253890701391192.
Louis GM, Lum KJ, Sundaram R, Chen Z, Kim S, Lynch CD, et al. Stress reduces conception probabilities across the fertile window: evidence in support of relaxation. Fertil Steril. 2011;95(7):2184-9. doi: 10.1016/j.fertnstert.2010.06.078.
Tolis G, Rombopoulos G. Prolactin and Stress. In book: Encyclopedia of Stress; 2007, p. 231-3. doi: 10.1016/B978-012373947-6.00520-1.
Tsutsui K, Saigoh E, Ukena K. A novel avian hypothalamic peptide inhibiting gonadotropin release. Biochem Biophys Res Commun. 2000;275(2):661-7. doi: 10.1006/bbrc.2000.3350.
Piekarski DJ, Zhao S, Jennings KJ, Iwasa T, Legan SJ, Mikkelsen JD, et al. Gonadotropin-inhibitory hormone reduces sexual motivation but not lordosis behavior in female Syrian hamsters (Mesocricetus auratus). Horm Behav. 2013;64(3):501-10. doi: 10.1016/j.yhbeh.2013.06.006.
Son YL, Ubuka T, Millar RP, Kanasaki H, Tsutsui K. Gonadotropin-inhibitory hormone inhibits GnRH-induced gonadotropin subunit gene transcriptions by inhibiting AC/cAMP/PKA-dependent ERK pathway in LβT2 cells. Endocrinol. 2012;153(5):2332-43. doi: 10.1210/en.2011-1904.
Iijima N, Matsumoto Y, Hosoya M. New neuropeptides containing carboxy-terminal RFamide and their receptor in mammals. Nat Cell Biol. 2000;10(2):703-8. doi: 10.1038/35036326.
Molitch ME. Disorders of prolactin secretion. Endocrinol Metab Clin North Am. 2001;30(3):585-610. doi: 10.1016/S0889-8529(05)70203-6.
Olukoga AO. Macroprolactinaemia is clinically important. J Clin Endocrinol Metab. 2002;87(10):4833-4. doi: 10.1210/jc.2002-020936.
Ben-Jonathan N, Liby K, McFarland M, Zinger M. Prolactin as an autocrine/paracrine growth factor in human cancer. Trends Endocrinol Metab. 2002;13(6):245-50. doi: 10.1016/s1043-2760(02)00603-3.
Colao A, di Sarno A, Pivonello R, di Somma C, Lombardi G. Dopamine receptor agonists for treating prolactinomas. Expert Opin Investig Drugs. 2002;11(6):787-800. doi: 10.1517/13543784.11.6.787.
Schlechte JA. Editorial: the macroprolactin problem. J Clin Endocrinol Metab. 2002;87(12):5408-9. doi:10.1210/jc.2002-021617.
Grishchenko OV, Bobrytska VV. New patterns of menstrual disorders’ treatment – unification of the method. Reprod Endocrinol. 2019;(47):26-32. doi: 10.18370/2309-4117.2019.47.26-32.
Tatarchuk TF, Kosei NV, Tutchenko TN. Treatment of stress-induced insufficiency of the luteal phase. Health Women. 2016;3:18-23.
Munro MG, Balen AH, Cho S, Critchley HOD, Díaz I, Ferriani R, et al. The FIGO Ovulatory Disorders Classification System†. Hum Reprod. 2022;37(10):2446-64. doi: 10.1093/humrep/deac180.
World Health Organization. International Statistical Classification of Diseases and Related Health Problems of the Tenth Review (ICD-10) [Internet]. Geneva: WHO; 2019. 1080 p. Available from: https://icd.who.int/browse10/2016/en.
Ministry of Health of Ukraine. On approval of the Unified Clinical Protocol of Primary and Specialized Medical Care «Premenstrual Syndrome» [Internet]. 2022. Order No. 1218; 2022 June 13. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2856282-21#Text.
Ministry of Health of Ukraine. On the approval and implementation of medical and technological documents on standardization of medical care for abnormal uterine bleeding» [Internet]. 2016. Order No. 353. 2016 Apr 13. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0353282-16#Text.
Fedosiuk K, Pakharenko L, Chayka K, Basiuha I, Kurtash O. Abnormal uterine bleeding in women of reproductive age: PALM-COEIN causes. Bangladesh J Med Sci. 2023;22(4):809-14. doi: 10.3329/bjms.v22i4.67116.
Fedosyuk KV. Psychofunctional state of women with abnormal uterine bleeding on the background of chronic stress. Reproductive health of women. 2021;7-8(52-53):63-5. doi: 10.30841/2708-8731.7-8.2021.250836.
Fedosiuk KV. Evaluation of hormonal homeostasis in women with abnormal uterine bleeding on the background of chronic stress. Reprod Health Women. 2021;9-10(54-55):39-41. doi: 10.30841/2708-8731.9-10.2021.252587.
Fedosyuk KV. Correction of hormonal disorders in women with abnormal uterine bleeding in conditions of chronic psychoemotional stress. Art Med. 2022;2(22):104-8. doi: 10.21802/artm.2022.2.22.104.
Fedosiuk KV. The optimization of abnormal uterine bleeding treatment in women with chronic psychogenic stress. Reprod Health Women. 2022;2(57):29-32. doi: 10.30841/2708-8731.2.2022.261803.
Shaw S, Wyatt K, Campbell J, Ernst E, Thompson Coon J. Vitex agnus castus for premenstrual syndrome. Cochrane Database Syst Rev. 2018;2018(3):CD004632. doi: 10.1002/14651858.
Basharat S, Abid F, Iftikhar F, Wahid A. A review on the bioactivity and potential health benefits of vitex agnus-castus linn. Authorea. March 30, 2022. doi: 10.22541/au.164864335.53256550/v1.
Merz PG, Gorkow C, Schrödter A, Rietbrock S, Sieder C, Loew D, et al. The effects of a special Agnus castus extract (BP1095E1) on prolactin secretion in healthy male subjects. Exp Clin Endocrinol Diabetes. 1996;104(6):447-53. doi: 10.1055/s-0029-1211483.
Berger D, Schaffner W, Schrader E, Meier B, Brattström A. Efficacy of Vitex agnus castus L. extract Ze 440 in patients with pre-menstrual syndrome (PMS). Arch Gynecol Obstet. 2000;264(3):150-3. doi: 10.1007/s004040000123.
Schellenberg R. Treatment for the premenstrual syndrome with agnus castus fruit extract: prospective, randomised, placebo controlled study. BMJ. 2001;322(7279):134-7. doi: 10.1136/bmj.322.7279.134.
Dong X, Zheng Y. Effect of a Self-Made Herbal Decoction Containing Angelica sinensis Combined with an Enhanced Recovery After Surgery Nursing Model on Anxiety, Depression, and Ovarian Function in Patients Undergoing Myomectomy. J Biobased Materials Bioenergy. 2023;17(6):706-15. doi: 10.1166/jbmb.2023.2332.
Wang K, Tang Z, Zheng Z, Cao P, Shui W, Li Q, et al. Protective effects of Angelica sinensis polysaccharide against hyperglycemia and liver injury in multiple low-dose streptozotocin-induced type 2 diabetic BALB/c mice. Food Funct. 2016;7(12):4889-97. doi: 10.1039/c6fo01196a.
American Society for Reproductive Medicine. Recommendations from the 2023 International Evidence-based Guideline for the Assessment and Management of Polycystic Ovary Syndrome [Internet]. 2023. Available from: https://www.asrm.org/practice-guidance/practice-committee-documents/recommendations-from-the-2023-international-evidence-based-guideline-for-the-assessment-and-management-of-polycystic-ovary-syndrome/.