Прогнозування ефективності загоювання епізіотомних ран за використання гідрогелевих пов’язок із лідокаїном
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: вивчення факторів, що впливають на процес загоєння епізіотомної рани, та ефективності використання гідрогелевих пов’язок із лідокаїном для її загоєння.
Матеріали та методи. Проспективне рандомізоване дослідження охоплює аналіз анамнестичних даних з медичної документації 123 першороділей з епізіотомними ранами, які народили у Київському міському пологовому будинку №5 протягом 2021–2022 рр. Жінок розподілено на дві групи: групу порівняння – 63 пацієнтки, які отримували стандартне лікування, та групу дослідження – 60 пацієнток, яким додатково призначали гідрогелеві пов’язки із лідокаїном на рану.
Оцінювання загоєння епізіотомних ран проводили за шкалою REEDA. У пацієнтів обох груп вивчали фактори, які можуть мати вплив на загоєння епізіотомної рани: антропометричні показники (вік, зріст, індекс маси тіла), втручання під час пологів та показники акушерсько-гінекологічного анамнезу (термін гестації, об’єм крововтрати під час пологів, маса тіла новонародженого та ін). Статистичний аналіз було здійснено за допомогою критеріїв Фішера, Манна–Уїтні, Стьюдента та хі-квадрат статистичного пакета EZR v. 1.54.
Результати. Вік (р=0,689) та індекс маси тіла (р=0,974) пацієнток в обох групах не продемонстрували статистично значущих відмінностей. Тривалість періоду потуг у середньому становила 72 хв (57,6–86,4) у групі порівняння проти 43,2 хв (28,8–57,6) у групі дослідження зі статистично значущою відмінністю (р<0,001). Статистично значущих відмінностей між обома групами не виявлено стосовно терміну пологів, об’єму крововтрати, маси тіла новонародженого, ризику втрат вагітності, частоти індукції пологів, слабкості пологової діяльності, ручної ревізії порожнини матки, вакуум-екстракції плода. Частота застосування різних видів анестезії під час пологів також не відрізнялася (р=0.396).
Оцінювання загоєння за шкалою REEDA виявило зниження ризику високої суми балів у групі дослідження (відношення шансів (ВШ) = 0,16, 95% довірчий інтервал (ДІ): 0,07–0,38), що підтверджує ефективність гідрогелевих пов’язок із лідокаїном. Аналіз тривалості потуг та терміну гестації також виявив зв’язок із ризиком високої суми балів за шкалою REEDA (ВШ = 1,22, 95% ДІ: 1,02 – 1,45 на 0.01 доби; ВШ = 1,65, 95% ДІ: 1,16–2.35 на тиждень вагітності).
Багатофакторна модель, що включала групу дослідження, індекс маси тіла, тривалість потуг, термін гестації, підтвердила зниження ризику за шкалою REEDA у цій групі (ВШ = 0,19, 95% ДІ: 0,08–0,47). Чотирифакторна модель мала високу точність (AUC = 0,81, 95% ДІ: 0,73–0,88), що свідчить про сильний зв’язок між вибраними факторами і ризиком ускладнень після епізіотомії.
Висновки. Використання гідрогелевих пов’язок із лідокаїном та урахування деяких аспектів пологів, а саме – тривалості пологів та терміну гестації, може сприяти покращенню перебігу загоєння епізіотомних ран. Такий комплексний підхід підтримує ефективність та значущість використання гідрогелевих пов’язок із лідокаїном у практиці сучасного акушерства для поліпшення результатів лікування пацієнток з епізіотомною раною.
У подальшому необхідні дослідження ефективності використання гідрогелевих пов’язок для лікування епізіотомної рани.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
World Health Organization. WHO rec-ommendations on intrapartum care for a positive childbirth experience [Internet]. Geneva: WHO; 2018. 238 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241550215.
Prosser SJ, Barnett AG, Miller YD. Factors promoting or inhibiting nor-mal birth. BMC Pregnancy Childbirth. 2018;18(1):241. doi: 10.1186/s12884-018-1871-5.
Carroli G, Mignini L. Episiotomy for vaginal birth. Cochrane Database Syst Rev. 2009;(1):CD000081. doi: 10.1002/14651858.CD000081.pub2.
Rogers RG, Leeman LM, Borders N, Qualls C, Fullilove AM, Teaf D, et al. Con-tribution of the second stage of labour to pelvic floor dysfunction: a prospective cohort comparison of nulliparous wom-en. BJOG. 2014;121(9):1145-53. doi: 10.1111/1471-0528.12571.
Vale de Castro Monteiro M, Pereira GM, Aguiar RA, Azevedo RL, Correia-Junior MD, Reis ZS. Risk factors for severe obstetric perineal lacerations. Int Urogynecol J. 2016;27(1):61-7. doi: 10.1007/s00192-015-2795-5.
Jiang H, Qian X, Carroli G, Garner P. Selective versus routine use of episioto-my for vaginal birth. Cochrane Database Syst Rev. 2017;2(2):CD000081. doi: 10.1002/14651858.CD000081.pub3.
Committee on Practice Bulletins-Ob-stetrics. ACOG Practice Bulletin No. 198: Prevention and Management of Obstetric Lacerations at Vaginal Delivery. Obstet Gynecol. 2018;132(3):e87-e102. doi: 10.1097/AOG.0000000000002841.
World Health Organization. WHO rec-ommendations for prevention and treat-ment of maternal peripartum infections [Internet]. Geneva: WHO; 2016. 70 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241549363.
Jallad K, Steele SE, Barber MD. Breakdown of Perineal Laceration Repair After Vaginal Delivery: A Case-Control Study. Female Pelvic Med Reconstr Surg. 2016;22(4):276-9. doi: 10.1097/SPV.0000000000000274.
Gün İ, Doğan B, Özdamar Ö. Long- and short-term complications of episiotomy. Turk J Obstet Gynecol. 2016;13(3):144-8. doi: 10.4274/tjod.00087.
Lavaf M, Simbar M, Mojab F, Alavi MH, Samimi M. Comparison of honey and phenytoin (PHT) cream effects on intensity of pain and episiotomy wound healing in nulliparous women. J Complement Integr Med. 2017;15(1):/j/jcim.2018.15.issue-1/jcim-2016-0139/jcim-2016-0139.xml. doi: 10.1515/jcim-2016-0139.
Gravett CA, Gravett MG, Martin ET, Bernson JD, Khan S, Boyle DS, et al. Serious and life-threatening pregnancy-related infections: opportunities to reduce the global burden. PLoS Med. 2012;9(10):e1001324. doi: 10.1371/journal.pmed.1001324.
Hill PD. Psychometric proper-ties of the REEDA. J Nurse Midwifery. 1990;35(3):162-5. doi: 10.1016/0091-2182(90)90166-3.
Shmueli A, Gabbay Benziv R, Hiersch L, Ashwal E, Aviram R, Yo-gev Y, et al. Episiotomy – risk factors and outcomes. J Matern Fetal Neo-natal Med. 2017;30(3):251-6. doi: 10.3109/14767058.2016.1169527.
Gerdin E, Sverrisdottir G, Badi A, Carlsson B, Graf W. The role of maternal age and episiotomy in the risk of anal sphincter tears during childbirth. Aust N Z J Obstet Gynaecol. 2007;47(4):286-90. doi: 10.1111/j.1479-828X.2007.00739.x.
Dalbye R, Gunnes N, Blix E, Zhang J, Eggebø T, Nistov Tokheim L, et al. Ma-ternal body mass index and risk of ob-stetric, maternal and neonatal outcomes: A cohort study of nulliparous women with spontaneous onset of labor. Acta Obstet Gynecol Scand. 2021;100(3):521-30. doi: 10.1111/aogs.14017.
Bączek G, Rychlewicz S, Sys D, Rzońca P, Teliga-Czajkowska J. Episioto-my for Medical Indications during Vaginal Birth-Retrospective Analysis of Risk Fac-tors Determining the Performance of This Procedure. J Clin Med. 2022;11(15):4334. doi: 10.3390/jcm11154334.
Thangarajah F, Scheufen P, Kirn V, Mallmann P. Induction of Labour in Late and Postterm Pregnancies and its Impact on Maternal and Neonatal Outcome. Ge-burtshilfe Frauenheilkd. 2016;76(7):793-8. doi: 10.1055/s-0042-107672.
Sosa CG, Althabe F, BelizГЎn JM, Buekens P. Risk factors for postpartum hemorrhage in vaginal deliveries in a Lat-in-American population. Obstet Gynecol. 2009;113(6):1313-19. doi: 10.1097/AOG.0b013e3181a66b05.
Al Ghamdi DS. A retrospective study of the incidence and predisposing fac-tors of third- and fourth-degree perineal tears. Saudi Med J. 2020;41(11):1241-44. doi: 10.15537/smj.2020.11.25498.
Issakhanova A, Issanov A, Ukybasso-va T, Kaldygulova L, Marat A, Imanku-lova B, et al. Depression, Anxiety, and Stress in Kazakhstani Women with Re-current Pregnancy Loss: A Case-Control Study. J Clin Med. 2023;12(2):658. doi: 10.3390/jcm12020658.
Terzic M, Aimagambetova G. Pro-thrombotic gene polymorphisms and ad-verse reproductive outcomes in assisted reproductive technology. Management of Infertility: Elsevier; 2023, p. 55-63.
La X, Wang W, Zhang M, Liang L. Def-inition and Multiple Factors of Recurrent Spontaneous Abortion. Adv Exp Med Biol. 2021;1300:231-57. doi: 10.1007/978-981-33-4187-6_11.
Carlson N, Ellis J, Page K, Dunn AA, Phillippi J. Review of Evidence-Based Methods for Successful Labor Induc-tion. J Midwifery Womens Health. 2021;66(4):459-69. doi: 10.1111/jmwh.13238.
Ballesteros-Meseguer C, Carrillo-García C, Meseguer-de-Pedro M, Can-teras-Jordana M, Martínez-Roche ME. Episiotomy and its relationship to vari-ous clinical variables that influence its performance. Rev Lat Am Enfermagem. 2016;24:e2793. doi: 10.1590/1518-8345.0334.2686.
Favilli A, Tosto V, Ceccobelli M, Parazzini F, Franchi M, Bini V, Gerli S. Risk factors for non-adherent retained placenta after vaginal delivery: a system-atic review. BMC Pregnancy Childbirth. 2021;21(1):268. doi: 10.1186/s12884-021-03721-9.
Sullivan C, Hayman R. Instrumental vaginal delivery. Obstet, Gynaecol & Re-prod Med. 2008;18(4):99-105.
Thies-Lagergren L, Kvist LJ, Chris-tensson K, Hildingsson I. No reduction in instrumental vaginal births and no increased risk for adverse perineal out-come in nulliparous women giving birth on a birth seat: results of a Swedish ran-domized controlled trial. BMC Preg Child. 2011;11(1):1-9.
Shields SG, Ratcliffe SD, Fontaine P, Leeman L. Dystocia in nulliparous women. Am Fam Physician. 2007;75(11):1671-8.
Penuela I, Isasi-Nebreda P, Al-meida H, López M, Gomez-Sanchez E, Tamayo E. Epidural analgesia and its implications in the maternal health in a low parity comunity. BMC Pregnancy Childbirth. 2019;19(1):52. doi: 10.1186/s12884-019-2191-0.
Antonakou A, Papoutsis D. The Ef-fect of Epidural Analgesia on the De-livery Outcome of Induced Labour: A Retrospective Case Series. Obstet Gynecol Int. 2016;2016:5740534. doi: 10.1155/2016/5740534.
Jiang Q, Jin Z, Wang W, Ji Q, Qi C. Retrospective study to assess the ef-fect of epidural analgesia on labor progress and women’s pelvic floor muscle from the perspective of elec-tromyography. J Matern Fetal Neo-natal Med. 2023;36(1):2211198. doi: 10.1080/14767058.2023.2211198.
Mori H-M, Kawanami H, Kawahata H, Aoki M. Wound healing potential of lav-ender oil by acceleration of granulation and wound contraction through induc-tion of TGF-β in a rat model. BMC. 2016;16(1):1-11.
Hu H, Xu FJ. Rational design and lat-est advances of polysaccharide-based hydrogels for wound healing. Biomater Sci. 2020;8(8):2084-101. doi: 10.1039/d0bm00055h.
Liang Y, He J, Guo B. Functional Hydrogels as Wound Dressing to En-hance Wound Healing. ACS Nano. 2021;15(8):12687-722. doi: 10.1021/acsnano.1c04206.
Kamoun EA, Kenawy ES, Chen X. A review on polymeric hydrogel mem-branes for wound dressing applications: PVA-based hydrogel dressings. J Adv Res. 2017;8(3):217-33. doi: 10.1016/j. jare.2017.01.005.
Chen J, He J, Yang Y, Qiao L, Hu J, Zhang J, et al. Antibacterial adhesive self-healing hydrogels to promote diabetic wound healing. Acta Biomater. 2022;146:119-30.
Wang H, Xu Z, Zhao M, Liu G, Wu J. Ad-vances of hydrogel dressings in diabetic wounds. Biomater Sci. 2021;9(5):1530-46. doi: 10.1039/d0bm01747g.
Firlar I, Altunbek M, McCarthy C, Ramalingam M, Camci-Unal G. Func-tional Hydrogels for Treatment of Chronic Wounds. Gels. 2022;8(2):127. doi: 10.3390/gels8020127.