Прогнозування ефективності загоювання епізіотомних ран за використання гідрогелевих пов’язок із лідокаїном

Основний зміст сторінки статті

М.Б. Ляшко
Д.О. Говсєєв

Анотація

Мета дослідження: вивчення факторів, що впливають на процес загоєння епізіотомної рани, та ефективності використання гідрогелевих пов’язок із лідокаїном для її загоєння.
Матеріали та методи. Проспективне рандомізоване дослідження охоплює аналіз анамнестичних даних з медичної документації 123 першороділей з епізіотомними ранами, які народили у Київському міському пологовому будинку №5 протягом 2021–2022 рр. Жінок розподілено на дві групи: групу порівняння – 63 пацієнтки, які отримували стандартне лікування, та групу дослідження – 60 пацієнток, яким додатково призначали гідрогелеві пов’язки із лідокаїном на рану.
Оцінювання загоєння епізіотомних ран проводили за шкалою REEDA. У пацієнтів обох груп вивчали фактори, які можуть мати вплив на загоєння епізіотомної рани: антропометричні показники (вік, зріст, індекс маси тіла), втручання під час пологів та показники акушерсько-гінекологічного анамнезу (термін гестації, об’єм крововтрати під час пологів, маса тіла новонародженого та ін). Статистичний аналіз було здійснено за допомогою критеріїв Фішера, Манна–Уїтні, Стьюдента та хі-квадрат статистичного пакета EZR v. 1.54.
Результати. Вік (р=0,689) та індекс маси тіла (р=0,974) пацієнток в обох групах не продемонстрували статистично значущих відмінностей. Тривалість періоду потуг у середньому становила 72 хв (57,6–86,4) у групі порівняння проти 43,2 хв (28,8–57,6) у групі дослідження зі статистично значущою відмінністю (р<0,001). Статистично значущих відмінностей між обома групами не виявлено стосовно терміну пологів, об’єму крововтрати, маси тіла новонародженого, ризику втрат вагітності, частоти індукції пологів, слабкості пологової діяльності, ручної ревізії порожнини матки, вакуум-екстракції плода. Частота застосування різних видів анестезії під час пологів також не відрізнялася (р=0.396).
Оцінювання загоєння за шкалою REEDA виявило зниження ризику високої суми балів у групі дослідження (відношення шансів (ВШ) = 0,16, 95% довірчий інтервал (ДІ): 0,07–0,38), що підтверджує ефективність гідрогелевих пов’язок із лідокаїном. Аналіз тривалості потуг та терміну гестації також виявив зв’язок із ризиком високої суми балів за шкалою REEDA (ВШ = 1,22, 95% ДІ: 1,02 – 1,45 на 0.01 доби; ВШ = 1,65, 95% ДІ: 1,16–2.35 на тиждень вагітності).
Багатофакторна модель, що включала групу дослідження, індекс маси тіла, тривалість потуг, термін гестації, підтвердила зниження ризику за шкалою REEDA у цій групі (ВШ = 0,19, 95% ДІ: 0,08–0,47). Чотирифакторна модель мала високу точність (AUC = 0,81, 95% ДІ: 0,73–0,88), що свідчить про сильний зв’язок між вибраними факторами і ризиком ускладнень після епізіотомії.
Висновки. Використання гідрогелевих пов’язок із лідокаїном та урахування деяких аспектів пологів, а саме – тривалості пологів та терміну гестації, може сприяти покращенню перебігу загоєння епізіотомних ран. Такий комплексний підхід підтримує ефективність та значущість використання гідрогелевих пов’язок із лідокаїном у практиці сучасного акушерства для поліпшення результатів лікування пацієнток з епізіотомною раною.
У подальшому необхідні дослідження ефективності використання гідрогелевих пов’язок для лікування епізіотомної рани.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Ляшко, М., & Говсєєв, Д. (2024). Прогнозування ефективності загоювання епізіотомних ран за використання гідрогелевих пов’язок із лідокаїном. Репродуктивне здоров’я жінки, (1), 15–24. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2024.300855
Номер
Розділ
НА ДОПОМОГУ ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ
Біографії авторів

М.Б. Ляшко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

Аспірантка, кафедра акушерства, гінекології та неонатології післядипломної освіти

Д.О. Говсєєв, КНП «Перинатальний центр м. Києва», м. Київ

Доктор мед. наук, проф., директор

Посилання

World Health Organization. WHO rec-ommendations on intrapartum care for a positive childbirth experience [Internet]. Geneva: WHO; 2018. 238 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241550215.

Prosser SJ, Barnett AG, Miller YD. Factors promoting or inhibiting nor-mal birth. BMC Pregnancy Childbirth. 2018;18(1):241. doi: 10.1186/s12884-018-1871-5.

Carroli G, Mignini L. Episiotomy for vaginal birth. Cochrane Database Syst Rev. 2009;(1):CD000081. doi: 10.1002/14651858.CD000081.pub2.

Rogers RG, Leeman LM, Borders N, Qualls C, Fullilove AM, Teaf D, et al. Con-tribution of the second stage of labour to pelvic floor dysfunction: a prospective cohort comparison of nulliparous wom-en. BJOG. 2014;121(9):1145-53. doi: 10.1111/1471-0528.12571.

Vale de Castro Monteiro M, Pereira GM, Aguiar RA, Azevedo RL, Correia-Junior MD, Reis ZS. Risk factors for severe obstetric perineal lacerations. Int Urogynecol J. 2016;27(1):61-7. doi: 10.1007/s00192-015-2795-5.

Jiang H, Qian X, Carroli G, Garner P. Selective versus routine use of episioto-my for vaginal birth. Cochrane Database Syst Rev. 2017;2(2):CD000081. doi: 10.1002/14651858.CD000081.pub3.

Committee on Practice Bulletins-Ob-stetrics. ACOG Practice Bulletin No. 198: Prevention and Management of Obstetric Lacerations at Vaginal Delivery. Obstet Gynecol. 2018;132(3):e87-e102. doi: 10.1097/AOG.0000000000002841.

World Health Organization. WHO rec-ommendations for prevention and treat-ment of maternal peripartum infections [Internet]. Geneva: WHO; 2016. 70 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241549363.

Jallad K, Steele SE, Barber MD. Breakdown of Perineal Laceration Repair After Vaginal Delivery: A Case-Control Study. Female Pelvic Med Reconstr Surg. 2016;22(4):276-9. doi: 10.1097/SPV.0000000000000274.

Gün İ, Doğan B, Özdamar Ö. Long- and short-term complications of episiotomy. Turk J Obstet Gynecol. 2016;13(3):144-8. doi: 10.4274/tjod.00087.

Lavaf M, Simbar M, Mojab F, Alavi MH, Samimi M. Comparison of honey and phenytoin (PHT) cream effects on intensity of pain and episiotomy wound healing in nulliparous women. J Complement Integr Med. 2017;15(1):/j/jcim.2018.15.issue-1/jcim-2016-0139/jcim-2016-0139.xml. doi: 10.1515/jcim-2016-0139.

Gravett CA, Gravett MG, Martin ET, Bernson JD, Khan S, Boyle DS, et al. Serious and life-threatening pregnancy-related infections: opportunities to reduce the global burden. PLoS Med. 2012;9(10):e1001324. doi: 10.1371/journal.pmed.1001324.

Hill PD. Psychometric proper-ties of the REEDA. J Nurse Midwifery. 1990;35(3):162-5. doi: 10.1016/0091-2182(90)90166-3.

Shmueli A, Gabbay Benziv R, Hiersch L, Ashwal E, Aviram R, Yo-gev Y, et al. Episiotomy – risk factors and outcomes. J Matern Fetal Neo-natal Med. 2017;30(3):251-6. doi: 10.3109/14767058.2016.1169527.

Gerdin E, Sverrisdottir G, Badi A, Carlsson B, Graf W. The role of maternal age and episiotomy in the risk of anal sphincter tears during childbirth. Aust N Z J Obstet Gynaecol. 2007;47(4):286-90. doi: 10.1111/j.1479-828X.2007.00739.x.

Dalbye R, Gunnes N, Blix E, Zhang J, Eggebø T, Nistov Tokheim L, et al. Ma-ternal body mass index and risk of ob-stetric, maternal and neonatal outcomes: A cohort study of nulliparous women with spontaneous onset of labor. Acta Obstet Gynecol Scand. 2021;100(3):521-30. doi: 10.1111/aogs.14017.

Bączek G, Rychlewicz S, Sys D, Rzońca P, Teliga-Czajkowska J. Episioto-my for Medical Indications during Vaginal Birth-Retrospective Analysis of Risk Fac-tors Determining the Performance of This Procedure. J Clin Med. 2022;11(15):4334. doi: 10.3390/jcm11154334.

Thangarajah F, Scheufen P, Kirn V, Mallmann P. Induction of Labour in Late and Postterm Pregnancies and its Impact on Maternal and Neonatal Outcome. Ge-burtshilfe Frauenheilkd. 2016;76(7):793-8. doi: 10.1055/s-0042-107672.

Sosa CG, Althabe F, BelizГЎn JM, Buekens P. Risk factors for postpartum hemorrhage in vaginal deliveries in a Lat-in-American population. Obstet Gynecol. 2009;113(6):1313-19. doi: 10.1097/AOG.0b013e3181a66b05.

Al Ghamdi DS. A retrospective study of the incidence and predisposing fac-tors of third- and fourth-degree perineal tears. Saudi Med J. 2020;41(11):1241-44. doi: 10.15537/smj.2020.11.25498.

Issakhanova A, Issanov A, Ukybasso-va T, Kaldygulova L, Marat A, Imanku-lova B, et al. Depression, Anxiety, and Stress in Kazakhstani Women with Re-current Pregnancy Loss: A Case-Control Study. J Clin Med. 2023;12(2):658. doi: 10.3390/jcm12020658.

Terzic M, Aimagambetova G. Pro-thrombotic gene polymorphisms and ad-verse reproductive outcomes in assisted reproductive technology. Management of Infertility: Elsevier; 2023, p. 55-63.

La X, Wang W, Zhang M, Liang L. Def-inition and Multiple Factors of Recurrent Spontaneous Abortion. Adv Exp Med Biol. 2021;1300:231-57. doi: 10.1007/978-981-33-4187-6_11.

Carlson N, Ellis J, Page K, Dunn AA, Phillippi J. Review of Evidence-Based Methods for Successful Labor Induc-tion. J Midwifery Womens Health. 2021;66(4):459-69. doi: 10.1111/jmwh.13238.

Ballesteros-Meseguer C, Carrillo-García C, Meseguer-de-Pedro M, Can-teras-Jordana M, Martínez-Roche ME. Episiotomy and its relationship to vari-ous clinical variables that influence its performance. Rev Lat Am Enfermagem. 2016;24:e2793. doi: 10.1590/1518-8345.0334.2686.

Favilli A, Tosto V, Ceccobelli M, Parazzini F, Franchi M, Bini V, Gerli S. Risk factors for non-adherent retained placenta after vaginal delivery: a system-atic review. BMC Pregnancy Childbirth. 2021;21(1):268. doi: 10.1186/s12884-021-03721-9.

Sullivan C, Hayman R. Instrumental vaginal delivery. Obstet, Gynaecol & Re-prod Med. 2008;18(4):99-105.

Thies-Lagergren L, Kvist LJ, Chris-tensson K, Hildingsson I. No reduction in instrumental vaginal births and no increased risk for adverse perineal out-come in nulliparous women giving birth on a birth seat: results of a Swedish ran-domized controlled trial. BMC Preg Child. 2011;11(1):1-9.

Shields SG, Ratcliffe SD, Fontaine P, Leeman L. Dystocia in nulliparous women. Am Fam Physician. 2007;75(11):1671-8.

Penuela I, Isasi-Nebreda P, Al-meida H, López M, Gomez-Sanchez E, Tamayo E. Epidural analgesia and its implications in the maternal health in a low parity comunity. BMC Pregnancy Childbirth. 2019;19(1):52. doi: 10.1186/s12884-019-2191-0.

Antonakou A, Papoutsis D. The Ef-fect of Epidural Analgesia on the De-livery Outcome of Induced Labour: A Retrospective Case Series. Obstet Gynecol Int. 2016;2016:5740534. doi: 10.1155/2016/5740534.

Jiang Q, Jin Z, Wang W, Ji Q, Qi C. Retrospective study to assess the ef-fect of epidural analgesia on labor progress and women’s pelvic floor muscle from the perspective of elec-tromyography. J Matern Fetal Neo-natal Med. 2023;36(1):2211198. doi: 10.1080/14767058.2023.2211198.

Mori H-M, Kawanami H, Kawahata H, Aoki M. Wound healing potential of lav-ender oil by acceleration of granulation and wound contraction through induc-tion of TGF-β in a rat model. BMC. 2016;16(1):1-11.

Hu H, Xu FJ. Rational design and lat-est advances of polysaccharide-based hydrogels for wound healing. Biomater Sci. 2020;8(8):2084-101. doi: 10.1039/d0bm00055h.

Liang Y, He J, Guo B. Functional Hydrogels as Wound Dressing to En-hance Wound Healing. ACS Nano. 2021;15(8):12687-722. doi: 10.1021/acsnano.1c04206.

Kamoun EA, Kenawy ES, Chen X. A review on polymeric hydrogel mem-branes for wound dressing applications: PVA-based hydrogel dressings. J Adv Res. 2017;8(3):217-33. doi: 10.1016/j. jare.2017.01.005.

Chen J, He J, Yang Y, Qiao L, Hu J, Zhang J, et al. Antibacterial adhesive self-healing hydrogels to promote diabetic wound healing. Acta Biomater. 2022;146:119-30.

Wang H, Xu Z, Zhao M, Liu G, Wu J. Ad-vances of hydrogel dressings in diabetic wounds. Biomater Sci. 2021;9(5):1530-46. doi: 10.1039/d0bm01747g.

Firlar I, Altunbek M, McCarthy C, Ramalingam M, Camci-Unal G. Func-tional Hydrogels for Treatment of Chronic Wounds. Gels. 2022;8(2):127. doi: 10.3390/gels8020127.