Динаміка неонатальних показників Перинатального центру м. Києва за 10 років діяльності
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Недоношеність є провідною причиною ранньої неонатальної смерті та дитячої захворюваності. Численні спроби попередження передчасних пологів не привели до істотного зниження їхньої частоти у світі, тому важливим є організація допомоги недоношеному під час пологів та у перші хвилини життя. Перинатальний центр м. Києва має багаторічний досвід надання допомоги недоношеним новонародженим, що реалізується у співпраці акушерів-гінекологів та неонаталогів.
Мета дослідження: оцінювання динаміки неонатальних показників у Перинатальному центрі м. Києва за 2012–2022 рр.
Матеріали та методи. Динаміку неонатальних показників (рання неонатальна смертність, внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК), бронхолегенева дисплазія (БЛД), некротичний ентероколіт (НЕК), лейкомаляція) оцінювали поквартально у новонароджених з гестаційним терміном 22–34 тиж за 2012–2022 рр. за допомогою методу лінійної регресії.
Було вивчено також вплив впроваджених технологій – інтранатальної магнезіальної терапії у 2014 р. та методики стабілізації новонародженого на пуповині, що пульсує, у 2016 р. – на зазначені показники. Отже, було сформовано 3 часових періоди – 2012–2013 рр., 2014–2015 рр. та 2016–2022 рр.
Для кількісних показників вираховували медіану, міжквартильний інтервал. Для порівняння використано критерій Крускала–Волліса. Апостеріорні порівняння проведені за критерієм Данна.
Результати. Протягом 10 років роботи у Перинатальному центрі відзначено зниження показника ранньої неонатальної смертності серед недоношених новонароджених з 12,7±2,5% до 1,7±0,9% (р<0,05), при цьому показник другого періоду значно відрізнявся від першого, а другого – від третього, тобто на нього впливало широке впровадження як інтранатальної магнезіальної терапії, так і стабілізації на інтактній пуповині.
Установлено тенденцію до зниження частоти ВШК протягом другого періоду – від 12,0±3,1% до 5,6±1,5%, протягом третього – до 2,0±1,3% (p<0,05), тобто на цей показник позитивно впливали обидва втручання. Аналогічну закономірність виявлено для НЕК та лейкомаляції, частота яких знизилась з 9,3±1,7% до 2,0±0,9% (p<0,05) та з 3,6±1,3% до 0,1±0,2% (p<0,05) відповідно.
Натомість зниження частоти БЛД та необхідності інвазивної вентиляції зафіксовано лише для третього часового проміжку – від 4,0±0,9% до 1,1±0,7% (p<0,05) та з 13,8±2,8% до 6,5±2,0% (p<0,05) відповідно. Для попередження цих ускладнень ефективною є методика стабілізації новонародженого на інтактній пуповині.
Висновки. У процесі діяльності Перинатального центру м. Києва відзначено статистично вірогідне зниження показника ранньої неонатальної смертності при передчасних пологах (від 12,7±2,5% 2012 р. до 1,7±0,9% 2022 р.), а також частоти основних ускладнень недоношеності – внутрішньошлуночкових крововиливів, некротичного ентероколіту, бронхолегеневої дисплазії, лейкомаляції. Відзначено також зниження частоти інвазивної легеневої вентиляції недоношених новонароджених.
За допомогою методу лінійної регресії продемонстровано значний вплив широкого впровадження магнезіальної терапії на показник ранньої неонатальної смертності, частоту внутрішньошлуночкових крововиливів, некротичного ентероколіту та лейкомаляції, а також встановлено вагоме значення широкого запровадження технології стабілізації новонародженого на інтактній пуповині на показник ранньої неонатальної смертності, частоту некротичного ентероколіту, лейкомаляції та бронхолегеневої дисплазії.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Ventskivska IB, Bila VV, Zagorodnia OS. Premature birth: clinical lecture. Women’s health. 2018;(4):9-13.
Zahorodnia ОS, Motsyuk YuB, Amerkhanova TV. Labour as a manifestation of systemic inflammatory reaction (literature rewiew). Reprod Health Woman 2023;(4):79-84.
Zahorodnia O, Bila V, Antoniuk M, Tymoschuk K. Glucose level in amniotic fluid as a preclinical marker of chorioamnionitis. Reprod Health Woman. 2023;69(6):57-62.
Pavlyshyn GA, Shulgai M. Medical-statistical characteristics of birth and mortality of children with low body weight. Herald of scientific research. 2017;(4):96-100.
Badawi N, Mcintyre S, Hunt RW. Perinatal care with a view to preventing cerebral palsy. Dev Med Child Neurol. 2021;63(2):156-61. doi: 10.1111/dmcn.14754.
Fanaroff AA, Wright LL, Stevenson DK, Shankaran S, Donovan EF, Ehrenkranz RA, et al. Very-low-birth-weight outcomes of the National Institute of Child Health and Human Development Neonatal Research Network, May 1991 through December 1992. Am J Obstet Gynecol. 1995;173(5):1423-31. doi: 10.1016/0002-9378(95)90628-2.
Crump C. Preterm birth and mortality in adulthood: a systematic review. J Perinatol. 2020;40(6):833-43. doi: 10.1038/s41372-019-0563-y.
Crowther CA, Ashwood P, Andersen CC, Middleton PF, Tran T, Doyle LW, et al. Maternal intramuscular dexamethasone versus betamethasone before preterm birth (ASTEROID): a multicentre, double-blind, randomised controlled trial. Lancet Child Adolesc Health. 2019;3(11):769-80. doi: 10.1016/S2352-4642(19)30292-5.
World Health Organization. Recommendations on Interventions to Improve Preterm Birth Outcomes [Internet]. Geneva: WHO; 2015. 162 p. Available from: https://www.who.int/publications/i/item/9789241508988.
Liggins GC, Howie RN. A controlled trial of antepartum glucocorticoid treatment for prevention of the respiratory distress syndrome in premature infants. Pediatr. 1972;50(4):515-25.
Jobe AH, Kemp M, Schmidt A, Takahashi T, Newnham J, Milad M. Antenatal corticosteroids: a reappraisal of the drug formulation and dose. Pediatr Res. 2021;89(2):318-25. doi: 10.1038/s41390-020-01249-w.
Conde-Agudelo A, Romero R. Antenatal magnesium sulfate for the prevention of cerebral palsy in preterm infants less than 34 weeks’ gestation: a systematic review and metaanalysis. Am J Obstet Gynecol. 2009;200(6):595-609. doi: 10.1016/j.ajog.2009.04.005.
Marret S, Marpeau L, Zupan-Simunek V, Eurin D, Lévêque C, Hellot MF, et al. Magnesium sulphate given before very-preterm birth to protect infant brain: the randomised controlled PREMAG trial*. BJOG. 2007;114(3):310-8. doi: 10.1111/j.1471-0528.2006.01162.x.
Doyle LW, Crowther CA, Middleton P, Marret S, Rouse D. Magnesium sulphate for women at risk of preterm birth for neuroprotection of the fetus. Cochrane Database Syst Rev. 2009;(1):CD004661. doi: 10.1002/14651858.CD004661.pub3.
Crowther CA, Middleton PF, Voysey M, Askie L, Duley L, Pryde PG, et al. Assessing the neuroprotective benefits for babies of antenatal magnesium sulphate: An individual participant data meta-analysis. PLoS Med. 2017;14(10):e1002398. doi: 10.1371/journal.pmed.1002398.
Oei JL, Finer NN, Saugstad OD, Wright IM, Rabi Y, Tarnow-Mordi W, et al. Outcomes of oxygen saturation targeting during delivery room stabilisation of preterm infants. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2018;103(5):446-54. doi: 10.1136/archdischild-2016-312366.
Padmapriya R, Niveditha L, Sukanya L, Saraswathi N. Role of antenatal magnesium sulphate as a fetal neuroprotection in preterm labour. Int J Acad Med Pharm. 2023;5(4):699-703.
Shennan A, Suff N, Jacobsson B. FIGO good practice recommendations on magnesium sulfate administration for preterm fetal neuroprotection. Int J Gynecol Obstet. 2021;155:31-3.
Mosendz OV. Causes and clinic of very early premature birth. Reprod Health Woman. 2021;6(51):44-9.
Jensen A, Klingmuller V, Kunzel W, Sefkow S. The risk of brain haemorrhage in preterms- and in mature newbornsinfants. Geburtshilfe und Frauenheilkunde. 1992;52(1):6-20.
Hajri L, Othman H, Ghodbane S, Sakly M, Abdelmelek H, Ben RK, et al. Neuroprotective effects of magnesium against stress induced by hydrogen peroxide in Wistar rat. Biomarkers. 2023;28(6):538-43. doi: 10.1080/1354750X.2023.2246104.
White LN, Thio M, Owen LS, Kamlin CO, Sloss S, Hooper SB, et al. Achievement of saturation targets in preterm infants <32 weeks’ gestational age in the delivery room. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2017;102(5):423-7. doi: 10.1136/archdischild-2015-310311.
Polglase GR, Dawson JA, Kluckow M, Gill AW, Davis PG, Te Pas AB, et al. Ventilation onset prior to umbilical cord clamping (physiological-based cord clamping) improves systemic and cerebral oxygenation in preterm lambs. PLoS One. 2015;10(2):e0117504. doi: 10.1371/journal.pone.0117504.
Bhatt S, Alison BJ, Wallace EM, Crossley KJ, Gill AW, Kluckow M, et al. Delaying cord clamping until ventilation onset improves cardiovascular function at birth in preterm lambs. J Physiol. 2013;591(8):2113-26. doi: 10.1113/jphysiol.2012.250084.
Katheria A, Poeltler D, Durham J, Steen J, Rich W, Arnell K, et al. Neonatal Resuscitation with an Intact Cord: A Randomized Clinical Trial. J Pediatr. 2016;178:75-80.e3. doi: 10.1016/j.jpeds.2016.07.053.