Дослідження цервіковагінальної мікробіоти жінок з внутрішньоматковою патологією та безпліддям
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Широке впровадження гістероскопії у клінічну практику суттєво розширило можливості діагностики причин безпліддя. Майже у 25% пацієнток із безпліддям при гістероскопії виявляють внутрішньоматкову патологію, яку не завжди діагностують під час ультрасонографії та/або гістеросальпінгографії. Всесвітня організація охорони здоров’я рекомендує використовувати офісну гістероскопію у всіх випадках підозри на внутрішньоматкову патологію.
Серед всіх ускладнень гістероскопії, частота яких коливається від 0,4 до 6,0%, інфекційно-запальні ускладнення реєструють найчастіше (0,6–2,5%). Внутрішньоматкові втручання порушують «шийковий» бар’єр захисту, що, за наявності дисбіотичних або запальних процесів генітального тракту, збільшує ризик ускладнень. З огляду на зростання частоти внутрішньоматкової патології та відповідно частоти діагностично-операційних внутрішньоматкових втручань у жінок репродуктивного віку актуальним є розроблення алгоритмів профілактики інфекційно-запальних ускладнень.
Мета дослідження: вивчення стану цервіковагінальної мікробіоти жінок репродуктивного віку з внутрішньоматковою патологією та безпліддям, які готуються до проведення гістероскопії.
Матеріали та методи. До виконання гістероскопії обстежено 45 жінок віком від 26 до 45 років (основна група) та 30 жінок аналогічного віку без гінекологічної патології (група порівняння). Комплексне дослідження стану цервіковагінальної мікробіоти, діагностика інфікування збудниками, що передаються статевим шляхом, включало проведення pH-метрії вагінального вмісту, бактеріоскопічного дослідження мазків з піхви, полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).
Результати. Показаннями до проведення гістероскопії були хронічні аномальні маткові кровотечі (13,3%), гіперплазія ендометрія (8,9%); підозра на поліпи ендометрія (8,9%), підслизову міому (8,9%) або вади розвитку матки (17,8%); безпліддя неясного генезу (42,2%). У пацієнток основної групи запальні і дисбіотичні процеси нижнього відділу статевих органів в анамнезі фіксували у 5,6 разу частіше. У 22,2% пацієнток основної групи визначали нормальний рівень рН піхви (3,8–4,5) при 60,0% у жінок групи порівняння (p<0,05).
За даними бактеріоскопії нормоценоз було встановлено у 28,9% жінок основної групи і 43,3% – групи порівняння, тоді як за результатами ПЛР нормоценоз реєстрували у 35,6% і 63,3% випадків відповідно. Виявлено значну частоту проміжного стану мікробіоти (37,8% в основній групі і 23,3% – у групі порівняння), що корелювало зі змінами рН вагінального вмісту (r=0,567). Із 18 пацієнток основної групи у 22,2% випадків діагностовано бактеріальний вагіноз, у 4,4% – вульвовагінальний кандидоз, у 8,9% –хламідіоз.
Висновки. Для пацієнток з безпліддям і внутрішньоматковою патологією характерною є значна частота захворювань нижнього відділу генітального тракту в анамнезі. У 77,8% пацієнток з безпліддям і внутрішньоматковою патологією фіксували зсув рН піхви у лужний бік (> 4,5), який створює умови для розмноження умовно-патогенної і патогенної мікрофлори. Це підтверджується низькою частотою (35,6%) у них нормоценозу цервіковагінальної мікробіоти при 63,3% у пацієнток без гінекологічної патології та корелює з частотою проміжного стану мікробіоти.
Ураховуючи ризик висхідного інфікування під час проведення внутрішньоматкових втручань, для адекватної діагностики стану цервіковагінальної мікробіоти показано використання діагностичних методів з високою чутливістю та специфічністю (ПЛР), що водночас дозволить уникнути необґрунтованих лікувальних заходів.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Veropotvelyan PN. Women’s reproductive health is one of the most important problems of the state. Medical Aspects Women’s Health. 2017;3:34-46. doi: 10.15574/HW.2020.150.73.
Genyk NI, Lasytchuk OM, Pakharenko LV, Kinash NM, Orishchak I.K. Prevention of postoperative purulent-inflammatory complications in gynecology. Actual Probl Pediatr, Obst Gynecol. 2016;(2):54-6. doi: 10.11603/24116-4944.2016.2.6860.
Dubchak AE, Milevskyi OV, Obeid NM. Vaginal microbiome in women with infertility who underwent surgical treatment of uterine appendages. Women’s Health. 2018;(8):98-102.
Kaminsky AV, Sumenko VV. Features of vaginal microflora in women with infertility and psychosomatic disorders. Women’s Health. 2018;9:50-2.
Nosenko EN. The role of lactobacilli in the ecological dynamics of vaginal microbial communities in normal and pathological conditions. Obst Gynecol Genet. 2016;2(4):25-31.
Pirogov VI, Shurpyak SO. Modern trends in the prevention and treatment of infectious processes of the lower parts of the genital organs. Reprod Endocrinol. 2019;6(50):18-22. doi: 10.18370/2309-4117.2019.50.18-21.
Bahar R, Shimonovitz M, Benshushan A, Shushan A. Case-control study of complications associated with bipolar and monopolar hysteroscopic operations. J Minim Invasive Gynecol. 2013;20(3):376-80. doi: 10.1016/j.jmig.2012.12.012.
Chen C, Song X, Wei W, Zhong H, Dai J, Lan Z, et al. The microbiota continuum along the female reproductive tract and its relation to uterine-related diseases. Nature Communic. 2017;8:875. doi: 10.1038/s41467-017-00901- 0.
Cholkeri-Singh A, Sasaki K J. Hysteroscopy safety. Curr Opin Obstet Gynecol. 2016;28(4):250-4. doi: 10.1097/GCO.0000000000000289.
Cicinelli E, Trojano G, Mastromauro M, Vimercati A, Marinaccio M, Mitola PC, et al. Higher prevalence of chronic endometritis in women with endometriosis: a possible etiopath ogenetic link. Fertil Steril. 2017;108(2):289-95. e1. doi: 10.1038/s41467-017-00901- 010.1016/j.fertnstert.2017.05.016.
Closon F, Tulandi T. Future research and developments in hysteroscopy. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2015;29(7):994-1000. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2015.03.008.
Di Spiezio Sardo A, Calagna G, Scognamiglio M, O’Donovan P, Campo R, De Wilde RL. Prevention of intrauterine post-surgical adhesions in hysteroscopy. A systematic review. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2016;203:182-92. doi: 10.1016/j.ejogrb.2016.05.050.
Gupta N, Gupta A. Complications during hysteroscopy for gynecological procedures: prevention is better than cure! Korean J Anesthesiology. 2019;73(1):79-80. doi: 10.4097/kja.19339.
Elnashar AM. Impact of endometrial microbiome on fertility. Middle East Fertility Society Journal. 2021;26:4. doi: 10.1186/s43043-020- 00050-3.
Jacobsen LJ. Results of conventional and hysteroscopic surgery. Hum Reprod. 2017;12:1376-81. doi: 10.1093/oxfordjournals. humrep.a019589.
Leonardi M, Hicks C, El-Assaad F, El-Omar E, Condous G. Endometriosis and the microbiome: a systematic review. BJOG. 2020;127:239-49. doi: 10.1111/1471-0528.15916.
Marciniak A, Nawrocka-Rutkowska J, Wiśniewska B, Szydłowska I, Brodowska A, Starczewski A. Role of office hysteroscopy in the diagnosis and treatment of uterine pathology. Pol Merkur Lekarski. 2015;39(232):251-3.
Miles SM, Hardy BL, Merrell DS. 2017 Investigation of the microbiota of the reproductive tract in women undergoing a total hysterectomy and bilateral salpingo-oopherectomy. Fertility and Sterility. 2017;107(813):820. doi: 10.1016/j.fertnstert.2016.11.028.
Munro MG, Christianson LA. Complications of Hysteroscopic and Uterine Resectoscopic Surgery. Clin Obstet Gynecol. 2015;58(4):765-97. doi: 10.1097/GRF.0000000000000146.
Peric A, Weiss J, Vulliemoz N, Baud D & Stojanov M. Bacterial colonization of the female upper genital tract. Inter J Molecular Sciences. 2019;20:3405. doi: 10.3390/ijms2014340.
Ravel J, Gajer P, Abdo Z, Schneider GM, Koenig SS, McCulle SL, et al. Vaginal microbiome of reproductive-age women. Proc Natl Acad Sci U S A. 2011;108(1):4680-7. doi: 10.1073/pnas.1002611107.
Qi W, Li H, Wang C, Li H, Zhang B, Dong M, et al. Recent Advances in Presentation, Diagnosis and Treatment for Mixed Vaginitis. Front Cell Infect Microbiol. 2021;11:759795. doi: 10.3389/fcimb.2021.759795.
Saraf VS, Sheikh SA, Ahmad A, Gillevet PM, Bokhari H, Javed S. Vaginal microbiome: normalcy vs dysbiosis. Arch Microbiol. 2021;203(7):3793-802. doi: 10.1007/s00203-021-02414-3.
Sherrard J, Wilson J, Donders G, Mendling W, Jensen JS. European (IUSTI/WHO) International Union against sexually transmitted infections (IUSTI), World Health Organization (WHO) guideline on the management of vaginal discharge. Intern J STD AIDS. 2018;29(13):1258-72. doi: 10.1177/0956462418785451.
Stocker L, Umranikar A, Moors A, Umranikar S. An overview of hysteroscopy and hysteroscopic surgery. Obst, Gynaecol & Reprod Med. 2013;23(5):146-53. doi: 10.1016/J.OGRM.2013.03.007.
Vitner D, Filmer S, Goldstein I, Khatib N, Wein Z. A comparison between ultrasonography and hysteroscopy in the diagnosis of uterine pathology. Europ J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2013;171(1):143-5. doi: 10.1016/j.ejogrb.2013.08.024.
Wang J, Li Z, Ma X, Du L, Jia Z, Cui X, et al. Translocation of vaginal microbiota is involved in impairment and protection of uterine health. Nature Communications. 2021;12:41-91. doi: 10.1038/s41467-021-24516-8.
Workowski K, Bachmann LH, Chan PA, Johnston CM, Muzny CA, Park I, et al. Sexually transmitted infections treatment guidelines, 2021. MMWR. Recom Reports. 2021:70(4);187. doi: 10.15585/mmwr.rr7004a1.