Значення деяких показників варіабельності серцевого ритму у діагностиці затримки росту плода
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Затримка росту плода (ЗРП) є однією з найбільш серйозних проблем у сучасній перинатології. Ця патологія призводить не лише до погіршення перинатальних наслідків, а й значно підвищує захворюваність у дорослому віці. Відомо, що ЗРП супроводжується його сповільненим «неврологічним дозріванням». Це проявляється у зниженні автономної нервової регуляції за даними вивчення варіабельності серцевого ритму (ВСР) плода.
Мета дослідження: вивчення ВСР у плодів з нормальними біометричними показниками порівняно з аналогічними параметрами на тлі ЗРП.
Матеріали та методи. Було обстежено 47 вагітних, які мали плоди із нормальними біометричними показниками (І група) і 33 пацієнтки із ЗРП (ІІ група). Вивчення ВСР плода проводили шляхом оброблення R–R-інтервалів, отриманих за допомогою неінвазивної електрокардіограми (ЕКГ), що включало такі показники ВСР: STV (short term variations – короткотривалі варіації), LTV (long term variations – довготривалі варіації), AC/DC (acceleration capacity/deceleration capacity – схильність до акцелерацій/схильність до децелерацій), TP (total power – загальна потужність), SI (stress index – стресовий індекс), SDNN (standard deviation of normal to normal intervals – стандартне відхилення середніх значень інтервалів NN), EnRE (ентропія часового ряду), D2 (кореляційна розмірність часового ряду), Z (часова незворотність) і FL (fuzzy logic – показник міри нечіткої логіки, інтегральний показник ВСР).
Результати. Отримані дані свідчать, що показники ВСР плода були знижені у пацієнток із ЗРП. Це свідчить про можливість їхнього застосування у скринінгових програмах щодо порушення внутрішньоутробного живлення і травлення плода. Результати дослідження дають змогу вважати, що здатність до акцелерацій частоти серцевих скорочень певним чином зберігається й на тлі ЗРП. Це може свідчити про дуже давню філогенетичну природу реакції серцевої системи плода на його рухову активність. Проте децелерації, за даними вивчення DC, є характерними для ЗРП. Можливо, що неінвазивна ЕКГ плода може стати корисним додатковим методом дослідження у сучасному арсеналі лікаря перинатальної медицини.
Висновок. Отже, розроблення алгоритмів діагностики ЗРП потребує визначення таких показників ВСР: STV, LTV, DC, TP, SI, SDNN, D2, Z, FL. Ці біофізичні маркери ЗРП можуть бути використані у якості скринінгової програми в умовах відсутності доступу до якісної ультразвукової діагностики або бути цінним доповненням до існуючих перинатальних стратегій.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Hoyer D, Żebrowski J, Cysarz D, Gonçalves H, Pytlik A, Amorim-Costa C, et al. Monitoring fetal maturation-objectives, techniques and indices of autonomic function. Physiol Meas. 2017;38(5):R61-R88. doi: 10.1088/1361-6579/aa5fca.
Hadas IM, Joseph M, Luba Z, Michal KL. Maturation of the cardiac autonomic regulation system, as function of gestational age in a cohort of low risk preterm infants born between 28 and 32 weeks of gestation. J Perinat Med. 2021;49(5):624-9. doi: 10.1515/jpm-2020-0482.
Deinichenko OV, Sіusіuka VG, Krut’ YuY, Pavlyuchenko MI, Kyryliuk OD, Boguslavska NYu. Prediction of the development of fetal growth retardation in pregnant women with chronic arterial hypertension. Reprod Health Woman. 2022;7:14-20.
Nardozza LM, Caetano AC, Zamarian AC, Mazzola JB, Silva CP, Marçal VM, et al. Fetal growth restriction: current knowledge. Arch Gynecol Obstet. 2017;295(5):1061-77. doi: 10.1007/s00404-017-4341-9.
Priante E, Verlato G, Giordano G, Stocchero M, Visentin S, Mardegan V, et al. Intrauterine Growth Restriction: New Insight from the Metabolomic Approach. Metabolites. 2019;9(11):267. doi: 10.3390/metabo9110267.
Velayo CL, Funamoto K, Silao JNI, Kimura Y, Nicolaides K. Evaluation of Abdominal Fetal Electrocardiography in Early Intrauterine Growth Restriction. Front Physiol. 2017;8:437. doi: 10.3389/fphys.2017.00437.
Kingdom JC, Audette MC, Hobson SR, Windrim RC, Morgen E. A placenta clinic approach to the diagnosis and management of fetal growth restriction. Am J Obstet Gynecol. 2018;218(2S):S803-17. doi: 10.1016/j.ajog.2017.11.575.
Lakhno I. The Insight into Obstetric Care near the Front Line in Kharkiv. Acta Med Litu. 2022;29(2):236-44. doi: 10.15388/Amed.2022.29.2.10.
Frasch MG. Heart rate variability code: does it exist and can we hack it? Bioengineering (Basel). 2023;10(7):822. doi: 10.3390/bioengineering10070822.
Semeia L, Sippel K, Moser J, Preissl H. Evaluation of parameters for fetal behavioural state classification. Sci Rep. 2022;12(1):3410. doi: 10.1038/s41598-022-07476-x.
Hoyer D, Schmidt A, Gustafson KM, Lobmaier SM, Lakhno I, van Leeuwen P, et al. Heart rate variability categories of fluctuation amplitude and complexity: diagnostic markers of fetal development and its disturbances. Physiol Meas. 2019;40(6):064002. doi: 10.1088/1361-6579/ab205f.
Nayak SK, Bit A, Dey A, Mohapatra B, Pal K. A Review on the Nonlinear Dynamical System Analysis of Electrocardiogram Signal. J Healthc Eng. 2018;2018:6920420. doi: 10.1155/2018/6920420.
Liu B, Thilaganathan B, Bhide A. Correlation of short-term variation derived from novel ambulatory fetal electrocardiography monitor with computerized cardiotocography. Ultrasound Obstet Gynecol. 2023;61(6):758-64. doi: 10.1002/uog.26191.
Zizzo AR, Kirkegaard I, Uldbjerg N, Hansen J, Mølgaard H. Towards better reliability in fetal heart rate variability using time domain and spectral domain analyses. A new method for assessing fetal neurological state? PLoS One. 2022;17(3):e0263272. doi: 10.1371/journal.pone.0263272.
Martynenko A, Raimondi G, Budreiko N. Robust entropy estimator for heart rate variability. Klin Inform Telemed. 2019;14(15):67-73. doi: 10.31071/kit2019.15.06.
Martynenko A, Raimondi G, Budreiko N. Time Irreversibility and Complexity of Heart Rate Variability. J Karazin KhNU Series Med. 2021;41:5-15. doi: 10.26565/2313-6693-2021-41-01.
Henriques T, Ribeiro M, Teixeira A, Castro L, Antunes L, Costa-Santos C. Nonlinear Methods Most Applied to Heart-Rate Time Series: A Review. Entropy (Basel). 2020;22(3):309. doi: 10.3390/e22030309.
Raimondi G, Martynenko A, Barsi L, Maliarova L. Heart rate variability series analyzing by fuzzy logic approach. J Karazin KhNU Series Med. 2021;43:5-7. doi: 10.26565/2313-6693-2021-43-01.
Shaffer F, Ginsberg JP. An overview of heart rate variability metrics and norms. Front Public Health. 2017;5:258. doi: 10.3389/fpubh.2017.00258.
Widatalla N, Khandoker A, Alkhodari M, Koide K, Yoshida C, Kasahara Y, et al. Similarities between maternal and fetal RR interval tachograms and their association with fetal development. Front Physiol. 2022;13:964755. doi: 10.3389/fphys.2022.964755.
Lakhno IV. The hemodynamic repercussions of the autonomic modulations in growth-restricted fetuses. Alexandria J Med. 2017;53(4):333-6. doi: 10.1016/j.ajme.2016.12.007.
Liu B, Ridder A, Smith V, Thilaganathan B, Bhide A. Feasibility of antenatal ambulatory fetal electrocardiography: a systematic review. J Matern Fetal Neonatal Med. 2023;36(1):2204390. doi: 10.1080/14767058.2023.2204390.
Stroux L, Redman CW, Georgieva A, Payne SJ, Clifford GD. Doppler-based fetal heart rate analysis markers for the detection of early intrauterine growth restriction. Acta Obstet Gynecol Scand. 2017;96(11):1322-9. doi: 10.1111/aogs.13228.
Zizzo AR, Hansen J, Peteren OB, Mølgaard H, Uldbjerg N, Kirkegaard I. Growth-restricted human fetuses have preserved respiratory sinus arrhythmia but reduced heart rate variability estimates of vagal activity during quiescence. Physiol Rep. 2022;10(22):e15458. doi: 10.14814/phy2.15458.
Odendaal HJ, Kieser E, Crockart IC, Brink LT, Du Plessis C, Nel DG. Clinical associations of fetal heart rate accelerations as derived from transabdominal fetal electrocardiograms. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2022;279:5-11. doi: 10.1016/j.ejogrb.2022.10.005.
Aisa MC, Cappuccini B, Favilli A, Datti A, Nardicchi V, Coata G, et al. Biochemical and Anthropometric Parameters for the Early Recognition of the Intrauterine Growth Restriction and Preterm Neonates at Risk of Impaired Neurodevelopment. Int J Mol Sci. 2023;24(14):11549. doi: 10.3390/ijms241411549.
Benítez Marín MJ, Blasco Alonso M, González Mesa E. Prenatal Predictors of Neurobehavioral Outcome in Children with Fetal Growth Restriction at 6 Years of Age: A Retrospective Cohort Study. Children (Basel). 2023;10(6):997. doi: 10.3390/children10060997.
Hoyer D, Schmidt A, Pytlik A, Viehöfer L, Gonçalves H, Amorim-Costa C, et al. Can fetal heart rate variability obtained from cardiotocography provide the same diagnostic value like from electrophysiological interbeat intervals? Physiol Meas. 2021;42(1):015006. doi: 10.1088/1361-6579/abc791.
Garcia-Jimenez R, Borrero González C, García-Mejido JA, Fernández-Palacín A, Robles A, Sosa F, et al. Assessment of late on-set fetal growth restriction using SMI (superb microvascular imaging) Doppler. Quant Imaging Med Surg. 2023;13(7):4305-12. doi: 10.21037/qims-22-807.
Jie M, Jaufuraully S, Lambert J, Napolitano R, Siassakos D. Second trimester abnormal uterine artery Dopplers and adverse obstetric and neonatal outcomes when PAPP-a is normal. J Matern Fetal Neonatal Med. 2023;36(2):2230515. doi: 10.1080/14767058.2023.2230515.
Vdovichenko YuP, Golyanovsky VO. Determination of diagnostic markers of fetal growth retardation in early pregnancy. Women’s Reprod Health. 2021;1(46):61-5.