Аналіз діагностично-лікувальних заходів при хронічному тазовому болю у жінок в рутинній клінічній практиці
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Хронічний тазовий біль (ХТБ) протягом тривалого часу залишається однією з важливих медико-соціальних проблем у зв’язку з варіабельністю клінічних проявів, негативним впливом на репродуктивне здоров’я і якість життя пацієнтів. Епідеміологічні дослідження свідчать, що ХТБ діагностують у 15–20% жінок репродуктивного віку. На думку багатьох авторів, діагностика та лікування ХТБ є нелегким завданням через нечіткі діагностичні критерії, різноманітність симптомів, недостатність діагностичних засобів тощо.
Мета дослідження: аналіз діагностично-лікувальних заходів за наявності тазового больового синдрому у жінок у рутинній клінічній практиці.
Матеріали та методи. Проведено ретроспективне дослідження медичної документації 557 жінок репродуктивного віку (19–49 років), причиною звернення яких до гінеколога була наявність ХТБ.
Результати. Виявлено значну поширеність тазового больового синдрому у пацієнток до 30 років (51,2%). У 290 жінок зі скаргами тільки на ХТБ у 15,9% випадків за відсутності гінекологічної патології діагностовано інтерстиціальний цистит (19,6%), дивертикуліт і доліхосигму (17,4%), синдром подразненої товстої кишки (23,9%), міофасціальний біль (15,2%), патологію попереково-крижового відділу хребта (10,9%).
У цій самій групі жінок верифіковано різні види гінекологічної патології: вади розвитку сечостатевої системи (3,3%), аномалії розвитку матки (9,3%), ендометріоз (24,2%), аденоміоз (8,8%), лейоміому матки (8,4%), поєднані проліферативні доброякісні захворювання статевих органів (14,9%), хронічні запальні захворювання органів малого таза (7,9%), тазовий адгезивний процес (9,8%), дисфункцію тазового дна (13,5%).
У 10,0% жінок діагноз СХТБ був встановлений за відсутності гінекологічної і негінекологічної патології.
Висновки. Виявлення причин розвитку хронічного тазового болю (ХТБ) у жінок є складним діагностичним процесом, оскільки може бути спричинений наявністю ендометріозу, поєднаних проліферативних доброякісних захворювань статевих органів, аномаліями розвитку сечостатевої системи, аденоміозу, хронічних запальних захворювань органів малого таза, тазових адгезій, дисфункцією тазового дна, веноконгестією. ХТБ у жінок часто є наслідком негінекологічної патології або поєднання такої з гінекологічними захворюваннями, що визначає необхідність міждисциплінарного підходу як до діагностики, так і до лікування таких пацієнток.
У рутинній клінічній практиці недостатньо уваги приділяється визначенню інтенсивності та характеристик больового синдрому, що часто поєднується із пізнім зверненням пацієнток з метою обстеження. Більш ніж у половині аналізованих випадків (51,5%) причиною звернення жінок з метою обстеження є не тазовий больовий синдром, а патологія, що могла бути пов’язана або бути наслідком захворювань, що зумовлюють розвиток ХТБ (аномальні маткові кровотечі, безпліддя тощо).
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Runner RV, Genyk NO. Pelvic pain and psychoemotional status in women with ovarian endometrioma combined with pelvic inflammatory disease: choice of treatment tactics. Clinical Experimental Pathol. 2021;21(1):130-2. doi: 10.24061/1727-4338.XXI.1.79.2022.02.
Nikonenko AO, Havrylenko BS. Pelvic venous congestion syndrome: historical aspects and a modern view of the problem (literature review). Zaporizhia Med J. 2021;23(5):723-9. doi: 10.14739/2310-1210.2021.5.224621.
Shurpyak SO, Solomko OB. Medico-social aspects in women of reproductive age with chronic pelvic pain. Women’s Reprod Health. 2021;6(51):71-6. doi: 10.30841/2708-8731.6.2021.244386.
American College of Obstetricians and Gynecologists. Chronic Pelvic Pain: ACOG Practice Bulletin. Number 218. Obstetrics and Gynecology. 2020;135(3):98-109. doi: 10.1097/AOG.0000000000003717.
Becker CM, Bokor A, Heikinheimo O, Horne A, Jansen F, Kiesel L, et al. ESHRE guideline: endometriosis. Hum Reprod Open. 2022;2022(2):hoac009. doi: 10.1093/hropen/hoac009.
Cohen Ben-Meir L, Soriano D, Zajicek M, Yulzari V, Bouaziz J, Beer-Gabel M, et al. The Association Between Gastrointestinal Symptoms and Transvaginal Ultrasound Findings in Women Referred for Endometriosis Evaluation: A Prospective Pilot Study. Ultraschall Med. 2022;43(5):e81-9. doi: 10.1055/a-1300-1887.
Cagnacci A, Della Vecchia E, Xholli A. Chronic pelvic pain improvement: impact on quality of life and mood. Gynecol Endocrinol. 2019;35(6):502-05. doi: 10.1080/09513590.2018.154057.
Chronic Pelvic Pain: ACOG Practice Bulletin, Number 218. Obstet Gynecol; 2020;135(3):e98-109. doi: 10.1097/AOG.0000000000003716.
Doggweiler R, Whitmore KE, Meijlink JM, Drake MJ, Frawley H, Nordling J, et al. A standard for terminology in chronic pelvic pain syndromes: a report from the chronic pelvic pain working group of the international continence society. Neurourol Urodyn. 2017;36:984-1008. doi: 10.1002/nau.23072.
Engeler D, Baranowski AP, Borovicka I. EAU guidelines on chronic pelvic pain. Chronic pelvic pain limited [Internet]. 2017. Available from: http://uroweb.org/wp-content/uploads/EAU-Guidelines-Chronic-Pelvic-Pain 2016.pdf.
Gavorník P, Holomáň K, Gašpar Ľ, Dukát A, Komorníková A, Gavorník E. Pelvic venous congestion syndrome - diagnosis and management. Guidelines of the angiology section of slovak medical chamber. Vnitr Lek. 2015;61(3):244-50.
Ghai V, Subramanian V, Jan H, Loganathan J, Doumouchtsis SK, Chorus R, et al. An International Collaboration for Harmonising Outcomes Evaluation of clinical practice guidelines (CPG) on the management of female chronic pelvic pain (CPP) using the AGREE II instrument. Int Urogynecol J. 2021;32(11):2899-912. doi: 10.1007/s00192-021-04848-1.
Howard FM, Berkley K. Сhronic abdominopelvic pain in women. Pain 2012: refresher courses, 14th world congress on pain. Seattle: IASP Press; 2012, p. 209-25.
Jung KJ, Yong TK. The Diagnosis of Chronic Pelvic Pain: How Can We Detect Urological Pain? Int Neurourol J. 2022;26(2):87-91. doi: 10.5213/inj.2142116.058.
Latthe P, Latthe M, Say L, Gülmezoglu M, Khan KS. WHO systematic review of prevalence of chronic pelvic pain: a neglected reproductive health morbidity. BMC Public Health. 2006;6:177. doi: 10.1186/1471-2458-6-177.
Leonardi M, Armour M, Gibbons T, Cave A, As-Sanie S, Condous G, et al. Surgical interventions for the management of chronic pelvic pain in women. Cochrane Database Syst Rev. 2021;12(12):CD008212. doi: 10.1002/14651858.
Lin I, Wiles L, Waller R, Goucke R, Nagree Y, Gibberd M, et al. What does best practice care for musculoskeletal pain look like? Eleven consistent recommendations from high-quality clinical practice guidelines: systematic review. Br J Sports Med. 2020;54(2):79-86. doi: 10.1136/bjsports-2018-099878.
Loving S, Thomsen T, Jaszczak P, Nordling J. Pelvic floor muscle dysfunctions are prevalent in female chronic pelvic pain: A cross-sectional population-based study. Eur J Pain. 2014;18(9):1259-70. doi: 10.1002/j. 1532-2149.2014.485.x.
Maddern J, Grundy L, Castro J, Brierley SM. Pain in Endometriosis. Front Cell Neurosci. 2020;14:590823. doi: 10.3389/fncel.2020.590823.
Mardon AK, Leake HB, Szeto K, Astill T, Hilton S, Moseley GL, et al. Treatment recommendations for the management of persistent pelvic pain: a systematic review of international clinical practice guidelines. BJOG. 2022;129(8):1248-60. doi: 10.1111/1471-0528.17064.
Abreu-Mendes P, Baranowski AP, Berghmans B, Borovicka J, Cottrell AM, Dinis-Oliveira P, et al. Myofascial Pelvic Pain: Best Orientation and Clinical Practice. Position of the European Association of Urology Guidelines Panel on Chronic Pelvic Pain. Eur Urol Focus. 2023;9(1):172-7. doi: 10.1016/j.euf.2022.07.007.
Piontek K, Ketels G, Albrecht R, Schnurr U, Dybowski C, Brünahl CA, et al. Somatic and psychosocial determinants of symptom severity and quality of life in male and female patients with chronic pelvic pain syndrome. J Psychosom Res. 2019;120:1-7. doi: 10.1016/j.jpsychores.2019.02.010.
Singh SS, Gude K, Perdeaux E, Gattrell WT, Becker CM. Surgical Outcomes in Patients With Endometriosis: A Systematic Review. J Obstet Gynaecol Can. 2020;42(7):881-8.e11. doi: 10.1016/j.jogc.2019.08.004.
Shurpyak SО. The substantiation of differentiated therapy of the combined disgormonal pathology of reproductive organs in women of reproductive age with comorbid conditions. Women’s Reprod Health.2020;2(42):5-10.
Till SR, Wahl HN, As-Sanie S. The role of nonpharmacologic therapies in management of chronic pelvic pain: what to do when surgery fails. Curr Opin Obstet Gynecol. 2017;29(4):231-9. doi: 10.1097/GCO.0000000000000376.
Yosef A, Allaire C, Williams C, Ahmed AG, Al-Hussaini T, et al. Multifactorial contributors to the severity of chronic pelvic pain in women. Amer J Obstet Gynecol. 2016;215(6):760.e1-760.e14. doi: 10.1016/j.ajog.2016.07.023.