Гінекологічні та дерматологічні аспекти діагностики синдрому полікістозних яєчників від пубертату до менопаузи
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Стаття присвячена огляду наукових публікацій щодо гінекологічних та дерматологічних аспектів синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) у різні вікові періоди життя жінок. Аналіз вітчизняних та закордонних видань свідчить, що поширеність СПКЯ залежить від віку жінок та стану їхньої репродуктивної функції, сягає 17% у жінок від 21 до 30 років і значно зменшується з віком. На СПКЯ припадає більше половини всіх випадків ендокринного безпліддя (50–75%) і близько 20–22% випадків безплідного шлюбу взагалі.
Фенотипічна неоднорідність жінок з СПКЯ по-різному впливає на результати вагітності, що підвищує ризик її патологічного перебігу, ранньої втрати та недоношеності, розвиток гестаційного цукрового діабету, розладів гіпертонічного спектра, народження малих та великих для гестаційного віку немовлят тощо.
«Золотим стандартом» діагностики гіперандрогенії при СПКЯ є визначення індексу вільного тестостерону та андростендіону. Інші показники мають значення для диференціальної діагностики її походження та визначення фенотипів синдрому. Для різних фенотипів СПКЯ характерні різні співвідношення внеску джерел надмірного синтезу андрогенів. Залежно від джерела походження, гіперандрогенія при СПКЯ супроводжується різними метаболічними ризиками. Зазвичай надлишок андрогенів у жінок клінічно проявляється гірсутизмом, себорейним дерматитом, акне, чорним акантозом, андрогенетичною алопецією.
Наявність дерматологічних проявів гіперандрогенії має різну діагностичну цінність у період пубертату, у жінок репродуктивного віку та у період менопаузи. Акне може бути першою ознакою пубертатного дозрівання. Додаткові обстеження слід планувати, якщо його прояви є надзвичайно тяжкими, супроводжуються ознаками надлишку андрогенів або не відповідають на лікування. У жінок репродуктивного віку та у перименопаузі необхідність в оцінюванні андрогенного статусу є максимально важливою. Втрата волосся за жіночим типом асоціюється з проявами метаболічного синдрому, є незалежним фактором ризику розвитку цукрового діабету, атеросклерозу і смерті від серцево-судинних захворювань.
Отже, у діагностиці СПКЯ рекомендовано використовувати модифіковані Роттердамські критерії. До таких критеріїв належать клінічна або біохімічна гіперандрогенія, ознаки олігоановуляції, полікістоз (морфологія яєчників за даними ультразвукової діагностики) за умови виключення інших причин відповідних розладів. При цьому діагностичне значення мають будь-які два із зазначених критеріїв, що дозволяє встановити не лише діагноз, а й клінічний варіант (фенотип) СПКЯ, діагностика якого є основою у виборі індивідуального лікування даного контингенту жінок.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Azziz R. Polycystic Ovary Syndrome. Obstet Gynecol. 2018;132(2):321-36. doi: 10.1097/AOG.0000000000002698.
Al Wattar BH, Fisher M, Bevington L, Talaulikar V, Davies M, Conway G, Yasmin E. Clinical Practice Guidelines on the Diagnosis and Management of Polycystic Ovary Syndrome: A Systematic Review and Quality Assessment Study. J Clin Endocrinol Metab. 2021;13,106(8):2436-46. doi: 10.1210/clinem/dgab232.
Anagnostis P, Tarlatzis BC, Kauffman RP. Polycystic ovarian syndrome (PCOS): Long-term metabolic consequences. Metabolism. 2018;86:33-43. doi: 10.1016/j.metabol.2017.09.016.
Ganie MA, Vasudevan V, Wani IA, Baba MS, Arif T, Rashid A. Epidemiology, pathogenesis, genetics & management of polycystic ovary syndrome in India. Indian J Med Res. 2019;150(4):333-44. doi: 10.4103/ijmr.IJMR_1937_17.
Krentowska A, Kowalska I. Metabolic syndrome and its components in different phenotypes of polycystic ovary syndrome. Diabetes Metab Res Rev. 2022;38(1):e3464. doi: 10.1002/dmrr.3464.
Meczekalski B, Niwczyk O, Kostrzak A, Maciejewska-Jeske M, Bala G, Szeliga A. PCOS in Adolescents-Ongoing Riddles in Diagnosis and Treatment. J Clin Med. 2023;3,12(3):1221. doi: 10.3390/jcm12031221.
Sadeghi HM, Adeli I, Calina D, Docea AO, Mousavi T, Daniali M, et al. Polycystic Ovary Syndrome: A Comprehensive Review of Pathogenesis, Management, and Drug Repurposing. Int J Mol Sci. 2022;6,23(2):583. doi: 10.3390/ijms23020583.
Zore T, Joshi NV, Lizneva D, Azziz R. Polycystic Ovarian Syndrome: Long-Term Health Consequences. Semin Reprod Med. 2017;35(3):271-81. doi: 10.1055/s-0037-1603096.
Kaminskyi VV, Tatarchuk TF, Dubossarska YO. National consensus on the management of patients with hyperandrogenism Reproductive Endocrinol. 2016;4(30):19-31. doi: 10.18370/2309-4117.2016.30.19-31.
Azziz R, Carmina E, Chen Z, Dunaif A, Laven JS, Legro RS, et al. Polycystic ovary syndrome. Nat Rev Dis Primers. 2016;11,2:16057. doi: 10.1038/nrdp.2016.57.
Joham AE, Norman RJ, Stener-Victorin E, Legro RS, Franks S, Moran LJ, et al. Polycystic ovary syndrome. Lancet Diabetes Endocrinol. 2022;10(9):668-80. doi: 10.1016/S2213-8587(22)00163-2.
Karjula S, Arffman RK, Morin-Papunen L, Franks S, Järvelin MR, Tapanainen JS, et al. A population-based follow-up study shows high psychosis risk in women with PCOS. Arch Womens Ment Health. 2022;25(2):301-11. doi: 10.1007/s00737-021-01195-4.
Osibogun O, Ogunmoroti O, Michos ED. Polycystic ovary syndrome and cardiometabolic risk: Opportunities for cardiovascular disease prevention. Trends Cardiovasc Med. 2020;30(7):399-404. doi: 10.1016/j.tcm.2019.08.010.
Siddiqui S, Mateen S, Ahmad R, Moin S. A brief insight into the etiology, genetics, and immunology of polycystic ovarian syndrome (PCOS). J Assist Reprod Genet. 2022;39(11):2439-73. doi: 10.1007/s10815-022-02625-7.
Tay CT, Garrad R, Mousa A, Bahri M, Joham A, Teede H. Polycystic ovary syndrome (PCOS): international collaboration to translate evidence and guide future research. J Endocrinol. 2023;257(3):e220232. doi: 10.1530/JOE-22-0232.
Teede HJ, Misso ML, Costello MF, Dokras A, Laven J, Moran L, et al. International PCOS Network. Recommendations from the international evidence-based guideline for the assessment and management of polycystic ovary syndrome. Fertil Steril. 2018;110(3):364-79. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.05.004.
Teede HJ, Tay CT, Laven JJE, Dokras A, Moran LJ, Piltonen TT, et al. Recommendations From the 2023 International Evidence-based Guideline for the Assessment and Management of Polycystic Ovary Syndrome. J Clin Endocrinol Metab. 2023;15:dgad463. doi: 10.1210/clinem/dgad463.
Witchel SF, Oberfield SE, Peña AS. Polycystic Ovary Syndrome: Pathophysiology, Presentation, and Treatment With Emphasis on Adolescent Girls. J Endocr Soc. 2019;14,3(8):1545-73. doi: 10.1210/js.2019-00078.
Khmil Doswald АS, Khmil MS, Khmil SV. Epidemiology of polycystic ovary syndrome, endometriosis and their comorbid course. Bulletin of Med Biol Res. 2021;4(10):135-45. doi: 10.11603/bmbr.2706-6290.2021.4.12662
Wu Q, Gao J, Bai D, Yang Z, Liao Q. The prevalence of polycystic ovarian syndrome in Chinese women: a meta-analysis. Ann Palliat Med. 2021;10(1):74-87. doi: 10.21037/apm-20-1893.
Syusyuka VG, Sergienko MY, Makurina GI, Yershova OA, Chornenka AS. Polycystic ovary syndrome: clinical and pathogenetic aspects of a multidisciplinary problem. Reprod Health Woman. 2021;2(47):7-14. doi: 10.30841/2708-8731.2.2021.232513.
Anagnostis P, Tarlatzis BC, Kauffman RP. Polycystic ovarian syndrome (PCOS): Long-term metabolic consequences. Metabol. 2018;86:33-43. doi: 10.1016/j.metabol.2017.09.016.
Osibogun O, Ogunmoroti O, Michos ED. Polycystic ovary syndrome and cardiometabolic risk: Opportunities for cardiovascular disease prevention. Trends Cardiovasc Med. 2020;30(7):399-404. doi: 10.1016/j.tcm.2019.08.010.
Sangaraju SL, Yepez D, Grandes XA, Talanki Manjunatha R, Habib S. Cardio-Metabolic Disease and Polycystic Ovarian Syndrome (PCOS): A Narrative Review. Cureus. 2022;17,14(5):e25076. doi: 10.7759/cureus.25076.
Goodman NF, Cobin RH, Futterweit W, Glueck JS, Legro RS, Carmina E, et al. American association of clinical endocrinologists, American college of endocrinology, and androgen excess and pcos society disease state clinical review: guide to the best practices in the evaluation and treatment of polycystic ovary syndrome – part 2. Endocr Pract. 2015;21(12):1415-26. doi: 10.4158/EP15748.DSCPT2.
Adamczak A, Płotek W, Głowińska A, Sobol M, Wysocka E, Polak G, et al. Time Perspective as a Mediator of Depressive Symptoms in Patients with Polycystic Ovary Syndrome. Healthcare (Basel). 2023;30,11(7):993. doi: 10.3390/healthcare11070993.
Chen SF, Yang YC, Hsu CY, Shen YC. Risk of bipolar disorder in patients with polycystic ovary syndrome: A nationwide population-based cohort study. J Affect Disord. 2020;263:458-62. doi: 10.1016/j.jad.2019.12.007.
Cooney LG, Lee I, Sammel MD, Dokras A. High prevalence of moderate and severe depressive and anxiety symptoms in polycystic ovary syndrome: a systematic review and meta-analysis. Hum Reprod. 2017;32(5):1075-91. doi: 10.1093/humrep/dex044.
Głowińska A, Zielona-Jenek M, Pawelczyk A, Banaszewska BE. Determinants of emotional problems and mood disorders in women with polycystic ovary syndrome. Ginekol Pol. 2016;87(6):405-10. doi: 10.5603/GP.2016.0016.
Karjula S, Morin-Papunen L, Auvinen J, Ruokonen A, Puukka K, Franks S, et al. Psychological Distress Is More Prevalent in Fertile Age and Premenopausal Women With PCOS Symptoms: 15-Year Follow-Up. J Clin Endocrinol Metab. 2017;1,102(6):1861-9. doi: 10.1210/jc.2016-3863.
Pokora K, Kowalczyk K, Wikarek A, Rodak M, Pędrys K, Wójtowicz M, et al. Depressive Symptoms and Control of Emotions among Polish Women with Polycystic Ovary Syndrome. Int J Environ Res Public Health. 2022;15;19(24):16871. doi: 10.3390/ijerph192416871.
Siusiuka V, Guba N, Serhienko M, Deinichenko O, Onopchenko S. Psychosocial aspects of polycystic ovary syndrome. The 33th International scientific and practical conference «Modern scientific technologies and solutions of scientists to create the latest ideas» (August 22-25, 2023) London: Int Sci Group; 2023, p. 184-7.
Artyomenko VV, Velychko VI, Lahoda DO, Nastradina NM, Nitochko KO. Polycystic ovary syndrome: the competence of a family doctor. Reproductive Endocrinology. 2023;67:63-7. doi: 10.18370/2309-4117.2023.67.63-67.
International evidence-based guideline for the assessment and management of polycystic ovary syndrome 2018. Centre for Research Excellence in Polycystic Ovary Syndrome (CREPCOS), European Society of Human Reproduction and Embryology (ESHRE), American Society of Reproductive Medicine (ASRM). Monash University; 2018. 198 р.
Rotterdam ESHRE/ASRM-Sponsored PCOS Consensus Workshop Group. Revised 2003 consensus on diagnostic criteria and long-term health risks related to polycystic ovary syndrome. Fertil Steril. 2004;81(1):19-25. doi: 10.1016/j.fertnstert.2003.10.004.
Stein IF, Leventhal ML. Amenorrhea associated with bilateral polycystic ovaries. Am J Obstet Gynecol. 1935;29:181-91.
Dewailly D, Lujan ME, Carmina E, Cedars MI, Laven J, Norman RJ, et al. Definition and significance of polycystic ovarian morphology: a task force report from the Androgen Excess and Polycystic Ovary Syndrome Society. Hum Reprod Update. 2014;20(3):334-52. doi: 10.1093/humupd/dmt061.
Shabbir S, Khurram E, Moorthi VS, Eissa YTH, Kamal MA, Butler AE. The interplay between androgens and the immune response in polycystic ovary syndrome. J Transl Med. 2023;16,21(1):259. doi: 10.1186/s12967-023-04116-4.
Avramenko NV, Kabachenko OV, Barkovskyi DYe, Sierykh KV. Modern aspects of management of patients with polycystic ovary syndrome. Zaporozhye Med J. 2020;22,6(123):865-73. doi: 10.14739/2310-1210.2020.6.218474
Bjekić-Macut J, Vukašin T, Velija-Ašimi Z, Bureković A, Zdravković M, Andrić Z, et al. Polycystic Ovary Syndrome: A Contemporary Clinical Approach. Curr Pharm Des. 2021;27(36):3812-20. doi: 10.2174/1381612827666210119104721.
Christ JP, Cedars MI. Current Guidelines for Diagnosing PCOS. Diagnostics (Basel). 2023;15;13(6):1113. doi: 10.3390/diagnostics13061113.
Goodman NF, Cobin RH, Futterweit W, Glueck JS, Legro RS, Carmina E, et al. American Association of clinical endocrinologists, American college of endocrinology, and androgen excess and PCOS society disease state clinical review: guide to the best practices in the evaluation and treatment of polycystic ovary syndrome – Part 1. Endocr Pract. 2015;21(11):1291-300. doi: 10.4158/EP15748.DSC.
Joham AE, Norman RJ, Stener-Victorin E, Legro RS, Franks S, Moran LJ, et al. Polycystic ovary syndrome. Lancet Diabetes Endocrinol. 2022;10(9):668-80. doi: 10.1016/S2213-8587(22)00163-2.
Sergiyenko MYu, Siusiuka VG, Makurina GI, Deinichenko OV, Kolokot NG, Chornenka AS. Modern approaches to the diagnosis and treatment of polycystic ovary syndrome in adolescence. Reprod Health Woman. 2022;2(57):73-8. doi: 10.30841/2708-8731.2.2022.261816.
Siddiqui S, Mateen S, Ahmad R, Moin S. A brief insight into the etiology, genetics, and immunology of polycystic ovarian syndrome (PCOS). J Assist Reprod Genet. 2022;39(11):2439-73. doi: 10.1007/s10815-022-02625-7.
Cussen L, McDonnell T, Bennett G, Thompson CJ, Sherlock M, O’Reilly MW. Approach to androgen excess in women: Clinical and biochemical insights. Clin Endocrinol (Oxf). 2022;97(2):174-86. doi: 10.1111/cen.14710.
Makrantonaki E, Zouboulis CC. Hyperandrogenism, adrenal dysfunction, and hirsutism. Hautarzt. 2020;71(10):752-61. doi: 10.1007/s00105-020-04677-1.
Ramezani TF, Behboudi-Gandevani S, Simbar M, Azizi F. A population-based study of the relationship between idiopathic hirsutism and metabolic disturbances. J Endocrinol Invest. 2015;38(2):155-62. doi: 10.1007/s40618-014-0164-8.
Syusyuka VG, Sergienko MY, Makurina GI, Yershova OA, Chornenka AS. Characteristics of phenotypes (clinical variants) of polycystic ovary syndrome in women of reproductive age. Reproductive health of woman. 2021;2(47):27-31. doi: 10.30841/2708-8731.2.2021.232519
Acne. Evidence-based clinical practice [Internet]. 2017. Available from: https://www.dec.gov.ua/wp-content/uploads/2019/11/akn_akne.pdf.
Mahto A. Acne vulgaris. Med. 2017;45(6):386-9. doi: 10.1016/j.mpmed.2017.03.003.
Carmina E, Dreno B, Lucky WA, Agak WG, Dokras A, Kim JJ, et al. Female Adult Acne and Androgen Excess: A Report From the Multidisciplinary Androgen Excess and PCOS Committee. J Endocr Soc. 2022;6(3):bvac003. doi: 10.1210/jendso/bvac003.
Heng AHS, Chew FT. Systematic review of the epidemiology of acne vulgaris. Sci Rep. 2020;10(1):5754. doi: 10.1038/s41598-020-62715-3.
Devjani S, Ezemma O, Kelley KJ, Stratton E, Senna M. Androgenetic Alopecia: Therapy Update. Drugs. 2023;83(8):701-15. doi: 10.1007/s40265-023-01880-x.
Kidangazhiathmana A, Santhosh P. Pathogenesis of Androgenetic Alopecia. Clin Dermatol Rev. 2022;6(2):69-74. doi: 10.4103/cdr.cdr_29_21.
Carmina E, Azziz R, Bergfeld W, Escobar-Morreale HF, Futterweit W, Huddleston H, et al. Female Pattern Hair Loss and Androgen Excess: A Report From the Multidisciplinary Androgen Excess and PCOS Committee. J Clin Endocrinol Metab. 2019;104(7):2875-91. doi: 10.1210/jc.2018-02548.
Qiu Y, Zhou X, Fu S, Luo S, Li Y. Systematic Review and Meta-analysis of the Association Between Metabolic Syndrome and Androgenetic Alopecia. Acta Derm Venereol. 2022;8,102:adv00645. doi: 10.2340/actadv.v101.1012.
Sheikh FZ, Butt G, Hafeez R, Maqsood A, Altaf F, Hussain I. Association of Early-onset Androgenetic Alopecia and Metabolic Syndrome. J Coll Physicians Surg Pak. 2021;31(2):123-7. doi: 10.29271/jcpsp.2021.02.123.
Bienenfeld A, Azarchi S, Lo Sicco K, Marchbein S, Shapiro J, et al. Androgens in women: Androgen-mediated skin disease and patient evaluation. J Am Acad Dermatol. 2019;80(6):1497-506. doi: 10.1016/j.jaad.2018.08.062.
Diba S, Gozali MM, Kurniawati Y. Diagnosis and management of female pattern hair loss. J Biosci Med. 2019;4(1):29-47. doi: 10.32539/bsm.v4i1.111.
Ceruti JM, Leirós GJ, Balañá ME. Androgens and androgen receptor action in skin and hair follicles. Mol Cell Endocrinol. 2018;465(15):122-33. doi: 10.1016/j.mce.2017.09.009.
Miranda BH, Charlesworth MR, Tobin DJ, Sharpe DT, Randall VA. Androgens trigger different growth responses in genetically identical human hair follicles in organ culture that reflect their epigenetic diversity in life. FASEB J. 2018;32(2):795-806. doi: 10.1096/fj.201700260RR.
Carmina E, Dreno B, Lucky WA, Agak WG, Dokras A, Kim JJ, et al. Female Adult Acne and Androgen Excess: A Report From the Multidisciplinary Androgen Excess and PCOS Committee. J Endocr Soc. 2022;6,6(3):bvac003. doi: 10.1210/jendso/bvac003.
Starace M, Orlando G, Alessandrini A, Piraccini BM. Female Androgenetic Alopecia: An Update on Diagnosis and Management. Am J Clin Dermatol. 2020;21(1):69-84. doi: 10.1007/s40257-019-00479-x.
Livadas S, Androulakis I, Angelopoulos N, Lytras A, Papagiannopoulos F, Kassi G. Liraglutide administration improves hormonal/metabolic profile and reproductive features in women with HAIR-AN syndrome. Endocrinol Diabetes Metab Case Rep. 2020;4:19-150. doi: 10.1530/EDM-19-0150.
O’Brien B, Dahiya R, Kimble R. Hyperandrogenism, insulin resistance and acanthosis nigricans (HAIR-AN syndrome): an extreme subphenotype of polycystic ovary syndrome. BMJ Case Rep. 2020;13(4):e231749. doi: 10.1136/bcr-2019-231749.
Khunger N, Mehrotra K. Menopausal Acne – Challenges And Solutions. Int J Womens Health. 2019;29(11):555-67. doi: 10.2147/IJWH.S174292.
Zaman A, Rothman MS. Postmenopausal Hyperandrogenism: Evaluation and Treatment Strategies. Endocrinol Metab Clin North Am. 2021;50(1):97-111. doi: 10.1016/j.ecl.2020.12.002.
Naamneh Elzenaty R, du Toit T, Flück CE. Basics of androgen synthesis and action. Best Pract Res Clin Endocrinol Metab. 2022;36(4):101665. doi: 10.1016/j.beem.2022.101665.
O’Reilly MW, Taylor AE, Crabtree NJ, Hughes BA, Capper F, Crowley RK, et al. Hyperandrogenemia predicts metabolic phenotype in polycystic ovary syndrome: the utility of serum androstenedione. J Clin Endocrinol Metab. 2014;99(3):1027-36. doi: 10.1210/jc.2013-3399.
Tutchenko TM, Burka OA, Sidorova IV, Nohovska IH, Marynchyna IM, Shcherbatiei NM. Practical approaches to the use of markers of biochemical hyperandrogenism in women. Reprod Endocrinol. 2022;1-2(63-64):25-33. doi: 10.18370/2309-4117.2022.63.25-33.
Sanchez-Garrido MA, Tena-Sempere M. Metabolic dysfunction in polycystic ovary syndrome: Pathogenic role of androgen excess and potential therapeutic strategies. Mol Metab. 2020;35:100937. doi: 10.1016/j.molmet.2020.01.001.
Luque-Ramírez M, Escobar-Morreale HF. Adrenal Hyperandrogenism and Polycystic Ovary Syndrome. Curr Pharm Des. 2016;22(36):5588-602. doi: 10.2174/1381612822666160720150625.
Ventskivs’ka IB, Zahorodnia OS. Female factors of infertility in a couple. Health of man. 2021;2(77):8-13. doi: 10.30841/2307-5090.2.2021.237516.
Viesich TL, Tuchkina IO, Tarawneh DSh. Comparative assessment of biochemical and hormonal profiles of women with polycystic ovary syndrome. Int Med J. 2021;2:52-6. doi: 10.37436/2308-5274-2021-2-9.
Gilbert EW, Tay CT, Hiam DS, Teede HJ, Moran LJ. Comorbidities and complications of polycystic ovary syndrome: An overview of systematic reviews. Clin Endocrinol (Oxf). 2018;89(6):683-99. doi: 10.1111/cen.13828.
Teede H, Misso M, Tassone EC, Dewailly D, Ng EH, Azziz R, et al. Anti-Müllerian Hormone in PCOS: A Review Informing International Guidelines. Trends Endocrinol Metab. 2019;30(7):467-78. doi: 10.1016/j.tem.2019.04.006.
Capuzzo M, La Marca A. Use of AMH in the Differential Diagnosis of Anovulatory Disorders Including PCOS. Front Endocrinol (Lausanne). 2021;3(11):616766. doi: 10.3389/fendo.2020.616766.
Li H, He YL, Li R, Wong C, Sy B, Lam CW, et al. Age-specific reference ranges of serum anti-müllerian hormone in healthy women and its application in diagnosis of polycystic ovary syndrome: a population study. BJOG. 2020;127(6):720-8. doi: 10.1111/1471-0528.16147.
Forslund M, Landin-Wilhelmsen K, Schmidt J, Brännström M, Trimpou P, Dahlgren E. Higher menopausal age but no differences in parity in women with polycystic ovary syndrome compared with controls. Acta Obstet Gynecol Scand. 2019;98(3):320-6. doi: 10.1111/aogs.13489.
Minooee S, Ramezani TF, Rahmati M, Mansournia MA, Azizi F. Prediction of age at menopause in women with polycystic ovary syndrome. Climacteric. 2018;21(1):29-34. doi: 10.1080/13697137.2017.1392501.
Dewailly D, Robin G, Peigne M, Decanter C, Pigny P, Catteau-Jonard S. Interactions between androgens, FSH, anti-Müllerian hormone and estradiol during folliculogenesis in the human normal and polycystic ovary. Hum Reprod Update. 2016;22(6):709-24. doi: 10.1093/humupd/dmw027.
Seifer DB, Merhi Z. Is AMH a regulator of follicular atresia? J Assist Reprod Genet. 2014;31(11):1403-7. doi: 10.1007/s10815-014-0328-7.
Burka OA, Tutchenko TM, Kudlai OM, Shevchuk TV, Protsenko OV, Makarovets OM. Application areas of modern automated methods of anti-müllerian hormone evaluation. Reproductive Endocrinology. 2021;3(59):85-91. doi: 10.18370/2309-4117.2021.59.85-91
Cimino I, Casoni F, Liu X, Messina A, Parkash J, Jamin SP, et al. Novel role for anti-Müllerian hormone in the regulation of GnRH neuron excitability and hormone secretion. Nat Commun. 2016;12(7):10055. doi: 10.1038/ncomms10055.
Alam Z, Abdalla MA, Alseiari S, Alameemi M, Alzaabi M, Alkhoori R, et al. Polycystic ovarian syndrome among women diagnosed with infertility in the Gulf Cooperation Council countries: A protocol for systematic review and meta-analysis of prevalence studies. Womens Health (Lond). 2023;19:17455057231160940. doi: 10.1177/17455057231160940.
Balen AH, Morley LC, Misso M, Franks S, Legro RS, Wijeyaratne CN, et al. The management of anovulatory infertility in women with polycystic ovary syndrome: an analysis of the evidence to support the development of global WHO guidance. Hum Reprod Update. 2016;22(6):687-708. doi: 10.1093/humupd/dmw025.
Costello MF, Misso ML, Balen A, Boyle J, Devoto L, Garad RM, et al. A brief update on the evidence supporting the treatment of infertility in polycystic ovary syndrome. Aust N Z J Obstet Gynaecol. 2019;59(6):867-73. doi: 10.1111/ajo.13051.
Urbanovych AM. Polycystic ovary syndrome in every day practice. International journal of endocrinology. 2018;14(1):40-5. doi: 10.22141/2224-0721.14.1.2018.127090.
Melo AS, Ferriani RA, Navarro PA. Treatment of infertility in women with polycystic ovary syndrome: approach to clinical practice. Clinics (Sao Paulo). 2015;70(11):765-9. doi: 10.6061/clinics/2015(11)09.
Valent AM, Barbour LA. Management of Women with Polycystic Ovary Syndrome During Pregnancy. Endocrinol Metab Clin North Am. 2021;50(1):57-69. doi: 10.1016/j.ecl.2020.10.005.
Sha T, Wang X, Cheng W, Yan Y. A meta-analysis of pregnancy-related outcomes and complications in women with polycystic ovary syndrome undergoing IVF. Reprod Biomed Online. 2019;39(2):281-93. doi: 10.1016/j.rbmo.2019.03.203.
Markin LB, Korutko OO, Fartushok TV, Fartushok NV, Fedevych YuM, Dzhalilova EA, et al. Association of polycystic ovary syndromewith multiple health factorsand adverse pregnancy outcomes. International journal of endocrinology (Ukraine). 2023;19(2):137-42. doi: 10.22141/2224-0721.19.2.2023.1259.
Farland LV, Stern JE, Liu CL, Cabral HJ, Coddington CC, Diop H, et al. Polycystic ovary syndrome and risk of adverse pregnancy outcomes: a registry linkage study from Massachusetts. Hum Reprod. 2022;31,37(11):2690-99. doi: 10.1093/humrep/deac210.
Schummers L, Hutcheon JA, Bodnar LM, Lieberman E, Himes KP. Risk of adverse pregnancy outcomes by prepregnancy body mass index: a population-based study to inform prepregnancy weight loss counseling. Obstet Gynecol. 2015;125(1):133-43. doi: 10.1097/AOG.0000000000000591.
Markin LB, Matvienko OO Polycystic ovary syndrome: the role of ultrasonic diagnostics. Actual Problems of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2019;2:43-9. doi: 10.11603/24116-4944.2019.2.10922.
Avramenko NV, Kabachenko OV, Barkovskyi DYe, Sierykh KV. The role of metabolic syndrome in the development of polycystic ovary syndrome in adolescence. Zaporozhye Med J. 2023;25(138):255-61. doi: 10.14739/2310-1210.2023.3.251479.
Peña AS, Metz M. What is adolescent polycystic ovary syndrome? J Paediatr Child Health. 2018;54(4):351-5. doi: 10.1111/jpc.13821.
Peña AS, Witchel SF, Hoeger KM, Oberfield SE, Vogiatzi MG, Misso M, et al. Adolescent polycystic ovary syndrome according to the international evidence-based guideline. BMC Med. 2020;18(1):72. doi: 10.1186/s12916-020-01516-x.
Serhienko MYu, Siusiuka VG, Haidai NV, Kolokot NG, Deinichenko OV. Osoblyvosti diahnostyky syndromu polikistozu yaiechnykiv u divchat-pidlitkiv. In: The ХVI International Scientific and Practical Conference «Innovative trends of science and practice, tasks and ways to solve them»; 2022 April 26-29; Athens. Athens; 2022, p. 375-8.