Сучасний підхід до трансфузійної терапії масивних кровотеч за наявності аномально інвазивної плаценти
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Аномально інвазивна плацента (АІП), або за сучасною термінологією PAS (placenta accrete spectrum disorders), – одна з найбільш небезпечних акушерських патологій, яку діагностують під час вагітності. Вона доволі часто супроводжується масивною крововтратою під час розродження. Показники прирощення плаценти різко зростають, зважаючи на частоту розродження шляхом кесарева розтину (КР).
Мета дослідження: визначення ефективності проведення програми відновлення крововтрати у разі розродження вагітних з АІП за сучасними принципами трансфузійної терапії масивних крововтрат із застосуванням інноваційних методик хірургічного гемостазу.
Матеріали та методи. На клінічних базах кафедри акушерства і гінекології №1 Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика протягом 2018–2023 рр. проведено донний КР у 49 вагітних з діагностованою Рlacenta рercreta 3a,b.
До основної групи увійшли 19 вагітних з діагностованою антенатально Рlacenta рercreta, які були розроджені шляхом донного КР з подальшим проведенням гістеректомії з матковими трубами та відновленням крововтрати за принципами Damage Control Resuscitation – DCR (протягом 2021–2023 рр.) з пріоритетом трансфузії препаратами крові та мінімізацією інфузійної терапії; до групи порівняння – 30 вагітних з аналогічними діагнозом і об’ємом хірургічного втручання, яким відновлення масивної крововтрати проводили згідно з Наказом №205 МОЗ України «Акушерські кровотечі» з пріоритетом швидкого проведення інфузійної терапії кристалоїдами (2018–2020 рр.).
Результати. Усіх вагітних з Pl. percreta було розроджено шляхом КР і гістеректомії у терміни 35–37 тиж вагітності з проведенням нижньосерединної лапаротомії та ендотрахеального наркозу. Групи дослідження не відрізнялися щодо об’єму хірургічного втручання, але відрізнялися програмою проведення трансфузійної терапії відновлення крововтрати.
В основній групі дослідження, у якій застосовано ранній початок трансфузійної терапії з використанням одногрупної свіжозамороженої плазми та еритроцитарної маси, отримано достовірно нижчу частоту розвитку синдрому дисемінованого внутрішньосудинного згортання крові, релапаротомій, випадків тяжкої післяопераційної анемії і меншу тривалість перебування в акушерському стаціонарі (р<0,05).
Висновки. Використання інноваційних хірургічних технологій, препаратів транексамової кислоти і раннього початку проведення трансфузійної терапії препаратами крові з мінімізацією інфузії кристалоїдів, згідно зі стратегією Damage Control Resuscitation, за розвитку масивної інтраопераційної кровотечі у випадках Placenta percreta дозволяє зменшити об’єм крововтрати і попередити тяжкі інтра- і післяопераційні ускладнення.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
American College of Obstetricians and Gynecologists; Society for Maternal-Fetal Medicine. Obstetric Care Consensus No. 7: Placenta Accreta Spectrum. Obstet Gynecol. 2018;132(6):e259-75. doi: 10.1097/AOG.0000000000002983.
Wu S, Kocherginsky M, Hibbard JU. Abnormal placentation: twenty-year analysis. Am J Obstet Gynecol. 2005;192(5):1458-61. doi: 10.1016/j.ajog.2004.12.074.
Jauniaux E, D’Antonio F, Bhide A, Prefumo F, Silver RM, Hussein AM, et al. Modified Delphi study of ultrasound signs associated with placenta accreta spectrum. Ultrasound Obstet Gynecol. 2023;61(4):518-25. doi: 10.1002/uog.26155.
Eller AG, Bennett MA, Sharshiner M, Masheter C, Soisson AP, Dodson M, et al. Maternal morbidity in cases of placenta accreta managed by a multidisciplinary care team compared with standard obstetric care. Obstet Gynecol. 2011;117(2):331-7. doi: 10.1097/AOG.0b013e3182051db2.
Balayla J, Bondarenko HD. Placenta accreta and the risk of adverse maternal and neonatal outcomes. J Perinat Med. 2013;41(2):141-9. doi: 10.1515/jpm-2012-0219.
Bateman BT, Mhyre JM, Callaghan WM, Kuklina EV. Peripartum hysterectomy in the United States: nationwide 14 year experience. Am J Obstet Gynecol. 2012;206(1):63.e1-8. doi: 10.1016/j.ajog.2011.07.030.
Stotler B, Padmanabhan A, Devine P, Wright J, Spitalnik SL, Schwartz J. Transfusion requirements in obstetric patients with placenta accreta. Transfusion. 2011;51(12):2627-33. doi: 10.1111/j.1537-2995.2011.03205.x.
Alexander JM, Sarode R, McIntire DD, Burner JD, Leveno KJ. Whole blood in the management of hypovolemia due to obstetric hemorrhage. Obstet Gynecol. 2009;113(6):1320-6. doi: 10.1097/AOG.0b013e3181a4b390.
Zielinski MD, Jenkins DH, Hughes JD, Badjie KS, Stubbs JR. Back to the future: the renaissance of whole-blood transfusions for massively hemorrhaging patients. Surgery. 2014;155(5):883-6. doi: 10.1016/j.surg.2014.01.017.
Panigrahi AK, Yeaton-Massey A, Bakhtary S, Andrews J, Lyell DJ, Butwick AJ, et al. A Standardized Approach for Transfusion Medicine Support in Patients With Morbidly Adherent Placenta. Anesth Analg. 2017;125(2):603-8. doi: 10.1213/ANE.0000000000002050.
Mhyre JM, Shilkrut A, Kuklina EV, Callaghan WM, Creanga AA, Kaminsky S, et al. Massive blood transfusion during hospitalization for delivery in New York State, 1998-2007. Obstet Gynecol. 2013;122(6):1288-94. doi: 10.1097/AOG.0000000000000021.
Mhyre JM, Bateman BT, Leffert LR. Influence of patient comorbidities on the risk of near-miss maternal morbidity or mortality. Anesthesiol. 2011;115(5):963-72. doi: 10.1097/ALN.0b013e318233042d.
Kozek-Langenecker SA. Fluids and coagulation. Curr Opin Crit Care 2015;21(4):285-91.
British Committee for Standards in Haematology; Stainsby D, MacLennan S, Thomas D, Isaac J, Hamilton PJ. Guidelines on the management of massive blood loss. Br J Haematol. 2006;135(5):634-41. doi: 10.1111/j.1365-2141.2006.06355.x.
Shields LE, Wiesner S, Fulton J, Pelletreau B. Comprehensive maternal hemorrhage protocols reduce the use of blood products and improve patient safety. Am J Obstet Gynecol. 2015;212(3):272-80. doi: 10.1016/j.ajog.2014.07.012.
Johansson PI, Stensballe J, Oliveri R, Wade CE, Ostrowski SR, Holcomb JB. How I treat patients with massive hemorrhage. Blood. 2014;124(20):3052-8. doi: 10.1182/blood-2014-05-575340.
Stein P, Kaserer A, Sprengel K, Wanner GA, Seifert B, Theusinger OM, et al. Change of transfusion and treatment paradigm in major trauma patients. Anaesthesia. 2017;72(11):1317-26. doi: 10.1111/anae.13920.
Nunn A, Fischer P, Sing R, Templin M, Avery M, Christmas AB. Improvement of Treatment Outcomes after Implementation of a Massive Transfusion Protocol: A Level I Trauma Center Experience. Am Surg. 2017;83(4):394-8.
Leibner E, Andreae M, Galvagno SM, Scalea T. Damage control resuscitation. Clin Exp Emerg Med. 2020;7(1):5-13. doi: 10.15441/ceem.19.089.
Spahn DR, Bouillon B, Cerny V, Duranteau J, Filipescu D, Hunt BJ, et al. The European guideline on management of major bleeding and coagulopathy following trauma: fifth edition. Crit Care. 2019;23(1):98. doi: 10.1186/s13054-019-2347-3.
Cotton BA, Reddy N, Hatch QM, LeFebvre E, Wade CE, Kozar RA, et al. Damage control resuscitation is associated with a reduction in resuscitation volumes and improvement in survival in 390 damage control laparotomy patients. Ann Surg. 2011;254(4):598-605. doi: 10.1097/SLA.0b013e318230089e.
Pabinger I, Fries D, Schöchl H, Streif W, Toller W. Tranexamic acid for treatment and prophylaxis of bleeding and hyperfibrinolysis. Wien Klin Wochenschr. 2017;129(9-10):303-16. doi: 10.1007/s00508-017-1194-y.
Shakur H, Elbourne D, Gülmezoglu M, Alfirevic Z, Ronsmans C, Allen E, et al. The WOMAN Trial (World Maternal Antifibrinolytic Trial): tranexamic acid for the treatment of postpartum haemorrhage: an international randomised, double blind placebo controlled trial. Trials. 2010;11:40. doi: 10.1186/1745-6215-11-40.
WOMAN Trial Collaborators. Effect of early tranexamic acid administration on mortality, hysterectomy, and other morbidities in women with post-partum haemorrhage (WOMAN): an international, randomised, double-blind, placebo-controlled trial. Lancet. 2017;389(10084):2105-16. doi: 10.1016/S0140-6736(17)30638-4.
Gonzalez EA, Moore FA, Holcomb JB, Miller CC, Kozar RA, Todd SR, et al. Fresh frozen plasma should be given earlier to patients requiring massive transfusion. J Trauma. 2007;62(1):112-9. doi: 10.1097/01.ta.0000250497.081 01.8b.
NICE. Major trauma: assessment and initial management [Internet]. NICE. Available from: https://wwwniceorguk/guidance/ng39.
Golyanovskiy OV, Kulchytskiy DV, Rubinshtein AM. Combined staged surgical hemostasis in a case of Placenta previa and Placenta accreta spectrum disorders. Reprod Healthy Women. 2022;4(59):13-8.
Posokhova SP, Ryazantsev II, Bailo NV, Feshchenko IV. Patient blood management strategy in patients with risky massive obstetric bleeding. Reprod Healthy Women. 2021;6(51):50-5.
Golyanovskiy OV, Dyadik OO, Oshovskiy VI, Heinz NE, Mekhedko VV, Kachur OY. Clinical pattern of birth of vagitus Vasa previa on the background of Placenta previa/accreta. Reprod Healthy Women. 2021;4(49):23-9.
Golyanovskiy OV, Goncharenko AO, Kachur OYu. Prevention and therapy of massive obstetric bleeding in placenta percreta 3b cases. Reprod Healthy Women. 2022;2(57):8-16.