Особливості перебігу себорейного кератозу екстрагенітальної локалізації серед жіночої популяції
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Себорейний кератоз (СК) залишається лідером серед доброякісних новоутворень шкіри. У класичному розумінні екстрагенітальні вогнища даного дерматозу виглядають як папули світло- або темно-коричневого кольору зі щільними гіперкератотичними або верукозними нашаруваннями. Така клінічна картина притаманна для типової форми вогнищ ураження шкіри.
Етіопатогенетичні механізми появи СК недостатньо вивчені, адже повідомляється про велику кількість тригерних факторів. Ураховуючи доброякісний профіль кератом, практичні лікарі дуже часто не приділяють значної уваги цим вогнищам. Тоді як для пацієнтів їхня поява і збільшення у розмірах може стати причиною виникнення нав’язливих або тривожних станів як за рахунок розвитку канцерофобічних станів, так і через значний естетичний дискомфорт.
Мета дослідження: визначення особливостей перебігу СК у жінок з урахуванням анамнестичних даних щодо впливу інсоляції на шкіру та фенотипічних критеріїв, які представлені фототипом шкіри, а також проведення аналізу дерматологічного показника якості життя пацієнток із кератомами залежно від локалізації новоутворень.
Матеріали та методи. На базі Навчально-наукового медичного центру «Університетська клініка» Запорізького державного медико-фармацевтичного університету обстежено 50 пацієнток із вогнищами СК, вік яких коливався у межах від 27 до 80 років.
З метою верифікації діагнозу було проведено: клінічний огляд новоутворень з оцінюванням фенотипічного критерію – фототипу шкіри за Фіцпатріком, дерматоскопічне та патоморфологічне дослідження. Оцінювання впливу СК на якість життя пацієнток базувалось на підрахунку результатів опитувальника DLQI (Dermatology Life Quality Index).
Результати. Досліджувана вибірка представлена більшістю представниць ІІ фототипу – 44 особи та незначною кількістю ІІІ фототипу – 6 пацієнток, що становило 88% та 12% відповідно. Найбільш частою локалізацією кератом стали ділянки голови – 18 (36%), тулуба – 11 (22%), кінцівок – 13 (26%), шиї – 8 (16%) випадків. Таке розташування на відкритих ділянках тіла може бути додатковим підтвердженням впливу ультрафіолетового опромінення на виникнення кератом.
За результатами анкетування з дослідженням анамнестичних даних, більше половини обстежених пацієнток (58 %) мали опіки шкіри після тривалого перебування на відкритому сонці. Окрім того, зафіксовано недостатній рівень використання фотопротективних засобів. Усе це може слугувати тригерами виникнення вогнищ кератозу та негативно впливати на самооцінку та естетичну привабливість пацієнток. Дійсно, за розташування ефлорисценцій на візуально відкритих ділянках тіла домінантним є зниження якості життя.
Висновки. Перевага пацієнток із ІІ фототипом шкіри (88%) та відсутність навичок використання фотозахисту (ніколи не використовують сонцезахисні засоби 48%, інколи – 32%) є найбільш впливовими факторами у визначенні інсоляції як одного з провідних тригерів формування себорейних кератом.
Локалізація вогнищ кератозу на відкритих ділянках тіла значною мірою негативно впливає на якість життя жінок, демонструючи більш високі показники індексу DLQI – 7 балів проти 5 балів у жінок із кератомами на тулубі. Тому підвищення рівня обізнаності пацієнток щодо впливу сонця, застосування фотозахисту та регулярного огляду є першочерговим завданням лікарів усіх ланок.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Bickers DR, Lim HW, Margolis D, Weinstock MA, Goodman C, Faulkner E, et.al. The burden of skin diseases: 2004 a joint project of the American Academy of Dermatology Association and the Society for Investigative Dermatology. J Am Acad Dermatol. 2006;55(3):490-500. doi: 10.1016/j.jaad.2006.05.048.
Braun RP, Ludwig S, Marghoob AA. Differential Diagnosis of Seborrheic Keratosis: Clinical and Dermoscopic Features. J Drugs Dermatol. 2017;16(9):835-42.
Greco MJ, Bhutta BS. Seborrheic Keratosis. 2023. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK545285/.
Alapatt GF, Sukumar D, Bhat MR. A Clinicopathological and Dermoscopic Correlation of Seborrheic Keratosis. Indian J Dermatol. 2016;61(6):622-7. doi: 10.4103/0019-5154.193667.
Gill D, Dorevitch A, Marks R. The prevalence of seborrheic keratoses in people aged 15 to 30 years: is the term senile keratosis redundant. Arch Dermatol. 2000;136(6):759-62. doi:10.1001/archderm.136.6.759.
Noiles K, Vender R. Are all seborrheic keratoses benign? Review of the typical lesion and its variants. J Cutan Med Surg. 2008;12(5):203-10. doi: 10.2310/7750.2008.07096.
Scott R, Oakley A. Benign Keratosis: A Useful Term? Dermatol Pract Concept. 2023;13(2):e2023115. doi:10.5826/dpc.1302a115.
Nath AK, Kumari R, Rajesh G, Thappa DM, Basu D. Giant seborrheic keratosis of the genitalia. Indian J Dermatol. 2012;57(4):310-2. doi 10.4103/0019-5154.97681.
Sudhakar N, Venkatesan S, Mohanasundari PS, Thilagavathy S, Elangovan P. Seborrheic keratosis over genitalia masquerading as Buschke Lowenstein tumor. Indian J Sex Transm Dis AIDS. 2015;36(1):77-9. doi: 10.4103/0253-7184.156736.
Salah B, Mahseeri M, Al-Ali Z, Gaith A, Aldwan T, Al-Rawashdeh B. Giant perianal Seborrheic keratosis: A case report. Int J Surg Case Rep. 2018;51:296-301. doi: 10.1016/j.ijscr.2018.09.001.
Seong SH, Jung JH, Kwon DI, Lee KH, Park JB, Baek JW, et al. Dermoscopic findings of genital keratotic lesions: Bowenoid papulosis, seborrheic keratosis, and condyloma acuminatum. Photodiagnosis Photodyn Ther. 2021;36:102448. doi: 10.1016/j.pdpdt. 2021.102448.
Borgogna C, Lanfredini S, Peretti A, De Andrea M, Zavattaro E, Colombo E, et al. Improved detection reveals active β-papillomavirus infection in skin lesions from kidney transplant recipients. Mod Pathol. 2014;27(8):1101-15. doi:10.1038/modp athol.2013.240.
Nellessen T, Aoki R, Kammerbauer C, Clanner-Engelshofen BM, French LE, Reinholz M. Relationship between α-genus human papillomavirus and non-genital seborrheic keratosis: Report of new cases and updated review. J Cosmet Dermatol. 2022;22(1):306-10. doi:10.1111/jocd.14759.
Balin AK. Seborrheic Keratosis [Internet]. Medscape. 2020. Available from: https://emedicine.medscape.com/article/1059477-overview#a7.
Kwon OS, Hwang EJ, Bae JH, Park HE, Lee JC, Youn JI, et al. Seborrheic keratosis in the Korean males: causative role of sunlight. Photodermatol Photoimmunol Photomed. 2003;19(2):73-80. doi: 10.1034/j.1600-0781.2003.00025.x.
Makurina GI, Cherneda LO. Influence of Trigger Factors on the Clinical Prevalence of Seborrheic Keratosis. Ukr J Medicine, Biol Sport. 2022;7(1):125-30. doi: 10.26 693/jmbs07.01.125.
Kennedy C, Bajdik CD, Willemze R, De Gruijl FR, Bouwes Bavinck JN; Leiden Skin Cancer Study. The influence of painful sunburns and lifetime sun exposure on the risk of actinic keratoses, seborrheic warts, melanocytic nevi, atypical nevi, and skin cancer. J Invest Dermatol. 2003;120(6):1087-93. doi: 10.1046/j.1523-1747.2003.12246.x.
Myroshnychenko MS, Moiseienko TM, Torianyk II, Ivannik VY, Popova NG, Mozhaiev IV, et al. Seborrheic keratosis: current state of the problem. Wiad Lek. 2022;75(1pt 2):172-5.
Gorai S, Ahmad S, Raza SSM, Khan HD, Raza MA, Etaee F, et al. Update of pathophysiology and treatment options of seborrheic keratosis. Dermatol Ther. 2022;35(12):e15934. doi: 10.1111/dth.15934.
Reutter JC, Geisinger KR, Laudadio J. Vulvar seborrheic keratosis: is there a relationship to human papillomavirus? J Low Genit Tract Dis. 2014;18(2):190-4. doi: 10.1097/LGT.0b013e3182952357.
Guerra KC, Crane JS. Sunburn. 2022. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan. Available from: https://www.ncbi.nlm. nih.gov/books/NBK534837/.
Tripp MK, Peterson SK, Prokhorov AV, Shete SS, Lee JE, Gershenwald JE et al. Correlates of Sun Protection and Sunburn in Children of Melanoma Survivors. Am J Prev Med. 2016;51(3):e77-85. doi: 10.1016/j.amepre.2016.02.032.
Dennis LK, Vanbeek MJ, Beane Freeman LE, Smith BJ, Dawson DV, Coughlin JA. Sunburns and risk of cutaneous melanoma: does age matter? A comprehensive meta-analysis. Ann Epidemiol. 2008;18(8):614-27. doi: 10.1016/j.annepidem.2008.04.006.
Guerra KC, Zafar N, Crane JS. Skin Cancer Prevention. 2022 Aug 8. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK519527/.
Li H, Colantonio S, Dawson A, Lin X, Beecker J. Sunscreen Application, Safety, and Sun Protection: The Evidence. J Cutan Med Surg. 2019;23(4):357-69. doi: 10.1177/1203475419856611.
Solish N, Humphrey S, Waller B, Vanderveen S. Photoprotection With Mineral-Based Sunscreens. Dermatol Surg. 2020;46(12):1508-13. doi: 10.1097/DSS.000000000 0002478.
Narla S, Lim HW. Sunscreen: FDA regulation, and environmental and health impact. Photochem Photobiol Sci. 2020;19(1):66-70. doi: 10.1039/c9pp00366e.
Schneider SL, Lim HW. A review of inorganic UV filters zinc oxide and titanium dioxide. Photodermatol Photoimmunol Photomed. 2019;35(6):442-6. doi: 10.1111/phpp.12439.