Вивчення дисципліни вільного вибору «Ультразвукова діагностика в акушерстві та гінекології»
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Сьогодні у системі освіти важливою можливістю здобувачів є право формування індивідуальної освітньої траєкторії згідно з відповідним кваліфікаційним рівнем. Здобувачі освіти отримали не лише академічну мобільність, а й змогу опановувати дисципліни з метою усвідомленого вибору своєї спеціальності та її більш глибокого вивчення. Навички ультразвукової діагностики підвищують професійний рівень лікаря будь-якої спеціалізації та відкривають широкі діагностичні можливості.
У статті розкрито особливість вивчення здобувачами медичної освіти однієї з дисциплін вільного вибору на базі Одеського національного медичного університету – «Ультразвукова діагностика в акушерстві і гінекології». Описано адаптацію навчального процесу у змішаному форматі зі змогою використання цифрових технологій навчання та оволодіння професійними навичками на ультразвукових апаратах різного класу. У ході вивчення дисципліни формуються необхідні базові цифрові навички використання ультразвукового сканера та знання основних режимів візуалізації, принципів налаштування, а також оволодіння наборами функціональних можливостей, які притаманні всім сучасним апаратам.
Наведено методику викладання теоретичної інформації, застосування кейс-сценаріїв під час обговорення клінічних завдань із обов’язковою візуалізацією ультразвукових відеозаписів. Цифрові навички претендента безпосередньо пов’язані з циклом, що вивчається, і необхідні для оволодіння знаннями у запропонованій професійній галузі. Можливість навчання на новітньому медичному обладнанні у поєднанні із застосуванням цифрових інструментів навчання та відеоресурсів сприяють набуттю професійної компетентності та формуванню відповідальності і зацікавленості здобувачів.
У період відпрацювання мануальних навичок сканування формується мислення лікаря, здатність аналізувати та інтерпретувати отримані ехографічні дані. Практичні заняття допомагають обговорювати найцікавіші питання для даної конкретної групи претендентів у комфортному та довірчому середовищі. Використання комбінованого підходу у викладанні матеріалу, авторський стиль та формат передачі професійних навичок досвідченими викладачами, які займаються постійною практичною діяльністю, мотивують, удосконалюють процес підготовки та дають високий результат.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Park JC, Kwon HE, Chung CW. Innovative digital tools for new trends in teaching and assessment methods in medical and dental education. J Educ Eval Health Prof. 2021;18:13. doi: 10.3352/jeehp.2021.18.13.
Ministry of Education and Science of Ukraine. Strategy for the development of higher education in Ukraine for 2021-2031 [Internet]. Kyiv: MESU; 2020. 71 p. Available from: rozvitku-vishchoi-osviti-v-ukraini-02-10-2020.pdf.
Verkhovna Rada of Ukraine. Higher Education [Internet]. 2014. Order No. 1556-VII. 2014 Jan 07. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1556-18#Text.
Ministry of Education and Science of Ukraine. Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine On the approval of Requirements for interdisciplinary educational (scientific) programs [Internet]. 2021. Order No. 128. 2021 Feb 01. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0454-21#Text.
Barna Yu, Medvid LH. The formation of individual educational trajectory of students in the conditions of modernization of higher education. Innov Pedagog. 2019;3(19):178-84. doi: 10.32843/2663-6085-2019-19-3-37.
Potapchuk OI, Lutsyk IB, Hevko IV, Buyak BB. Implementation of the concept of a smart university in terms of distance education. Inform Technol Learn Tools. 2022;92(6):140-53. doi: 10.33407/itlt.v92i6.5009.
Iliasova YuS, Shevchenko LS. The use of internet technologies in education of medical students. Inform Technol Learn Tools. 2022;91(5):36-51. doi: 10.33407/itlt.v91i5.3996.
Yagelo S, Vergun A, Stechak H, Vergun O. Distance learning experience for medical students during a pandemic and martial law. Proc Shevchenko Scie Soc. Med Scie. 2022;69(2). doi: 10.25040/ntsh2022.02.19.
Byrka M, Cherevko I, Yakubovska N, Shorobura I, Kurish N. How to empower online teaching: 12 principles for higher and postgraduate education. Inform Technol Learn Tools. 2022;91(5):70-83. doi: 10.33407/itlt.v91i5.4989.
Rojanasarot S, Milone A, Balestrieri R, Pittenger AL. Personalized Learning in an Online Drugs and US Health Care System Controversies Course. Am J Pharm Educ. 2018;82(8):6391. doi: 10.5688/ajpe6391.
Özkaya G, Aydin MO, Alper Z. Distance education perception scale for medical students: a validity and reliability study. BMC Med Educ. 2021;21(1):400. doi: 10.1186/s12909-021-02839-w.
Bansal A, Greenley S, Mitchell C, Park S, Shearn K, Reeve J. Optimising planned medical education strategies to develop learners’ person-centredness: A realist review. Med Educ. 2022;56(5):489-503. doi: 10.1111/medu.14707.
Gray A, Woods K. Person-centred practices in education: a systematic review of research. Support for Learning. 2022;37(2):309-35. doi: 10.1111/1467-9604.12410.
Ministry of Education and Science of Ukraine. Recommendations for the introduction of blended learning in institutions of professional higher and higher education [Internet]. Kyiv: MESU; 2020. 31 p. Available from: https://mon.gov.ua/ua/osvita/visha-osvita/ rekomendacij-shodo-vprovadzhennya-zmishanogo-navchannya-u-zakladah-fahovoyi-peredvishoyi-ta-vishoyi-osviti.
Naciri A, Radid M, Kharbach A, Chemsi G. E-learning in health professions education during the COVID-19 pandemic: a systematic review. J Educ Eval Health Prof. 2021;18:27. doi: 10.3352/jeehp.2021.18.27.
Ibrahim NK, Al Raddadi R, AlDarmasi M, Al Ghamdi A, Gaddoury M, AlBar HM, et al. Medical students’ acceptance and perceptions of e-learning during the Covid-19 closure time in King Abdulaziz University, Jeddah. J Infect Public Health. 2021;14(1):17-23. doi: 10.1016/j.jiph.2020.11.007.
Chen WS, Yao AYT. An empirical evaluation of critical factors influencing learner satisfaction in blended learning: a pilot study. Uni J Educ Res. 2016;4(7):1667-71. doi: 10.13189/ujer.2016.040719.
Lokareva GV, Bazhmina EA. Personalization in education: students managing their learning by means of digital technologies. Inform Technol Learn Tools. 2021;86(6):187-207. doi: 10.33407/itlt.v86i6.4103.
Gilligan C, Powell M, Lynagh MC, Ward BM, Lonsdale C, Harvey P, et al. Interventions for improving medical students’ interpersonal communication in medical consultations. Cochrane Database Syst Rev. 2021;2(2):CD012418. doi: 10.1002/14651858.CD012418.pub2.
Barut Tugtekin E, Dursun OO. Effect of animated and interactive video variations on learners’ motivation in distance Education. Educ Inf Technol (Dordr). 2022;27(3):3247-76. doi: 10.1007/s10639-021-10735-5.
Qaddumi H, Bartram B, Qashmar AL. Evaluating the impact of ICT on teaching and learning: A study of Palestinian students’ and teachers’ perceptions. Educ Inform Technol. 2021;26(2):1865-76. doi: 10.1007/s10639-020-10339-5.
Abbasi Abianeh N, Yazdani S, Heydari M, Farmad SA. Global perspectives on trends in health higher education. J Family Med Prim Care. 2022;11(9):4991-5003. doi: 10.4103/jfmpc.jfmpc_2461_21.
Yeo L, Romero R. Optical ultrasound simulation-based training in obstetric sonography. J Matern Fetal Neonatal Med. 2022;35(13):2469-84. doi: 10.1080/14767058.2020.1786519.
Hoppmann RA, Mladenovic J, Melniker L, Badea R, Blaivas M, Montorfano M, et al. International consensus conference recommendations on ultrasound education for undergraduate medical students. Ultrasound J. 2022;14(1):31. doi: 10.1186/s13089-022-00279-1.
Odesa National Medical University. Educational programs. [Internet]. Available from: https://onmedu.edu.ua/osvita/osvitni-programi/.