Патологія цервікального епітелію у жінок з різними формами безплідності
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Ненастання вагітності у пари, яка не запобігає заплідненню, протягом 12 міс та більше визначають як безплідність. Цей діагноз є особливим як через соціальну складову, так і внаслідок залучення до нього двох осіб, а також через поліетіологічність. Патологія цервікального епітелію є поширеною серед жінок репродуктивного віку. У пацієнток із безплідністю вона має значення власне як чинник фертильних розладів. Окрім того, існує можливий вплив різних методів лікування патології каналу шийки матки на перебіг вагітності, що настала після лікування.
Мета дослідження: вивчення поширеності цервікальної патології у пацієнток із різними видами безплідності.
Матеріали та методи. Проаналізовано результати рідинної цитології та тестування на вірус папіломи людини (ВПЛ) у 416 жінок, яких було розподілено на чотири групи: до І групи увійшли 108 пацієнток з безплідністю, асоційованою з ановуляцією, до ІІ групи – 101 пацієнтка з трубно-перитонеальною безплідністю, до ІІІ групи – 102 жінки з чоловічим чинником безплідності у шлюбі, до IV групи – 105 жінок, які звернулись для профілактичного обстеження.
Результати. Загальна частота ранніх цервікальних уражень різного ступеня тяжкості вагомо відрізнялась у групах обстежених – від найменшої 25,9% у групі пацієнток з безпліддям, асоційованим з ановуляцією, та 35,2% – у групі жінок, які звернулись для профілактичного обстеження, до 50,9% серед жінок із перитонеальними причинами ненастання вагітності та 52,4% – у групі із чоловічим чинником безплідності.
У двох останніх зазначених групах частота виявлення тяжкого інтраепітеліального ураження (7,8% та 7,9% відповідно) була вищою, ніж в інших групах, де її встановлено на рівні не більше 1,5%. Установлено також більш високу частоту інфікування ВПЛ у групах трубно-перитонеальної безплідності – 68,6%, чоловічої безплідності – 63,4%, тоді як у групі пацієнток з ановуляцією її поширеність була на рівні 35,1%, що не перевищує показник здорових жінок контрольної групи – 25,7%.
Висновки. 1. Пацієнтки з безплідністю перитонеального генезу та із чоловічим чинником безплідності мають більш високу частоту ранніх цервікальних змін (50,9% та 52,9% відповідно), ніж здорові жінки репродуктивного віку (35,2%). 2. У випадках безплідності перитонеального та чоловічого чинників частота інфікування ВПЛ є вищою за частоту виявлених цитологічним методом уражень цервікального епітелію (68,6% та 63,4% відповідно), що дозволяє рекомендувати ВПЛ-тест включити до переліку обов’язкових досліджень під час підготовки до програми допоміжних репродуктивних технологій.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Segal TR, Giudice LC. Before the beginning: environmental exposures and reproductive and obstetrical outcomes. Fertil Steril. 2019;112(4):613-21. doi: 10.1016/j.fertnstert.2019.08.001.
Nik Hazlina NH, Norhayati MN, Shaiful Bahari I, Nik Muhammad Arif NA. Worldwide prevalence, risk factors and psychological impact of infertility among women: a systematic review and meta-analysis. BMJ Open. 2022;12(3):e057132. doi: 10.1136/bmjopen-2021-057132.
Carson SA, Kallen AN. Diagnosis and Management of Infertility: A Review. JAMA. 2021;326(1):65-76. doi: 10.1001/jama.2021.4788.
Orumaa M, Leinonen MK, Campbell S, Møller B, Myklebust TÅ, Nygård M. Recent increase in incidence of cervical precancerous lesions in Norway: Nationwide study from 1992 to 2016. Int J Cancer. 2019;145(10):2629-38. doi: 10.1002/ijc.32195.
Kurtay S, Ali KY, Hussein AI. Frequency of cervical premalignant lesions in the gynecologic patients of a tertiary hospital in Mogadishu, Somalia. BMC Womens Health. 2022;22(1):501. doi: 10.1186/s12905-022-02106-0.
Plisko O, Zodzika J, Jermakova I, Rezeberga D, Kroica J, Liepniece-Karele I, et al. Association between vaginal microflora, high-risk hpv infection and hpv e6/e7 expression in high grade cervical intraepithelial neoplasia. J Obstet, Gynecol Reprod Biol. 2022;270:31. doi: 10.1016/j.ejogrb.2021.11.128.
Kostyuk IU. Pregnancy and childbirth in women who underwent various methods of treatment of cervical pathology. Women’s reproductive health. 2020;2:35-9.
Kostyuk IU. The effect of surgical methods of treatment of the cervix on the reproductive function of women. Women’s reproductive health. 2020;4(44):13-7.
Rienzi L, Cimadomo D, Vaiarelli A, Gennarelli G, Holte J, Livi C, et al. Measuring success in IVF is a complex multidisciplinary task: time for a consensus? Reprod Biomed Online. 2021;43(5):775-8. doi: 10.1016/j.rbmo.2021.08.012.
Beraya DU. Features of gynecological pathology in women with infertility and thyroid gland pathology. Reproductive health of women; 2022;8:68-72. doi: 10.30841/27088731.8.2022.273298.
Berger E, Chabloz P, Quay N, Sann A, Walton S, Germond M, et al. An open, randomized, group-comparative bi-centre study comparing recombinant FSH Follitropinum beta 150 IU and highly purified urinary FSH 225 IU as a fixed dose regimen in IVF/ICSI treatment. Human Reprod. 2019;14(I1):61-2. doi: 10.1093/humrep/14.Suppl_3.61-a.
Ren WH, Zhao XL, Zhao FH. Global guidelines for cervical cancer screening: a systematic review. Zhonghua Yi Xue Za Zhi. 2021;101:1882-9. doi: 10.3760/cma.j.cn112137-20210115-00134.
Tidy JA, Lyon R, Ellis K, Macdonald M, Palmer JE. The impact of age and high-risk human papillomavirus (hrHPV) status on the prevalence of high-grade cervical intraepithelial neoplasia (CIN2+) in women with persistent hrHPV-positive, cytology-negative screening samples: a prospective cohort study. BJOG. 2020;127(10):1260-7. doi: 10.1111/1471-0528.16250.
Burka OA, Lygyrda NF, Kutsovol VV, Svintsitska AV. The cytological component of cervical cancer screening: causes of false negative and false positive results, and ways to avoid them. Reprod Endocrinol. 2021;57:61-7. doi: 10.18370/2309-4117.2021.57.61-67.
Birdsong G, Husain M, Faison T, Ferris DG, Fetterman B, Flowers LC, et al. Cervicovaginal Cytology Based on the Papanicolaou Technique. Approved Guideline-Third Edition. GP15-A3. Clinical Laboratory Standards Institute. 2008. 13 p.
Katki HA, Schiffman M, Castle PE, Fetterman B, Poitras NE, Lorey T, et al. Benchmarking CIN 3+ risk as the basis for incorporating HPV and Pap cotesting into cervical screening and management guidelines. J Low Genit Tract Dis. 2013;17(5):S28-35. doi: 10.1097/LGT.0b013e318285423c.
Gu L, Hong Z, Gao H, Qiu L, Di W. Incidence of cervical high-grade squamous intraepithelial lesions and squamous cell carcinoma in women with high-risk human papillomavirus and normal cervical cytology: A retrospective analysis of 1858 cases stratified by age and human papillomavirus genotype. Cytopathol. 2019;30(4):419-25. doi: 10.1111/cyt.12717.
Kindrativ EO, Henyk NI. Pathomorphology of cervical intraepithelial neoplasia in woman with infertility. World Med Biol. 2021:53-7. doi.10.26724/2079-8334-2021-2-76-53-57.
Mello V, Sundstrom RK. Cervical Intraepithelial Neoplasia [Internet]. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK544371/
Vural G, Polat N. Human Papilloma Virus Frequency and Genotypes; Evaluation of the 4879 Screenings Made with Polymerase Chain Reaction and Chip Array Between 2001 and 2019 in Istanbul. Sisli Etfal Hastan Tip Bul. 2021;55(2):232-6. doi: 10.14744/SEMB.2021.67355.
Li X, Xiang F, Dai J, Zhang T, Chen Z, Zhang M, et al. Prevalence of cervicovaginal human papillomavirus infection and genotype distribution in Shanghai, China. Virol J. 2022;19(1):146. doi: 10.1186/s12985-022-01879-y.
Lewis RM, Laprise JF, Gargano JW, Unger ER, Querec TD, Chesson HW, et al. Estimated Prevalence and Incidence of Disease-Associated Human Papillomavirus Types Among 15- to 59-Year-Olds in the United States. Sex Transm Dis. 2021;48(4):273-7. doi: 10.1097/OLQ.0000000000001356.
Piersma SJ. Immunosuppressive tumor microenvironment in cervical cancer patients. Cancer Microenviron. 2011;4(3):361-75. doi: 10.1007/s12307-011-0066-7.
Alves DB, Tozetti IA, Gatto FA, Cassandri F, Ferreira AM, Carlos Eurico Dos Santos F,et al. CD4 and CD8 T lymphocytes and NK cells in the stroma of the uterine cervix of women infected with human papillomavirus. Rev Soc Bras Med Trop. 2010;43(4):425-9. doi: 10.1590/s0037-86822010000400018.
Song D, Li H, Li H, Dai J. Effect of human papillomavirus infection on the immune system and its role in the course of cervical cancer. Oncol Lett. 2015;10(2):600-06. doi: 10.3892/ol.2015.3295.
Britto AMA, Goes LR, Sivro A, Policarpo C, Meirelles ÂR, Furtado Y, et al. HPV Induces Changes in Innate Immune and Adhesion Molecule Markers in Cervical Mucosa With Potential Impact on HIV Infection. Front Immunol. 2020;11:2078. doi: 10.3389/fimmu.2020.02078.
Massad LS, Einstein MH, Huh WK, Katki HA, Kinney WK, Schiffman M,et al. 2012 updated consensus guidelines for the management of abnormal cervical cancer screening tests and cancer precursors. J Low Genit Tract Dis. 2013;17(5):S1-S27. doi: 10.1097/LGT.0b013e318287d329.