Доказові основи етіопатофізіології та превентивного клінічного менеджменту нудоти та блювання вагітних
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Нудота та блювання, або ранній токсикоз, є поширеним розладом під час гестації, на який страждають до 80% вагітних. Тяжка форма відома як надмірне блювання вагітних (НБВ) і є виснажливим та потенційно небезпечним для життя захворюванням під час вагітності, що пояснюється невпинною нудотою та/або блюванням; характеризується втратою маси тіла, недоїданням та зневодненням, підвищує ризик несприятливих наслідків для матері та дитини.
Без методичного втручання досвідчених клініцистів можуть розвинутися небезпечні для життя ускладнення. Ефективні профілактичні та лікувальні стратегії НБВ вимагають розуміння як патофізіологічних, так і психосоціальних факторів, усвідомлення потенційних ризиків та ускладнень, а також проактивного оцінювання та методів лікування з використанням інноваційних клінічних інструментів. НБВ характеризується зневодненням, електролітним і метаболічним дисбалансом, а також дефіцитом харчування, що може стати приводом до госпіталізації. Тяжкість нудоти та блювання під час вагітності можна оцінити за допомогою унікальної кваліфікації блювання під час гестації (шкала PUQE-24), яка продемонструвала відносно точну оцінку способу життя пацієнтки, включаючи години сну.
Для якісної диференціальної діагностики необхідні цілеспрямований збір анамнезу та обстеження, оскільки діагноз цього стану переважно визначається клінічно. Лабораторні дослідження є корисними інструментами для оцінювання таких ускладнень, як електролітний або метаболічний дисбаланс чи ураження нирок. Крім того, вони допомагають визначити етіологію у рефрактерних випадках.
Гіпотези, які сприяють розумінню патогенезу НБВ, ґрунтувались на підставі асоціацій, які є причинно-наслідковими, послідовними або випадковими. Необхідно докласти багато зусиль, щоб точно встановити ці взаємозв’язки у рамках добре спланованих досліджень. НБВ є найпоширенішим показанням до госпіталізації у першій половині вагітності. Виявлено численний дефіцит поживних речовин, таких, як дефіцит тіаміну, який може призвести до енцефалопатії Верніке, дефіцит вітаміну K і тяжка гіпокаліємія.
Примітно, що окрім зазначених вище фізичних ускладнень, НБВ також асоціюється з психологічними несприятливими наслідками. Хоча це було пов’язано з серйозними ускладненнями, мало відомо про його прогностичні фактори.
Метою даного систематичного огляду був пошук та критичне оцінювання досліджень, які визначали пріоритетні напрямки клінічного менеджменту блювання вагітних, виходячи з диференціації та патофізіологічної складової, аналіз профілю безпеки нефармакологічних засобів, що були використані для профілактики розвитку наведеної вище гестаційної патології та роз’яснення ефективної стратегії міжпрофесійної команди для покращення координації догляду та результатів у вагітних із нудотою та блюванням.
Проведений систематичний пошук даних по базах MEDLINE, ISI Web of Science, PubMed, Scopus, Google Scholar, Cochrane Database of Systematic Reviews й Database of Abstracts of Reviews of Effects та публікацій у фахових виданнях України за 2010–2023 рр.
Основним результатом було прогнозування виникнення блювання вагітних та НБВ, ефективності превентивного втручання, зменшення або припинення нудоти/блювання; кількості епізодів блювання; тривалості госпіталізації. Вторинні результати включали інші показники ефективності превентивної стратегії, несприятливі результати для матері/плода/неонатального періоду, показники якості життя та економічні витрати. Профілактичні заходи: імбир, точковий масаж/голковколювання, дієта, гіпнотерапія. Економічна оцінка стратегій профілактики ураховувала й перинатальні результати. Терапевтичні стратегії, насамперед інфузійна терапія, будуть нами розглянуті та проаналізовані у наступному огляді.
Представлені в оглядах результати доказової медицини можуть бути використані при створенні клінічної настанови, протоколу, консенсусу або клінічних рекомендацій стосовно клінічного менеджменту нудоти, блювання вагітних та НБВ.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Konkov DG. Vomiting of pregnant women. With Care Woman. 2016;2(68):26-9.
Konkov DH, Klyvak VV, Taran OA, Lastovetska OB. The modern clinical features of effective prevention of gestational and fetal pathology. Reprod Endocrinol. 2020;5(55):29-37.
American College of Obstetricians and Gynecologists. ACOG Practice Bulletin No. 189: Nausea and vomiting of pregnancy. Obstet Gynecol. 2018;131(1):e15-e30.
Adlan AS, Chooi KY, Mat Adenan NA. Acupressure as adjuvant treatment for the inpatient management of nausea and vomiting in early pregnancy: A double-blind randomized controlled trial. J Obstet Gynaecol Res. 2017;43(4):662-8. doi: 10.1111/jog.13269.
Albert K, Sivilotti MLA, Gareri J, Day A, Ruberto AJ, Hookey LC. Hair cannabinoid concentrations in emergency patients with cannabis hyperemesis syndrome. CJEM. 2019;21(4):477-81. doi: 10.1017/cem.2018.479.
Bai G, Korfage IJ, Groen EH, Jaddoe VW, Mautner E, Raat H. Associations between Nausea, Vomiting, Fatigue and Health-Related Quality of Life of Women in Early Pregnancy: The Generation R Study. PLoS One. 2016;11(11):e0166133. doi: 10.1371/journal.pone.0166133.
Beach RL, Kaplan PW. Seizures in pregnancy: diagnosis and management. Int Rev Neurobiol. 2008;83:259-71. doi: 10.1016/S0074-7742(08)00015-9.
Boelig RC, Barton SJ, Saccone G, Kelly AJ, Edwards SJ, Berghella V. Interventions for treating hyperemesis gravidarum: a Cochrane systematic review and meta-analysis. J Matern Fetal Neonatal Med. 2018;31(18):2492-505. doi: 10.1080/14767058.2017.1342805.
Bolin M, Åkerud H, Cnattingius S, Stephansson O, Wikström AK. Hyperemesis gravidarum and risks of placental dysfunction disorders: a population-based cohort study. BJOG. 2013;120(5):541-7. doi: 10.1111/1471-0528.12132.
Borgeat A, Fathi M, Valiton A. Hyperemesis gravidarum: is serotonin implicated? Am J Obstet Gynecol. 1997;176(2):476-7. doi: 10.1016/s0002-9378(97)70518-0.
Bustos M, Venkataramanan R, Caritis S. Nausea and vomiting of pregnancy – What’s new? Auton Neurosci. 2017;202:62-72. doi: 10.1016/j.autneu.2016.05.002.
Campbell K, Rowe H, Azzam H, Lane CA. The Management of Nausea and Vomiting of Pregnancy. J Obstet Gynaecol Can. 2016;38(12):1127-37. doi: 10.1016/j.jogc.2016.08.009.
Chandra K, Magee L, Einarson A, Koren G. Nausea and vomiting in pregnancy: results of a survey that identified interventions used by women to alleviate their symptoms. J Psychosom Obstet Gynaecol. 2003;24(2):71-5. doi: 10.3109/01674820309042804.
Chortatos A, Haugen M, Iversen PO, Vikanes Å, Magnus P, Veierød MB. Nausea and vomiting in pregnancy: associations with maternal gestational diet and lifestyle factors in the Norwegian Mother and Child Cohort Study. BJOG. 2013;120(13):1642-53. doi: 10.1111/1471-0528.12406.
Chraïbi Z, Ouldamer L, Body G, Bacq Y. Hyperemesis gravidarum: a ten-year French retrospective study of 109 patients. Presse Med. 2015;44(1):e13-22. doi: 10.1016/j.lpm.2014.04.028.
Coleman-Cowger VH, Oga EA, Peters EN, Trocin KE, Koszowski B, Mark K. Accuracy of Three Screening Tools for Prenatal Substance Use. Obstet Gynecol. 2019;133(5):952-61. doi: 10.1097/AOG.0000000000003230.
Crozier SR, Inskip HM, Godfrey KM, Cooper C, Robinson SM; SWS Study Group. Nausea and vomiting in early pregnancy: Effects on food intake and diet quality. Matern Child Nutr. 2017;13(4):e12389. doi: 10.1111/mcn.12389.
Dean CR, O’Hara ME. Ginger is ineffective for hyperemesis gravidarum, and causes harm: an internet based survey of sufferers. MIDIRS Midwifery Digest. 2015;25:449-55.
Einarson TR, Piwko C, Koren G. Quantifying the global rates of nausea and vomiting of pregnancy: a meta analysis. J Popul Ther Clin Pharmacol. 2013;20(2):e171-83.
Fejzo MS, Sazonova OV, Sathirapongsasuti JF, Hallgrímsdóttir IB, Vacic V, MacGibbon KW, et al. Placenta and appetite genes GDF15 and IGFBP7 are associated with hyperemesis gravidarum. Nat Commun. 2018;9(1):1178. doi: 10.1038/s41467-018-03258-0.
Fejzo MS, Trovik J, Grooten IJ, Sridharan K, Roseboom TJ, Vikanes Å, et al. Nausea and vomiting of pregnancy and hyperemesis gravidarum. Nat Rev Dis Primers. 2019;5(1):62. doi: 10.1038/s41572-019-0110-3.
Fossum S, Næss Ø, Halvorsen S, Tell GS, Vikanes ÅV. Long-term cardiovascular morbidity following hyperemesis gravidarum: A Norwegian nationwide cohort study. PLoS One. 2019;14(6):e0218051. doi: 10.1371/journal.pone.0218051.
Gabra A, Habib H, Gabra M Hyperemesis Gravidarum, Diagnosis, and Pathogenesis. Crit Care Obst Gyne. 2018;5(1):5.
Galvin SL, Coulson CC. Addressing cannabis consumption among patients with hyperemesis gravidarum. AJOG Glob Rep. 2023;3(2):100180. doi: 10.1016/j.xagr.2023.100180.
Goel A, Jamwal KD, Ramachandran A, Balasubramanian KA, Eapen CE. Pregnancy-related liver disorders. J Clin Exp Hepatol. 2014;4(2):151-62. doi: 10.1016/j.jceh.2013.03.220.
Goodwin TM. Nausea and vomiting of pregnancy: an obstetric syndrome. Am J Obstet Gynecol. 2002;186(5):S184-9. doi: 10.1067/mob.2002.122592.
Göymen A, Özdurak İ, Özkaplan ŞE, Şimsek Y, Avcı F, Akpak YK. The relationship between the helicobacter pylori seropositivity with systemic and local oxidative status and hyperemesis gravidarum: a pilot study. J Matern Fetal Neonatal Med. 2018;31(9):1204-08. doi: 10.1080/14767058.2017.1312328.
Heazell A, Thorneycroft J, Walton V, Etherington I. Acupressure for the in-patient treatment of nausea and vomiting in early pregnancy: a randomized control trial. Am J Obstetr Gynecol. 2006;194:815-20. doi: 10.1016/j.ajog.2005.08.042.
Heitmann K, Holst L, Lupattelli A, Maltepe C, Nordeng H. Treatment of nausea in pregnancy: a cross-sectional multinational web-based study of pregnant women and new mothers. BMC Pregnancy Childbirth. 2015;15:321. doi: 10.1186/s12884-015-0746-2.
Heřman J, Rob L, Robová H, Drochýtek V, Hruda M, Pichlík T, et al. Histopathological and clinical features of molar pregnancy. Ceska Gynekol. 2019;84(6):418-24.
Hizli D, Kamalak Z, Kosus A, Kosus N, Akkurt G. Hyperemesis gravidarum and depression in pregnancy: is there an association? J Psychosom Obstet Gynaecol. 2012;33(4):171-5. doi: 10.3109/0167482X.2012.717129.
American College of Obstetricians and Gynecologists. Marijuana Use During Pregnancy and Lactation Number 722 (Replaces Committee Opinion No. 637, July 2015. Reaffirmed 2021) [Internet]. 2017. Available from: https://www.acog.org/clinical/clinical-guidance/committee-opinion/articles/2017/10/marijuana-use-during-pregnancy-and-lactation?utm_source=redirect&utm_medium=web&utm_campaign=otn.
American College of Obstetricians and Gynecologists. ACOG Recommendations on Marijuana Use During Pregnancy and Lactation [Internet]. 2023. Available from: https://www.obgproject.com/2023/01/23/acog-recommendations-on-marijuana-use-during-pregnancy-and-lactation/
Hu Y, Amoah AN, Zhang H, Fu R, Qiu Y, Cao Y, et al. Effect of ginger in the treatment of nausea and vomiting compared with vitamin B6 and placebo during pregnancy: a meta-analysis. J Matern Fetal Neonatal Med. 2022;35(1):187-96. doi: 10.1080/14767058.2020.1712714.
Jennings LK, Mahdy H. Hyperemesis Gravidarum. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 Jan. Available from: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK532917/.
Källén B, Lundberg G, Aberg A. Relationship between vitamin use, smoking, and nausea and vomiting of pregnancy. Acta Obstet Gynecol Scand. 2003;82(10):916-20.
Khan TN, Karpate S, Shehmar M. Hyperemesis day centre audit. BJOG. 2013;120(1):527-8.
Kochhar PK, Ghosh P. Ventricular tachycardia in a primigravida with Hyperemesis Gravidarum. J Obstet Gynaecol Res. 2018;44(7):1308-12. doi: 10.1111/jog.13651.
Kondo T, Nakamura M, Kawashima J, Matsumura T, Ohba T, Yamaguchi M, et al. Hyperemesis gravidarum followed by refeeding syndrome causes electrolyte abnormalities induced rhabdomyolysis and diabetes insipidus. Endocr J. 2019;66(3):253-8. doi: 10.1507/endocrj.EJ18-0496.
Koren G, Ornoy A, Berkovitch M. Hyperemesis gravidarum-Is it a cause of abnormal fetal brain development? Reprod Toxicol. 2018;79:84-8. doi: 10.1016/j.reprotox.2018.06.008.
LaForgue EJ, Lesage A, Schreck B, Guerlais M, Victorri-Vigneau C. Cannabinoid Hyperemesis Syndrome Among Pregnant Women: Beyond Diagnosis--Potentially Harmful Consequences. J Stud Alcohol Drugs. 2020;81(6):824-5.
Lane AS, Stallworth JL, Eichelberger KY, Trofatter KF. Vitamin K Deficiency Embryopathy from Hyperemesis Gravidarum. Case Rep Obstet Gynecol. 2015;2015:324173. doi: 10.1155/2015/324173.
Lanska DJ, Kryscio RJ. Risk factors for peripartum and postpartum stroke and intracranial venous thrombosis. Stroke. 2000;31(6):1274-82. doi: 10.1161/01.str.31.6.1274.
Lassey SC, Robinson JN. Rhabdomyolysis After Hyperemesis Gravidarum. Obstet Gynecol. 2016;128(1):195-6. doi: 10.1097/AOG.0000000000001418.
Liu C, Zhao G, Qiao D, Wang L, He Y, Zhao M, et al. Emerging Progress in Nausea and Vomiting of Pregnancy and Hyperemesis Gravidarum: Challenges and Opportunities. Front Med (Lausanne). 2022;8:809270. doi: 10.3389/fmed.2021.809270.
Liu MC, Kuo SH, Lin CP, Yang YM, Chou FH, Yang YH. Effects of professional support on nausea, vomiting, and quality of life during early pregnancy. Biol Res Nurs. 2014;16(4):378-86. doi: 10.1177/1099800413506036.
London V, Grube S, Sherer DM, Abulafia O. Hyperemesis Gravidarum: A Review of Recent Literature. Pharmacol. 2017;100(3-4):161-71. doi: 10.1159/000477853.
Lowe SA, Armstrong G, Beech A, Bowyer L, Grzeskowiak L, Marnoch CA, et al. SOMANZ position paper on the management of nausea and vomiting in pregnancy and hyperemesis gravidarum. Aust N Z J Obstet Gynaecol. 2020;60(1):34-43. doi: 10.1111/ajo.13084.
Lowe SA, Steinweg, KE. Review article: Management of hyperemesis gravidarum and nausea and vomiting in pregnancy. Emergency Med Australasia. 2022;34:9-15. doi: 10.1111/1742-6723.13909.
Lu H, Zheng C, Zhong Y, Cheng L, Zhou Y. Effectiveness of Acupuncture in the Treatment of Hyperemesis Gravidarum: A Systematic Review and Meta-Analysis. Evid Based Complement Alternat Med. 2021;2021:2731446. doi: 10.1155/2021/2731446.
Mahady GB, Pendland SL, Yun GS, Lu ZZ, Stoia A. Ginger (Zingiber officinale Roscoe) and the gingerols inhibit the growth of Cag A+ strains of Helicobacter pylori. Anticancer Res. 2003;23(5A):3699-702.
Mao ZN, Liang CE. Observation on therapeutic effect of acupuncture on hyperemesis gravidarum. Zhongguo Zhen Jiu. 2009;29(12):973-6.
Marcoux S, Leduc V, Healy-Profitós J, Bilodeau-Bertrand M, Auger N. Hyperemesis Gravidarum and the Potential for Cancer: A Longitudinal Cohort Study over Three Decades. Cancer Epidemiol Biomarkers Prev. 2022;31(10):1919-25. doi: 10.1158/1055-9965.EPI-22-0132.
Jewell D, Young G. Interventions for nausea and vomiting in early pregnancy. Cochrane Database Syst Rev. 2003;(4):CD000145. doi: 10.1002/14651858.CD000145.
McCarthy FP, Murphy A, Khashan AS, McElroy B, Spillane N, Marchocki Z, et al. Day care compared with inpatient management of nausea and vomiting of pregnancy: a randomized controlled trial. Obstet Gynecol. 2014;124(4):743-8. doi: 10.1097/AOG.0000000000000449.
McCormack D. Hypnosis for hyperemesis gravidarum. J Obstet Gynaecol. 2010;30(7):647-53.
McParlin C, O’Donnell A, Robson SC, Beyer F, Moloney E, Bryant A, et al. Treatments for Hyperemesis Gravidarum and Nausea and Vomiting in Pregnancy: A Systematic Review. JAMA. 2016;316(13):1392-401. doi: 10.1001/jama.2016.14337.
Mitchell SJ, Cox P. ECG changes in hyperemesis gravidarum. BMJ Case Rep. 2017;2017:bcr2016217158. doi: 10.1136/bcr-2016-217158.
Mitchell-Jones N, Lawson K, Bobdiwala S, Farren JA, Tobias A, Bourne T, et al. Association between hyperemesis gravidarum and psychological symptoms, psychosocial outcomes and infant bonding: a two-point prospective case-control multicentre survey study in an inner city setting. BMJ Open. 2020;10(10):e039715. doi: 10.1136/bmjopen-2020-039715.
Morris ZH, Azab AN, Harlev S, Plakht Y. Developing and validating a prognostic index predicting re-hospitalization of patients with Hyperemesis Gravidarum. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2018;225:113-17. doi: 10.1016/j.ejogrb.2018.04.028.
Oudman E, Wijnia JW, Oey M, van Dam M, Painter RC, Postma A. Wernicke’s encephalopathy in hyperemesis gravidarum: A systematic review. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2019;236:84-93. doi: 10.1016/j.ejogrb.2019.03.006.
Ozgunay SE, Dincgez B, Karasu D, Ozgen G, Taymur I, Eminoglu S, et al. Adjuvant Hypnotherapy for Hyperemesis Gravidarum: A Randomized Pilot Study. Int J Clin Exp Hypn. 2022;70(3):277-85. doi: 10.1080/00207144.2022.2098026.
Perisetti A, Gajendran M, Dasari CS, Bansal P, Aziz M, Inamdar S, et al. Cannabis hyperemesis syndrome: an update on the pathophysiology and management. Ann Gastroenterol. 2020;33(6):571-8. doi: 10.20524/aog.2020.0528.
Petry CJ, Ong KK, Burling KA, Barker P, Goodburn SF, Perry JRB, et al. Associations of vomiting and antiemetic use in pregnancy with levels of circulating GDF15 early in the second trimester: A nested case-control study. Wellcome Open Res. 2018;3:123. doi: 10.12688/wellcomeopenres.14818.1
Popa SL, Barsan M, Caziuc A, Pop C, Muresan L, Popa LC, et al. Life-threatening complications of hyperemesis gravidarum. Exp Ther Med. 2021;21(6):642. doi: 10.3892/etm.2021.10074.
Royal College of Obstetricians and Gynecologists. The Management of Nausea and Vomiting of Pregnancy and Hyperemesis Gravidarum 2016 (Green Top Guideline No. 69) [Internet]. London: The Management of Nausea and Vomiting of Pregnancy and Hyperemesis Gravidarum 2016; 2016. Available from: https://www.rcog.org.uk/globalassets/documents/guidelines/green-top-guidelines/gtg69-hyperemesis.pdf.
Robinson JN, Banerjee R, Thiet MP. Coagulopathy secondary to vitamin K deficiency in hyperemesis gravidarum. Obstet Gynecol. 1998;92(4):673-5. doi: 10.1016/s0029-7844(98)00150-1.
Rodien P, Jordan N, Lefèvre A, Royer J, Vasseur C, Savagner F, et al. Abnormal stimulation of the thyrotrophin receptor during gestation. Hum Reprod Update. 2004;10(2):95-105. doi: 10.1093/humupd/dmh008.
Russo EB. Myth busting cannabinoid hyperemesis syndrome. Am J Emerg Med. 2022;56:342-3. doi: 10.1016/j.ajem.2021.09.021.
Saberi F, Sadat Z, Abedzadeh-Kalahroudi M, Taebi M. Effect of ginger on relieving nausea and vomiting in pregnancy: a randomized, placebo-controlled trial. Nurs Midwifery Stud. 2014;3:e11841. doi: 10.17795/nmsjournal11841.
Shigemi D, Nakanishi K, Miyazaki M, Shibata Y, Suzuki S. A case of maternal vitamin K deficiency associated with hyperemesis gravidarum: its potential impact on fetal blood coagulability. J Nippon Med Sch. 2015;82(1):54-8. doi: 10.1272/jnms.82.54.
Sinn DI, Bachman D, Feng W. Simultaneous optic neuropathy and osmotic demyelinating syndrome in hyperemesis gravidarum. Am J Med Sci. 2014;347(1):88-90. doi: 10.1097/MAJ.0000000000000207.
Smith C, Crowther C, Beilby J. Acupuncture to treat nausea and vomiting in early pregnancy: a randomized controlled trial. Birth. 2002;29:1-9. doi: 10.1046/j.1523-536X.2002.00149.x
Sridharan K, Sivaramakrishnan G. Interventions for treating hyperemesis gravidarum: a network meta-analysis of randomized clinical trials. J Maternal Fetal Neonatal Med. 2020;33:1405-11. doi: 10.1080/14767058.2018.1519540.
Sugito Y, Sekizawa A, Farina A, Yukimoto Y, Saito H, Iwasaki M, et al. Relationship between severity of hyperemesis gravidarum and fetal DNA concentration in maternal plasma. Clin Chem. 2003;49(10):1667-9. doi: 10.1373/49.10.1667.
Sun S, Qiu X, Zhou J. Clinical analysis of 65 cases of hyperemesis gravidarum with gestational transient thyrotoxicosis. J Obstet Gynaecol Res. 2014;40(6):1567-72. doi: 10.1111/jog.12372.
Thomson M, Corbin R, Leung L. Effects of ginger for nausea and vomiting in early pregnancy: a meta-analysis. J Am Board Fam Med. 2014;27:115-22. doi: 10.3122/jabfm.2014.01.130167
Tian R, MacGibbon K, Martin B, Mullin P, Fejzo M. Analysis of pre- and post-pregnancy issues in women with hyperemesis gravidarum. Auton Neurosci. 2017;202:73-8. doi: 10.1016/j.autneu.2016.07.005.
Varela P, Deltsidou A. Hyperemesis gravidarum and neonatal outcomes: A systematic review of observational studies. Taiwan J Obstet Gynecol. 2021;60(3):422-32. doi: 10.1016/j.tjog.2021.03.007.
Verberg MF, Gillott DJ, Al-Fardan N, Grudzinskas JG. Hyperemesis gravidarum, a literature review. Hum Reprod Update. 2005;11(5):527-39. doi: 10.1093/humupd/dmi021.
Vutyavanich T, Kraisarin T, Ruangsri R. Ginger for nausea and vomiting in pregnancy: randomized, double-masked, placebo-controlled trial. Obstetr Gynecol. 2001;97:577-82. doi: 10.1097/00006250-200104000-00017.
Wenstrom KD, Owen J, Boots LR, DuBard MB. Elevated second-trimester human chorionic gonadotropin levels in association with poor pregnancy outcome. Am J Obstet Gynecol. 1994;171(4):1038-41. doi: 10.1016/0002-9378(94)90030-2.
Wilson R, McKillop JH, MacLean M, Walker JJ, Fraser WD, Gray C, et al. Thyroid function tests are rarely abnormal in patients with severe hyperemesis gravidarum. Clin Endocrinol (Oxf). 1992;37(4):331-4. doi: 10.1111/j.1365-2265.1992.tb02333.x.
Yilmaz T, Dinç Kaya H, Günaydin S, Güdücü N, Dişsiz M. Psychometric properties of the Pregnancy-Unique Quantification of Emesis (PUQE-24) Scale. J Obstet Gynaecol. 2022;42(6):1739-45. doi: 10.1080/01443615.2022.2036961.
Cwm Taf Morgannwg, University Health Board Gynaecology Forum. Guideline for Antenatal Expressing [Internet]. 2022. Available from: https://wisdom.nhs.wales/health-board-guidelines/cwm-taf-gynaecology-file/hyperemesisctm-guideline-august-2022pdf/.