Ефективність місцевого лікування ВПЛ-асоційованої патології шийки матки у жінок за допомогою вагінального гелю на основі Coriolus versicolor

Анотація

Вірус папіломи людини (ВПЛ) є однією з найпоширеніших груп вірусів. До групи ризику інфікування ВПЛ можна віднести практично всіх людей, які живуть статевим життям. Численні дослідження свідчать про значну поширеність ВПЛ високого онкогенного ризику, особливо серед жінок віком до 30 років. Перебіг папіломавірусної інфекції залежить від стану імунної системи та може бути транзиторним, латентним або персистувальним. Значна роль належить стану місцевого імунітету і вагінальної мікробіоти. Тривала персистенція ВПЛ у тканинах органів нижнього відділу генітального тракту провокує розвиток передракових та ракових процесів.
Мета дослідження: оцінювання ефективності вагінального гелю на основі грибів Coriolus versicolor у лікуванні уражень шийки матки низького ступеня, спричинених ВПЛ.
Матеріали та методи. У даному дослідженні взяли участь 91 ВПЛ-позитивна жінка з ураженнями низького ступеня за результатами мазка за Папаніколау, що регулярно проходили кольпоскопію.
Жінок рандомізували (у співвідношенні 1:1:1) на три групи лікування: лікування за схемою А, лікування за схемою Б та контрольна група (підхід вичікувальної тактики).
Результати. Позаяк стан імунної системи багато в чому визначає характер перебігу ВПЛ-інфекції, сучасний підхід до лікування ВПЛ-асоційованих захворювань передбачає застосування місцевої інтравагінальної противірусної та імуномодулювальної терапії, яка сприяє елімінації збудників та забезпечує повноцінну епітелізацію шийки матки, знижуючи частоту рецидивів, що зберігає репродуктивне здоров’я жінок.
Відсоток пацієнток із результатами мазка за Папаніколау та даними послідовної кольпоскопії у межах норми через 6 міс був значно вищий у групі лікування, ніж у контрольній групі (84,9% порівняно з 64,5% відповідно; p=0,031), причому ця різниця була навіть більш помітною у підгрупі ВПЛ-інфікованих жінок з високим ризиком (87,8% порівняно з 56,0% для групи лікування та контрольної групи відповідно; p=0,003).
Значні відмінності також спостерігалися через 3 міс у загальній вибірці (78,0% порівняно з 54,8% для групи лікування та контрольної групи відповідно; p=0,023) і підгрупі ВПЛ-інфікованих жінок з високим ризиком (79,5% порівняно з 52,0% відповідно; p=0,017).
Висновки. Лікування за допомогою вагінального гелю на основі грибів Coriolus versicolor продемонструвало більшу клінічну користь, ніж стандартний підхід з вичікувальною тактикою, що застосовується у клінічній практиці для пацієнток із сумарним та високим ризиком інфікування ВПЛ, з погляду його ефективності для лікування пов’язаних з ВПЛ уражень шийки матки та виведення всіх штамів ВПЛ з організму через один шестимісячний період.