Особливості гормонального гомеостазу жінок з функціональною гіпоталамічною аменореєю та передчасною недостатністю яєчників, спричинених посттравматичним стресовим розладом
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Посттравматичний стресовий розлад може спричинити тяжку та тривалу аменорею у жінок. Із початком війни в Україні відзначається збільшення звернень жінок-військовослужбовиць та жінок-переселенок по медичну допомогу саме з цією проблемою.
Мета дослідження: комплексне вивчення особливостей рівнів гормонів гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі та гормону стресу – кортизолу, а також аналіз наявності автоантитіл до тканини яєчника у жінок з вторинною аменореєю, спричиненою посттравматичним стресовим розладом.
Матеріали та методи. За допомогою імуноферментного аналізу проведено дослідження рівнів гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникових гормонів (фолікулостимулювальний гормон (ФСГ), лютеїнізуючий гормон (ЛГ), пролактин, естрадіол, прогестерон, вільний тестостерон та антимюллерів гормон – АМГ), а також кортизолу (сечі), автоантитіл до тканини яєчника у 54 жінок-військовослужбовиць та жінок-переселенок з аменореєю, спричиненою посттравматичним стресовим розладом (основна група). У 35 (64,8%) жінок (1-а підгрупа) діагностовано функціональну гіпоталамічну аменорею (ФГА), у 19 (35,2%) пацієнток (2-а підгрупа) – передчасну недостатність яєчників (ПНЯ).
До контрольної групи увійшли 23 жінки репродуктивного віку (18–37 років), які перебували у стані психологічного комфорту та не мали порушень менструального циклу.
Результати. У результаті дослідження у жінок з ФГА виявили достовірне (р<0,05) зниження рівня усіх гіпофізарно-яєчникових гормонів, крім вільного тестостерону та АМГ. У пацієнток із ПНЯ отримали збільшення рівня гіпофізарних гормонів та зниження рівня естрадіолу у 2,2 раза, прогестерону – у 3,9 раза та АМГ – у 21,0 раза щодо контрольної групи.
Привертає на себе увагу нетипове для ПНЯ збільшення рівня пролактину в 1,5 раза щодо показника групи контролю. Виявили наявність автоантитіл у групі з ПНЯ у 26,3% випадків (у групі жінок з ФГА лише у 2,9% випадків; р<0,05), що може бути проявом полігландулярного автоімунного синдрому.
В обох обстежених підгрупах основної групи спостерігалося вірогідне підвищення рівня кортизолу у добовій сечі (у 2,0 раза – 1-а підгрупа та у 2,1 раза – 2-а підгрупа порівняно з контролем), що свідчить про стресогенну дисфункцію надниркових залоз.
Висновки. Посттравматичний стресовий розлад може мати незворотний патологічний вплив на репродуктивну систему жінок. У жінок зі стресогенною функціональною гіпоталамічною аменореєю фіксують глибоке пригнічення гіпоталамо-гіпофізарно-яєчникової осі при збереженні фолікулярного апарату яєчників.
У жінок з передчасною недостатністю яєчників (ПНЯ) на фоні тривалого стресу відбувається різке виснаження оваріального резерву яєчників. Наявність автоантитіл до тканини яєчника свідчить про залучення імунної системи у патогенетичний ланцюг розвитку аменореї, тяжкість ураження та більш високу швидкість процесу атрезії фолікулів у випадку з ПНЯ.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Abbara A, Eng PC, Phylactou M, Clarke SA, Richardson R, Sykes CM, et al. Kisspeptin receptor agonist has therapeutic potential for female reproductive disorders. J Clin Invest. 2020;130(12):6739-53. doi: 10.1172/JCI139681.
Chon SJ, Umair Z, Yoon MS. Premature Ovarian Insufficiency: Past, Present, and Future. Front Cell Dev Biol. 2021;9:672890. doi: 10.3389/fcell.2021.672890.
Collinsa T, Rompolski KL. Hypothalamic Amenorrhea: Causes, Complications, & Controversie. J Stud Res. 2017;6(1):24-32. doi: 10.47611/jsr.v6i1.288.
Costa GPO, Ferreira-Filho ES, Simoes RDS, Soares-Junior JM, Baracat EC, Maciel GAR. Impact of hormone therapy on the bone density of women with premature ovarian insufficiency: A systematic review. Maturitas. 2023;167:105-12. doi: 10.1016/j.maturitas.2022.09.011.
De Souza MJ, Mallinson RJ, Strock NCA, Koltun KJ, Olmsted MP, Ricker EA, et al. Randomised controlled trial of the effects of increased energy intake on menstrual recovery in exercising women with menstrual disturbances: the ‘REFUEL’ study. Hum Reprod. 2021;36(8):2285-97. doi: 10.1093/humrep/deab149.
Fischbacher S, Ehlert U. Dispositional resilience as a moderator of the relationship between chronic stress and irregular menstrual cycle. J Psychosom Obstet Gynaecol. 2014;35(2):42-50. doi: 10.3109/0167482X.2014.912209.
Fourman LT, Fazeli PK. Neuroendocrine causes of amenorrhea--an update. J Clin Endocrinol Metab. 2015;100(3):812-24. doi: 10.1210/jc.2014-3344.
Gonçalves CR, Vasconcellos AS, Rodrigues TR, Comin FV, Reis FM. Hormone therapy in women with premature ovarian insufficiency: a systematic review and meta-analysis. Reprod Biomed Online. 2022;44(6):1143-57. doi: 10.1016/j.rbmo.2022.02.006.
Gordon CM, Ackerman KE, Berga SL, Kaplan JR, Mastorakos G, Misra M, et al. Functional Hypothalamic Amenorrhea: An Endocrine Society Clinical Practice Guideline. J Clin Endocrinol Metab. 2017;102(5):1413-39. doi: 10.1210/jc.2017-00131.
Horbatiuk OH, Shatkovska AS, Hryhorenko AP, et al. Features of women’s reproductive dysfunctions associated with prolonged stressful situations. Zap Med J 2019;21(117):764-9. doi: 10.14739/2310-1210.2019.6.186501.
Jiao X, Meng T, Zhai Y, Zhao L, Luo W, Liu P, et al. Ovarian Reserve Markers in Premature Ovarian Insufficiency: Within Different Clinical Stages and Different Etiologies. Front Endocrinol (Lausanne). 2021;12:601752. doi: 10.3389/fendo.2021.601752.
Kormos V, Gaszner B. Role of neuropeptides in anxiety, stress, and depression: from animals to humans. Neuropeptides. 2013;47(6):401-19. doi: 10.1016/j.npep.2013.10.014.
Lania A, Gianotti L, Gagliardi I, Bondanelli M, Vena W, Ambrosio MR. Functional hypothalamic and drug-induced amenorrhea: an overview. J Endocrinol Invest. 2019;42(9):1001-10. doi: 10.1007/s40618-019-01013-w.
Meczekalski B, Niwczyk O, Bala G, Szeliga A. Stress, kisspeptin, and functional hypothalamic amenorrhea. Curr Opin Pharmacol. 2022;67:102288. doi: 10.1016/j.coph.2022.102288.
Meczekalski B, Katulski K, Czyzyk A, Podfigurna-Stopa A, Maciejewska-Jeske M. Functional hypothalamic amenorrhea and its influence on women’s health. J Endocrinol Invest. 2014;37(11):1049-56. doi: 10.1007/s40618-014-0169-3.
Bairey Merz CN, Berga S, Cook-Weins G, Pisarska M, Shah PK, Shufelt C. OR19-6 Functional Hypothalamic Amenorrhea and Preclinical Cardiovascular Disease. J Endocr Soc. 2022;6(Suppl 1):A249. doi: 10.1210/jendso/bvac150.512.
Mifsud KR, Reul JMHM. Mineralocorticoid and glucocorticoid receptor-mediated control of genomic responses to stress in the brain. Stress. 2018;21(5):389-402. doi: 10.1080/10253890.2018.1456526.
Mifsud KR, Reul JM. Acute stress enhances heterodimerization and binding of corticosteroid receptors at glucocorticoid target genes in the hippocampus. Proc Natl Acad Sci U S A. 2016;113(40):11336-41. doi: 10.1073/pnas.1605246113.
Morrison AE, Fleming S, Levy MJ. A review of the pathophysiology of functional hypothalamic amenorrhoea in women subject to psychological stress, disordered eating, excessive exercise or a combination of these factors. Clin Endocrinol (Oxf). 2021;95(2):229-38. doi: 10.1111/cen.14399.
Nagma S, Kapoor G, Bharti R, Batra A, Batra A, Aggarwal A, et al. To evaluate the effect of perceived stress on menstrual function. J Clin Diagn Res. 2015;9(3):QC01-3. doi: 10.7860/JCDR/2015/6906.5611.
Navarro VM. Metabolic regulation of kisspeptin - the link between energy balance and reproduction. Nat Rev Endocrinol. 2020;16(8):407-20. doi: 10.1038/s41574-020-0363-7.
Ozawa H. Kisspeptin neurons as an integration center of reproductive regulation: Observation of reproductive function based on a new concept of reproductive regulatory nervous system. Reprod Med Biol. 2021;21(1):e12419. doi: 10.1002/rmb2.12419.
Pape J, Herbison AE, Leeners B. Recovery of menses after functional hypothalamic amenorrhoea: if, when and why. Hum Reprod Update. 2021;27(1):130-53. doi: 10.1093/humupd/dmaa032.
Podfigurna A, Maciejewska-Jeske M, Meczekalski B, Genazzani AD. Kisspeptin and LH pulsatility in patients with functional hypothalamic amenorrhea. Endocrine. 2020;70(3):635-43. doi: 10.1007/s12020-020-02481-4.
Podfigurna A, Meczekalski B. Functional hypothalamic amenorrhea: a stress-based disease. Endocrine. 2021;2:203-11. doi: 10.3390/endocrines2030020.
Shatkovska AS, Hryhorenko AP, Horbatiuk OH. Stress-induced disorders to the hypothalamic-hypophysal and peripheral endocrine systems in a woman’s body. Med Asp Wom Health. 2021;4(139): 23-7.
Szeliga A, Podfigurna A, Bala G, Meczekalski B. The influence of estro-progestin therapy on neurohormonal activity in functional hypothalamic amenorrhea. Gynecol Endocrinol. 2022;38(11):997-1002. doi: 10.1080/09513590.2022.2128103.
Szeliga A, Podfigurna A, Meczekalski B. Nesfatin-1 as a potential marker for functional hypothalamic amenorrhea. Gynecol Endocrinol. 2022;38(11):992-6. doi: 10.1080/09513590.2022.2126455.
Tatarchuk TF, Kosey NV, Tutchenko TN. Premature ovarian insufficiency: syndrome or diagnosis. RE. 2017;2(34):13-26. doi: 10.18370/2309-4117.2017.34.16-22.
Upton CE, Daniels JP, Davies MC. Premature ovarian insufficiency: the need for evidence on the effectiveness of hormonal therapy. Climacteric. 2021;24(5):453-8. doi: 10.1080/13697137.2021.1902496.
European Society for Human Reproduction and Embryology (ESHRE) Guideline Group on POI; Webber L, Davies M, Anderson R, Bartlett J, Braat D, et al. ESHRE Guideline: management of women with premature ovarian insufficiency. Hum Reprod. 2016;31(5):926-37. doi: 10.1093/humrep/dew027.
World Health Organization. WHO Library Cataloguing-in-Publication Data. Guidelines for the management of conditions specifically related to stress [Internet]. Geneva: WHO; 2013. 267 р. Available from: https://www.who.int/news/item/06-08-2013-who-releases-guidance-on-mental-health-care-after-trauma.
Zefferino R, Di Gioia S, Conese M. Molecular links between endocrine, nervous and immune system during chronic stress. Brain Behav. 2021;11(2):e01960. doi: 10.1002/brb3.1960.