Порівняння методів анестезіологічного забезпечення гістероскопії
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: оцінювання та вдосконалення існуючих методів анестезіологічного забезпечення під час проведення гістероскопії.
Матеріали та методи. На базі комунального некомерційного підприємства «Київський міський центр репродуктивної та перинатальної медицини» обстежено 40 пацієнток у 2021–2022 рр., яким було проведено оперативне лікування – гістероскопію. Критерієм виключення була наявність супутніх захворювань (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет 1-го та 2-го типу, бронхіальна астма тощо).
Усі пацієнтки були випадковим методом розподілені на дві групи залежно від обраного методу анестезіологічного забезпечення. У 1-й групі проводили стандартну тотальну внутрішньовенну анестезію, проте з метою вдосконалення та покращення анестезіологічного забезпечення та порівняння результатів у 2-й групі було застосовано премедикацію нефопамом та парацетамолом.
З метою об’єктивізації рівня больового синдрому було проведено вимірювання гемодинамічних показників частоти серцевих скорочень (ЧСС), систолічного артеріального тиску (САТ), діастолічного артеріального тиску (ДАТ) та середнього артеріального тиску (серАТ), а також вимірювали сатурацію кисню у крові. Оцінку болю визначали за допомогою опитувальника візуальної аналогової шкали (ВАШ).
Результати. Установлено, що анестезіологічне забезпечення 1-ї групи пацієнток супроводжувалося достовірним (р<0,05) зростанням показників гемодинаміки на етапі початку операції проти показників 2-ї групи: САТ – на 13,77%; ДАТ – на 11,92%, серАТ – на 13,08%. Після закінчення анестезії (пробудження) було зареєстровано підвищення АТ у 1-й групі, що мало достовірну відмінність з аналогічними показниками 2-ї групи, а саме: САТ на 22,33%, ДАТ – на 19,05% , серАТ – на 20,51%.
ЧСС у 1-й групі після встановлення ларенгіальної маски (індукція в анестезію) була вищою на 12,85% (р<0,05) за аналогічний показник у 2-й групі. Показники ЧСС також були вищими при пробудженні у 1-й групі – на 16,03% (р<0,05) за аналогічний показник пацієнток у 2-й групі. У 2-й групі максимальний показник за ВАШ через 30 хв після пробудження становив 0,9±0,11 бала, що не вимагало додаткового знеболювання, тоді як у 1-й групі цей показник становив 3,86±0,20 бала.
У 20% пацієнток, яким не проводили премедикацію нефопамом та парацетамолом, через 30 хв після оперативного втручання реєстрували випадки блювання, чого не було відзначено у групі, де премедикацію проводили.
Висновки. Проведення премедикації нефопамом та парацетамолом як додатковими аналгетиками здатне запобігти розвитку больових відчуттів у післяопераційний період та зменшенню випадків блювання. Використання ларенгіальної маски при проведенні штучної вентиляції легень забезпечувало адекватну герметичність з’єднання дихальних шляхів з контуром наркозного апарата.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Ohannessian A, Marcelli M, Crochet P, Cravello L, Gamerre M, Agostini A. Histeroscopia diagnóstica. EMC-Ginecol-Obstetricia. 2015;51(2):1-7.
Joshi GP, Van de Velde M, Kehlet H; PROSPECT Working Group Collaborators. Development of evidence-based recommendations for procedure-specific pain management: PROSPECT methodology. Anaesthesia. 2019;74(10):1298-304. doi: 10.1111/anae.14776.
Doenicke A. Nausea and vomiting after anesthesia: possibly not a «never ending story»? Der Anaesthesist. 2000;49(7):590-1.
Asgar Pour H. Association Between Acute Pain and Hemodynamic Parameters in a Postoperative Surgical Intensive Care Unit. AORN J. 2017;105(6):571-8. doi: 10.1016/j.aorn.2017.04.006.
Atlee JL. Complications in Anesthesia. Netherlands: Elsevier Health Sciences; 2007. 994 p.
Bateman L, Ludders JW, Gleed RD, Erb HN. Comparison between facemask and laryngeal mask airway in rabbits during isoflurane anesthesia. Vet Anaesth Analg. 2005;32(5):280-8. doi: 10.1111/j.1467-2995.2005.00169.x.
Breivik H, Borchgrevink PC, Allen SM, Rosseland LA, Romundstad L, Hals EK, et al. Assessment of pain. Br J Anaesth. 2008;101(1):17-24. doi: 10.1093/bja/aen103.
Howard JW, Jones HW, Wentz AC. Novak’s textbook of gynecology. Baltimore: Williams & Wilkins; 2017. 919 p.
Ohnhaus EE, Adler R. Methodological problems in the measurement of pain: a comparison between the verbal rating scale and the visual analogue scale. Pain. 1975;1(4):379-84. doi: 10.1016/0304-3959(75)90075-5.
Wong M, Morris S, Wang K, Simpson K. Managing Postoperative Pain After Minimally Invasive Gynecologic Surgery in the Era of the Opioid Epidemic. J Minim Invasive Gynecol. 2018;25(7):1165-78. doi: 10.1016/j.jmig.2017.09.016.
Behuria S, Nayak R. Diagnostic and therapeutic hysterolaparoscopy in evaluation and treatment of female infertility in a tertiary hospital. Int J Reprod, Contracept, Obst Gynecol. 2016;5(12):4189-93.
Rhodes L, Miles G, Pearson A. Patient subjective experience and satisfaction during the perioperative period in the day surgery setting: a systematic review. Int J Nurs Pract. 2006;12(4):178-92. doi: 10.1111/j.1440-172X.2006.00575.x.
Ljungqvist O, Scott M, Fearon KC. Enhanced Recovery After Surgery: A Review. JAMA Surg. 2017;152(3):292-8. doi: 10.1001/jamasurg.2016.4952.
Girard P, Chauvin M, Verleye M. Nefopam analgesia and its role in multimodal analgesia: A review of preclinical and clinical studies. Clin Exp Pharmacol Physiol. 2016;43(1):3-12. doi: 10.1111/1440-1681.12506.
O’neill A, Lsrk P. Multimodal Analgesia. Anesthesiol Clin. 2022;40(3):455-68.
Rosero EB, Joshi GP. Preemptive, preventive, multimodal analgesia: what do they really mean? Plast Reconstr Surg. 2014;134(4 Suppl 2):85S-93S. doi: 10.1097/PRS.0000000000000671.
Centini G, Troia L, Lazzeri L, Petraglia F, Luisi S. Modern operative hysteroscopy. Minerva Ginecol. 2016;68(2):126-32.
Frerk C, Mitchell VS, McNarry AF, Mendonca C, Bhagrath R, Patel A, O’Sullivan EP, et al. Difficult Airway Society 2015 guidelines for management of unanticipated difficult intubation in adults. Br J Anaesth. 2015;115(6):827-48. doi: 10.1093/bja/aev371.
Brain AI. The development of the Laryngeal Mask--a brief history of the invention, early clinical studies and experimental work from which the Laryngeal Mask evolved. Eur J Anaesthesiol Suppl. 1991;4:5-17.
Kehlet H, Wilmore DW. Evidence-based surgical care and the evolution of fast-track surgery. Ann Surg. 2008;248(2):189-98. doi: 10.1097/SLA.0b013e31817f2c1a.
Kehlet H. Enhanced Recovery After Surgery (ERAS): good for now, but what about the future? Can J Anaesth. 2015;62(2):99-104. doi: 10.1007/s12630-014-0261-3.
Mayhew D, Mendonca V, Murthy BVS. A review of ASA physical status – historical perspectives and modern developments. Anaesthesia. 2019;74(3):373-9. doi: 10.1111/anae.14569.
Wolters U, Wolf T, Stützer H, Schröder T. ASA classification and perioperative variables as predictors of postoperative outcome. Br J Anaesth. 1996;77(2):217-22. doi: 10.1093/bja/77.2.217.
Nagler J, Krauss B. Capnography: a valuable tool for airway management. Emerg Med Clin North Am. 2008;26(4):881-97. doi: 10.1016/j.emc.2008.08.005.
Nimmo AF, Absalom AR, Bagshaw O, Biswas A, Cook TM, Costello A, et al. Guidelines for the safe practice of total intravenous anaesthesia (TIVA): Joint Guidelines from the Association of Anaesthetists and the Society for Intravenous Anaesthesia. Anaesthesia. 2019;74(2):211-24. doi: 10.1111/anae.14428.