Клініко-патогенетичні механізми формування затримки росту плода
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Затримка росту плода (ЗРП) посідає вагоме місце серед причин дитячої захворюваності і смертності, а також є важливою медико-соціальною проблемою через широкий спектр ускладнень вагітності та негативні наслідки у постнатальний період. Результати останніх досліджень свідчать, що саме хронічна артеріальна гіпертензія зумовлює цілу низку патологічних змін в організмі вагітної, зокрема підвищує ризик розвитку ЗРП.
Розширення знань про патогенез плацентарної дисфункції та 3РП дозволило встановити, що їхнє формування передусім зумовлено зміною матково-плацентарного кровообігу, що призводить до метаболічних порушень. До важливих етіологічних причин виникнення ЗРП також належать соціально-біологічні фактори, вплив наркотичних речовин, недостатнє харчування, зловживання алкоголем, тютюнопаління, а також вживання кумарину або дериватів. Фактором ризику виникнення ЗРП також є немолодий вік матері.
За останні десятиліття як клінічні, так й експериментальні дослідження встановили, що ЗРП, спричинена впливом несприятливого середовища матки, є фактором ризику розвитку гіпертензії, а також різноманітних захворювань дорослих. Існує безліч доказів, що підтверджують зв’язок ЗРП із підвищеним ризиком розвитку гіпертензії у дорослих, однак механізми, що лежать в основі цих процесів, залишаються нез’ясованими. Як у клінічних, так і фундаментальних наукових дослідженнях підтверджено теорію внутрішньоутробного програмування артеріальної гіпертензії у дорослих. Тому у багатьох країнах розроблено програми профілактики ЗРП. Наукові дослідження свідчать про тісний взаємозв’язок між соціальною адаптацією і народженням дітей з низькою масою тіла.
Відсутність зниження перинатальної захворюваності та смертності при ЗРП свідчить про труднощі, що зумовлені поліетіологічними чинниками та певними патогенетичними механізмами зазначеного ускладнення. На сьогодні тривають пошуки ефективної патогенетично обґрунтованої терапії цієї патології, що свідчить про необхідність подальших досліджень, а розроблення та впровадження підходів до профілактики 3РП дозволить покращити перинатальні наслідки розродження.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Krut YuYa, Deinichenko OV. Risk factors for fetal growth retardation in pregnant women with arterial hypertension. Healthy women. 2019;1(137):88-91. doi: 10.15574/HW.2019.137.88.
Gaccioli F, Lager S. Placental Nutrient Transport and Intrauterine Growth Restriction. Front Physiol. 2016;7:40. doi: 10.3389/fphys.2016.00040.
Levytska K, Higgins M, Keating S, Melamed N, Walker M, Sebire NJ, Kingdom JC. Placental Pathology in Relation to Uterine Artery Doppler Findings in Pregnancies with Severe Intrauterine Growth Restriction and Abnormal Umbilical Artery Doppler Changes. Am J Perinatol. 2017;34(5):451-7. doi: 10.1055/s-0036-1592347.
Miller SL, Huppi PS, Mallard C. The consequences of fetal growth restriction on brain structure and neurodevelopmental outcome. J Physiol. 2016;594(4):807-23. doi: 10.1113/JP271402.
Armengaud JB, Yzydorczyk C, Siddeek B, Peyter AC, Simeoni U. Intrauterine growth restriction: Clinical consequences on health and disease at adulthood. Reprod Toxicol. 2021;99:168-76. doi: 10.1016/j.reprotox.2020.10.005.
Xiao C, Wang Y, Fan Y. Bioinformatics Analysis Identifies Potential Related Genes in the Pathogenesis of Intrauterine Fetal Growth Retardation. Evol Bioinform Online. 2022;18:11769343221112780. doi: 10.1177/11769343221112780.
Unterscheider J, O’Donoghue K, Malone FD. Guidelines on fetal growth restriction: a comparison of recent national publications. Am J Perinatol. 2015;32(4):307-16. doi: 10.1055/s-0034-1387927.
Mifsud W, Sebire NJ. Placental pathology in early-onset and late-onset fetal growth restriction. Fetal Diagn Ther. 2014;36(2):117-28. doi: 10.1159/000359969.
Garcia-Manau P, Mendoza M, Bonacina E, Martin-Alonso R, Martin L, Palacios A, et al. The Fetal Growth Restriction at Term Managed by Angiogenic Factors Versus Feto-Maternal Doppler (GRAFD) Trial to Avoid Adverse Perinatal Outcomes: Protocol for a Multicenter, Open-Label, Randomized Controlled Trial. JMIR Res Protoc. 2022;11(10):e37452. doi: 10.2196/37452.
Rabinovich A, Tsemach T, Novack L, Mazor M, Rafaeli-Yehudai T, Staretz-Chacham O, et al. Late preterm and early term: when to induce a growth restricted fetus? A population-based study. J Matern Fetal Neonatal Med. 2018;31(7):926-32. doi: 10.1080/14767058.2017.1302423.
Vayssière C, Sentilhes L, Ego A, Bernard C, Cambourieu D, Flamant C, et al. Fetal growth restriction and intra-uterine growth restriction: guidelines for clinical practice from the French College of Gynaecologists and Obstetricians. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2015;193:10-8. doi: 10.1016/j.ejogrb.2015.06.021.
Ganzevoort W, Mensing Van Charante N, Thilaganathan B, Prefumo F, Arabin B, Bilardo CM, et al. How to monitor pregnancies complicated by fetal growth restriction and delivery before 32 weeks: post-hoc analysis of TRUFFLE study. Ultrasound Obstet Gynecol. 2017;49(6):769-77. doi: 10.1002/uog.17433.
Queensland Health. Queensland Clinical Guidelines. Term small for gestational age newborn baby. Guideline No. MN22.16-V6-R27. Queensland Health. 2022. Available from: http://www.health.qld.gov.au/qcg.
Figueras F, Gratacos E. An integrated approach to fetal growth restriction. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2017;38:48-58. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2016.10.006.
Nardozza LM, Caetano AC, Zamarian AC, Mazzola JB, Silva CP, Marçal VM, et al. Fetal growth restriction: current knowledge. Arch Gynecol Obstet. 2017;295(5):1061-77. doi: 10.1007/s00404-017-4341-9.
Davydova IU, Limanskaya A, Dvulit M, Ogorodnyk A. Placental syndromes at high risk pregnancy considerably of endothelial dysfunction: modern concepts and methods of correction. Health Woman. 2015;5(101):83-6.
Ortega MA, Fraile-Martínez O, García-Montero C, Sáez MA, Álvarez-Mon MA, Torres-Carranza D, et al. The Pivotal Role of the Placenta in Normal and Pathological Pregnancies: A Focus on Preeclampsia, Fetal Growth Restriction, and Maternal Chronic Venous Disease. Cells. 2022;11(3):568. doi: 10.3390/cells11030568.
Cindrova-Davies T, Fogarty NME, Jones CJP, Kingdom J, Burton GJ. Evidence of oxidative stress-induced senescence in mature, post-mature and pathological human placentas. Placenta. 2018;68:15-22. doi: 10.1016/j.placenta.2018.06.307.
Ovcharuk VV. Clinical and pathogenetic aspects of diagnosis and prevention of placental dysfunction [dissertation]. Ternopil: Horbachevsky Ternopil National Medical University; 2017. 183 p.
Makarenko MV. The role of the fetoplacental system in the development of fetal growth retardation syndrome [dissertation]. Kharkiv: Kharkiv National Medical University; 2015. 299 р.
Staff AC, Fjeldstad HE, Fosheim IK, Moe K, Turowski G, Johnsen GM, et al. Failure of physiological transformation and spiral artery atherosis: their roles in preeclampsia. Am J Obstet Gynecol. 2022;226(2S):S895-906. doi: 10.1016/j.ajog.2020.09.026.
Labarrere CA, DiCarlo HL, Bammerlin E, Hardin JW, Kim YM, Chaemsaithong P, et al. Failure of physiologic transformation of spiral arteries, endothelial and trophoblast cell activation, and acute atherosis in the basal plate of the placenta. Am J Obstet Gynecol. 2017;216(3):287.e1-16. doi: 10.1016/j.ajog.2016.12.029.
Bhavina K, Radhika J, Pandian SS. VEGF and eNOS expression in umbilical cord from pregnancy complicated by hypertensive disorder with different severity. Biomed Res Int. 2014;2014:982159. doi: 10.1155/2014/982159.
Bian Z, Shixia C, Duan T. First-Trimester Maternal Serum Levels of sFLT1, PGF and ADMA Predict Preeclampsia. PLoS One. 2015;10(4):e0124684. doi: 10.1371/journal.pone.0124684.
Melnik JM, Shlyahtina AA. Early predictors of placental dysfunction. Health Woman. 2016;8(114):25-8.
Miranda J, Rodriguez-Lopez M, Triunfo S, Sairanen M, Kouru H, Parra-Saavedra M, et al. Prediction of fetal growth restriction using estimated fetal weight vs a combined screening model in the third trimester. Ultrasound Obstet Gynecol. 2017;50(5):603-11. doi: 10.1002/uog.17393.
Zhang S, Regnault TR, Barker PL, Botting KJ, McMillen IC, McMillan CM, et al. Placental adaptations in growth restriction. Nutrients. 2015;7(1):360-89. doi: 10.3390/nu7010360.
Costa MA. The endocrine function of human placenta: an overview. Reprod Biomed Online. 2016;32(1):14-43. doi: 10.1016/j.rbmo.2015.10.005.
Arbeille P, Perrotin F, Salihagic A, Sthale H, Lansac J, Platt LD. Fetal Doppler Hypoxic index for the prediction of abnormal fetal heart rate at delivery in chronic fetal distress. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2005;121(2):171-7. doi: 10.1016/j.ejogrb.2004.11.032.
Mureșan D, Rotar IC, Stamatian F. The usefulness of fetal Doppler evaluation in early versus late onset intrauterine growth restriction. Review of the literature. Med Ultrason. 2016;18(1):103-9. doi: 10.11152/mu.2013.2066.181.dop.
Burton GJ, Jauniaux E. Pathophysiology of placental-derived fetal growth restriction. Am J Obstet Gynecol. 2018;218(2S):S745-61. doi: 10.1016/j.ajog.2017.11.577.
Konkov D. The expression of sPECAM-1 and sVCAM-1 in the genesis of gestational endotheliopathy. In: Abstract book of the 17th World Congress of the Academy of Human Reproduction [Internet]. 2017 March 15-18; Rome. Rome: The International Academy of Human Reproduction; 2017. Available from: http://hr2017.humanrepacademy.org/abstractbook/pdf/abs5 679.pdf.
Herman LV. Optymizatsiia diahnostyky ta likuvannia platsentarnoi dysfunktsii u vahitnykh z nevynoshuvanniam [dissertation]. Chernivtsi: Bukovinian State Medical University; 2015. 153 p.
Konkov DG, Zaporozhan VМ, Grinevich VN. Abnormal spiral artery remodelling in the decidual segment during gestational endotheliopathy. In: Proceedings of the 3rd European Conference on Biology and Medical Sciences. Vienna.Vienna: East West Association for Advanced Studies and Higher Education; 2014, p. 76-81.
Bamfo JE, Odibo AO. Diagnosis and management of fetal growth restriction. J Pregnancy. 2011;2011:640715. doi: 10.1155/2011/640715.
Sharma D, Shastri S, Sharma P. Intrauterine Growth Restriction: Antenatal and Postnatal Aspects. Clin Med Insights Pediatr. 2016;10:67-83. doi: 10.4137/ CMPed.S40070.
Basystyi OV. Morphofunctional сhanges in the рlacenta of рregnant with Intrauterine growth retardation. Health Woman. 2016;8(114):55-8. doi: 10.15574/ HW.2016.114.55.
Egorova JA, Zabolotnov VA, Rybalka AN. The intrauterine development of the fetus in perinatal medicine (review). Health Woman. 2015;4(100):48-51. doi: 10.15574/HW.2015.100.48
Kolokot NG. Improvement of fetus growth restriction diagnostics in pregnant women by means of biochemical markers that characterize the disorder of stress-adaptation. Zaporozhye Med J. 2018;20(2):231-5. doi: 10.14739/2310-1210.2018.02.125275.
Korostil MO, Chorna OO. Fetal growth retardation in term and premature pregnancy. Obstet Gynecol Gen. 2016;(1):20-3.
Kosilova SY. Obstetrical and perinatal complications as risk factors of fetal growth retardation. Bukovian Med Herald. 2016;20(2):48-50.
Khlibovska OI, Ovcharuk VV, Dzyvak VH. Pregnancy and delivery in women with fetal growth retardation. Actual Probl Pediatr, Obset Gynecol. 2014;(1):168-70.
Yanyuta GS, Savka TR, Basystiy OV. Intrauterine growth restriction: diagnosis and perinatal complications. Health Woman. 2016;9(115):99-102. doi: 10.15574/HW.2016.115.99.
Deinichenko OV, Krut YY, Siusiuka VG, Kyryliuk OD, Boguslavska NY, Shevchenko AО. Peculiarities of blood flow in the uterine arteries, factors of angiogenesis, hormonal profile and their relationships in pregnant women with hypertension. Reprod Health Woman. 2021;(9-10):33-8. doi: 10.30841/2708-8731.9-10.2021.252586.
Deinichenko O, Krut Y. Angiogenesis factors and placental hormones in the first trimester of pregnancy of women with arterial hypertension of stage 1 and 2 with further fetal growth retardation. J Educ Health Sport. 2019;9(9):1037-48. doi: 10.5281/zenodo.3463041.
Korzeniewski SJ, Romero R, Chaiworapongsa T, Chaemsaithong P, Kim CJ, Kim YM, et al. Maternal plasma angiogenic index-1 (placental growth factor/soluble vascular endothelial growth factor receptor-1) is a biomarker for the burden of placental lesions consistent with uteroplacental underperfusion: a longitudinal case-cohort study. Am J Obstet Gynecol. 2016;214(5):629.e1-17. doi: 10.1016/j.ajog.2015.11.015.
Colson A, Sonveaux P, Debiève F, Sferruzzi-Perri AN. Adaptations of the human placenta to hypoxia: opportunities for interventions in fetal growth restriction. Hum Reprod Update. 2021;27(3):531-69. doi: 10.1093/humupd/dmaa053.
Gramellini D, Folli MC, Raboni S, Vadora E, Merialdi A. Cerebral-umbilical Doppler ratio as a predictor of adverse perinatal outcome. Obstet Gynecol. 1992;79(3):416-20.
Bhunu B, Riccio I, Intapad S. Insights into the Mechanisms of Fetal Growth Restriction-Induced Programming of Hypertension. Integr Blood Press Control. 2021;14:141-52. doi: 10.2147/IBPC.S312868.