Обґрунтування взаємозв’язку та «ефекту замкненого циклу» між посттравматичним стресовим розладом та звичним невиношуванням вагітності

Бічна панель сторінки статті

PDF
Опубліковано: тра 31, 2023
DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.3.2023.283319
Ключові слова:
звичне невиношування вагітності, посттравматичний стресовий розлад, імунний гомеостаз, антифосфоліпідний синдром,

Основний зміст сторінки статті

А.В. Камінський
Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-5369-5817
І.Л. Харун
Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-8773-698X

Анотація

Мета дослідження: виявлення та оцінювання змін імунного гомеостазу у жінок зі звичним невиношуванням вагітності (ЗНВ), що зазнали посттравматичного стресового розладу (ПТСР), та встановлення взаємозв’язку між психоемоційним статусом, імунною системою та роллю хронічного стресу у патогенезі виникнення аутоімунних порушень як причини ЗНВ.
Матеріали та методи. Проведено обстеження 150 жінок репродуктивного віку, яких розподілено на три групи: І група (основна) – 100 пацієнток із ЗНВ та ПТСР; ІІ група (порівняння) – пацієнтки із ЗНВ без ПТСР (30 жінок) та ІІІ група (контрольна) – 20 пацієнток із ПТСР, які планують вагітність.
Досліджували показники клітинного імунітету та проводили діагностику антифосфоліпідного синдрому. Електрон­ну базу первинних даних створювали за допомогою програми електронних таблиць Microsoft Excel 2016. Статистичний аналіз даних проводили з використанням пакета статистичного аналізу Statistica10.0.
Результати. За результатами скринінгу виявлено, що у деяких пацієнток основної групи було підтверджено наявність неспецифічних антитіл до аніонних фосфоліпідів, також відомих як антифосфоліпідні антитіла. За наявності антифосфоліпідних антитіл кількість NK-клітин (CD3-СD16/56+) зросла вдвічі, збільшуючи вірогідність переривання вагітності, що вже настала. Також спостерігалось збільшення кількості NK-клітин (CD3-СD16/56+) крові у пацієнток із ЗНВ порівняно із контрольною групою – пацієнток із ПТСР, які планують вагітність.
Висновки. Результати дослідження підтвердили зв’язок між ПТСР та ЗНВ і продемонстрували значущі порушення в імунному гомеостазі, а також структурні та морфологічні зміни у репродуктивній системі.
Жінки із ЗНВ можуть мати ПТСР, що впливає на патогенез виникнення аутоімунних порушень та ЗНВ. Ці результати поглиблюють розуміння ЗНВ та допоможуть у розробленні нових профілактичних та лікувальних заходів.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Камінський, А., & Харун, І. (2023). Обґрунтування взаємозв’язку та «ефекту замкненого циклу» між посттравматичним стресовим розладом та звичним невиношуванням вагітності. Репродуктивне здоров’я жінки, (3), 18–23. https://doi.org/10.30841/2708-8731.3.2023.283319
Номер
№ 3 (2023)
Розділ
АКТУАЛЬНІ ТЕМИ
Авторське право (c) 2023 А.В. Камінський, І.Л. Харун

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографії авторів

А.В. Камінський, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ

Доктор медичних наук, проф., кафедра акушерства, гінекології і репродуктології

І.Л. Харун, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ

Аспірантка, кафедра акушерства, гінекології і репродуктології

Посилання

Bettina T, Wuerfel V, Bolman M, Zshokke J, Rudnyk-Shenoborn S, Navrot F, et al. Usual miscarriage: diagnostic and treatment approaches. Clinical protocol of the German, Austrian and Swiss societies of gynecology and obstetrics (DGGG, OEGGG and SGGG) (level S2k, registry number AWMF 015/050). Med Aspects Woman’s Health. 2020;130(1):14-26.

Zhabchenko IA. Habitual miscarriage: dos and don’ts (Review). Women’s Health. 2018;(1):9-13.

Maydannyk OF. Forecasting the risk of premature birth in women with increased psycho-emotional stress [dissertation]. Kyiv: Nat Med Uni O. O. Bogomolets; 2014. 200 p.

Ministry of Health of Ukraine. About the organization of ambulatory obstetric and gynecological care in Ukraine. 2011 [Internet]. Order No. 417. June 15, 2011. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0417282-11#Text.

Ministry of Health of Ukraine. On amendments to the order of the Ministry of Health of Ukraine dated December 15, 2003. Clinical protocol “Noncarriage of pregnancy” [Internet]. 2008. Order No. 624. 2008 November 03. Available at: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0624282-08#Text.

Ministry of Health of Ukraine. Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized) and tertiary (highly specialized) medical care. «Reaction to severe stress and adaptation disorders. Post-traumatic stress disorder [Internet]. 2016. Order No. 121. 2016 February 23. Available at: https://dec.gov.ua/wpcontent/ uploads/images/dodatki/2016_121_PTSR/2016_121_YKPMD_PTSRpdf?fbclid=IwAR067yDcA17RTxg67qO3m5jk6gnQmaS5HAe49cy0WzBggE ciVhmhD_hTg7k.

Skrypnikov AM, Gerasimenko LO, Isakov RI. Perinatal psychology. Kyiv: Medknyg Publishing House; 2017. 168 p.

Shatkovska AM, Grigorenko AS, Horbatyuk AP, Binkovska OG. Stress-induced disorders of the hypothalamic-pituitary and peripheral endocrine systems in a woman’s body. Medical aspects of women’s health. 2021;139(4):23-7.

Białek KI, Malmur M. Risk of post-traumatic stress disorder in women after miscarriage. Medical Studies. 2020;36(2):134-41.

Branch DW, Heuser C. Recurrent Miscarriage. In: Carrell D, Peterson C, editors. Reprod Endocrinol Infertility. New York, NY: Springer; 2010, p. 281-96.

Chambers HM, Chan FY. Support for women/families after perinatal death. Cochrane Database Syst Rev. 2000;(2):CD000452. doi: 10.1002/14651858.CD000452.

Farren J, Jalmbrant M, Falconieri N, Mitchell-Jones N, Bobdiwala S, Al-Memar M, et al. Posttraumatic stress, anxiety and depression following miscarriage and ectopic pregnancy: a multicenter, prospective, cohort study. Am J Obstet Gynecol. 2020;222(4):367.e1-367.e22. doi: 10.1016/j.ajog.2019.10.102.

Farren J, Mitchell-Jones N, Verbakel JY, Timmerman D, Jalmbrant M, Bourne T. The psychological impact of early pregnancy loss. Hum Reprod Update. 2018;24(6):731-49. doi: 10.1093/humupd/dmy025.

Garcia D, Erkan D. Diagnosis and Management of the Antiphospholipid Syndrome. N Engl J Med. 2018;378(21):2010-21. doi: 10.1056/NEJMra1705454.

Hunter A, Tussis L, MacBeth A. The presence of anxiety, depression and stress in women and their partners during pregnancies following perinatal loss: A meta-analysis. J Affect Disord. 2017;223:153-64. doi: 10.1016/j.jad.2017.07.004.

Lachmi-Epstein A, Mazor M, Bashiri A. Psychological and mental aspects and «tender loving care» among women with recurrent pregnancy losses. Harefuah. 2012;151(11):633-7, 654.

Li D, Zheng L, Zhao D, Xu Y, Wang Y. The Role of Immune Cells in Recurrent Spontaneous Abortion. Reprod Sci. 2021;28(12):3303-15. doi: 10.1007/s43032-021-00599-y.

Morelli S, Mandal M, Goldsmith LT, Kashani BN, Ponzio NM. The maternal immune system during pregnancy and its influence on fetal development. Res Rep Biol. 2015;6:171-89.

Neugebauer R, Kline J, O’Connor P, Shrout P, Johnson J, Skodol A, et al. Depressive symptoms in women in the six months after miscarriage. Am J Obstet Gynecol. 1992;166(1 Pt 1):104-9. doi: 10.1016/0002-9378(92)91839-3.

PCL - PTSD self-assessment scale. Available at: https://i-cbt.org.ua/wp-content/uploads/2017/11/PCL_PTСР.pdf.

Quenby S, Gallos ID, Dhillon-Smith RK, Podesek M, Stephenson MD, et al. Miscarriage matters: the epidemiological, physical, psychological, and economic costs of early pregnancy loss. Lancet. 2021;397(10285):1658-67. doi: 10.1016/S0140-6736(21)00682-6.

Rondó PH, Ferreira RF, Nogueira F, Ribeiro MC, Lobert H, Artes R. Maternal psychological stress and distress as predictors of low birth weight, prematurity and intrauterine growth retardation. Eur J Clin Nutr. 2003;57(2):266-72. doi: 10.1038/sj.ejcn.1601526.

Shaban Z, Dolatian M, Shams J, Alavi-Majd H, Mahmoodi Z, Sajjadi H. Post-Traumatic Stress Disorder (PTSD) Following Childbirth: Prevalence and Contributing Factors. Iran Red Crescent Med J. 2013;15(3):177-82. doi: 10.5812/ircmj.2312.

Tavoli Z, Mohammadi M, Tavoli A, Moini A, Effatpanah M, Khedmat L, et al. Quality of life and psychological distress in women with recurrent miscarriage: a comparative study. Health Qual Life Outcomes. 2018;16(1):150. doi: 10.1186/s12955-018-0982-z.

Toth B, Würfel W, Bohlmann M, Zschocke J, Rudnik-Schöneborn S, Nawroth F, et al. Recurrent Miscarriage: Diagnostic and Therapeutic Procedures. Guideline of the DGGG, OEGGG and SGGG (S2k-Level, AWMF Registry Number 015/050). Geburtshilfe Frauenheilkd. 2018;78(4):364-81. doi: 10.1055/a-0586-4568.

Turton P, Hughes P, Evans CD, Fainman D. Incidence, correlates and predictors of post-traumatic stress disorder in the pregnancy after stillbirth. Br J Psychiatry. 2001;178:556-60. doi: 10.1192/bjp.178.6.556.

Weathers FW, Litz BT, Keane TM, Palmieri PA, Marx BP, Schnurr PP. The PTSD Checklist for DSM-5 (PCL-5). National Center for PTSD. 2013. Available from: https://www.ptsd.va.gov.

WHO: recommended definitions, terminology and format for statistical tables related to the perinatal period and use of a new certificate for cause of perinatal deaths. Modifications recommended by FIGO as amended October 14, 1976. Acta Obstet Gynecol Scand. 1977;56(3):247-53.