Гінекологічні передумови розвитку синдрому хронічного тазового болю – діагностика та лікування (Огляд літератури)

Основний зміст сторінки статті

В.І. Пирогова
С.О. Шурпяк
І.В. Козловський

Анотація

Синдром хронічного тазового болю є комплексним процесом і переважно охоплює декілька систем органів. Гінекологічні аспекти синдрому хронічного тазового болю можна розділити на чотири різні складові: інтраабдомінальний біль, вагінальний біль, біль, пов’язаний із м’язами тазового дна, та біль сексуального характеру. Поширеними гінекологічними причинами хронічного тазового болю є ендометріоз, аденоміоз, вульвовагінальний больовий синдром, дисфункція м’язів тазового дна та біль, пов’язаний із сексуальною сферою у жінок.
У цій статті наведено опис гінекологічного обстеження пацієнток із хронічним тазовим болем і розглянуто найпоширеніші гінекологічні захворювання та методи їхнього лікування. Проведено огляд літератури, який включав рекомендації Міжнародного товариства з питань нетримання сечі, Європейської асоціації урологів та Міжнародної асоціації з вивчення болю.
Гінекологічне обстеження пацієнток із хронічним тазовим болем починається з ретельного збору анамнезу та фізикального огляду. Лабораторні тести, візуалізаційні дослідження та діагностичні процедури можуть використовуватись як допоміжні методи для більш точного встановлення діагнозу. Методи лікування включають фізіотерапевтичні, медикаментозні, ін’єкції у тригерні точки та хірургічні втручання.
Оскільки діагностика та лікування хронічного тазового болю можуть бути складними, важливо, щоб лікарі були знайомі з різними аспектами даного синдрому для забезпечення належної допомоги пацієнткам. Ретельний збір анамнезу і фізикальне обстеження, спрямовані на виявлення причин болю, можуть допомогти визначити наступний крок в обстеженні та лікуванні. Однак гінекологічна патологія є однією з багатьох, але не єдиною, що може бути пов’язана з хронічним тазовим болем. Це своєю чергою зумовлює необхідність мультимодального та мультидисциплінарного підходу під час ведення пацієнток із хронічним тазовим болем.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Пирогова, В., Шурпяк, С., & Козловський, І. (2023). Гінекологічні передумови розвитку синдрому хронічного тазового болю – діагностика та лікування (Огляд літератури). Репродуктивне здоров’я жінки, (2), 59–66. https://doi.org/10.30841/2708-8731.2.2023.278288
Номер
Розділ
ЛЕКЦІЇ ТА ОГЛЯДИ
Біографії авторів

В.І. Пирогова, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів

Доктор медичних наук, проф., завідувачка, кафедра акушерства, гінекології та перинатології, факультет післядипломної освіти

С.О. Шурпяк, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів

Доктор медичних наук, проф., кафедра сімейної медицини, факультет післядипломної освіти

І.В. Козловський, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів

Канддат медичних наук, доцент, кафедра акушерства, гінекології та перинатології, факультет післядипломної освіти

Посилання

Doggweiler R, Whitmore KE, Meijlink JM, Drake MJ, Frawley H, Nordling J, et al. A standard for terminology in chronic pelvic pain syndromes: A report from the chronic pelvic pain working group of the international continence society. Neurourol Urodyn. 2017;36(4):984-1008. doi: 10.1002/nau.23072.

Engeler D, Baranowski AP, Borovicka J. Guidelines on chronic pelvic pain [Internet]. Eur Assoc Urol. 2018. Available from: https://uroweb.org/guidelines/chronic-pelvic-pain.

Ahangari A. Prevalence of chronic pelvic pain among women: an updated review. Pain Physician. 2014;17(2):E141-7.

Stein SL. Chronic pelvic pain. Gastroenterol Clin North Am. 2013;42(4):785-800. doi: 10.1016/j.gtc.2013.08.005.

Zondervan KT, Yudkin PL, Vessey MP, Jenkinson CP, Dawes MG, Barlow DH, et al. The community prevalence of chronic pelvic pain in women and associated illness behaviour. Br J Gen Pract. 2001;51(468):541-7.

International Association For the Study of Pain. Chronic pelvic and urogeni tal pain syndromes. Pain Clin Update. 2008;(16):1-4.

Zondervan KT, Yudkin PL, Vessey MP, Dawes MG, Barlow DH, Kennedy SH. Patterns of diagnosis and referral in women consulting for chronic pelvic pain in UK primary care. Br J Obstet Gynaecol. 1999;106(11):1156-61. doi: 10.1111/j.1471-0528.1999.tb08141.x.

Dawson ML, Shah NM, Rinko RC, Veselis C, Whitmore KE. The evaluation and management of female sexual dysfunction. J Fam Pract. 2017;66(12):722-8.

Speer LM, Mushkbar S, Erbele T. Chronic Pelvic Pain in Women. Am Fam Physician. 2016;93(5):380-7.

Shah M, Hoffstetter S. Vulvodynia. Obstet Gynecol Clin North Am. 2014;41:453-64.

Stenson AL. Vulvodynia: Diagnosis and Management. Obstet Gynecol Clin North Am. 2017;44(3):493-508. doi: 10.1016/j.ogc.2017.05.008.

Whitmore KE, Kellogg-Spadt S, Fletcher E. Comprehensive assessment of pelvic floor dysfunction. Incontinence. 1998:1-10.

Royal College of Obstetricians and Gynaecologists. The Initial Management of Chronic Pelvic Pain (Green-top Guideline No. 41) Oxford: Royal College of Obstetricians and Gynaecologists; 2012. 16 p.

Hoyos LR, Johnson S, Puscheck E. Endometriosis and Imaging. Clin Obstet Gynecol. 2017;60(3):503-16. doi: 10.1097/GRF.0000000000000305.

Moore J, Copley S, Morris J, Lindsell D, Golding S, Kennedy S. A systematic review of the accuracy of ultrasound in the diagnosis of endometriosis. Ultrasound Obstet Gynecol. 2002;20(6):630-4. doi: 10.1046/j.1469-0705.2002.00862.x.

Nisenblat V, Bossuyt PM, Farquhar C, Johnson N, Hull ML. Imaging modalities for the non-invasive diagnosis of endometriosis. Cochrane Database Syst Rev. 2016;2(2):CD009591. doi: 10.1002/14651858.CD009591.pub2.

Gordts S, Grimbizis G, Campo R. Symptoms and classification of uterine adenomyosis, including the place of hysteroscopy in diagnosis. Fertil Steril. 2018;109(3):380-8.e1. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.01.006.

Vinci V, Saldari M, Sergi ME, Bernardo S, Rizzo G, Porpora MG, et al. MRI, US or real-time virtual sonography in the evaluation of adenomyosis? Radiol Med. 2017;122(5):361-8. doi: 10.1007/s11547-017-0729-7.

Sofic A, Husic-Selimovic A, Katica V, Jahic E, Delic U, Sehic A, et al. Magnetic Resonance Imaging (MRI) and Transvaginal Ultrasonography (TVU) at Ovarian Pain Caused by Benign Ovarian Lesions. Acta Inform Med. 2018;26(1):15-8. doi: 10.5455/aim.2018.26.15-18.

Sharma D, Dahiya K, Duhan N, Bansal R. Diagnostic laparoscopy in chronic pelvic pain. Arch Gynecol Obstet. 2011;283(2):295-7. doi: 10.1007/s00404-010-1354-z.

Practice Committee of the American Society for Reproductive Medicine. Treatment of pelvic pain associated with endometriosis: a committee opinion. Fertil Steril. 2014;101(4):927-35. doi: 10.1016/j.fertnstert.2014.02.012.

Donnez J, Nisolle M, Smoes P, Gillet N, Beguin S, Casanas-Roux F. Peritoneal endometriosis and «endometriotic» nodules of the rectovaginal septum are two different entities. Fertil Steril. 1996;66(3):362-8.

Kavoussi SK, Lim CS, Skinner BD, Lebovic DI, As-Sanie S. New paradigms in the diagnosis and management of endometriosis. Curr Opin Obstet Gynecol. 2016;28(4):267-76. doi: 10.1097/GCO.0000000000000288.

Vercellini P, Trespidi L, Colombo A, Vendola N, Marchini M, Crosignani PG. A gonadotropin-releasing hormone agonist versus a low-dose oral contraceptive for pelvic pain associated with endometriosis. Fertil Steril. 1993;60(1):75-9.

Vercellini P, Frontino G, De Giorgi O, Aimi G, Zaina B, Crosignani PG. Comparison of a levonorgestrel-releasing intrauterine device versus expectant management after conservative surgery for symptomatic endometriosis: a pilot study. Fertil Steril. 2003;80(2):305-9. doi: 10.1016/s0015-0282(03)00608-3.

Waller KG, Shaw RW. Gonadotropin-releasing hormone analogues for the treatment of endometriosis: long-term follow-up. Fertil Steril. 1993;59(3):511-5. doi: 10.1016/s0015-0282(16)55791-4.

Brown J, Farquhar C. Endometriosis: an overview of Cochrane Reviews. Cochrane Database Syst Rev. 2014;2014(3):CD009590. doi: 10.1002/14651858.

Ferenczy A. Pathophysiology of adenomyosis. Hum Reprod Update. 1998;4(4):312-22. doi: 10.1093/humupd/4.4.312.

Taran FA, Stewart EA, Brucker S. Adenomyosis: Epidemiology, Risk Factors, Clinical Phenotype and Surgical and Interventional Alternatives to Hysterectomy. Geburtshilfe Frauenheilkd. 2013;73(9):924-31. doi: 10.1055/s-0033-1350840.

Dueholm M, Lundorf E, Hansen ES, Sørensen JS, Ledertoug S, Olesen F. Magnetic resonance imaging and transvaginal ultrasonography for the diagnosis of adenomyosis. Fertil Steril. 2001;76(3):588-94. doi: 10.1016/s0015-0282(01)01962-8.

Abbott JA. Adenomyosis and Abnormal Uterine Bleeding (AUB-A)-Pathogenesis, diagnosis, and management. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2017;40:68-81. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2016.09.006.

Ozdegirmenci O, Kayikcioglu F, Akgul MA, Kaplan M, Karcaaltincaba M, Haberal A, et al. Comparison of levonorgestrel intrauterine system versus hysterectomy on efficacy and quality of life in patients with adenomyosis. Fertil Steril. 2011;95(2):497-502. doi: 10.1016/j.fertnstert.2010.10.009.

Badawy AM, Elnashar AM, Mosbah AA. Aromatase inhibitors or gonadotropin-releasing hormone agonists for the management of uterine adenomyosis: a randomized controlled trial. Acta Obstet Gynecol Scand. 2012 Apr;91(4):489-95. doi: 10.1111/j.1600-0412.2012.01350.x.

Alvi FA, Glaser LM, Chaudhari A, Tsai S, Milad MP. New paradigms in the conservative surgical and interventional management of adenomyosis. Curr Opin Obstet Gynecol. 2017;29(4):240-8. doi: 10.1097/GCO.0000000000000371.

Bornstein J, Goldstein AT, Stockdale CK, Bergeron S, Pukall C, Zolnoun D, et al. 2015 ISSVD, ISSWSH and IPPS Consensus Terminology and Classification of Persistent Vulvar Pain and Vulvodynia. Obstet Gynecol. 2016;127(4):745-51. doi: 10.1097/AOG.0000000000001359.

Morrissey D, Ginzburg N, Whitmore K. Current advancements in the diagnosis and treatment of chronic pelvic pain. Curr Opin Urol. 2014;24(4):336-44. doi: 10.1097/MOU.0000000000000062.

Edwards L. Vulvodynia. Clin Obstet Gynecol. 2015;58(1):143-52. doi: 10.1097/GRF.0000000000000093.

Harlow BL, Vitonis AF, Stewart EG. Influence of oral contraceptive use on the risk of adult-onset vulvodynia. J Reprod Med. 2008;53(2):102-10.

Reed BD, Harlow SD, Sen A, Edwards RM, Chen D, Haefner HK. Relationship between vulvodynia and chronic comorbid pain conditions. Obstet Gynecol. 2012;120(1):145-51. doi: 10.1097/AOG.0b013e31825957cf.

Gardella B, Porru D, Nappi RE, Daccò MD, Chiesa A, Spinillo A. Interstitial cystitis is associated with vulvodynia and sexual dysfunction – a case-control study. J Sex Med. 2011;8(6):1726-34. doi: 10.1111/j.1743-6109.2011.02251.x.

Pukall CF, Strigo IA, Binik YM, Amsel R, Khalifé S, Bushnell MC. Neural correlates of painful genital touch in women with vulvar vestibulitis syndrome. Pain. 2005;115(1-2):118-27. doi: 10.1016/j.pain.2005.02.020.

Weström LV, Willén R. Vestibular nerve fiber proliferation in vulvar vestibulitis syndrome. Obstet Gynecol. 1998;91(4):572-6.

Gerber S, Bongiovanni AM, Ledger WJ, Witkin SS. Defective regulation of the proinflammatory immune response in women with vulvar vestibulitis syndrome. Am J Obstet Gynecol. 2002;186(4):696-700. doi: 10.1067/mob.2002.121869.

De Andres J, Sanchis-Lopez N, Asensio-Samper JM, Fabregat-Cid G, Villanueva-Perez VL, Monsalve Dolz V, et al. Vulvodynia--An Evidence-Based Literature Review and Proposed Treatment Algorithm. Pain Pract. 2016;16(2):204-36. doi: 10.1111/papr.12274.

Reed BD, Caron AM, Gorenflo DW, Haefner HK. Treatment of vulvodynia with tricyclic antidepressants: efficacy and associated factors. J Low Genit Tract Dis. 2006;10:245-51.

Foster DC, Kotok MB, Huang LS, Watts A, Oakes D, Howard FM, et al. Oral desipramine and topical lidocaine for vulvodynia: a randomized controlled trial. Obstet Gynecol. 2010;116(3):583-93. doi: 10.1097/AOG.0b013e3181e9e0ab.

Brown CS, Wan J, Bachmann G, Rosen R. Self-management, amitriptyline, and amitripyline plus triamcinolone in the management of vulvodynia. J Womens Health (Larchmt). 2009;18(2):163-9. doi: 10.1089/jwh.2007.0676.

Brown CS, Bachmann GA, Wan J, Foster DC; Gabapentin (GABA) Study Group. Gabapentin for the Treatment of Vulvodynia: A Randomized Controlled Trial. Obstet Gynecol. 2018;131(6):1000-07. doi: 10.1097/AOG.0000000000002617.

Sator-Katzenschlager SM, Scharbert G, Kress HG, Frickey N, Ellend A, Gleiss A, et al. Chronic pelvic pain treated with gabapentin and amitriptyline: a randomized controlled pilot study. Wien Klin Wochenschr. 2005;117(21-22):761-8. doi: 10.1007/s00508-005-0464-2.

Pagano R, Wong S. Use of amitriptyline cream in the management of entry dyspareunia due to provoked vestibulodynia. J Low Genit Tract Dis. 2012;16(4):394-7. doi: 10.1097/LGT.0b013e3182449bd6.

Nyirjesy P, Lev-Sagie A, Mathew L, Culhane JF. Topical amitriptyline-baclo-fen cream for the treatment of provoked vestibulodynia. J Low Genit Tract Dis. 2009;13(4):230-6. doi: 10.1097/LGT.0b013e31819663ee.

Zolnoun DA, Hartmann KE, Steege JF. Overnight 5% lidocaine ointment for treatment of vulvar vestibulitis. Obstet Gynecol. 2003;102(1):84-7. doi: 10.1016/s0029-7844(03)00368-5.

Rogalski MJ, Kellogg-Spadt S, Hoffmann AR, Fariello JY, Whitmore KE. Retrospective chart review of vaginal diazepam suppository use in high-tone pelvic floor dysfunction. Int Urogynecol J. 2010;21(7):895-9. doi: 10.1007/s00192-009-1075-7.

Dhingra C, Kellogg-Spadt S, McKinney TB, Whitmore KE. Urogynecological causes of pain and the effect of pain on sexual function in women. Female Pelvic Med Reconstr Surg. 2012;18(5):259-67. doi: 10.1097/SPV.0b013e3182686631.

Peters KM, Carrico DJ, Kalinowski SE, Ibrahim IA, Diokno AC. Prevalence of pelvic floor dysfunction in patients with interstitial cystitis. Urology. 2007;70(1):16-8. doi: 10.1016/j.urology.2007.02.067.

Bø K, Sherburn M. Evaluation of female pelvic-floor muscle function and strength. Phys Ther. 2005;85(3):269-82.

Dumoulin C, Bourbonnais D, Lemieux MC. Development of a dynamometer for measuring the isometric force of the pelvic floor musculature. Neurourol Urodyn. 2003;22(7):648-53. doi: 10.1002/nau.10156.

Dietz HP, Haylen BT, Broome J. Ultrasound in the quantification of female pelvic organ prolapse. Ultrasound Obstet Gynecol. 2001;18(5):511-4. doi: 10.1046/j.0960-7692.2001.00494.x.

Morin M, Bergeron S, Khalifé S, Mayrand MH, Binik YM. Morphometry of the pelvic floor muscles in women with and without provoked vestibulodynia using 4D ultrasound. J Sex Med. 2014;11(3):776-85. doi: 10.1111/jsm.12367.

Crisp CC, Vaccaro CM, Estanol MV, Oakley SH, Kleeman SD, Fellner AN, et al. Intra-vaginal diazepam for high-tone pelvic floor dysfunction: a randomized placebo-controlled trial. Int Urogynecol J. 2013;24(11):1915-23. doi: 10.1007/s00192-013-2108-9.

Arnouk A, De E, Rehfuss A, Cappadocia C, Dickson S, Lian F. Physical, Complementary, and Alternative Medicine in the Treatment of Pelvic Floor Disorders. Curr Urol Rep. 2017;18(6):47. doi: 10.1007/s11934-017-0694-7.

Moldwin RM, Fariello JY. Myofascial trigger points of the pelvic floor: associations with urological pain syndromes and treatment strategies including injection therapy. Curr Urol Rep. 2013;14(5):409-17. doi: 10.1007/s11934-013-0360-7.

Cummings TM, White AR. Needling therapies in the management of myofascial trigger point pain: a systematic review. Arch Phys Med Rehabil. 2001;82(7):986-92. doi: 10.1053/apmr.2001.24023.

Ay S, Evcik D, Tur BS. Comparison of injection methods in myofascial pain syndrome: a randomized controlled trial. Clin Rheumatol. 2010 ;29(1):19-23. doi: 10.1007/s10067-009-1307-8.

El-Khawand D, Wehbe S, Whitmore K. Botulinum toxin for conditions of the female pelvis. Int Urogynecol J. 2013;24(7):1073-81. doi: 10.1007/s00192-012-2035-1.

Morrissey D, El-Khawand D, Ginzburg N, Wehbe S, O’Hare P 3rd, Whitmore K. Botulinum Toxin A Injections Into Pelvic Floor Muscles Under Electromyographic Guidance for Women With Refractory High-Tone Pelvic Floor Dysfunction: A 6-Month Prospective Pilot Study. Female Pelvic Med Reconstr Surg. 2015;21(5):277-82. doi: 10.1097/SPV.0000000000000177.

Shifren JL, Monz BU, Russo PA, Segreti A, Johannes CB. Sexual problems and distress in United States women: prevalence and correlates. Obstet Gynecol. 2008;112(5):970-8. doi: 10.1097/AOG.0b013e3181898cdb.

Alberty E, Defever S, Moreau C, De Gaudenzi R, Ginesi A, Rinaldo R, et al. Adaptive Coding and Modulation for the DVB-S2 Standard Interactive Applications: Capacity Assessment and Key System Issues. IEEE Wireless Communications. 2007;14(4):61-9. doi: 10.1109/MWC.2007.4300985.

Latif EZ, Diamond MP. Arriving at the diagnosis of female sexual dysfunction. Fertil Steril. 2013;100(4):898-904. doi: 10.1016/j.fertnstert.2013.08.006.

Rogers RG, Pauls RN, Thakar R, Morin M, Kuhn A, Petri E, et al. An International Urogynecological Association (IUGA)/International Continence Society (ICS) joint report on the terminology for the assessment of sexual health of women with pelvic floor dysfunction. Neurourol Urodyn. 2018;37(4):1220-40. doi: 10.1002/nau.23508.

Derogatis L, Clayton A, Lewis-D’Agostino D, Wunderlich G, Fu Y. Validation of the female sexual distress scale-revised for assessing distress in women with hypoactive sexual desire disorder. J Sex Med. 2008;5(2):357-64. doi: 10.1111/j.1743-6109.2007.00672.x.

Kingsberg SA, Woodard T. Female sexual dysfunction: focus on low desire. Obstet Gynecol. 2015;125(2):477-86. doi: 10.1097/AOG.0000000000000620.

Halis F, Yildirim P, Kocaaslan R, Cecen K, Gokce A. Pilates for Better Sex: Changes in Sexual Functioning in Healthy Turkish Women After Pilates Exercise. J Sex Marital Ther. 2016;42(4):302-8. doi: 10.1080/0092623X.2015.1033576.

Aversa A, Bruzziches R, Francomano D, Greco EA, Violi F, Lenzi A, et al. Weight loss by multidisciplinary intervention improves endothelial and sexual function in obese fertile women. J Sex Med. 2013;10(4):1024-33. doi: 10.1111/jsm.12069.

Pauls RN, Kleeman SD, Karram MM. Female sexual dysfunction: principles of diagnosis and therapy. Obstet Gynecol Surv. 2005;60(3):196-205. doi: 10.1097/01.ogx.0000157978.91721.0f.

Kalmbach DA, Arnedt JT, Pillai V, Ciesla JA. The impact of sleep on female sexual response and behavior: a pilot study. J Sex Med. 2015;12(5):1221-32. doi: 10.1111/jsm.12858.

O’Hare PG 3rd, Hoffmann AR, Allen P, Gordon B, Salin L, Whitmore K. Interstitial cystitis patients’ use and rating of complementary and alternative medicine therapies. Int Urogynecol J. 2013;24(6):977-82. doi: 10.1007/s00192-012-1966-x.

Wehbe SA, Fariello JY, Whitmore K. Minimally invasive therapies for chronic pelvic pain syndrome. Curr Urol Rep. 2010;11(4):276-85. doi: 10.1007/s11934-010-0120-x.

Bakker RM, ter Kuile MM, Vermeer WM, Nout RA, Mens JW, van Doorn LC, et al. Sexual rehabilitation after pelvic radiotherapy and vaginal dilator use: consensus using the Delphi method. Int J Gynecol Cancer. 2014;24(8):1499-506. doi: 10.1097/IGC.0000000000000253.

Miles T, Johnson N. Vaginal dilator therapy for women receiving pelvic radiotherapy. Cochrane Database Syst Rev. 2010;(9):CD007291. doi: 10.1002/14651858.CD007291.pub2.

Dumoulin C, Cacciari LP, Hay-Smith EJC. Pelvic floor muscle training versus no treatment, or inactive control treatments, for urinary incontinence in women. Cochrane Database Syst Rev. 2018;10(10):CD005654. doi: 10.1002/14651858.CD005654.pub4.

Jha S, Walters SJ, Bortolami O, Dixon S, Alshreef A. Impact of pelvic floor muscle training on sexual function of women with urinary incontinence and a comparison of electrical stimulation versus standard treatment (IPSU trial): a randomised controlled trial. Physiotherapy. 2018;104(1):91-7. doi: 10.1016/j.physio.2017.06.003.

Oyama IA, Rejba A, Lukban JC, Fletcher E, Kellogg-Spadt S, Holzberg AS, et al. Modified Thiele massage as therapeutic intervention for female patients with interstitial cystitis and high-tone pelvic floor dysfunction. Urology. 2004;64(5):862-5. doi: 10.1016/j.urology.2004.06.065.

Buster JE. Managing female sexual dysfunction. Fertil Steril. 2013;100(4):905-15. doi: 10.1016/j.fertnstert.2013.08.026.

Constantine G, Graham S, Portman DJ, Rosen RC, Kingsberg SA. Female sexual function improved with ospemifene in postmenopausal women with vulvar and vaginal atrophy: results of a randomized, placebo-controlled trial. Climacteric. 2015;18(2):226-32. doi: 10.3109/13697137.2014.954996.

Goldstein I. Current management strategies of the postmenopausal patient with sexual health problems. J Sex Med. 2007;4(3):235-53. doi: 10.1111/j.1743-6109.2007.00450.x.

Labrie F, Archer DF, Martel C, Vaillancourt M, Montesino M. Combined data of intravaginal prasterone against vulvovaginal atrophy of menopause. Menopause. 2017;24(11):1246-56. doi: 10.1097/GME.0000000000000910.

Labrie F, Archer DF, Koltun W, Vachon A, Young D, Frenette L, et al. Efficacy of intravaginal dehydroepiandrosterone (DHEA) on moderate to severe dyspareunia and vaginal dryness, symptoms of vulvovaginal atrophy, and of the genitourinary syndrome of menopause. Menopause. 2016;23(3):243-56. doi: 10.1097/GME.0000000000000571.

Simon JA, Kingsberg SA, Shumel B, Hanes V, Garcia M Jr, Sand M. Efficacy and safety of flibanserin in postmenopausal women with hypoactive sexual desire disorder: results of the SNOWDROP trial. Menopause. 2014;21(6):633-40. doi: 10.1097/GME.0000000000000134.

Jaspers L, Feys F, Bramer WM, Franco OH, Leusink P, Laan ET. Efficacy and Safety of Flibanserin for the Treatment of Hypoactive Sexual Desire Disorder in Women: A Systematic Review and Meta-analysis. JAMA Intern Med. 2016;176(4):453-62. doi: 10.1001/jamainternmed.2015.8565.

Shurpyak SO, Solomko OB. Chronic pelvic pain in women, stages and diagnostic methods (literature review). Women’s Reprodu Health. 2022;2:25-34.

Matviykiv NI. Evaluation of the quality of life and psychological state of women with chronic inflammatory processes of the pelvic organs against the background of pelvic pain. Women’s Reprodu Health. 2021;2(47):69-72.