Гемоперитонеум внаслідок кровотечі з вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки (Клінічний випадок)
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Лейоміома є доброякісним новоутворенням матки, найбільш чутливою пухлиною жіночих статевих органів. Пухлина може мати субмукозну, інтрамуральну, субсерозну локалізації, кожній з яких властиві особливості перебігу та ускладнення. У статті описано клінічне спостереження випадку внутрішньочеревної кровотечі, яка була спричинена розривом вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки.
Наведено дані літератури щодо частоти лейоміоми та її локалізації, а також пояснення складності істинного оцінювання частоти зазначеної патології, особливості даного випадку з клінічного та патоморфологічного погляду. Огляд літератури дозволив віднайти 125 описів клінічних випадків кровотечі із судини субсерозного вузла протягом останніх 100 років.
Представлений клінічний випадок є цікавим з погляду діагностики. Картина «гострого живота» при лейоміомі найчастіше асоційована з порушенням живлення вузла, а у даному випадку вона була спричинена розривом судини внаслідок перекруту вузла та кровотечі з неї. Пацієнтку, яка в анамнезі мала субсерозну лейоміому матки, госпіталізовано зі скаргами на дискомфорт у нижніх відділах живота.
Під час об’єктивного обстеження виявлено збільшену матку до 16 тиж вагітності, а при ультразвуковому – лейоміоматозний вузол у дні матки, що за розмірами є вдвічі більшим самої матки, у черевній порожнині – до 500 мл крові. При оперативному втручанні виявлено субсерозний вузол у дні матки з частковим перекрутом, встановлено джерело кровотечі – вена по задній стінці матки. Пацієнтці виконано консервативну міомектомію, гістологічне дослідження підтвердило лейоміому матки, пацієнтку виписано у задовільному стані.
Нещодавні систематичні огляди літератури продемонстрували, що міомектомія є кращим втручанням порівняно з гістеректомією, позаяк такий об’єм операції знижує поширеність шоку, крововтрати у пацієнток.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Ventskivskiy BM, Stepankivska GK, Lakatosha VP. Gynecology. Kyiv: Medicine; 2012, p. 257-66.
Ventskivskiy BM, Gordeevoi GH. Methodical guidelines for teachers regarding the organization of the educational process in gynecology. Kyiv: NMU O.O. Bogomolets; 2016, p. 137-64; p. 196-212.
Zaporozhchenko MB. Pathogenetic justification of prevention and treatment of uterine leiomyoma of the proliferative type in women of reproductive age [dissertation]. Odesa: Odesa National Medical University; 2015. 365 p.
Kornatska AG, Flaxemberg MA, Chubei GV, Brazhuk MV. Uterine leiomyoma in women of reproductive age: frequency and structure of concomitant pathology (Retrospective analysis). Reprod Women’s Health. 2020;5(5):42-7. doi: 10.30841/2708-8731.5.2021.224496.
Pavlyuchenko MI, Slinko OM, Shalimov VI, Sapronov OA, Pavelko NO. A clinical case of torsion of the uterine body. Zaporizhzhya Med J. 2012;71(2):132-3.
Tatarchuk TF, Kosey NV. New in the hormonal regulation of the development of uterine fibroids. Honey aspects of a healthy woman. 2015;93(7):21-7.
Gupta S, Manyonda IT. Acute complications of fibroids. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2009;23(5):609-17. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2009.01.012.
Dasari P, Maurya DK. Hemoperitoneum associated with uterine fibroids. J Obstet Gynecol India. 2005;55(6):553-4.
Deopuria R. Hemoperitoneum secondary to coronary vein rupture on uterine myoma (world literature review). J Obstet Gynecol India. 1970;20:409-13.
Estrade-Huchon S, Bouhanna P, Limot O, Fauconnier A, Bader G. Severe life-threatening hemoperitoneum from posttraumatic avulsion of a pedunculated uterine leiomyoma. J Minim Invasive Gynecol. 2010;17(5):651-2. doi: 10.1016/j.jmig.2010.04.006.
Ihama Y, Miyazaki T, Fuke C. Hemoperitoneum due to rupture of a subserosal vein overlying a uterine leiomyoma. Am J Forensic Med Pathol. 2008;29(2):177-80. doi: 10.1097/PAF.0b013e3181744091.
Kim HG, Song YJ, Na YJ, Choi OH. A case of torsion of a subserosal leiomyoma. J Menopausal Med. 2013;19(3):147-50. doi: 10.6118/jmm.2013.19.3.147.
Lim WH, Cohen SC, Lamaro VP. Intra-abdominal haemorrhage from uterine fibroids: a systematic review of the literature. BMC Surg. 2020;20(1):70. doi: 10.1186/s12893-020-00736-5.
Marta DL, Cunha TM. Torsion of a pedunculated subserous leiomyoma: a case report of a rare cause of acute abdominal pain in a pregnant woman. Egypt J Radiol Nucl Med. 2020;51:147.
Sampson JA. The effect of fibroids on the uterine blood supply, with particular reference to abnormal uterine bleeding. Surg Gynec Obst. 1913;16:144-80.
Stewart EA, Cookson CL, Gandolfo RA, Schulze-Rath R. Epidemiology of uterine fibroids: a systematic review. BJOG. 2017;124(10):1501-12. doi: 10.1111/1471-0528.14640.
Stuart EA. Myoma of the uterus. Lancet. 2001;357(9252):293-8.
Lim WH, Cohen SC, Lamaro VP. Intra-abdominal haemorrhage from uterine fibroids: a systematic review of the literature. BMC Surg. 2020;20(1):70. doi: 10.1186/s12893-020-00736-5.
Zimmermann A, Bernuit D, Gerlinger C, Schaefers M, Geppert K. Prevalence, symptoms and management of uterine fibroids an international internet-based survey of 21746 women. BMC Women’s Health. 2012;(12):6.
National Institute for Health and Care Excellence. Heavy menstrual bleeding: assessment and management: NICE guideline [Internet]. Manchester: NICE; 2021. Available from: https://www.nice.org.uk/guidance/ng88.
American College of Obstetricians and Gynecologists’ Committee on Practice Bulletins–Gynecology. Management of Symptomatic Uterine Leiomyomas: ACOG Practice Bulletin, Number 228. Obstet Gynecol. 2021;137(6):e100-e15. doi: 10.1097/AOG.0000000000004401.
Vilos GA, Allaire C, Laberge PY, Leyland N; Special contributors. The management of uterine leiomyomas. J Obstet Gynaecol Can. 2015;37(2):157-78. doi: 10.1016/S1701-2163(15)30338-8.
Expert Panel on Interventional Radiology; Knuttinen MG, Stark G, Hohenwalter EJ, Bradley LD, Braun AR, et al. ACR Appropriateness Criteria® Radiologic Management of Uterine Leiomyomas. J Am Coll Radiol. 2018;15(5S):S160-70. doi: 10.1016/j.jacr.2018.03.010.
American Association of Gynecologic Laparoscopists (AAGL): Advancing Minimally Invasive Gynecology Worldwide. AAGL practice report: practice guidelines for the diagnosis and management of submucous leiomyomas. J Minim Invasive Gynecol. 2012;19(2):152-71. doi: 10.1016/j.jmig.2011.09.005.
Arnreiter C, Oppelt P. A Systematic Review of the Treatment of Uterine Myomas Using Transcervical Ultrasound-Guided Radiofrequency Ablation with the Sonata System. J Minim Invasive Gynecol. 2021;28(8):1462-9. doi: 10.1016/j.jmig.2021.04.009.