Залізо та здоров’я жінки від менархе до менопаузи

Основний зміст сторінки статті

В.К. Кондратюк
Н.Є. Горбань
І.М. Нікітіна
К.О. Кондратюк
Г.А. Дзюба

Анотація

Залізо є важливим мікроелементом, вкрай необхідним компонентом білків транспорту кисню (гемоглобіну і міоглобіну) і численних метаболічних і окисно-відновних ферментів. Доросла людина має 2–4 г заліза, більше 80% якого міститься у гемоглобіні еритроцитів. Хронічний дефіцит заліза призводить до зниження виробництва гемоглобіну і анемії.
Минуле століття було названо «золотим століттям біології заліза» через значне розширення розуміння молекулярних основ системного гомеостазу заліза.
У статті представлено наукові дані щодо факторів ризику та деяких патофізіологічних механізмів розвитку залізодефіциту та залізодефіцитної анемії, які є вагомими чинниками виникнення низки патологічних ускладнень у різні вікові періоди життя жінки. Акцентовано увагу на етапах лікування залізодефіцитної анемії, що включають: усунення основної причини хвороби, відновлення запасів заліза в організмі (безпечна терапія насичення), підтримувальну терапію (запобігання розвитку як дефіциту, так і перевантаження організму залізом).
Для профілактики/лікування анемії доцільно використовувати ефективні та безпечні препарати й харчові добавки заліза. Зазначеним критеріям цілком відповідає дієтична добавка, яка містить 18 мг елементарного заліза та є комбінацією гемового заліза у низькій дозі (протеїн Hb – 1,8 мг) та негемового заліза (сульфат заліза – 16,2 мг).

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Кондратюк, В., Горбань, Н., Нікітіна, І., Кондратюк, К., & Дзюба, Г. (2023). Залізо та здоров’я жінки від менархе до менопаузи. Репродуктивне здоров’я жінки, (2), 33–37. вилучено із https://repro-health.com.ua/article/view/278277
Номер
Розділ
ГІНЕКОЛОГІЯ
Біографії авторів

В.К. Кондратюк, Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Шупика, м. Київ

Доктор медичних наук, професор

Н.Є. Горбань, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства і гінекології імені академіка О. М. Лук’янової НАМН України», м. Київ

Доктор медичних наук, головний науковий співробітник

І.М. Нікітіна, Сумський державний університет, м. Суми

Доктор медичних наук, проф.

К.О. Кондратюк, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

Кандидат медичних наук, доцент

Г.А. Дзюба, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ

Кандидат медичних наук, доцент

Посилання

Dutt S, Hamza I, Bartnikas TB. Molecular Mechanisms of Iron and Heme Metabolism. Annu Rev Nutr. 2022;42:311-35. doi: 10.1146/annurev-nutr-062320-112625.

Koleini N, Shapiro JS, Geier J, Ardehali H. Ironing out mechanisms of iron homeostasis and disorders of iron deficiency. J Clin Invest. 2021;131(11):e148671. doi: 10.1172/JCI148671.

Katsarou A, Pantopoulos K. Basics and principles of cellular and systemic iron homeostasis. Mol Aspects Med. 2020;75:100866. doi: 10.1016/j.mam.2020.100866.

Cerami C. Iron Nutriture of the Fetus, Neonate, Infant, and Child. Ann Nutr Metab. 2017;71(3):8-14. doi: 10.1159/000481447.

Fairweather-Tait S, Sharp P. Iron. Adv Food Nutr Res. 2021;96:219-50. doi: 10.1016/bs.afnr.2021.01.002.

Moodie JL, Campisi SC, Salena K, Wheatley M, Vandermorris A, Bhutta ZA. Timing of Pubertal Milestones in Low- and Middle-Income Countries: A Systematic Review and Meta-Analysis. Adv Nutr. 2020;11(4):951-59. doi: 10.1093/advances/nmaa007.

Hiatt RA, Stewart SL, Deardorff J, Danial E, Abdiwahab E, Pinney SM, et al. Childhood Socioeconomic Status and Menarche: A Prospective Study. J Adolesc Health. 2021;69(1):33-40. doi: 10.1016/j.jadohealth.2021.02.003.

Nead KG, Halterman JS, Kaczorowski JM, Auinger P, Weitzman M. Overweight children and adolescents: a risk group for iron deficiency. Pediatrics. 2004;114(1):104-8. doi: 10.1542/peds.114.1.104.

González-Domínguez Á, Visiedo-García FM, Domínguez-Riscart J, González-Domínguez R, Mateos RM, Lechuga-Sancho AM. Iron Metabolism in Obesity and Metabolic Syndrome. Int J Mol Sci. 2020;21(15):5529. doi: 10.3390/ijms21155529.

Wei S, Zhang W, Wang C, Cao Y, Li L. Increased hepcidin expression in adipose tissue as a primary cause of obesity-related inhibition of iron absorption. J Biol Regul Homeost Agents. 2019;33(4):1135-41.

Anderson GJ, Frazer DM. Current understanding of iron homeostasis. Am J Clin Nutr. 2017;106(6):1559S-66. doi: 10.3945/ajcn.117.155804.

Chaparro CM, Suchdev PS. Anemia epidemiology, pathophysiology, and etiology in low- and middle-income countries. Ann N Y Acad Sci. 2019;1450(1):15-31. Doi: 10.1111/nyas.14092.

Soliman AT, Alaaraj N, Noor Hamed, Alyafei F, Ahmed S, Shaat M, et al. Review Nutritional interventions during adolescence and their possible effects. Acta Biomed. 2022;93(1):e2022087. doi: 10.23750/abm.v93i1.12789.

Chaparro CM, Suchdev PS. Anemia epidemiology, pathophysiology, and etiology in low- and middle-income countries. Ann N Y Acad Sci. 2019;1450(1):15-31. doi: 10.1111/nyas.14092.

Mesías M, Seiquer I, Navarro MP. Iron nutrition in adolescence. Crit Rev Food Sci Nutr. 2013;53:1226-37. doi: 10.1080/10408398.2011.564333.

Pasricha SR, Tye-Din J, Muckenthaler MU, Swinkels DW. Iron deficiency. Lancet. 2021;397:233-48. doi: 10.1016/S0140-6736(20)32594-0.

Briguglio M, Hrelia S, Malaguti M, Lombardi G, Riso P, Porrini M, et al. The Central Role of Iron in Human Nutrition: From Folk to Contemporary Medicine. Nutrients. 2020;12(6):1761. doi: 10.3390/nu12061761.

Moslehi N, Mirmiran P, Tehrani FR, Azizi F. Current Evidence on Associations of Nutritional Factors with Ovarian Reserve and Timing of Menopause: A Systematic Review. Adv Nutr. 2017;8(4):597-612. doi: 10.3945/an.116.014647.

Matta Reddy A, Iqbal M, Chopra H, Urmi S, Junapudi S, Bibi S, et al. Pivotal role of vitamin D in mitochondrial health, cardiac function, and human reproduction. EXCLI J. 2022;21:967-90. doi: 10.17179/excli2022-4935.

Grisotto G, Langton CR, Li Y, Bertone-Johnson ER, Baden MY, Franco OH, et al. Association of plant-based diet and early onset of natural menopause. Menopause. 2022;29(7):861-67. doi: 10.1097/GME.0000000000001985.

Zou, Y, Li H, Graham ET, Amy A, Deik JK, Eaton WW, et al. Cytochrome P450 oxidoreductase contributes to phospholipid peroxidation in ferroptosis. Nat Chem Biol. 2020;16:302-9. doi: 10.1038/s41589-020-0472-6.

Stockwell BR, Jiang X, Gu W. Emerging Mechanisms and Disease Relevance of Ferroptosis. Trends Cell Biol. 2020;30(6):478-90. doi: 10.1016/j.tcb.2020.02.009.

Frayne J, Pinchon D. Anaemia in pregnancy. Aust J Gen Pract. 2019;48(3):125-9. doi: 10.31128/AJGP-08-18-4664.

Sangkhae V, Fisher AL, Chua KJ, Ruchala P, Ganz T, Nemeth E. Maternal hepcidin determines embryo iron homeostasis in mice. Blood. 2020;136(19):2206-16. doi: 10.1182/blood.2020005745.

Smith C, Teng F, Branch E, Chu S, Joseph KS. Maternal and Perinatal Morbidity and Mortality Associated With Anemia in Pregnancy. Obstet Gynecol. 2019;134(6):1234-44. doi: 10.1097/AOG.0000000000003557.

Daru J, Zamora J, Fernández-Félix BM, Vogel J, Oladapo OT, Morisaki N, et al. Risk of maternal mortality in women with severe anaemia during pregnancy and post partum: a multilevel analysis. Lancet Glob Health. 2018;6(5):e548-54. doi: 10.1016/S2214-109X(18)30078-0.

Moreno-Fernandez J, Ochoa JJ, Latunde-Dada GO, Diaz-Castro J. Iron Deficiency and Iron Homeostasis in Low Birth Weight Preterm Infants: A Systematic Review. Nutrients. 2019;11(5):1090. doi: 10.3390/nu11051090.

World Health Organization. WHO Global Anaemia estimates, 2021 Edition [Internet]. Geneva: WHO; 2021. Available from: https://www.who.int/data/gho/ data/themes/topics/anaemia_in_women_and_children.

Sangkhae V, Fisher AL, Wong S, Koenig MD, Tussing-Humphreys L, Chu A, Lelić M, et al. Effects of maternal iron status on placental and fetal iron homeostasis. J Clin Invest. 2020;130(2):625-40. doi: 10.1172/JCI127341.

Quezada-Pinedo HG, Cassel F, Duijts L, Muckenthaler MU, Gassmann M, Jaddoe VWV, et al. Maternal Iron Status in Pregnancy and Child Health Outcomes after Birth: A Systematic Review and Meta-Analysis. Nutrients. 2021;13(7):2221. doi: 10.3390/nu13072221.

Medved VI, Zhuk SI, Kondratyuk KO. Iron, iron deficiency, anemia: significance for women’s health and beyond. Health Ukr 21st Century. 2021;498(5):10-1.

Janssen CA, Scholten PC, Heintz AP. Menorrhagia-a search for epidemiological risk markers. Maturitas. 1997;28(1):19-25. doi: 10.1016/s0378-5122(97)00065-0.

Munro MG, Critchley HO, Broder MS, Fraser IS; FIGO Working Group on Menstrual Disorders. FIGO classification system (PALM-COEIN) for causes of abnormal uterine bleeding in nongravid women of reproductive age. Int J Gynaecol Obstet. 2011;113(1):3-13. doi: 10.1016/j.ijgo.2010.11.011.

Firquet A, Kirschner W, Bitzer J. Forty to fifty-five-year-old women and iron deficiency: clinical considerations and quality of life. Gynecol Endocrinol. 2017;33(7):503-9. doi: 10.1080/09513590.2017.1306736.

Breymann C, Auerbach M. Iron deficiency in gynecology and obstetrics: clinical implications and management. Hematology Am Soc Hematol Educ Program. 2017;2017(1):152-9. doi: 10.1182/asheducation-2017.1.152.

Fischer T, Helmer H, Klaritsch P, Fazelnia C, Bogner G, Hillerer KM, et al. Diagnosis and Therapy of Iron Deficiency Anemia During Pregnancy: Recommendation of the Austrian Society for Gynecology and Obstetrics (OEGGG). Geburtshilfe Frauenheilkd. 2022;82(4):392-9. doi: 10.1055/a-1710-3387.

Mansour D, Hofmann A, Gemzell-Danielsson K. A Review of Clinical Guidelines on the Management of Iron Deficiency and Iron-Deficiency Anemia in Women with Heavy Menstrual Bleeding. Adv Ther. 2021;38(1):201-25. doi: 10.1007/s12325-020-01564-y.

World Health Organization. Anaemia [Internet]. Geneva: WHO; 2020. Available from: https://www.who.int/data/nutrition/nlis/info/anaemia.

Medved VI, Stepura NV. Issues of iron deficiency and anemia in WHO recommendations, 2017. Women’s Health. 2019;1:32-3.