Залізо та здоров’я жінки від менархе до менопаузи
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Залізо є важливим мікроелементом, вкрай необхідним компонентом білків транспорту кисню (гемоглобіну і міоглобіну) і численних метаболічних і окисно-відновних ферментів. Доросла людина має 2–4 г заліза, більше 80% якого міститься у гемоглобіні еритроцитів. Хронічний дефіцит заліза призводить до зниження виробництва гемоглобіну і анемії.
Минуле століття було названо «золотим століттям біології заліза» через значне розширення розуміння молекулярних основ системного гомеостазу заліза.
У статті представлено наукові дані щодо факторів ризику та деяких патофізіологічних механізмів розвитку залізодефіциту та залізодефіцитної анемії, які є вагомими чинниками виникнення низки патологічних ускладнень у різні вікові періоди життя жінки. Акцентовано увагу на етапах лікування залізодефіцитної анемії, що включають: усунення основної причини хвороби, відновлення запасів заліза в організмі (безпечна терапія насичення), підтримувальну терапію (запобігання розвитку як дефіциту, так і перевантаження організму залізом).
Для профілактики/лікування анемії доцільно використовувати ефективні та безпечні препарати й харчові добавки заліза. Зазначеним критеріям цілком відповідає дієтична добавка, яка містить 18 мг елементарного заліза та є комбінацією гемового заліза у низькій дозі (протеїн Hb – 1,8 мг) та негемового заліза (сульфат заліза – 16,2 мг).
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Dutt S, Hamza I, Bartnikas TB. Molecular Mechanisms of Iron and Heme Metabolism. Annu Rev Nutr. 2022;42:311-35. doi: 10.1146/annurev-nutr-062320-112625.
Koleini N, Shapiro JS, Geier J, Ardehali H. Ironing out mechanisms of iron homeostasis and disorders of iron deficiency. J Clin Invest. 2021;131(11):e148671. doi: 10.1172/JCI148671.
Katsarou A, Pantopoulos K. Basics and principles of cellular and systemic iron homeostasis. Mol Aspects Med. 2020;75:100866. doi: 10.1016/j.mam.2020.100866.
Cerami C. Iron Nutriture of the Fetus, Neonate, Infant, and Child. Ann Nutr Metab. 2017;71(3):8-14. doi: 10.1159/000481447.
Fairweather-Tait S, Sharp P. Iron. Adv Food Nutr Res. 2021;96:219-50. doi: 10.1016/bs.afnr.2021.01.002.
Moodie JL, Campisi SC, Salena K, Wheatley M, Vandermorris A, Bhutta ZA. Timing of Pubertal Milestones in Low- and Middle-Income Countries: A Systematic Review and Meta-Analysis. Adv Nutr. 2020;11(4):951-59. doi: 10.1093/advances/nmaa007.
Hiatt RA, Stewart SL, Deardorff J, Danial E, Abdiwahab E, Pinney SM, et al. Childhood Socioeconomic Status and Menarche: A Prospective Study. J Adolesc Health. 2021;69(1):33-40. doi: 10.1016/j.jadohealth.2021.02.003.
Nead KG, Halterman JS, Kaczorowski JM, Auinger P, Weitzman M. Overweight children and adolescents: a risk group for iron deficiency. Pediatrics. 2004;114(1):104-8. doi: 10.1542/peds.114.1.104.
González-Domínguez Á, Visiedo-García FM, Domínguez-Riscart J, González-Domínguez R, Mateos RM, Lechuga-Sancho AM. Iron Metabolism in Obesity and Metabolic Syndrome. Int J Mol Sci. 2020;21(15):5529. doi: 10.3390/ijms21155529.
Wei S, Zhang W, Wang C, Cao Y, Li L. Increased hepcidin expression in adipose tissue as a primary cause of obesity-related inhibition of iron absorption. J Biol Regul Homeost Agents. 2019;33(4):1135-41.
Anderson GJ, Frazer DM. Current understanding of iron homeostasis. Am J Clin Nutr. 2017;106(6):1559S-66. doi: 10.3945/ajcn.117.155804.
Chaparro CM, Suchdev PS. Anemia epidemiology, pathophysiology, and etiology in low- and middle-income countries. Ann N Y Acad Sci. 2019;1450(1):15-31. Doi: 10.1111/nyas.14092.
Soliman AT, Alaaraj N, Noor Hamed, Alyafei F, Ahmed S, Shaat M, et al. Review Nutritional interventions during adolescence and their possible effects. Acta Biomed. 2022;93(1):e2022087. doi: 10.23750/abm.v93i1.12789.
Chaparro CM, Suchdev PS. Anemia epidemiology, pathophysiology, and etiology in low- and middle-income countries. Ann N Y Acad Sci. 2019;1450(1):15-31. doi: 10.1111/nyas.14092.
Mesías M, Seiquer I, Navarro MP. Iron nutrition in adolescence. Crit Rev Food Sci Nutr. 2013;53:1226-37. doi: 10.1080/10408398.2011.564333.
Pasricha SR, Tye-Din J, Muckenthaler MU, Swinkels DW. Iron deficiency. Lancet. 2021;397:233-48. doi: 10.1016/S0140-6736(20)32594-0.
Briguglio M, Hrelia S, Malaguti M, Lombardi G, Riso P, Porrini M, et al. The Central Role of Iron in Human Nutrition: From Folk to Contemporary Medicine. Nutrients. 2020;12(6):1761. doi: 10.3390/nu12061761.
Moslehi N, Mirmiran P, Tehrani FR, Azizi F. Current Evidence on Associations of Nutritional Factors with Ovarian Reserve and Timing of Menopause: A Systematic Review. Adv Nutr. 2017;8(4):597-612. doi: 10.3945/an.116.014647.
Matta Reddy A, Iqbal M, Chopra H, Urmi S, Junapudi S, Bibi S, et al. Pivotal role of vitamin D in mitochondrial health, cardiac function, and human reproduction. EXCLI J. 2022;21:967-90. doi: 10.17179/excli2022-4935.
Grisotto G, Langton CR, Li Y, Bertone-Johnson ER, Baden MY, Franco OH, et al. Association of plant-based diet and early onset of natural menopause. Menopause. 2022;29(7):861-67. doi: 10.1097/GME.0000000000001985.
Zou, Y, Li H, Graham ET, Amy A, Deik JK, Eaton WW, et al. Cytochrome P450 oxidoreductase contributes to phospholipid peroxidation in ferroptosis. Nat Chem Biol. 2020;16:302-9. doi: 10.1038/s41589-020-0472-6.
Stockwell BR, Jiang X, Gu W. Emerging Mechanisms and Disease Relevance of Ferroptosis. Trends Cell Biol. 2020;30(6):478-90. doi: 10.1016/j.tcb.2020.02.009.
Frayne J, Pinchon D. Anaemia in pregnancy. Aust J Gen Pract. 2019;48(3):125-9. doi: 10.31128/AJGP-08-18-4664.
Sangkhae V, Fisher AL, Chua KJ, Ruchala P, Ganz T, Nemeth E. Maternal hepcidin determines embryo iron homeostasis in mice. Blood. 2020;136(19):2206-16. doi: 10.1182/blood.2020005745.
Smith C, Teng F, Branch E, Chu S, Joseph KS. Maternal and Perinatal Morbidity and Mortality Associated With Anemia in Pregnancy. Obstet Gynecol. 2019;134(6):1234-44. doi: 10.1097/AOG.0000000000003557.
Daru J, Zamora J, Fernández-Félix BM, Vogel J, Oladapo OT, Morisaki N, et al. Risk of maternal mortality in women with severe anaemia during pregnancy and post partum: a multilevel analysis. Lancet Glob Health. 2018;6(5):e548-54. doi: 10.1016/S2214-109X(18)30078-0.
Moreno-Fernandez J, Ochoa JJ, Latunde-Dada GO, Diaz-Castro J. Iron Deficiency and Iron Homeostasis in Low Birth Weight Preterm Infants: A Systematic Review. Nutrients. 2019;11(5):1090. doi: 10.3390/nu11051090.
World Health Organization. WHO Global Anaemia estimates, 2021 Edition [Internet]. Geneva: WHO; 2021. Available from: https://www.who.int/data/gho/ data/themes/topics/anaemia_in_women_and_children.
Sangkhae V, Fisher AL, Wong S, Koenig MD, Tussing-Humphreys L, Chu A, Lelić M, et al. Effects of maternal iron status on placental and fetal iron homeostasis. J Clin Invest. 2020;130(2):625-40. doi: 10.1172/JCI127341.
Quezada-Pinedo HG, Cassel F, Duijts L, Muckenthaler MU, Gassmann M, Jaddoe VWV, et al. Maternal Iron Status in Pregnancy and Child Health Outcomes after Birth: A Systematic Review and Meta-Analysis. Nutrients. 2021;13(7):2221. doi: 10.3390/nu13072221.
Medved VI, Zhuk SI, Kondratyuk KO. Iron, iron deficiency, anemia: significance for women’s health and beyond. Health Ukr 21st Century. 2021;498(5):10-1.
Janssen CA, Scholten PC, Heintz AP. Menorrhagia-a search for epidemiological risk markers. Maturitas. 1997;28(1):19-25. doi: 10.1016/s0378-5122(97)00065-0.
Munro MG, Critchley HO, Broder MS, Fraser IS; FIGO Working Group on Menstrual Disorders. FIGO classification system (PALM-COEIN) for causes of abnormal uterine bleeding in nongravid women of reproductive age. Int J Gynaecol Obstet. 2011;113(1):3-13. doi: 10.1016/j.ijgo.2010.11.011.
Firquet A, Kirschner W, Bitzer J. Forty to fifty-five-year-old women and iron deficiency: clinical considerations and quality of life. Gynecol Endocrinol. 2017;33(7):503-9. doi: 10.1080/09513590.2017.1306736.
Breymann C, Auerbach M. Iron deficiency in gynecology and obstetrics: clinical implications and management. Hematology Am Soc Hematol Educ Program. 2017;2017(1):152-9. doi: 10.1182/asheducation-2017.1.152.
Fischer T, Helmer H, Klaritsch P, Fazelnia C, Bogner G, Hillerer KM, et al. Diagnosis and Therapy of Iron Deficiency Anemia During Pregnancy: Recommendation of the Austrian Society for Gynecology and Obstetrics (OEGGG). Geburtshilfe Frauenheilkd. 2022;82(4):392-9. doi: 10.1055/a-1710-3387.
Mansour D, Hofmann A, Gemzell-Danielsson K. A Review of Clinical Guidelines on the Management of Iron Deficiency and Iron-Deficiency Anemia in Women with Heavy Menstrual Bleeding. Adv Ther. 2021;38(1):201-25. doi: 10.1007/s12325-020-01564-y.
World Health Organization. Anaemia [Internet]. Geneva: WHO; 2020. Available from: https://www.who.int/data/nutrition/nlis/info/anaemia.
Medved VI, Stepura NV. Issues of iron deficiency and anemia in WHO recommendations, 2017. Women’s Health. 2019;1:32-3.