Банк грудного молока Перинатального центру м. Києва: досвід роботи у 2022 р.
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
В умовах стрімких соціально-економічних змін особливо вразливі такі категорії суспільства, як вагітні, породіллі та новонароджені. Ініціація та встановлення лактації є надзвичайно чутливими до стресів. Натомість саме у стресових умовах грудне вигодовування – запорука безпечного харчування, захисту від емоційних навантажень дитини та матері. Однією із сучасних технологій підтримки грудного вигодовування є функціонування банків грудного молока (БГМ), перший з яких в Україні діє на базі Перинатального центру м. Києва. Особливостям роботи БГМ в умовах повномасштабної війни і присвячено дану статтю.
Мета дослідження: вивчення основних показників роботи БГМ Перинатального центру м. Києва за 2022 р. та порівняння їх з показниками попередніх періодів.
Матеріали та методи. Проаналізовано звіти про діяльність БГМ Перинатального центру м. Києва за 2020, 2021 та 2022 рр.
Результати. Протягом 2022 р. відзначено тенденцію до збільшення частки донорок грудного молока, що народили в інших закладах, на тлі збереження загальної кількості донорок (26,4 % у 2022 р. проти 5,7 % та 4,6 % у 2021 та 2020 рр. відповідно). У 2020 р. реципієнтами грудного молока були 400 новонароджених, у 2021 р. – 560 новонароджених, у 2022 р. – 2010. Також встановлено зменшення частки недоношених новонароджених у структурі реципієнтів донорського грудного молока – 12,7 % у 2022 р. проти 74 % та 82 % у попередні роки.
Збільшення кількості доношених новонароджених, які у процесі становлення лактації отримували донорське грудне молоко, – вагомий результат, що відповідає соціальній ситуації. Об’єм заготовленого грудного молока зменшився – від 990 л у 2020 р., 980 л у 2021 р. до 660 л у 2022 р.
Висновки. Банк грудного молока (БГМ) Перинатального центру м. Києва продовжує відігравати свою роль у збереженні життя та здоров’я українців, відновленні нашої країни. Обсяги грудного молока, отриманого від донорок у карколомному 2022 р., були меншими, ніж у попередні роки (660 л проти 990 л), проте відзначено збільшення кількості новонароджених, що його отримали (2010 дітей у 2022 р. проти 560 у 2021 р.), та переважання серед них доношених (87,3 % всіх реципієнтів у 2022 р. проти 26 % – 2021 р.).
Серед донорок грудного молока продовжують домінувати жінки, які народили передчасно, – 77%. Основним завданням БГМ залишається залучення до донорства жінок, які народили своєчасно. Це дозволить як збільшити об’єми донорського грудного молока, так і покращити його якість з погляду переваг для виходжування новонародженого.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Zagorodnya O, Bila V, Chernyak I, Lazo I. Breast milk bank in Ukraine - realities and prospects. Reproduction of women’s health. 2021;3:16-20. doi: 10.30841/2708-8731.3.2021.234220.
Ventskivska IB, Bila VV, Zagorodnia OS. Premature childbirth (Clinical lecture). Women’s health. 2018;(4):9-13.
Arnold LD. Global health policies that support the use of banked donor human milk: a human rights issue. Int Breastfeed J. 2006;1:26. doi: 10.1186/1746-4358-1-26.
Bertino E, Peila C, Cresi F, Maggiora E, Sottemano S, Gazzolo D, et al. Donor Human Milk: Effects of Storage and Heat Treatment on Oxidative Stress Markers. Front Pediatr. 2018;6:253. doi: 10.3389/fped.2018.00253.
Dicky O, Ehlinger V, Montjaux N, Gremmo-Féger G, Sizun J, Rozé JC, et al. Policy of feeding very preterm infants with their mother’s own fresh expressed milk was associated with a reduced risk of bronchopulmonary dysplasia. Acta Paediatr. 2017;106(5):755-62. doi: 10.1111/apa.13757.
Gelano TF, Bacha YD, Assefa N. Acceptability of donor breast milk banking, its use for feeding infants, and associated factors among mothers in eastern Ethiopia. Int Breastfeed J. 2018;13(23):83. doi: 10.1186/s13006-018-0163-z.
Huang J, Zhang L, Tang J, Shi J, Qu Y, Xiong T, et al. Human milk as a protective factor for bronchopulmonary dysplasia: a systematic review and meta-analysis. Arch Dis Child Fetal. 2019;104:128-36. doi: 10.1136/archdischild-2017-314205.
Klotz D, Jansen S, Gebauer C, Fuchs H. Handling of Breast Milk by Neonatal Units: Large Differences in Current Practices and Beliefs. Front Pediatr. 2018;6:235. doi: 10.3389/fped.2018.00235.
Loh HF, Lee JR, Tan AR, Goh XL, Low YF, Ng YPM, et al. Emotional journey of Asian mothers of premature infants who received pasteurised donor human milk: a qualitative study. Arch Dis Child Fetal Neonatal Ed. 2022:fetalneonatal-2022-324748. doi: 10.1136/archdischild-2022-324748.
Maffei D, Schanler RJ. Human milk is the feeding strategy to prevent necrotizing enterocolitis! Semin Perinatol. 2017;41(1):36-40. doi: 10.1053/j.semperi.2016.09.016.
Meier P, Patel A, Bigger H. Human milk feedings in the neonatal intensive care unit. Diet and nutrition in critical care. New York: Springer-Verlag; 2015, p. 807-22.
Meier P, Patel A, Esquerra-Zwiers A. Donor Human Milk Update: Evidence, Mechanisms, and Priorities for Research and Practice. J Pediatr. 2017;180:15-21. doi: 10.1016/j.jpeds.2016.09.027.
Meneses TMX, Oliveira MIC, Boccolini CS. Prevalence and factors associated with breast milk donation in banks that receive human milk in primary health care units. J Pediatr (Rio J). 2017;93(4):382-88. doi: 10.1016/j.jped.2016.09.004.
Miller J, Tonkin E, Damarell RA, McPhee AJ, Suganuma M, Suganuma H, et al. A Systematic Review and Meta-Analysis of Human Milk Feeding and Morbidity in Very Low Birth Weight Infants. Nutrients. 2018;10(6):707. doi: 10.3390/nu10060707.
Moro G. History of Milk Banking: From Origin to Present Time. Breastfeeding Med. 2018;13(1):34-46. doi: 10.1089/bfm.2018.29077.gem.
Mueller E, Blaser M. Breast milk, formula, the microbiome and overweight. Nat Rev Endocrinol. 2018;14(9):510-11. doi: 10.1038/s41574-018-0066-5.
Picaud JC, Buffin R. Human Milk-Treatment and Quality of Banked Human Milk. Clin Perinatol. 2017;44(1):95-119. doi: 10.1016/j.clp.2016.11.003.
Quigley M, McGuire W. Formula versus donor breast milk for feeding preterm or low birth weight infants. Cochrane Database Syst Rev. 2014;(4):CD002971. doi: 10.1002/14651858.CD002971.pub3.
Soni V, Jain S, Chawla D, Khurana S, Rani S. Supplementation of mother’s own milk with term versus preterm donor human milk: a randomized controlled trial. Eur J Pediatr. 2023;182(2):709-18. doi: 10.1007/s00431-022-04711-5.
Steele C. Best Practices for Handling and Administration of Expressed Human Milk and Donor Human Milk for Hospitalized Preterm Infants. Front Nutr. 2018;5:76. doi: 10.3389/fnut.2018.00076.
Simpson C, Schanler RJ, Lau C. Early introduction of oral feeding in preterm infants. Pediatrics. 2002;110(3):517-22. doi: 10.1542/peds.110.3.517.
World Health Organization. Global Strategy for Infantand Young Child Feeding [Internet]. Geneva: WHO; 2003. 136 p. Available from: http://whqlibdoc.who.int/publications/2003/9241562218.pdf.
Villamor-Martínez E, Pierro M, Cavallaro G, Mosca F, Villamor E. Mother’s Own Milk and Bronchopulmonary Dysplasia: A Systematic Review and Meta-Analysis. Front Pediatr. 2019;7:224. doi: 10.3389/fped.2019.00224.
Weaver G, Bertino E, Gebauer C, Grovslien A, Mileusnic-Milenovic R, Arslanoglu S, et al. Recommendations for the Establishment and Operation of Human Milk Banks in Europe: A Consensus Statement From the European Milk Bank Association (EMBA). Front Pediatr. 2019;7:53. doi: 10.3389/fped.2019.00053.
WHO Global Programme on AIDS, United Nations Children’s Fund (UNICEF). Consensus statement from the WHO/UNICEF Consultation on HIV Transmission and Breast-Feeding, Geneva, 30 April - 1 May 1992 [Internet]. Geneva: World Health Organization; 1992. Available from: https://apps.who.int/iris/handle/10665/61014.