Особливості ультразвукової діагностики патологічної плацентації
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Патологічна плацентація (передлежання та прирощення плаценти) є однією з основних проблем сучасного акушерства, яка негативно впливає на показники материнської та перинатальної смертності. Застосування сучасних технологій для своєчасного виявлення даного ускладнення вагітності та правильний маршрут пацієнтки дозволяють суттєво знизити крововтрату, зберегти не тільки життя породіллі та дитині, але у деяких випадках і матку.
Мета дослідження: оцінювання діагностичних можливостей ультразвукової діагностики патологічної плацентації.
Матеріали та методи. Проведено ультразвукове дослідження у 86 вагітних із патологічною плацентацією. Ультразвукові ознаки патологічної плацетації розподілено на дві групи залежно від зображення сірого або кольорового.
Результати. У 92 % обстежуваних вагітних із патологічною плацентацією була втрачена чиста зона. У пацієнток із передлежанням плаценти у 70 % випадків виявлено втрату гіпоехогенної ретроплацентарної зони, у 87 % – значну кількість плацентарних лакун, різноманітних за формою та розмірами, у 50 % – сегментарне стоншення міометрія <1 мм.
За прирощення плаценти часто спостерігається випинання матки в оточуючі тканини, у випадках перкретної плаценти – екзофітна маса свідчить про інвазію плацентарної тканини через міометрій у позаматкові органи. У 80 % вагітних із передлежанням плаценти та у 75 % пацієнток із прирощенням плаценти виявлено гіперваскуляризацію всередині або під плацентарним ложем.
Висновки. Ультразвукове дослідження є доступним та ефективним методом візуалізації патологічної плацентації. Установлено та підтверджено наявність таких критеріїв врощення плаценти: стоншення міометрія <1 мм, плацентарні лакуни, розрив стінки сечового міхура, втрата чистої зони, випинання плаценти, субплацентарна васкуляризація, матково-міхурова гіперваскуляризація та судини, що живлять лакуни.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Lakatosh VP, Bila VV, Stakhovsky OE, Zagorodnya OS, Malanchuk OB. Organo-sparing operation at the hour of birth of the vagitis with placenta previa percreta (clinical watchfulness). Healthy women. 2018;129(3):92-4. doi 10.15574/HW.2018.129.9.
Kollmann M, Gaulhofer J, Lang U, Klaritsch P. Placenta praevia: incidence, risk factors and outcome. J Matern Fetal Neonatal Med. 2016;29(9):1395-8. doi: 10.3109/14767058.2015.1049152.
Collins SL, Alemdar B, van Beekhuizen HJ, Bertholdt C, Braun T, Calda P, et al. Evidence-based guidelines for the management of abnormally invasive placenta: recommendations from the International Society for Abnormally Invasive Placenta. Am J Obstet Gynecol. 2019;220(6):511-26. doi: 10.1016/j.ajog.2019.02.054.
Jauniaux E, Chantraine F, Silver RM, Langhoff-Roos J; FIGO Placenta Accreta Diagnosis and Management Expert Consensus Panel. FIGO consensus guidelines on placenta accreta spectrum disorders: Epidemiology. Int J Gynaecol Obstet. 2018;140(3):265-73. doi: 10.1002/ijgo.12407.
Jauniaux E, Burton GJ. Pathophysiology of Placenta Accreta Spectrum Disorders: A Review of Current Findings. Clin Obstet Gynecol. 2018;61(4):743-54. doi: 10.1097/GRF.0000000000000392.
Savelyeva GM, Dry GT, Serov VN, Radzinsky VE. Obstetrics. National leadership: 2nd. Moscow: GEOTAR-Media; 2018. 1088 p.
Jauniaux E, Alfirevic Z, Bhide AG, Belfort MA, Burton GJ, Collins SL, et al. Placenta Praevia and Placenta Accreta: Diagnosis and Management: Green-top Guideline No. 27a. BJOG. 2019;126(1):e1-48. doi: 10.1111/1471-0528.15306.
Kollmann M, Gaulhofer J, Lang U, Klaritsch P. Placenta praevia: incidence, risk factors and outcome. J Matern Fetal Neonatal Med. 2016;29(9):1395-8. doi: 10.3109/14767058.2015.1049152.
Antipkina South, Zadorozhnaya TD, Parnitskaya OI. Pathology of the placenta. Modern Aspects. 2016;12-26:94-100.
Golyanovsky OV, Ivankova ІM, Slobodyan YuV. Placenta praevia and Placenta accreta: current methods of diagnosis and birth. Women’s health. 2019;(3):8-14.
Golyanovsky OV, Dyadik OO, Oshovsky VI, Heinz NE, Mekhedko VV, Kachur OY. Clinical pattern of birth of vagitus Vasa previa on the background of Placenta previa/accreta. Reproduction of a healthy woman. 2021;4(49):23-9.
Lakatosh PV, Stechenko LO, Lakatosh VP, Poladich IV, Antonyuk MI, Dola OL, et al. Electron microscopic features of the decidual membrane in women with placenta previa. Reproduction of a healthy woman. 2021;7-8(52-53):57-62.
Salomon LJ, Alfirevic Z, Berghella V, Bilardo C, Hernandez-Andrade E, Johnsen SL, et al. Practice guidelines for performance of the routine mid-trimester fetal ultrasound scan. Ultrasound Obstet Gynecol. 2011;37(1):116-26. doi: 10.1002/uog.8831.
Irving C, Hertig AT. A study of placenta accreta. Surg Gynec Obst. 1937;64: 178-200.
Hobson SR, Kingdom JC, Murji A. et al. Screening, diagnosis, and management of placenta accrete spectrum disorders. J Obstet Gynaecol Can. 2019;41:1035-49.
Clausen C, Lönn L, Langhoff-Roos J. Management of placenta percreta: a review of published cases. Acta Obstet Gynecol Scand. 2014;93(2):138-43. doi: 10.1111/aogs.12295.
Wu S, Kocherginsky M, Hibbard JU. Abnormal placentation: twenty-year analysis. Am J Obstet Gynecol. 2005;192(5):1458-61. doi: 10.1016/j.ajog.2004.12.074.
Warshak CR, Ramos GA, Eskander R, Benirschke K, Saenz CC, Kelly TF, et al. Effect of predelivery diagnosis in 99 consecutive cases of placenta accreta. Obstet Gynecol. 2010;115(1):65-9. doi: 10.1097/AOG.0b013e3181c4f12a.
Bowman ZS, Manuck TA, Eller AG, Simons M, Silver RM. Risk factors for unscheduled delivery in patients with placenta accreta. Am J Obstet Gynecol. 2014;210(3):241.e1-6. doi: 10.1016/j.ajog.2013.09.044.
Kyozuka H, Yamaguchi A, Suzuki D, Fujimori K, Hosoya M, Yasumura S, et al. Risk factors for placenta accreta spectrum: findings from the Japan environment and Children’s study. BMC Pregnancy Childbirth. 2019 Nov 27;19(1):447. doi: 10.1186/s12884-019-2608-9.
Delli PA, Tavoletta A, Narciso R, Mastrodicasa D, Trebeschi S, Celentano C, et al. Prenatal planning of placenta previa: diagnostic accuracy of a novel MRI-based prediction model for placenta accreta spectrum (PAS) and clinical outcome. Abdominal Radiol. 2019;44(5):1873-82. doi: 10.1007/s00261-018-1882-8.
Varghese B, Singh N, George RA, Gilvaz S. Magnetic resonance imaging of placenta accreta. Indian J Radiol Imaging. 2013;23(4):379-85. doi: 10.4103/0971-3026.125592.
Srisajjakul S, Prapaisilp P, Bangchokdee S. Magnetic Resonance Imaging of Placenta Accreta Spectrum: A Step-by-Step Approach. Korean J Radiol. 2021;22(2):198-212. doi: 10.3348/kjr.2020.0580.
Del Negro V, Aleksa N, Galli C, Ciminello E, Derme M, Vena F, Muzii L, et al. Ultrasonographic Diagnosis of Placenta Accreta Spectrum (PAS) Disorder: Ideation of an Ultrasonographic Score and Correlation with Surgical and Neonatal Outcomes. Diagnostics (Basel). 2020;11(1):23. doi: 10.3390/diagnostics11010023.
Bostancı E, Kılıccı C, Özkaya E, Yayla CA, Darici E, Berkel G, et al. Ultrasound predictors of candidates for segmental resection in pregnants with placenta accreta. J. Matern. Neonatal Med. 2020;33:1004-7. doi: 10.1080/14767058.2018.1514377.
Luo L, Sun Q, Ying D, Wu X, Yan P, Yang Y, et al. Scoring system for the prediction of the severity of placenta accrete spectrum in women with placenta previa: a prospective observational study. Arch Gynecol Obstet. 2019;300(3):783-91. doi: 10.1007/s00404-019-05217-6.
Bowman ZS, Eller AG, Kennedy AM, Richards DS, Winter TC 3rd, Woodward PJ, et al. Interobserver variability of sonography for prediction of placenta accreta. J Ultrasound Med. 2014;33(12):2153-8. doi: 10.7863/ultra.33.12.2153.
D’Antonio F, Iacovella C, Bhide A. Prenatal identification of invasive placentation using ultrasound: systematic review and meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 2013;42(5):509-17. doi: 10.1002/uog.13194.
D’Antonio F, Iacovella C, Palacios-Jaraquemada J, Bruno CH, Manzoli L, Bhide A. Prenatal identification of invasive placentation using magnetic resonance imaging: systematic review and meta-analysis. Ultrasound Obstet Gynecol. 2014;44(1):8-16. doi: 10.1002/uog.13327.
Xia H, Ke SC, Qian RR, Lin JG, Li Y, Zhang X. Comparison between abdominal ultrasound and nuclear magnetic resonance imaging detection of placenta accreta in the second and third trimester of pregnancy. Medicine (Baltimore). 2020;99(2):e17908. doi: 10.1097/MD.0000000000017908.
Lopes ES, Feitosa FEL, Brazil AV, de Castro JDV, da Costa JIF, Araujo Júnior E, et al. Assessment of Sensitivity and Specificity of Ultrasound and Magnetic Resonance Imaging in the Diagnosis of Placenta Accreta. Rev Bras Ginecol Obstet. 2019;41(1):17-23. doi: 10.1055/s-0038-1675803.
Faralli I, Del Negro V, Chinè A, Aleksa N, Ciminello E, Piccioni MG. Placenta Accreta Spectrum (PAS) Disorder: Ultrasound versus Magnetic Resonance Imaging. Diagnostics (Basel). 2022;12(11):2769. doi: 10.3390/diagnostics12112769.
Collins SL, Ashcroft A, Braun T, Calda P, Langhoff-Roos J, Morel O, et al. Proposal for standardized ultrasound descriptors of abnormally invasive placenta (AIP). Ultrasound Obstet Gynecol. 2016;47(3):271-5. doi: 10.1002/uog.14952.
Alfirevic Z, Tang AW, Collins SL, Robson SC, Palacios-Jaraquemada J; Ad-hoc International AIP Expert Group. Pro forma for ultrasound reporting in suspected abnormally invasive placenta (AIP): an international consensus. Ultrasound Obstet Gynecol. 2016;47(3):276-8. doi: 10.1002/uog.15810.