Роль активності р65 NF-κB, каспази-3, а також поліморфізму гена VEGF у розвитку передчасних пологів при плацентарних порушеннях
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: вивчення активності р65-субодиниці ядерного фактора – NF-κB й ефекторної каспази-3, а також наявності однонуклеотидного поліморфізму гена VEGF (936C/T) у вагітних із плацентарними порушеннями та різними клінічними типами перебігу передчасної пологової діяльності (з передчасним розривом плодових оболонок та без нього).
Матеріали та методи. На клінічній базі кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, яка розташована у КНП «Перинатальний центр м. Києва», протягом 2019–2022 рр. було проведено дослідження за типом «випадок–контроль» із залученням 90 вагітних: 60 жінок основної групи із плацентарними порушеннями та розвитком спонтанної передчасної пологової діяльності у терміні 24–34 тиж гестації (І група – 30 жінок із передчасними пологами з терміновим вилиттям вод, ІІ група – 30 жінок із передчасним розривом плодових оболонок) та 30 жінок групи контролю (ГК) із вчасними нормальними пологами та фізіологічним перебігом усієї вагітності.
У вагітних визначали кількість загальної та активованої фракцій р65-субодиниці ядерного фактора NF-κB та каспази-3 імуноферментним методом ELISA у лізатах плаценти з подальшим розрахунком їхньої активності на підставі цих даних, а також наявність однонуклеотидного поліморфізму гена VEGF (936C/T) методом полімеразної ланцюгової реакції.
Результати. У жінок із плацентарними порушеннями та передчасними пологами порівняно із контрольною групою були виявлені достовірно вищі значення вмісту фракцій та активності р65 NF-κB та каспази-3 з деякими особливостями всередині груп.
Для жінок І групи була характерною більш висока активність р65-субодиниці ядерного фактора (І група – 61,6 % з 95 %ДІ 59,7–64,2; ІІ група – 33,8 пг/мл з 95 %ДІ 31,2–35,2; ГК – 27,3 пг/мл з 95 %ДІ 26,4–28,6; р<0,05). У вагітних ІІ групи виявляли більш високі значення активності каспази-3 (ІІ група – 59,2 % з 95 % ДІ 57,4–59,8; І група – 39,5 % з 95 % ДІ 38,5–40,5; ГК – 31,2 % з 95 % ДІ 30,4–31,9; р<0,01). Під час дослідження поліморфізму гена VEGF встановлено, що наявність алеля Т у позиції 936 є фактором ризику розвитку плацентарних порушень із виникненням передчасної пологової діяльності. Частота виявлення цього алеля в основній групі становила 11,7 % проти 1,7 % у контрольній когорті (р<0,05).
Висновки. Для вагітних із плацентарними порушеннями та розвитком передчасних пологів порівняно з контрольною групою характерним є підвищення активності р65-субодиниці ядерного фактора κB і каспази-3: для жінок без передчасного розриву плодових оболонок встановлено значне – у 2,2 раза підвищення активності р65 NF-κB та в 1,3 раза – активності каспази-3; у групі вагітних із передчасним вилиттям вод збільшення показників становило відповідно 1,2 раза та 1,9 раза (р<0,01 для всіх груп).
У жінок із плацентарними порушеннями та передчасними пологами достовірно частіше (11,7 % проти 1,7 % жінок контрольної групи; р<0,05) виявляли однонуклеотидний поліморфізм гена васкулярного ендотеліального фактора росту у позиції 936(С/Т), тобто носійство Т-алеля у гені VEGF може бути асоційованим із розвитком зазначених ускладнень вагітності. Тим не менш, для отримання остаточних результатів необхідно проведення дослідження у більшій вибірці жінок.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Walani SR. Global burden of preterm birth. Int J Gynaecol Obstet. 2020;150(1):31-3. doi: 10.1002/ijgo.13195.
Beck S, Wojdyla D, Say L, Betran AP, Merialdi M, et al. The worldwide incidence of preterm birth: a systematic review of maternal mortality and morbidity. Bull World Health Organ. 2010;88(1):31-8. doi: 10.2471/BLT.08.062554.
Granese R, Gitto E, D’Angelo G, Falsaperla R, Corsello G, et al. Preterm birth: seven-year retrospective study in a single centre population. Ital J Pediatr. 2019;45(1):45. doi: 10.1186/s13052–019–0643–9.
Muhe LM, McClure EM, Nigussie AK, Mekasha A, Worku B, et al. Major causes of death in preterm infants in selected hospitals in Ethiopia (SIP): a prospective, cross-sectional, observational study. Lancet Glob Health. 2019;7(8):e1130-8. doi: 10.1016/S2214–109X(19)30220–7.
Johnson S, Strauss V, Gilmore C, Jaekel J, Marlow N, Wolke D. Learning disabilities among extremely preterm children without neurosensory impairment: Comorbidity, neuropsychological profiles and scholastic outcomes. Early Hum Dev. 2016;103:69-75. doi: 10.1016/j.earlhumdev.2016.07.009.
Morgan TK. Role of the Placenta in Preterm Birth: A Review. Am J Perinatol. 2016;33(3):258-66. doi: 10.1055/s-0035–1570379.
Ventskivska I.B., Bila V.V., Zagorodnya O.S. Premature childbirth (Clinical lecture). Women’s health. 2018;130(4):9-11.
Lamont RF. Advances in the Prevention of Infection-Related Preterm Birth. Front Immunol. 2015;6:566. doi: 10.3389/fimmu.2015.00566.
Lien YC, Zhang Z, Cheng Y, Polyak E, Sillers L, Falk MJ, et al. Human Placental Transcriptome Reveals Critical Alterations in Inflammation and Energy Metabolism with Fetal Sex Differences in Spontaneous Preterm Birth. Int J Mol Sci. 2021;22(15):7899. doi: 10.3390/ijms22157899.
Di Renzo GC, Tosto V, Giardina I. The biological basis and prevention of preterm birth. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2018;52:13-22. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2018.01.022.
Kravchenko О. Placental dysfunction as a basic pathology of perinatal complications. Reprod Endocrinol. 2021:58:107-12. doi: 10.18370/2309–4117.2021.58.107–112.
Wardinger JE, Ambati S. Placental Insufficiency. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2022 Jan.
Candel Pau J, Castillo Salinas F, Perapoch López J, Carrascosa Lezcano A, Sánchez García O, Llurba Olivé E. Perinatal outcome and cardiac dysfunction in preterm growth-restricted neonates in relation to placental impairment severity. An Pediatr (Barc). 2016;85(4):170-80. doi: 10.1016/j.anpedi.2015.03.014.
Gibbins KJ, Pinar H, Reddy UM, Saade GR, Goldenberg RL, Dudley DJ, et al. Findings in Stillbirths Associated with Placental Disease. Am J Perinatol. 2020;37(7):708-15. doi: 10.1055/s-0039-1688472.
Takahashi M, Makino S, Oguma K, Imai H, Takamizu A, Koizumi A, et al. Fetal growth restriction as the initial finding of preeclampsia is a clinical predictor of maternal and neonatal prognoses: a single-center retrospective study. BMC Pregnancy Childbirth. 2021;21(1):678. doi: 10.1186/s12884-021-04152-2.
Burton GJ, Jauniaux E. Pathophysiology of placental-derived fetal growth restriction. Am J Obstet Gynecol. 2018;218(2S):S745-61. doi: 10.1016/j.ajog.2017.11.577.
Sibley CP. Treating the dysfunctional placenta. J Endocrinol. 2017;234(2):R81-97. doi: 10.1530/JOE-17–0185.
Raguema N, Moustadraf S, Bertagnolli M. Immune and Apoptosis Mechanisms Regulating Placental Development and Vascularization in Preeclampsia. Front Physiol. 2020;11:98. doi: 10.3389/fphys.2020.00098.
Nadeau-Vallée M, Obari D, Palacios J, Brien MÈ, Duval C, Chemtob S, et al. Sterile inflammation and pregnancy complications: a review. Reproduction. 2016;152(6):R277-92. doi: 10.1530/REP-16–0453.
Giardini V, Ornaghi S, Gambacorti-Passerini C, Casati M, Carrer A, Acampora E, et al. Imbalanced Angiogenesis in Pregnancies Complicated by SARS-CoV-2 Infection. Viruses. 2022;14(10):2207. doi: 10.3390/v14102207.
Liu T, Zhang L, Joo D, Sun SC. NF-κB signaling in inflammation. Signal Transduct Target Ther. 2017;2:17023. doi: 10.1038/sigtrans.2017.23.
Gómez-Chávez F, Correa D, Navarrete-Meneses P, Cancino-Diaz JC, Cancino-Diaz ME, Rodríguez-Martínez S. NF-κB and Its Regulators During Pregnancy. Front Immunol. 2021;12:679106. doi: 10.3389/fimmu.2021.679106.
Liu J, Chen SJ, Hsu SW, Zhang J, Li JM, Yang DC, et al. MARCKS cooperates with NKAP to activate NF-kB signaling in smoke-related lung cancer. Theranostics. 2021;11(9):4122-36. doi: 10.7150/thno.53558.
Nowak AJ, Relja B. The Impact of Acute or Chronic Alcohol Intake on the NF-κB Signaling Pathway in Alcohol-Related Liver Disease. Int J Mol Sci. 2020;21(24):9407. doi: 10.3390/ijms21249407.
Zhao J, He S, Minassian A, Li J, Feng P. Recent advances on viral manipulation of NF-κB signaling pathway. Curr Opin Virol. 2015;15:103-11. doi: 10.1016/j.coviro.2015.08.013.
Zhang Q, Tian P, Xu H. MicroRNA-155–5p regulates survival of human decidua stromal cells through NF-κB in recurrent miscarriage. Reprod Biol. 2021;21(3):100510. doi: 10.1016/j.repbio.2021.100510.
Negara KS, Suwiyoga K, Pemayun TGA, Sudewi AAR, Astawa NM, Arijana IGNK, et al. The Role of Caspase-3, Apoptosis-Inducing Factor, and B-cell Lymphoma-2 Expressions in Term Premature Rupture of Membrane. Rev Bras Ginecol Obstet. 2018;40(12):733-9. doi: 10.1055/s-0038–1675611.
Chen DB, Zheng J. Regulation of placental angiogenesis. Microcirculation. 2014;21(1):15-25. doi: 10.1111/micc.12093.
Regnault TR, Orbus RJ, de Vrijer B, Davidsen ML, Galan HL, Wilkening RB, et al. Placental expression of VEGF, PlGF and their receptors in a model of placental insufficiency-intrauterine growth restriction (PI-IUGR). Placenta. 2002;23(2-3):132-44. doi: 10.1053/plac.2001.0757.
Vaughan JE, Walsh SW. Activation of NF-κB in placentas of women with preeclampsia. Hypertens Pregnancy. 2012;31(2):243-51. doi: 10.3109/10641955.2011.642436.
Nie J, Cao X, Zhou M, Zhang X, Zhang R, Niu L, et al. Musca domestica pupae lectin induces apoptosis in HepG2 cells through a NF-κB/p65-mediated caspase pathway. Bull Cancer. 2012;99(4):E49–54. doi: 10.1684/bdc.2012.1557.
Tsurushima K, Tsubaki M, Takeda T, Matsuda T, Kimura A, Takefuji H, et al. Dimethyl Fumarate Induces Apoptosis via Inhibition of NF-κB and Enhances the Effect of Paclitaxel and Adriamycin in Human TNBC Cells. Int J Mol Sci. 2022;23(15):8681. doi: 10.3390/ijms23158681.
Tarquini F, Picchiassi E, Coata G, Centra M, Bini V, Meniconi S, et al. Induction of the apoptotic pathway by oxidative stress in spontaneous preterm birth: Single nucleotide polymorphisms, maternal lifestyle factors and health status. Biomed Rep. 2018;9(1):81-9. doi: 10.3892/br.2018.1103.
Wier EM, Fu K, Hodgson A, Sun X, Wan F. Caspase-3 cleaved p65 fragment dampens NF-κB-mediated anti-apoptotic transcription by interfering with the p65/RPS3 interaction. FEBS Lett. 2015;589(23):3581-7. doi: 10.1016/j.febslet.2015.10.019.
Fortunato SJ, Menon R, Bryant C, Lombardi SJ. Programmed cell death (apoptosis) as a possible pathway to metalloproteinase activation and fetal membrane degradation in premature rupture of membranes. Am J Obstet Gynecol. 2000;182(6):1468-76. doi: 10.1067/mob.2000.107330.
Shibuya M. Vascular Endothelial Growth Factor (VEGF) and Its Receptor (VEGFR) Signaling in Angiogenesis: A Crucial Target for Anti- and Pro-Angiogenic Therapies. Genes Cancer. 2011;2(12):1097-105. doi: 10.1177/1947601911423031.
Kim YJ, Chung WC, Jun KH, Chin HM. Genetic polymorphisms of vascular endothelial growth factor (VEGF) associated with gastric cancer recurrence after curative resection with adjuvant chemotherapy. BMC Cancer. 2019;19(1):483. doi: 10.1186/s12885–019–5702–5.