Вплив гістеректомії з приводу лейоміоми на психологічний статус жінки

Бічна панель сторінки статті

PDF
Опубліковано: лют 28, 2023
DOI: https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2023.276247
Ключові слова:
гістеректомія, міома матки, психотравмуючі фактори,

Основний зміст сторінки статті

О.М. Прощенко
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
http://orcid.org/0000-0002-2187-4562
І.Б. Венцківська
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна
https://orcid.org/0000-0002-7685-5289

Анотація

Мета дослідження: вивчення клініко-психопатологічних особливостей та психоемоційного симптомокомплексу і пограничних психічних розладів у жінок репродуктивного віку після видалення матки з приводу лейоміоми.
Матеріали та методи. Проведено оцінювання психологічного портрета 160 жінок після видалення матки з приводу лейоміоми. З них 90 пацієнткам (середній вік – 45,9±1,3 року) проведено трасвагінальну гістеректомію як класичну, так і лапароскопічно асистовану з опортуністичною сальпінгектомією (І група) та 70 пацієнткам (середній вік – 47,2±1,6 року) – абдомінальну гістеректомію з опортуністичною сальпінгектомією (II група). До контрольної групи увійшли 50 жінок у віці 45,7±1,3 року із безсимптомним перебігом лейоміоми.
Використовували клініко-психопатологічний, анамнестичний та експериментально-психологічний методи. До патопсихологічних методик були включені методики наочного представлення профілю особистості за допомогою Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника. Анкетування проводили на доопераційному етапі, у період адаптації та протягом 12 міс.
Статистичне оброблення даних моніторингу здійснювали за φ-критерієм із застосуванням пакета програм для статистичного аналізу STATISTICA v. 10 і за допомогою прикладної програми Microsoft Office Excel.
Результати. На підставі проведеного анкетування встановлено, що 44 (48,89 %) пацієнтки І групи і 33 (47,14 %) жінки ІІ групи мали розлади, пов’язані з тривожністю, та у 6 (6,67 %) і 5 (7,14 %) пацієнток обох груп відповідно виявлено депресію до проведення оперативного лікування. Після гістеректомії кількість пацієнток із розладом, пов’язаним із тривожністю, зросла до 52 (57,78 %) серед пацієнток І групи і 41 (52,57 %) ІІ групи, із депресією збільшення кількості констатували до 10 (11,11 %) та 8 (11,43 %) жінок відповідно.
Проте проведений разом із психологами психопатологічний аналіз через 12 міс після гістеректомії визначив афективну симптоматику в 11 (15,7±7,0 %) та у 8 (11,4±6,0 %) випадках приховану депресію із соматопсихiчною кореляцiєю, що проявлялась відчуттям серцебиття, кардіалгіями, вегетативними розладами. На розвиток психо­емоційних проявів впливали тип акцентуації особистості. У цій структурі найбільшу частку становили виявлені психоастенічні та істеричні риси характеру.
Під час аналізу додаткових психогенних чинників важливим був вік пацієнток. Жінки у віці до 44 років асоціювали гістеректомію з втратою жіночності із передчасним старінням організму. Пацієнтки із успішною реалізацією своєї ролі у сім’ї і суспільстві мали кращу післяопераційну психологічну адаптацію.
Висновки. Установлено тенденцію до збільшення кількості розладів, пов’язаних із тривожністю та депресивними станами після гістеректомії з приводу міоми. Через 12 міс наявна афективна симптоматика в 11 (15,7±7,0 %) та у 8 (11,4±6,0 %) випадках – прихована депресія Післяопераційна реабілітація має включати консультацію психолога для виявлення і лікування пограничних психічних порушень, що приведе до ініціації компенсаторно-пристосувальних реакцій організму та нормалізації психоемоційного статусу.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Прощенко, О., & Венцківська, І. (2023). Вплив гістеректомії з приводу лейоміоми на психологічний статус жінки . Репродуктивне здоров’я жінки, (1), 36–40. https://doi.org/10.30841/2708-8731.1.2023.276247
Номер
№ 1 (2023)
Розділ
НА ДОПОМОГУ ЛІКАРЮ-ПРАКТИКУ
Авторське право (c) 2023 О.М. Прощенко, І.Б. Венцківська

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.

Біографії авторів

О.М. Прощенко, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ

Кандидат медичних наук, доцент, кафедра акушерства та гінекології № 1

І.Б. Венцківська, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ

Доктор медичних наук, завідувачка, кафедра акушерства та гінекології № 1

Посилання

Bulun S. Uterine Fibroids. N Engl J Med. 2013;369:14.

Islam MS, Protic O, Stortoni P, Grechi G, Lamanna P, Petraglia F, et al. Complex networks of multiple factors in the pathogenesis of uterine leiomyoma. Fertil Steril. 2013;100(1):178-93. doi: 10.1016/j.fertnstert.2013.03.007.

Drayer SM, Catherino WH. Prevalence, morbidity, and current medical management of uterine leiomyomas. Int J Gynaecol Obstet. 2015;131(2):117-22. doi: 10.1016/j.ijgo.2015.04.051.

Kornatska AG, Flaxemberg MA, Chubei GV, Brazhuk MV. Uterine leiomyoma in women of reproductive age: frequency and structure of concomitant pathology (Retrospective analysis). Women’s Rep Health. 2020;5(45):42-7.

Golyanovsky OV, Suprunyuk KV, Frolov SV. Uterine leiomyoma in women of reproductive age: management of pregnancy and childbirth (Literature review). Women’s Rep Health. 2021;3(48):48-56.

Peddada SD, Laughlin SK, Miner K, Guyon JP, Haneke K, Vahdat HL, et al. Growth of uterine leiomyomata among premenopausal black and white women. Proc Natl Acad Sci U S A. 2008;105(50):19887-92. doi: 10.1073/pnas.0808188105.

Petraglia F, Serour GI, Chapron C. The changing prevalence of infertility. Int J Gynaecol Obstet. 2013;123 Suppl 2:S4-8. doi: 10.1016/j.ijgo.2013.09.005.

Kuzyomenska ML, Chirva SL. Analysis of modern views on uterine myoma and methods of its treatment. Women’s Rep Health. 2021;3(48):41-7.

Kim JJ, Sefton EC. The role of progesterone signaling in the pathogenesis of uterine leiomyoma. Mol Cell Endocrinol. 2012;358(2):223-31. doi: 10.1016/j.mce.2011.05.044.

Khan AT, Shehmar M, Gupta JK. Uterine fibroids: current perspectives. Int J Womens Health. 2014;6:95-114. doi: 10.2147/IJWH.S51083.

Wise LA, Palmer JR, Harlow BL, Spiegelman D, Stewart EA, Adams-Campbell LL, et al. Risk of uterine leiomyomata in relation to tobacco, alcohol and caffeine consumption in the Black Women’s Health Study. Hum Reprod. 2004;19(8):1746-54. doi: 10.1093/humrep/deh309.

Wise LA, Laughlin-Tommaso SK. Epidemiology of Uterine Fibroids: From Menarche to Menopause. Clin Obstet Gynecol. 2016;59(1):2-24. doi: 10.1097/GRF.0000000000000164.

Flynn M, Jamison M, Datta S, Myers E. Health care resource use for uterine fibroid tumors in the United States. Am J Obstet Gynecol. 2006;195(4):955-64. doi: 10.1016/j.ajog.2006.02.020.

Wright JD, Herzog TJ, Tsui J, Ananth CV, Lewin SN, Lu YS, et al. Nationwide trends in the performance of inpatient hysterectomy in the United States. Obstet Gynecol. 2013;122(2 Pt 1):233-41. doi: 10.1097/AOG.0b013e318299a6cf.

Lykke R, Blaakær J, Ottesen B, Gimbel H. Hysterectomy in Denmark 1977-2011: changes in rate, indications, and hospitalization. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2013;171(2):333-8. doi: 10.1016/j.ejogrb.2013.09.011.

Makris N, Vomvolaki E, Partsinevelos G. The effect of hysterectomy on sexuality and psychological changes. Eur J Contraception Rep Health Care. 2006;11(1):23-7.

Senchuk AR, Zakordonets I, Doskoch TA. Peculiarities of the psycho-emotional state of patients with endometrial pathology. Women’s Rep Health. 2021;5(50):38-42. 10.30841/2708-8731.5.2021.240024

Caumo W, Schmidt AP, Schneider CN, Bergmann J, Iwamoto CW, Bandeira D, et al. Risk factors for preoperative anxiety in adults. Acta Anaesthesiol Scand. 2001;45(3):298-307. doi: 10.1034/j.1399-6576.2001.045003298.x.

Bahri N, Tohidinik HR, Fathi NT, Larki M, Amini T, Askari SZ. Depression Following Hysterectomy and the Influencing Factors. Iran Red Crescent Med J. 2016;18(1):e30493. doi: 10.5812/ircmj.30493.

Greer S, Brett S, Williamson R. Physical and psychological sequelae of critical illness. Br J Health Psychol. 2007;12(Pt1):65-74. doi: 10.1348/135910706X94096.

Theunissen M, Peters ML, Schepers J, Schoot DC, Gramke HF, Marcus MA. Prevalence and predictors of depression and well-being after hysterectomy: An observational study. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2017;217:94-100. doi: 10.1016/j.ejogrb.2017.08.017.

Laughlin-Tommaso SK, Satish A, Khan Z, Smith CY, Rocca WA, Stewart EA. Long-term risk of de novo mental health conditions after hysterectomy with ovarian conservation: a cohort study. Menopause. 2020;27(1):33-42. doi: 10.1097/GME.0000000000001415.

Wilson L, Pandeya N, Byles J, Mishra G. Hysterectomy and incidence of depressive symptoms in midlife women: the Australian Longitudinal Study on Women’s Health. Epidemiol Psychiatr Sci. 2018;27(4):381-92. doi: 10.1017/S2045796016001220.

McPherson K, Herbert A, Judge A, Clarke A, Bridgman S, Maresh M, et al. Psychosexual health 5 years after hysterectomy: population-based comparison with endometrial ablation for dysfunctional uterine bleeding. Health Expect. 2005;8(3):234-43. doi: 10.1111/j.1369-7625.2005.00338.x.

Proshchenko O, Ventskivska I. Quality of Life and Individual-Psychological Features as an Integral Criterion of Efficiency of Surgical Treatment in Patients with Uterine Fibroids. Rep Health Eastern Eur. 2021;11(6):755-66. doi: 10.34883/PI.2021.11.6.009.

Carey ET, Moore KJ, Young JC, Bhattacharya M, Schiff LD, Louie MY, et al. Association of Preoperative Depression and Anxiety With Long-term Opioid Use After Hysterectomy for Benign Indications. Obstet Gynecol. 2021;138(5):715-24. doi: 10.1097/AOG.0000000000004568.

Li LJ, Chen Q, Zhang N, Yao X, Wang CX. Use of antidepressants following hysterectomy with or without oophorectomy: A national sample in the US. Maturitas. 2023;167:32-8. doi: 10.1016/j.maturitas.2022.09.010.

Roussis NP, Waltrous L, Kerr A, Robertazzi R, Cabbad MF. Sexual response in the patient after hysterectomy: total abdominal versus supracervical versus vaginal procedure. Am J Obstet Gynecol. 2004;190(5):1427-8. doi: 10.1016/j.ajog.2004.01.074.

Harnod T, Chen W, Wang JH, Lin SZ, Ding DC. Hysterectomies аre Associated with an Increased Risk of Depression: A Population-Based Cohort Study. J Clin Med. 2018;7(10):366. doi: 10.3390/jcm7100366.

Proshchenko OM. Urogenital disorders in women of reproductive age who underwent radical surgery for uterine fibroids - optimization of the diagnostic algorithm. Women’s Rep Health. 2020;5(45):29-32.

Darwish M, Atlantis E, Mohamed-Taysir T. Psychological outcomes after hysterectomy for benign conditions: A systematic review and meta-analysis. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2014;174:5-19. doi: 10.1016/j.ejogrb.2013.12.017.

Proshchenko OM, Ventskivska IB. The effect of hysterectomy on the function of preserved ovaries and correction of hormonal imbalance. Women’s Rep Health. 2022;3(68):18-26.

Wilson L, Pandeya N, Byles J, Mishra G. Hysterectomy and incidence of depressive symptoms in midlife women: the Australian Longitudinal Study on Women’s Health. Epidemiol Psychiatr Sci. 2018;27(4):381-92. doi: 10.1017/S2045796016001220.

Bromberger JT, Epperson CN. Depression During and After the Perimenopause: Impact of Hormones, Genetics, and Environmental Determinants of Disease. Obstet Gynecol Clin North Am. 2018;45(4):663-78. doi: 10.1016/j.ogc.2018.07.007.