Акушерські та перинатальні наслідки розродження жінок залежно від терміну гестації
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок залежно від терміну гестації на підставі клініко-статистичного аналізу.
Матеріали та методи. Проведено аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів і перинатальних наслідків розродження 137 вагітних, які розподілені на дві групи: 41 пацієнтка (І група) – розроджені у терміні гестації 37–40 тиж та 96 пацієнток (ІІ група) – розроджені у терміні гестації 41–42 тиж вагітності.
Функціональне оцінювання стану плода проводили з використанням кардіотокографічного дослідження на кардіомоніторі «OxfordTeam 8000» і HewlettPackard за загальноприйнятою методикою, а також ультразвукового дослідження на апараті «Biomedica Au-530» з використанням лінійного датчика з частотою 3,5 МГц. Варіаційно-статистичне оброблення результатів здійснювали з використанням ліцензованих стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу «STATISTICA 13».
Результати. Оцінювання анамнестичних даних у групах дослідження дозволило встановити, що частота екстрагенітальної патології серед пацієнток ІІ групи становила 53,13 % та була у 2 рази вищою, ніж у І групі (24,39 %). Частота хронічного сальпінгоофориту також була значно вищою у ІІ групі порівняно з І групою (12,50 % і 2,44 % відповідно), а така патологія, як лейоміома матки (7,29 %) та дисплазія шийки матки (4,17 %), спостерігалася лише серед жінок ІІ групи.
Привертає на себе увагу більш висока частота невиношування, анемії під час вагітності та порушення матково-плацентарного кровотоку серед пацієнток ІІ групи. Частота ускладнень перебігу пологів у ІІ групі була у 4 рази вищою порівняно з І групою. Це мало безпосередній вплив на зростання частоти кесарева розтину та вакуум-екстракції плода. Так, дистрес плода під час пологів діагностовано у 13,54 % жінок у ІІ групі та у 7,32 % – у І групі, а слабкість пологової діяльності (8,3 %) та клінічно вузький таз (5,21 %) виявляли лише у ІІ групі.
У 37,5% випадків спостерігалася травма пологових шляхів серед жінок ІІ групи, що майже у 4 рази перевищувало відповідний показник І групи (9,76 %). Частота післяпологової кровотечі також була вищою у ІІ групі (15,63 %) та у 3 рази перевищувала показник у І групі (4,88 %).
У 7,32 % новонароджених І групи та 13,54 % – ІІ групи були виявлені характерні ознаки переношування. Слід зазначити, що у ІІ групі новонароджені мали клінічні особливості ранньої адаптації, які характеризуються низькою оцінкою за шкалою Апгар при народженні, а також більш високою захворюваністю, зокрема високою частотою ураження нервової системи.
Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про значення конституційних і вікових особливостей, а також супутньої соматичної патології та генітальних запальних захворювань у жінок з терміном розродження 41–42 тиж вагітності, що може збільшити ймовірність переношування у даного контингенту. За результатами порівняльного аналізу у групах дослідження залежно від терміну розродження встановлено переважання акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, розроджених у терміні 41–42 тиж вагітності, порівняно з жінками, пологи у яких відбулись у 37–40 тиж.
Висока частота акушерських ускладнень (аномалії пологової діяльності, дистрес плода, клінічно вузький таз) мала безпосередній вплив на збільшення відсотка оперативного розродження (вакуум-екстракція плода і кесарів розтин). Немовлята, народжені жінками у термін 41–42 тиж, мають клінічні особливості ранньої адаптації, що характеризуються низькою оцінкою за шкалою Апгар, більш високою захворюваністю і частим ураженням нервової системи, порівняно з новонародженими жінок, термін розродження яких становив 37–40 тиж.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Middleton P, Shepherd E, Crowther CA. Induction of labour for improving birth outcomes for women at or beyond term. Cochrane Database Syst Rev. 2018 May 9;5(5):CD004945. doi: 10.1002/14651858.CD004945.pub4. Update in: Cochrane Database Syst Rev. 2020;7:CD004945.
Schierding W, O’Sullivan JM, Derraik JG, Cutfield WS. Genes and post-term birth: late for delivery. BMC Res Notes. 2014;7:720. doi: 10.1186/1756-0500-7-720.
Middleton P, Shepherd E, Morris J, Crowther CA, Gomersall JC. Induction of labour at or beyond 37 weeks’ gestation. Cochrane Database Syst Rev. 2020;7(7):CD004945. doi: 10.1002/14651858.CD004945.pub5
Andersson CB, Petersen JP, Johnsen SP, Jensen M, Kesmodel US. Risk of complications in the late vs early days of the 42nd week of pregnancy: A nationwide cohort study. Acta Obstet Gynecol Scand. 2022;101(2):200-11. doi: 10.1111/aogs.14299.
Ministry of Health of Ukraine. Unified clinical protocol of primary, secondary (specialized), tertiary (highly specialized) medical care “Physiological childbirth” [Internet]. 2022. Order No. 170. 2022 January 26. Available from: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0901282-06#Text.
Tang J, Gou W, Fu Y, Li K, Guo X, Huang T, et al. Association between postterm pregnancy and adverse growth outcomes in preschool-age children. Am J Clin Nutr. 2022;116(2):482-90. doi: 10.1093/ajcn/nqac127.
Lindquist AC, Hastie RM, Hiscock RJ, Pritchard NL, Walker SP, Tong S. Risk of major labour-related complications for pregnancies progressing to 42 weeks or beyond. BMC Med. 2021;19(1):126. doi: 10.1186/s12916-021-01988-5.
Ayyavoo A, Derraik JG, Hofman PL, Cutfield WS. Postterm births: are prolonged pregnancies too long? J Pediatr. 2014;164(3):647-51. doi: 10.1016/j.jpeds.2013.11.010.
Wennerholm UB, Saltvedt S, Wessberg A, Alkmark M, Bergh C, Wendel SB, et al. Induction of labour at 41 weeks versus expectant management and induction of labour at 42 weeks (SWEdish Post-term Induction Study, SWEPIS): multicentre, open label, randomised, superiority trial. BMJ. 2019 Nov 20;367:l6131. doi: 10.1136/bmj.l6131.
Ministry of Health of Ukraine. Standards of medical care “Normal pregnancy” [Internet]. 2022. Order No. 1437. 2022 August 09. Available from: https://www.dec.gov.ua/mtd/normalna-vagitnist/.
Muglu J, Rather H, Arroyo-Manzano D, Bhattacharya S, Balchin I, Khalil A, et al. Risks of stillbirth and neonatal death with advancing gestation at term: A systematic review and meta-analysis of cohort studies of 15 million pregnancies. PLoS Med. 2019;16(7):e1002838. doi: 10.1371/journal.pmed.1002838.
Markin LB, Yashchenko LM. Morphofunctional aspects of the placenta and post-term pregnancy (literature review). Scie Heritage. 2020;48: 71-5.
Hoshovskaya AV, Hoshovskyi VM. Diagnostic parameters of the intrauterine state of the fetus in women with prolonged pregnancy. South Ukr Med Scie J. 2018;20:23-5.
Bohuslavska NYu. Prognostic role of hyperhomocysteinemia in late pregnancy according to the results of ROC analysis. Bukovyna Med Herald. 2017;21(1):26-33.
Siusiuka V, Boguslavska N, Kyryliuk A, Babinchuk O, Bachurina O, Yershova O. The significance of homocysteine in pathogenetic mechanisms of gestational complications. Polish J Scie. 2022;50:62-6.
Zhabchenko IA, Lishchenko IS. The features of the course of pregnancy in women with prolonged and post-term pregnancy (Data from a retrospective analysis). Health Woman. 2019;138(2):61-6.
Vukojevic M, Trninic I, Dodaj A, Malenica M, Barisic T, Stojic S. Appearance of neurodevelopmental disorders in children delivered post-term: a cross-section study. Mater Sociomed. 2016;28(2):99-103. doi: 10.5455/msm.2016.28.99-103.
Yin W, Döring N, Persson MSM, Persson M, Tedroff K, Ådén U, et al. Gestational age and risk of intellectual disability: a population-based cohort study. Arch Dis Child. 2022;107(9):826-32.
Larsen ML, Rackauskaite G, Greisen G, Laursen B, Uldall P, Krebs L, et al. Declining prevalence of cerebral palsy in children born at term in Denmark. Dev Med Child Neurol. 2022;64(6):715-22. doi: 10.1111/dmcn.15136.
Glover WA, Odd D. Investigating the association between post-term birth and long term cognitive, developmental and educational impacts: a systematic review and Meta-analysis. J Matern Fetal Neonatal Med. 2020;33(7):1253-65. doi: 10.1080/14767058.2018.1514379.
Boguslavskaya NYu. Predicting complications of pregnancy and delivery in women with risk of prolonged pregnancy [Thesis]. Dnipro: State Institution Dnipropetrovs’k Medical Academy; 2018. 125 p.
Tkachenko VI. Obesity and Pregnancy: Management and Prevention of Risk Factors (Distance Learning Lecture). Family medicine. 2020;4(90):6-11.
Tyshko K, Gnatko E. Characteristics of Labour Progression in Pregnant Obese Women. Ukr Scie Med Youth J. 2020;1(115):9-17.
Kasungu LF. The safest method of inducing labour with misoprostol. EUMJ. 2021;9(1):73-9.
Cindrova-Davies T, Fogarty NME, Jones CJP, Kingdom J, Burton GJ. Evidence of oxidative stress-induced senescence in mature, post-mature and pathological human placentas. Placenta. 2018;68:15-22. doi: 10.1016/j.placenta.2018.06.307.
Scaife PJ, Simpson A, Kurlak LO, Briggs LV, Gardner DS, Broughton Pipkin F, et al. Increased Placental Cell Senescence and Oxidative Stress in Women with Pre-Eclampsia and Normotensive Post-Term Pregnancies. Int J Mol Sci. 2021;22(14):7295. doi: 10.3390/ijms22147295.
Zhivetskaya-Denisova AA, Vorobyova II, Tkachenko VB, Podolskyi VV, Tykha VG. Placenta – mirror of pregnancy (Literature review). Health Woman. 2019;139(3):101-6.
Siusiuka V, Boguslavska N, Kyryliuk A, Babinchuk O, Yershova O. Indicators of the hemostasis system depending on the gestational age. In: Material ХV International Scientific and Practical Conference Multidisciplinary academic notes. Science research and practice; 2022 April 19-22; Madrid. Madrid; 2022, p. 311-5.
Andriichuk TP. Prevention of complications of pregnancy and childbirth of patients with a burdensome gynecological anamnesis. Reprod Health Woman. 2021;51(6):56-60.
Golyanovskiy OV, Rubinshtein AM. Prevention of obstetric and perinatal complications in patients of advanced maternal age with pregnancy after ART. Perinatol Reproductol. 2022;2(1):83-95.
Grishchenko O, Korovai S, Lakhno I. Pathogenetic substantiation of preterm births prevention methods. Actual Probl Modern Med. 2021;7:21-9.
Kravchenko О. Placental dysfunction as a basic pathology of perinatal complications. Reprod Endocrinol. 2021;58:107-12.
Krut YuYa, Shevchenko AО, Syusyuka VG, Belenichev IF. Assessment of the effect of complex therapy of threatened preterm labor on features of stress resistance of pregnant women, obstetrical and perinatal consequences of delivery Perinatol Pediatr. 2019;78(2):27-31.
Nevyshna YV. Effective prenatal preparation is the key to successful childbirth, psychoemotional and physical health of a woman. Actual Probl Pediatr, Obst Gynecol. 2021;1:123-8.
Syusyuka VG, Kolokot NG, Belenichev IF. Estimation of efficiency of complex cytoprotective therapy of pregnant women with fetal growth delay. Health Woman. 2020;155-156(9-10):83-90.
Zhabchenko IA, Lishchenko IS. The features of the course of labor and the state of newborns in women with prolonged and postterm pregnancy (data from a retrospective analysis). Perinatol Pediatr. 2019;77(1):21-4.
Zhabchenko IA, Lishchenko IS, Buran VV. Features of the exchange of connective tissue and certain microelements in pregnant women with a risk of postterm pregnancy. Reprod Endocrinol. 2020;51:37-41.