Акушерські та перинатальні наслідки розродження жінок залежно від терміну гестації

Анотація

Мета дослідження: аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів та стану новонароджених у жінок залежно від терміну гестації на підставі клініко-статистичного аналізу.
Матеріали та методи. Проведено аналіз особливостей перебігу вагітності, пологів і перинатальних наслідків розродження 137 вагітних, які розподілені на дві групи: 41 пацієнтка (І група) – розроджені у терміні гестації 37–40 тиж та 96 пацієнток (ІІ група) – розроджені у терміні гестації 41–42 тиж вагітності.
Функціональне оцінювання стану плода проводили з використанням кардіотокографічного дослідження на кардіомоніторі «OxfordTeam 8000» і HewlettPackard за загальноприйнятою методикою, а також ультразвукового дослідження на апараті «Biomedica Au-530» з використанням лінійного датчика з частотою 3,5 МГц. Варіаційно-статистичне оброблення результатів здійснювали з використанням ліцензованих стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу «STATISTICA 13».
Результати. Оцінювання анамнестичних даних у групах дослідження дозволило встановити, що частота екстрагенітальної патології серед пацієнток ІІ групи становила 53,13 % та була у 2 рази вищою, ніж у І групі (24,39 %). Частота хронічного сальпінгоофориту також була значно вищою у ІІ групі порівняно з І групою (12,50 % і 2,44 % відповідно), а така патологія, як лейоміома матки (7,29 %) та дисплазія шийки матки (4,17 %), спостерігалася лише серед жінок ІІ групи.
Привертає на себе увагу більш висока частота невиношування, анемії під час вагітності та порушення матково-плацентарного кровотоку серед пацієнток ІІ групи. Частота ускладнень перебігу пологів у ІІ групі була у 4 рази вищою порівняно з І групою. Це мало безпосередній вплив на зростання частоти кесарева розтину та вакуум-екстракції плода. Так, дистрес плода під час пологів діагностовано у 13,54 % жінок у ІІ групі та у 7,32 % – у І групі, а слабкість пологової діяльності (8,3 %) та клінічно вузький таз (5,21 %) виявляли лише у ІІ групі.
У 37,5% випадків спостерігалася травма пологових шляхів серед жінок ІІ групи, що майже у 4 рази перевищувало відповідний показник І групи (9,76 %). Частота післяпологової кровотечі також була вищою у ІІ групі (15,63 %) та у 3 рази перевищувала показник у І групі (4,88 %).
У 7,32 % новонароджених І групи та 13,54 % – ІІ групи були виявлені характерні ознаки переношування. Слід зазначити, що у ІІ групі новонароджені мали клінічні особливості ранньої адаптації, які характеризуються низькою оцінкою за шкалою Апгар при народженні, а також більш високою захворюваністю, зокрема високою частотою ураження нервової системи.
Висновки. Результати проведеного дослідження свідчать про значення конституційних і вікових особливостей, а також супутньої соматичної патології та генітальних запальних захворювань у жінок з терміном розродження 41–42 тиж вагітності, що може збільшити ймовірність переношування у даного контингенту. За результатами порівняльного аналізу у групах дослідження залежно від терміну розродження встановлено переважання акушерських та перинатальних ускладнень у жінок, розроджених у терміні 41–42 тиж вагітності, порівняно з жінками, пологи у яких відбулись у 37–40 тиж.
Висока частота акушерських ускладнень (аномалії пологової діяльності, дистрес плода, клінічно вузький таз) мала безпосередній вплив на збільшення відсотка оперативного розродження (вакуум-екстракція плода і кесарів розтин). Немовлята, народжені жінками у термін 41–42 тиж, мають клінічні особливості ранньої адаптації, що характеризуються низькою оцінкою за шкалою Апгар, більш високою захворюваністю і частим ураженням нервової системи, порівняно з новонародженими жінок, термін розродження яких становив 37–40 тиж.