Особливості психологічного статусу вагітних з алогенним плодом
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: встановлення особливостей психологічного статусу вагітних із алогенним плодом.
Матеріали та методи. Проведено оцінювання психологічного статусу 120 вагітних, які були розподілені на дві групи. До І групи увійшли 80 пацієнток, залучених до програм екстракорпорального запліднення (ЕКЗ) з формуванням алогенного плода, до ІІ групи (контрольна) – 40 вагітних, яким виконали ЕКЗ із використанням власних ооцитів жінки.
Психологічний стан вагітних оцінювали за допомогою опитувальника Спілбергера–Ханіна, шкали стресових подій Холмса–Раге, оцінювання самопочуття, активності та настрою, Единбурзької шкали післяпологової депресії, опитувальника якості життя SF-36.
Результати. Серед вагітних із алогенним плодом достовірно частіше реєстрували високий рівень реактивної тривожності порівняно з вагітними контрольної групи (32,50 % та 12,50 % відповідно), а також сумнівні показники за Единбурзькою шкалою післяпологової депресії (72,50 % та 52,50 % відповідно).
У ході оцінювання якості життя у пацієнток І групи встановлено достовірно нижчі показники рольового емоційного функціонування (41,13±5,29 бала), соціального функціонування (72,76±4,88 бала), а також рольового фізичного функціонування (35,12±7,22 бала) та життєвої активності (38±7,11 бала), ніж в обстежених жінок ІІ групи (62,43±5,45, 84,4±5,02, 46,89±6,51 та 59,56±9,78 бала відповідно). Показники самопочуття та настрою також були достовірно нижчими у І групі (3,88±1,40 та 4,21±1,27 бала відповідно) порівняно з ІІ групою (4,83±1,55 та 5,13±1,49 бала відповідно).
Висновки. Психологічний статус вагітних із алогенним плодом характеризується наявністю статистично значущих відхилень не лише порівняно з контрольною групою, а й з нормативними показниками, передбаченими стандартизованими методиками опитування. Це свідчить про необхідність подальшого вивчення взаємозв’язку між даними факторами та частотою ускладнень перебігу вагітності, пологів та післяпологового періоду, а також стану новонароджених у цих жінок та можливих шляхів корекції психологічного статусу для зниження частоти акушерських та перинатальних ускладнень.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Conti AA. Historical evolution of the concept of health in Western medicine. Acta Biomed. 2018;89(3):352-4. doi: 10.23750/abm.v89i3.6739
Glover V. Maternal depression, anxiety and stress during pregnancy and child outcome; what needs to be done. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2014;28(1):25-35. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2013.08.017.
American College of Obstetricians and Gynecologists Committee on Health Care for Undeserved Women. ACOG Committee Opinion No. 343: psychosocial risk factors: perinatal screening and intervention. Obstet Gynecol. 2006;108(2):469-77. doi: 10.1097/00006250-200608000-00046.
Hammarberg K, Fisher JR, Wynter KH. Psychological and social aspects of pregnancy, childbirth and early parenting after assisted conception: a systematic review. Hum Reprod Update. 2008;14(5):395-414. doi: 10.1093/humupd/dmn030.
Molgora S, Fenaroli V, Saita E. Psychological distress profiles in expectant mothers: What is the association with pregnancy-related and relational variables? J Affect Disord. 2020;262:83-9. doi: 10.1016/j.jad.2019.10.045.
van de Loo KFE, Vlenterie R, Nikkels SJ, Merkus PJFM, Roukema J, Verhaak CM, et al. Depression and anxiety during pregnancy: The influence of maternal characteristics. Birth. 2018;45(4):478-89. doi: 10.1111/birt.12343.
Bjelica A, Cetkovic N, Trninic-Pjevic A, Mladenovic-Segedi L. The phenomenon of pregnancy – a psychological view. Ginekol Pol. 2018;89(2):102-6. doi:10.5603/GP.a2018.0017.
Schaller MA, Griesinger G, Banz-Jansen C. Women show a higher level of anxiety during IVF treatment than men and hold different concerns: a cohort study. Arch Gynecol Obstet. 2016;293(5):1137-45. doi: 10.1007/s00404-016-4033-x.
Karabulut A, Özkan S, Oğuz N. Predictors of fertility quality of life (FertiQoL) in infertile women: analysis of confounding factors. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2013;170(1):193-7. doi: 10.1016/j.ejogrb.2013.06.029
Ni Y, Tong C, Huang L, Zhou W, Zhang A. The analysis of fertility quality of life and the influencing factors of patients with repeated implantation failure. Health Qual Life Outcomes. 2021;19(1):32. doi: 10.1186/s12955-021-01666-3.
Wdowiak A, Anusiewicz A, Bakalczuk G, Raczkiewicz D, Janczyk P, Makara-Studzińska M. Assessment of Quality of Life in Infertility Treated Women in Poland. Int J Environ Res Public Health. 2021;18(8):4275. doi: 10.3390/ijerph18084275.
Milazzo A, Mnatzaganian G, Elshaug AG, Hemphill SA, Hiller JE; Astute Health Study Group. Depression and Anxiety Outcomes Associated with Failed Assisted Reproductive Technologies: A Systematic Review and Meta-Analysis. PLoS One. 2016;11(11):e0165805. doi: 10.1371/journal.pone.0165805.
Agostini F, Monti F, Paterlini M, Andrei F, Palomba S, La Sala GB. Effect of the previous reproductive outcomes in subfertile women after in vitro fertilization (IVF) and/or intracytoplasmic sperm injection (ICSI) treatments on perinatal anxious and depressive symptomatology. J Psychosom Obstet Gynaecol. 2018;39(1):29-37. doi: 10.1080/0167482X.2017.1286474.
Voss P, Schick M, Langer L, Ainsworth A, Ditzen B, Strowitzki T, et al. Recurrent pregnancy loss: a shared stressor-couple-orientated psychological research findings. Fertil Steril. 2020;114(6):1288-96. doi: 10.1016/j.fertnstert.2020.08.1421.
Liou SR, Wang P, Cheng CY. Effects of prenatal maternal mental distress on birth outcomes. Women Birth. 2016;29(4):376-80. doi: 10.1016/j.wombi.2016.03.004.
Geisler M, Meaney S, Waterstone J, O’Donoghue K. Stress and the impact on the outcome of medically assisted reproduction. Eur J Obstet Gynecol Reprod Biol. 2020;248:187-92. doi: 10.1016/j.ejogrb.2020.03.006.
Edelmann RJ, Connolly KJ. Gender differences in response to infertility and infertility investigations: Real or illusory. British Journal of Health Psychology. 2000;5(4):365-75. doi: 10.1348/135910700168982.
Massarotti C, Gentile G, Ferreccio C, Scaruffi P, Remorgida V, Anserini P. Impact of infertility and infertility treatments on quality of life and levels of anxiety and depression in women undergoing in vitro fertilization. Gynecol Endocrinol. 2019;35(6):485-9. doi: 10.1080/09513590.2018.1540575.
Bracewell-Milnes T, Saso S, Bora S, Ismail AM, Al-Memar M, Hamed AH, et al. Investigating psychosocial attitudes, motivations and experiences of oocyte donors, recipients and egg sharers: a systematic review. Hum Reprod Update. 2016;22(4):450-65. doi: 10.1093/humupd/dmw006.
Applegarth L, Goldberg NC, Cholst I, McGoff N, Fantini D, Zellers N, et al. Families created through ovum donation: a preliminary investigation of obstetrical outcome and psychosocial adjustment. J Assist Reprod Genet. 1995;12(9):574-80. doi: 10.1007/BF02212577.
Söderström-Anttila V, Wennerholm UB, Loft A, Pinborg A, Aittomäki K, Romundstad LB, et al. Surrogacy: outcomes for surrogate mothers, children and the resulting families-a systematic review. Hum Reprod Update. 2016;22(2):260-76. doi: 10.1093/humupd/dmv046.
Ethics Committee of the American Society for Reproductive Medicine. Ethics Committee of the American Society for Reproductive Medicine. Consideration of the gestational carrier: an Ethics Committee opinion. Fertil Steril. 2018;110(6):1017-21. doi: 10.1016/j.fertnstert.2018.08.029.
Jensen KHK, Krog MC, Koert E, Hedegaard S, Chonovitsch M, Schmidt L, et al. Meditation and mindfulness reduce perceived stress in women with recurrent pregnancy loss: a randomized controlled trial. Reprod Biomed Online. 2021;43(2):246-56. doi: 10.1016/j.rbmo.2021.04.018.
dos Santos TM, Kozasa EH, Carmagnani IS, Tanaka LH, Lacerda SS, Nogueira-Martins LA. Positive Effects of a Stress Reduction Program Based on Mindfulness Meditation in Brazilian Nursing Professionals: Qualitative and Quantitative Evaluation. Explore (NY). 2016;12(2):90-9. doi: 10.1016/j.explore.2015.12.005.
Woolhouse H, Mercuri K, Judd F, Brown SJ. Antenatal mindfulness intervention to reduce depression, anxiety and stress: a pilot randomised controlled trial of the MindBabyBody program in an Australian tertiary maternity hospital. BMC Pregnancy Childbirth. 2014;14:369. doi: 10.1186/s12884-014-0369-z.
Guardino CM, Dunkel Schetter C, Bower JE, Lu MC, Smalley SL. Randomised controlled pilot trial of mindfulness training for stress reduction during pregnancy. Psychol Health. 2014;29(3):334-49. doi: 10.1080/08870446.2013.852670.
Sysyka VH. Functional aspects of psycho-emotional disorders of women during gestation period stipulated by anxiety. Bull Scie Res. 2017. doi: 10.11603/2415-8798.2017.1.7568.
Domínguez-Solís E, Lima-Serrano M, Lima-Rodríguez JS. Non-pharmacological interventions to reduce anxiety in pregnancy, labour and postpartum: A systematic review. Midwifery. 2021;102:103126. doi: 10.1016/j.midw.2021.103126.
Heeren A, Bernstein EE, McNally RJ. Deconstructing trait anxiety: a network perspective. Anxiety Stress Coping. 2018;31(3):262-76. doi: 10.1080/10615806.2018.1439263.
Spielberger CD, Vagg PR. Psychometric properties of the STAI: a reply to Ramanaiah, Franzen, and Schill. J Pers Assess. 1984;48(1):95-7. doi: 10.1207/s15327752jpa4801_16.
Zlyvkov VL, Lukomska SO, Fedan OV. Psykhodiahnostyka osobystosti u kryzovykh zhyttievykh sytuatsiiakh. Kyiv: Pedagogichna dumka; 2016. 219 s.
Mintser OP. Suchasni metody i zasoby dlia vyznachennia i diahnostuvannia emotsiinoho stresu : monohrafiia. Vinnytsia: VNTU; 2010. 228 s.
Cox JL, Holden JM, Sagovsky R. Detection of postnatal depression. Development of the 10-item Edinburgh Postnatal Depression Scale. Br J Psychiatry. 1987;150:782-6. doi: 10.1192/bjp.150.6.782.
Long MM, Cramer RJ, Bennington L, Morgan FG Jr, Wilkes CA, Fontanares AJ, Sadr N, Bertolino SM, Paulson JF. Psychometric assessment of the Edinburgh Postnatal Depression Scale in an obstetric population. Psychiatry Res. 2020;291:113161. doi: 10.1016/j.psychres.2020.113161.
ACOG Committee Opinion No. 757: Screening for Perinatal Depression. Obstet Gynecol. 2018;132(5):e208-e212. doi: 10.1097/AOG.0000000000002927.
Kvitka DM, Palamarchuk VO, Zemskov SV, Sichinava RM. Introduction of the quality of life concept in practical medicine. Clinical Endocrinology and Endocrine Surgery. 2021;1(73):70-5. doi: 10.30978/CEES-2021-1-70.
Matviikiv N. Assessment of quality of life and psychological condition of women with chronic inflammatory processes of the pelvic organs on the background of pelvic pain. Reprod Health Woman. 2021;(2):69-72. doi: 10.30841/2708-8731.2.2021.232556.
Bagatko OV. Quality of life of patients with tuboperitoneal infertility during the treatment. APP [Internet]. 2019;(1):55-9. Available from: https://ojs.tdmu.edu.ua/index.php/act-pit-pediatr/article/view/10153. doi: 10.11603/24116-4944.2019.1.10153.
Bilai SI. The use of the sf-36 questionnaire in the evaluation of the quality of life in patients with urate nephrolithiasis comorbid with metabolic syndrome. Zdobutky klinichnoi i eksperymentalnoi medytsyny. 2021;4:44-50. doi: 10.11603/1811-2471.2021.v.i4.12797.
Bedaso A, Adams J, Peng W, Sibbritt D. The relationship between social support and mental health problems during pregnancy: a systematic review and meta-analysis. Reprod Health. 2021;18(1):162. doi: 10.1186/s12978-021-01209-5.
Ministerstvo okhorony zdorovya. Pro zatverdzhennya Standartiv medychnoyi dopomohy «Normalna vahitnist» [Internet]. 2022. Nakaz № 1437. 2022 Veres 08. Dostupno na: https://moz.gov.ua/article/ministry-mandates/nakaz-moz-ukraini-vid-09082022--1437-pro-zatverdzhennja-standartiv-medichnoi-dopomogi-normalna-vagitnist.
Zhuk S, Schurevska O. Threat of premature birth: psycho-social aspects. Health Woman. 2016;6(112):86-9. doi: mm10.15574/HW.2016.112.86.
Liu J, Li H. Interactive effects of trait and state anxieties on time perception. Acta Psychol (Amst). 2019;195:64-70. doi: 10.1016/j.actpsy.2019.03.004.
Kagami M, Maruyama T, Koizumi T, Miyazaki K, Nishikawa-Uchida S, Oda H, et al. Psychological adjustment and psychosocial stress among Japanese couples with a history of recurrent pregnancy loss. Hum Reprod. 2012;27(3):787-94. doi: 10.1093/humrep/der441.
Gibson J, McKenzie-McHarg K, Shakespeare J, Price J, Gray R. A systematic review of studies validating the Edinburgh Postnatal Depression Scale in antepartum and postpartum women. Acta Psychiatr Scand. 2009;119(5):350-64. doi: 10.1111/j.1600-0447.2009.01363.x.