Основні принципи і структура оцінювання ступеня ризику розвитку великих акушерських синдромів

Основний зміст сторінки статті

Н.Ю. Леміш

Анотація

Мета дослідження: розроблення методу прогнозування індивідуального ризику розвитку великих акушерських синдромів (ВАС).
Матеріали та методи. Проведено аналіз соматичного, репродуктивного, акушерського анамнезу у 572 вагітних із клінічними проявами ВАС, у 81 (група прогнозування) з яких на підставі клініко-функціональних, лабораторних, ультразвукових даних були виявлені ознаки плацентарної дисфункції. Контрольна група (КГ) – 50 практично здорових вагітних зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом даної вагітності.
Для визначення інформаційної (прогностичної) значущості обраховано функціональні, біофізичні, гормональні, імунологічні та гемокоагуляційні показники. Кількісні ознаки були розділені на діагностичні інтервали, а якісним ознакам присвоювали код. До стандартного протоколу включали такі показники: вік, дані соматичного та гінекологічного анамнезу, дані перебігу вагітності, результати функціональних та лабораторних обстежень. Статистичне оброблення результатів досліджень проводили з використанням стандартних програм Microsoft Excel 5.0 та Statistica 6.0.
Результати. У I триместрі гестації концентрація плацентарного лактогену (ПЛ) у групі прогнозування була на 29,4 % меншою щодо показника КГ, естрадіолу (Е2 ) – на 27,4 %, естріолу (Е3) – на 28,6 %, прогестерону (Пг) – на 34,4 %, хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) – на 28,3 % нижчою, а кортизолу (Кр) – на 36,1 % більшою. На початку II триместра вагітності у групі прогнозування рівень ПЛ був зменшений вже на 33,8 %, Е2 – на 26,2 %, Е3 – на 32,3 %, Пг – на 37,4 %, ХГЛ – на 30,6 %, а Кр – збільшений на 43,6 % порівняно з КГ.
Показники гормональної активності плаценти у ранні терміни гестації і на початку II триместра можуть бути прогностичними ознаками подальшого зриву адаптаційних компенсаторно-пристосувальних реакцій фетоплацентарного комплексу (ФПК) у II і III триместрах вагітності. Серед широкого спектра гемостазіологічних показників у І триместрі вагітності у групі прогнозування найбільш інформативними виявились: активований частковий тромбопластиновий час (-23 %) та активований час рекальцифікації (+16,2 %), що збереглося й на початку ІІ триместра (-40 % та -11,7 % відповідно).
Під час оцінювання даних тромбоеластограми значення “r+k” фіксували на 33,3 % меншим у I триместрі та на 36 % – на початку II триместра вагітності. У результаті проведеного аналізу були виділені показники з високою інформаційною цінністю (більше 3,0 у.о.) для кількісної оцінки ступеня індивідуального ризику розвитку дезадаптаційних порушень у ФПК. Клінічне випробування бального методу прогнозування засвідчило його високу чутливість (91,8 %) та специфічність (85,6 %).
Висновки. Багатоаспектний аналіз анамнестичних даних, особливостей перебігу вагітності, основних клініко-лабораторних і функціональних показників у жінок із клінічними проявами ВАС дозволив розробити ефективну методику прогнозування ризику розвитку ВАС з високими рівнями чутливості та специфічності.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Леміш, Н. (2022). Основні принципи і структура оцінювання ступеня ризику розвитку великих акушерських синдромів. Репродуктивне здоров’я жінки, (8), 32–40. https://doi.org/10.30841/2708-8731.8.2022.273294
Номер
Розділ
ГІНЕКОЛОГІЯ
Біографія автора

Н.Ю. Леміш, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород

Кандидат медичних наук, доц., кафедра акушерства та гінекології, медичний факультет

Посилання

Holger S, Hund M, Andraczek T. Combining biomarkers to predict pregnancy complications and redefine preeclampsia: the angiogenic-placental syndrome. Hypertension. 2020;75(4):918-26. doi: 10.1161/Hypertensionaha.119.13763.

Tsoutsouki J, Patel B, Comninos AN, Dhillo WS, Abbara A. Kisspeptin in the Prediction of Pregnancy Complications. Front Endocrinol (Lausanne). 2022;13:942664. doi: 10.3389/fendo.2022.942664.

Romanenko TG. Modern view on major obstetric syndromes (review of foreign literature). Women’s Health. 2019;2: 96-103.

Karapetyan AO, Baeva MO, Baev OR. The role of extracellular fetal DNA in predicting the great obstetric syndromes. Akush Gin. 2018;(4):10-5. doi: 10.18565/aig.2018.4.10-15.

Kosińska-Kaczyńska K. Placental Syndromes-A New Paradigm in Perinatology. Int J Environ Res Public Health. 2022 Jun 16;19(12):7392. doi: 10.3390/ijerph19127392.

Lemish NY. Features of obstetric and perinatal pathology in pregnant women who had complications from the group of major obstetric syndromes. Reprod Health Women. 2022;2:59-65.

Loskutova TO. Polymorphism of genes of hemostasis system, endothelial dysfunction and blood pressure regulation in pregnant women with preeclampsia and fetal growth retardation. Pathol. 2018;15(1):29-33.

Lahti-Pulkkinen M, Girchenko P, Tuovinen S, Sammallahti S, Reynolds RM, Lahti J, et al. Maternal Hypertensive Pregnancy Disorders and Mental Disorders in Children. Hypertension. 2020;75(6):1429-38. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.14140.

Demers S, Boutin A, Gasse C, Drouin O, Girard M, Bujold E. First-Trimester Uterine Artery Doppler for the Prediction of Preeclampsia in Nulliparous Women: The Great Obstetrical Syndrome Study. Am J Perinatol. 2019;36(9):930-5. doi: 10.1055/s-0038-1675209.

Brosens I, Puttemans P, Benagiano G. Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. Am J Obstet Gynecol. 2019;221(5):437-56. doi: 10.1016/j.ajog.2019.05.044.

Docheva N, Romero R, Chaemsaithong P, Tarca AL, Bhatti G, Pacora P, et al. The profiles of soluble adhesion molecules in the great obstetrical syndromes. J Matern Fetal Neonatal Med. 2019;32(13):2113-36. doi: 10.1080/14767058.2018.1427058.

Gasse C, Boutin A, Demers S, Chaillet N, Bujold E. Body mass index and the risk of hypertensive disorders of pregnancy: the great obstetrical syndromes (GOS) study. J Matern Fetal Neonatal Med. 2019;32(7):1063-8. doi: 10.1080/14767058.2017.1399117.

Gasse C, Boutin A, Coté M, Chaillet N, Bujold E, Demers S. First-trimester mean arterial blood pressure and the risk of preeclampsia: The Great Obstetrical Syndromes (GOS) study. Pregn Hypertens. 2018;12:178-82. doi: 10.1016/j.preghy.2017.11.005.

Romero R, Jung E, Chaiworapongsa T, Erez O, Gudicha DW, Kim YM, et al. Toward a new taxonomy of obstetrical disease: improved performance of maternal blood biomarkers for the great obstetrical syndromes when classified according to placental pathology. Am J Obstet Gynecol. 2022;227(4):615.e1-615.e25. doi: 10.1016/j.ajog.2022.04.015.

Tezikov YV. Methodology for the prevention of major obstetric syndromes. Women’s Health. 2018;(6):25-5.

Erez O, Romero R, Jung E, Chaemsaithong P, Bosco M, Suksai M. Preeclampsia and eclampsia: the conceptual evolution of a syndrome. Am J Obstet Gynecol. 2022;226(2S):786-803. doi: 10.1016/j.ajog.2021.12.001.

Jayaram A, Collier CH, Martin JN. Preterm parturition and pre-eclampsia: The confluence of two great gestational syndromes. Int J Gynaecol Obstet. 2020;150(1):10-6. doi: 10.1002/ijgo.13173.

Boutin A, Gasse C, Demers S, Giguère Y, Tétu A, Bujold E. Maternal Characteristics for the Prediction of Preeclampsia in Nulliparous Women: The Great Obstetrical Syndromes (GOS) Study. J Obstet Gynaecol Can. 2018;40(5):572-8. doi: 10.1016/j.jogc.2017.07.025.

Boutin A, Guerby P, Gasse C, Tapp S, Bujold E. Pregnancy outcomes in nulliparous women with positive first-trimester preterm preeclampsia screening test: the Great Obstetrical Syndromes cohort study. Am J Obstet Gynecol. 2021;224(2):204.e1-204.e7. doi: 10.1016/j.ajog.2020.08.008.

Yagel S, Cohen SM, Goldman-Wohl D. An integrated model of preeclampsia: a multifaceted syndrome of the maternal cardiovascular-placental-fetal array. Am J Obstet Gynecol. 2022;226(2S):963-72. doi: 10.1016/j.ajog.2020.10.023.

Tersigni C, Vatish M, D’Ippolito S, Scambia G, Di Simone N. Abnormal uterine inflammation in obstetric syndromes: molecular insights into the role of chemokine decoy receptor D6 and inflammasome NLRP3. Mol Hum Reprod. 2020;26(2):111-21. doi: 10.1093/molehr/gaz067.

Nosenko EN, Nosenko EM. Prevention of major obstetric syndromes in pregnant women with resistance to bioavailable progesterone. Health Woman. 2020;148(2):15-20. doi 10.15574/HW.2020.148.15.

Nosenko OM, Zhuk SI, Rutinskaya AV. Problematic issues of major obstetric syndromes. Health Woman. 2017:2;28-35.

Lemish N.Y. Peculiarities of clinical characteristics of pregnant with symptoms of Great obstetrical syndromes (prognostic group). Reprod Health Women. 2022;7(62):47-52.

Mincer A. Statistical methods of investigation in clinical medicine. Practical medicine. Practical medicine. 2010;3:41-5.

Lang T, Sesic M. How to describe statistics in medicine: a guide for authors, editors and reviewers. Moskow: Practical Medicine; 2011. 480 p.