Основні принципи і структура оцінювання ступеня ризику розвитку великих акушерських синдромів
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: розроблення методу прогнозування індивідуального ризику розвитку великих акушерських синдромів (ВАС).
Матеріали та методи. Проведено аналіз соматичного, репродуктивного, акушерського анамнезу у 572 вагітних із клінічними проявами ВАС, у 81 (група прогнозування) з яких на підставі клініко-функціональних, лабораторних, ультразвукових даних були виявлені ознаки плацентарної дисфункції. Контрольна група (КГ) – 50 практично здорових вагітних зі сприятливим репродуктивним анамнезом і неускладненим перебігом даної вагітності.
Для визначення інформаційної (прогностичної) значущості обраховано функціональні, біофізичні, гормональні, імунологічні та гемокоагуляційні показники. Кількісні ознаки були розділені на діагностичні інтервали, а якісним ознакам присвоювали код. До стандартного протоколу включали такі показники: вік, дані соматичного та гінекологічного анамнезу, дані перебігу вагітності, результати функціональних та лабораторних обстежень. Статистичне оброблення результатів досліджень проводили з використанням стандартних програм Microsoft Excel 5.0 та Statistica 6.0.
Результати. У I триместрі гестації концентрація плацентарного лактогену (ПЛ) у групі прогнозування була на 29,4 % меншою щодо показника КГ, естрадіолу (Е2 ) – на 27,4 %, естріолу (Е3) – на 28,6 %, прогестерону (Пг) – на 34,4 %, хоріонічного гонадотропіну людини (ХГЛ) – на 28,3 % нижчою, а кортизолу (Кр) – на 36,1 % більшою. На початку II триместра вагітності у групі прогнозування рівень ПЛ був зменшений вже на 33,8 %, Е2 – на 26,2 %, Е3 – на 32,3 %, Пг – на 37,4 %, ХГЛ – на 30,6 %, а Кр – збільшений на 43,6 % порівняно з КГ.
Показники гормональної активності плаценти у ранні терміни гестації і на початку II триместра можуть бути прогностичними ознаками подальшого зриву адаптаційних компенсаторно-пристосувальних реакцій фетоплацентарного комплексу (ФПК) у II і III триместрах вагітності. Серед широкого спектра гемостазіологічних показників у І триместрі вагітності у групі прогнозування найбільш інформативними виявились: активований частковий тромбопластиновий час (-23 %) та активований час рекальцифікації (+16,2 %), що збереглося й на початку ІІ триместра (-40 % та -11,7 % відповідно).
Під час оцінювання даних тромбоеластограми значення “r+k” фіксували на 33,3 % меншим у I триместрі та на 36 % – на початку II триместра вагітності. У результаті проведеного аналізу були виділені показники з високою інформаційною цінністю (більше 3,0 у.о.) для кількісної оцінки ступеня індивідуального ризику розвитку дезадаптаційних порушень у ФПК. Клінічне випробування бального методу прогнозування засвідчило його високу чутливість (91,8 %) та специфічність (85,6 %).
Висновки. Багатоаспектний аналіз анамнестичних даних, особливостей перебігу вагітності, основних клініко-лабораторних і функціональних показників у жінок із клінічними проявами ВАС дозволив розробити ефективну методику прогнозування ризику розвитку ВАС з високими рівнями чутливості та специфічності.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Holger S, Hund M, Andraczek T. Combining biomarkers to predict pregnancy complications and redefine preeclampsia: the angiogenic-placental syndrome. Hypertension. 2020;75(4):918-26. doi: 10.1161/Hypertensionaha.119.13763.
Tsoutsouki J, Patel B, Comninos AN, Dhillo WS, Abbara A. Kisspeptin in the Prediction of Pregnancy Complications. Front Endocrinol (Lausanne). 2022;13:942664. doi: 10.3389/fendo.2022.942664.
Romanenko TG. Modern view on major obstetric syndromes (review of foreign literature). Women’s Health. 2019;2: 96-103.
Karapetyan AO, Baeva MO, Baev OR. The role of extracellular fetal DNA in predicting the great obstetric syndromes. Akush Gin. 2018;(4):10-5. doi: 10.18565/aig.2018.4.10-15.
Kosińska-Kaczyńska K. Placental Syndromes-A New Paradigm in Perinatology. Int J Environ Res Public Health. 2022 Jun 16;19(12):7392. doi: 10.3390/ijerph19127392.
Lemish NY. Features of obstetric and perinatal pathology in pregnant women who had complications from the group of major obstetric syndromes. Reprod Health Women. 2022;2:59-65.
Loskutova TO. Polymorphism of genes of hemostasis system, endothelial dysfunction and blood pressure regulation in pregnant women with preeclampsia and fetal growth retardation. Pathol. 2018;15(1):29-33.
Lahti-Pulkkinen M, Girchenko P, Tuovinen S, Sammallahti S, Reynolds RM, Lahti J, et al. Maternal Hypertensive Pregnancy Disorders and Mental Disorders in Children. Hypertension. 2020;75(6):1429-38. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.14140.
Demers S, Boutin A, Gasse C, Drouin O, Girard M, Bujold E. First-Trimester Uterine Artery Doppler for the Prediction of Preeclampsia in Nulliparous Women: The Great Obstetrical Syndrome Study. Am J Perinatol. 2019;36(9):930-5. doi: 10.1055/s-0038-1675209.
Brosens I, Puttemans P, Benagiano G. Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. Am J Obstet Gynecol. 2019;221(5):437-56. doi: 10.1016/j.ajog.2019.05.044.
Docheva N, Romero R, Chaemsaithong P, Tarca AL, Bhatti G, Pacora P, et al. The profiles of soluble adhesion molecules in the great obstetrical syndromes. J Matern Fetal Neonatal Med. 2019;32(13):2113-36. doi: 10.1080/14767058.2018.1427058.
Gasse C, Boutin A, Demers S, Chaillet N, Bujold E. Body mass index and the risk of hypertensive disorders of pregnancy: the great obstetrical syndromes (GOS) study. J Matern Fetal Neonatal Med. 2019;32(7):1063-8. doi: 10.1080/14767058.2017.1399117.
Gasse C, Boutin A, Coté M, Chaillet N, Bujold E, Demers S. First-trimester mean arterial blood pressure and the risk of preeclampsia: The Great Obstetrical Syndromes (GOS) study. Pregn Hypertens. 2018;12:178-82. doi: 10.1016/j.preghy.2017.11.005.
Romero R, Jung E, Chaiworapongsa T, Erez O, Gudicha DW, Kim YM, et al. Toward a new taxonomy of obstetrical disease: improved performance of maternal blood biomarkers for the great obstetrical syndromes when classified according to placental pathology. Am J Obstet Gynecol. 2022;227(4):615.e1-615.e25. doi: 10.1016/j.ajog.2022.04.015.
Tezikov YV. Methodology for the prevention of major obstetric syndromes. Women’s Health. 2018;(6):25-5.
Erez O, Romero R, Jung E, Chaemsaithong P, Bosco M, Suksai M. Preeclampsia and eclampsia: the conceptual evolution of a syndrome. Am J Obstet Gynecol. 2022;226(2S):786-803. doi: 10.1016/j.ajog.2021.12.001.
Jayaram A, Collier CH, Martin JN. Preterm parturition and pre-eclampsia: The confluence of two great gestational syndromes. Int J Gynaecol Obstet. 2020;150(1):10-6. doi: 10.1002/ijgo.13173.
Boutin A, Gasse C, Demers S, Giguère Y, Tétu A, Bujold E. Maternal Characteristics for the Prediction of Preeclampsia in Nulliparous Women: The Great Obstetrical Syndromes (GOS) Study. J Obstet Gynaecol Can. 2018;40(5):572-8. doi: 10.1016/j.jogc.2017.07.025.
Boutin A, Guerby P, Gasse C, Tapp S, Bujold E. Pregnancy outcomes in nulliparous women with positive first-trimester preterm preeclampsia screening test: the Great Obstetrical Syndromes cohort study. Am J Obstet Gynecol. 2021;224(2):204.e1-204.e7. doi: 10.1016/j.ajog.2020.08.008.
Yagel S, Cohen SM, Goldman-Wohl D. An integrated model of preeclampsia: a multifaceted syndrome of the maternal cardiovascular-placental-fetal array. Am J Obstet Gynecol. 2022;226(2S):963-72. doi: 10.1016/j.ajog.2020.10.023.
Tersigni C, Vatish M, D’Ippolito S, Scambia G, Di Simone N. Abnormal uterine inflammation in obstetric syndromes: molecular insights into the role of chemokine decoy receptor D6 and inflammasome NLRP3. Mol Hum Reprod. 2020;26(2):111-21. doi: 10.1093/molehr/gaz067.
Nosenko EN, Nosenko EM. Prevention of major obstetric syndromes in pregnant women with resistance to bioavailable progesterone. Health Woman. 2020;148(2):15-20. doi 10.15574/HW.2020.148.15.
Nosenko OM, Zhuk SI, Rutinskaya AV. Problematic issues of major obstetric syndromes. Health Woman. 2017:2;28-35.
Lemish N.Y. Peculiarities of clinical characteristics of pregnant with symptoms of Great obstetrical syndromes (prognostic group). Reprod Health Women. 2022;7(62):47-52.
Mincer A. Statistical methods of investigation in clinical medicine. Practical medicine. Practical medicine. 2010;3:41-5.
Lang T, Sesic M. How to describe statistics in medicine: a guide for authors, editors and reviewers. Moskow: Practical Medicine; 2011. 480 p.