Актуалізація диференціальної діагностики синдрому хронічного тазового болю у жінок репродуктивного віку

Основний зміст сторінки статті

О.Б. Соломко
С.О. Шурпяк

Анотація

Мета дослідження: вивчення значущості рівнів фактора некрозу пухлин α (tumor necrosis factor, TNF-α) та нейтрофічного фактора мозку (brain-derived neurotrophic factor, BDNF) у крові хворих із синдромом хронічного тазового болю (СХТБ).
Матеріали та методи. В обстежувану когорту увійшли 150 пацієнток із СХТБ, які за клінічною картиною були розподілені на групи А та В: група А (n=74) – хворі із СХТБ та підозрою на ендометріоз та група В (n=76) – хворі із СХТБ та підозрою на доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів. До контрольної групи увійшли здорові жінки (n=50).
Рівні TNF-α у сироватці крові та BDNF у плазмі крові досліджували за допомогою імуноферментного аналізу. Для вивчення інтенсивності болю використовували візуальну аналогову шкалу (ВАШ).
Результати. Середня концентрація TNF-α у сироватці крові була достовірно більшою у жінок групи A (10,76±0,55 пг/мл) та групи В (14,65±0,95 пг/мл), ніж у контрольній групі (5,02±0,31 пг/мл). Середня концентрація BDNF у плазмі крові була вищою у жінок у групі A (1473,88±53,02 пг/мл; р<0,001) та у групі В (1711,65±66,79 пг/мл; p<0,01) порівняно з контрольною групою (1082,91±56,24 пг/мл). Рівні TNF-α (р<0,001) та BDNF (р<0,01) достовірно є вищими у крові пацієнток із СХТБ та підозрою на поєднані доброякісні проліферативні захворювання репродуктивних органів (група В), ніж у пацієнток із СХТБ та підозрою на ендометріоз (група А).
Між інтенсивністю болю за ВАШ та рівнем TNF-α у крові виявлено середньої сили прямий кореляційний зв’язок (r=0,56) у пацієнток групи А та групи В (r=0,62). Сильний прямий кореляційний зв’язок між інтенсивністю болю за ВАШ та рівнем BDNF у крові встановлено у жінок групи А (r=0,74) та групи В (r=0,83).
Виявлено прямий середньої сили кореляційний зв’язок (r=0,65) між тривалістю захворювання та рівнем TNF-α у крові пацієнток групи А та прямий сильний кореляційний зв’язок (r=0,72) – групи В. Також встановлено прямий середньої сили кореляційний зв’язок (r=0,67) між тривалістю захворювання та рівнем BDNF у крові пацієнток групи А та прямий сильний кореляційний зв’язок (r=0,78) – групи В.
Висновки. У жінок із СХТБ та підозрою на доброякісні проліферативні захворювання органів репродуктивної системи виявляються вірогідно вищі концентрації TNF-α та BDNF у крові порівняно зі здоровими жінками (р<0,001).
Наявність прямого кореляційного зв’язку між інтенсивністю болю, тривалістю захворювання та рівнями TNF-α та BDNF дозволяють припустити можливість їхнього використання у якості об’єктивних маркерів ефективності діагностичних і терапевтичних заходів.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Соломко, О., & Шурпяк, С. (2022). Актуалізація диференціальної діагностики синдрому хронічного тазового болю у жінок репродуктивного віку . Репродуктивне здоров’я жінки, (7), 61–68. https://doi.org/10.30841/2708-8731.7.2022.272474
Номер
Розділ
ГІНЕКОЛОГІЯ
Біографії авторів

О.Б. Соломко, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів

Аспірант, кафедра акушерства акушерства, гінекології та перинатології, факультет післядипломної освіти

С.О. Шурпяк, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицькогоб м. Львів

Доктор медичних наук, проф., кафедра сімейної медицини, факультет післядипломної освіти

Посилання

Chapron C, Marcellin L, Borghese B, Santulli P. Rethinking mechanisms, diagnosis and management of endometriosis. Nat Rev Endocrinol. 2019;15(11):666-82. doi: 10.1038/s41574-019-0245-z.

Moustafa S, Burn M, Mamillapalli R, Nematian S, Flores V, Taylor HS. Accurate diagnosis of endometriosis using serum microRNAs. Am J Obstet Gynecol. 2020;223(4):557.e1-557.e11. doi: 10.1016/j.ajog.2020.02.050.

Bjorkman S, Taylor HS. MicroRNAs in endometriosis: Biological function and emerging biomarker candidates. Biol Reprod. 2019;100(5):1135-46. doi: 10.1093/biolre/ioz014.

Petit É. Endometriosis: Epidemiology. Imagerie de la Femme. 2016;26(3):196-8. doi: 10.1007/s13244-017-0591-0.

APPG. Endometriosis in the UK : time for change APPG on Endometriosis Inquiry Report 2020. APPG; 2020, p. 1-78.

Lamvu G, Antunez-Flores O, Orady M, Schneider B. Path to diagnosis and women’s perspectives on the impact of endometriosis pain. J Endometr Pelvic Pain Disord. 2020;12(1):16-25. doi: 10.1177/2284026520903214.

Wessels JM, Kay VR, Leyland NA, Agarwal SK, Foster WG. Assessing brain-derived neurotrophic factor as a novel clinical marker of endometriosis. Fertil Steril. 2016;105(1):119-28.e5. doi: 10.1016/j.fertnstert.2015.09.003.

Gubbels AL, Li R, Kreher D, Mehandru N, Castellanos M, Desai NA, et al. Prevalence of occult microscopic endometriosis in clinically negative peritoneum during laparoscopy for chronic pelvic pain. Int J Gynecol Obst. 2020;151(2):260-6. doi: 10.1002/ijgo.13303.

Ballweg M Lou. Treating Endometriosis in Adolescents: Does It Matter? J Pediatr Adolesc Gynecol. 2011;24(5):S2. doi: 10.1016/j.jpag.2011.07.003.

Ahn SH, Singh V, Tayade C. Biomarkers in endometriosis: challenges and opportunities. Fertil Steril. 2017;107(3):523-32. doi: 10.1016/j.fertnstert.2017.01.009.

Godin SK, Wagner J, Huang P, Bree D. The role of peripheral nerve signaling in endometriosis. Vol. 3, FASEB BioAdvances. John Wiley and Sons Inc; 2021, p. 802-13. doi: 10.1096/fba.2021-00063.

Chopiak VV, Koval HD, Yuzko OM, Pashkovska NV, Kurchenko AI. Imunodiahnostyka endometriozu u zhinok z bezpliddiam (metodychni rekomendatsii). Chernivtsi; 2016. 25 p.

Yu J, Francisco AMC, Patel BG, Cline JM, Zou E, Berga SL, et al. IL-1β Stimulates Brain-Derived Neurotrophic Factor Production in Eutopic Endometriosis Stromal Cell Cultures: A Model for Cytokine Regulation of Neuroangiogenesis. Am J Pathol. 2018;188(10):2281-92. doi: 10.1016/j.ajpath.2018.06.011.

Rocha AL, Vieira EL, Ferreira MC, Maia LM, Teixeira AL, Reis FM. Plasma brain-derived neurotrophic factor in women with pelvic pain: A potential biomarker for endometriosis? Biomark Med. 2017;11(4):313-7. doi: 10.2217/bmm-2016-0327.

Giannini A, Bucci F, Luisi S, Cela V, Pluchino N, Merlini S, et al. Brain-Derived Neurotrophic Factor in Plasma of Women with Endometriosis. J Endometr. 2010;2(3):144-50. doi: 10.1177/228402651000200305.

Adamyan LV, Sonova MM, Arslanyan KN, Loginova ОN. The role of cytokines in the clinical presentation of external genital endometriosis and chronic pelvic pain. Vopr. ginekol. akus. Perinatol Gynecol, Obstet Perinatol. 2020;19(1):5-11.

Wang S, Duan H, Li B, Hong W, Li X, Wang Y, et al. BDNF and TrKB expression levels in patients with endometriosis and their associations with dysmenorrhoea. J Ovarian Res. 2022;15(1):35. doi: 10.1186/s13048-022-00963-9.

Dwiningsih SR, Meilani Ch, Hadi S. Brain Derived Neurotrophic Factor as a Non-invasive Biomarker for Detection of Endometriosis. J Reprod Infertil. 2022;23(3):207-12. doi: 10.18502/jri.v23i3.10012.

Liang YF, Huang XM, Wen LL, Kang H, Tao MH, Ye MZ. Relationship between serum brain-derived neurotrophic factor and clinical stage and dysmenorrhoea of enodmetriosis. Zhonghua Yi Xue Za Zhi. 2020;100(10):771-4. doi: 10.3760/cma.j.cn112137-20191205-02659

Kiselev MA, Repina NB. Non-invasive diagnostics of endometriosis: review of modern biomarkers of peripheral blood and endometrium. IP Pavlov Russian Med Biol Herald. 2020;28(3):371-6. doi: 10.23888/PAVLOVJ2020283371-376

Lu D, Song H, Shi G. Anti-TNF-α treatment for pelvic pain associated with endometriosis. Cochrane Database Syst Rev. 2013;2013(3):CD008088. doi: 10.1002/14651858.CD008088.pub3.

Gobjila C, Craina ML, Toader DO, Petre I, Andor CB, Tudor A, et al. Pro-inflammatory Cytokines (IL6, IL8 and TNF-α) in the Evaluation of Ovarian Endometriosis Cyst. Revista de Chimie. 2019;70(8):2944-7. doi: 10.37358/RC.19.8.7461

Howard FM. Endometriosis and Mechanisms of Pelvic Pain. J Minimally Invasive Gynecol. 2009;16(5):540-50. doi: 10.1016/j.jmig.2009.06.017.

Wei Y, Liang Y, Lin H, Dai Y, Yao S. Autonomic nervous system and inflammation interaction in endometriosis-associated pain. J Neuroinflammation. 2020;17:80. doi: 10.1186/s12974-020-01752-1.

Koval HD. Endometrioz, asotsiiovanyi iz bezpliddiam: interaktsiia imunoendokrynnykh porushen (ohliad literatury). Int J Endocrinol. 2021;14(4):383-91.

Malutan AM, Drugan T, Costin N, Ciortea R, Bucuri C, Rada MP, et al. Pro-inflammatory cytokines for evaluation of inflammatory status in endometriosis. Central Eur J Immunol. 2015;40(1):96-102. doi: 10.5114/ceji.2015.50840.