Особливості клінічної характеристики вагітних з проявами великих акушерських синдромів
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: на підставі проспективного аналізу соматичного, репродуктивного, акушерського анамнезу у вагітних із клінічними проявами великих акушерських синдромів встановлення факторів ризику їхнього розвитку.
Матеріали та методи. Проведено аналіз соматичного, репродуктивного, акушерського анамнезу у 572 вагітних із клінічними проявами великих акушерських синдромів (ВАС), у яких на підставі клініко-функціональних, лабораторних, ультразвукових, кардіотокографічних та патоморфологічних досліджень були встановлені такі ускладнення: 21 – прееклампсія, 38 – передчасні пологи, 13 – передчасне відшарування нормально розташованої плаценти, 457 – гестаційна анемія, 27 – синдром затримки росту плода, 16 – дистрес плода. Усі ці ускладнення вагітності та пологів входять до групи ВАС.
Статистичне оброблення результатів досліджень проводили з використанням стандартних програм Microsoft Excel 5.0 та Statistica 6.0.
Результати. Середній вік обстежених вагітних становив 26,5±2,3 року, більшість з них знаходились у молодому репродуктивному віці. У структурі соматичної патології переважали: захворювання щитоподібної залози – у 427 (74,6 %) жінок, анемія – у 182 (31,8 %), артеріальна гіпертензія – у 114 (19,9 %), захворювання нирок – у 241 (42,1 %) і травного тракту – у 187 (32,7 %) жінок. Порушення менструального циклу відзначали у 137 (23,9 %) пацієнток, хронічні запальні захворювання органів малого таза – у 98 (17,1 %), фонові захворювання шийки матки (ерозії, дисплазії) мали в анамнезі 142 (24,8 %) жінки, вагініти – 296 (51,7 %), полікістоз яєчників – 74 (12,9 %).
Діагностовано такі ускладнення перебігу вагітності: прееклампсію виявлено у 21 (3,7 %) пацієнтки, загрозу переривання у різні терміни даної вагітності – у кожної третьої вагітної (192 жінки – 33,7 %), анемію – у 457 (79,9 %) випадках, передчасні пологи – у 38 (6,6 %), передчасне відшарування нормально розташованої плаценти – у 13 (2,3 %), затримку розвитку плода – у 27 (4,7 %) випадках, дистрес плода – у 16 (2,8 %). Частота кесарева розтину у цій групі становила 28,8 %.
Висновки. Виявлені особливості соматичного, репродуктивного анамнезу та акушерської і перинатальної патології у вагітних, які мали ускладнення із групи ВАС, дозволили визначити такі фактори ризику їхнього розвитку: молодий репродуктивний вік, значна частота соціально-гігієнічних, медико-демографічних і соціально-психологічних проблем, обтяжений соматичний, гінекологічний та репродуктивний анамнез.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Holger S, Hund M, Andraczek T. Combining biomarkers to predict pregnancy complications and redefine preeclampsia: the angiogenic-placental syndrome. Hypertension. 2020;75(4):918-26. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.13763.
Tsoutsouki J, Patel B, Comninos AN, Dhillo WS, Abbara A. Kisspeptin in the prediction of Pregnancy Complications. Front Endocrinol (Lausanne). 2022;13:942664. doi: 10.3389/fendo.2022.942664.
Romanenko TG, Mitsoda PM, Bobyk YuYu, Lemish NY. Modern look at the great obstetric syndromes (Review of foreign literature). Women’s health. 2019;(2):96-103.
Karapetyan AO, Baeva MO, Baev OR. The role of extracellular fetal DNA in predicting the great obstetric syndromes. Akush Gin. 2018;(4):10-5. doi: 10.18565/aig.2018.4.10-15.
Kosińska-Kaczyńska K. Placental Syndromes – A New Paradigm in Perinatology. Int J Environmental Res Public Health. 2022;19(12):7392. doi: 10.3390/ijerph19127392.
Lemish NU. Peculiarities of obstetric and perinatal pathology in vaginal, as a small aggravation of the group of great obstetric syndromes. Reprod Healthy Woman. 2022;(2):59-65.
Loskutov TO. Polymorphism of genes in the system of hemostasis, endothelial dysfunction and regulation of arterial pressure in vaginal preeclampsia and fetal development. Patol. 2018;15(1):29-33.
Lahti-Pulkkinen M, Girchenko P, Tuovinen S, Sammallahti S, Reynolds RM, Lahti J, et al. Maternal hypertensive pregnancy disorders and mental disorders in children. Hipertensionaha. 2020;75(6):1429-38. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.14140.
Demers S, Boutin A, Gasse C, Drouin O, Girard M, Bujold E, et al. First-trimester uterine artery Doppler for the prediction of preeclampsia in nulliparous women: the Great Obstetrical Syndrome study. Am J Perinatol. 2019;36(09):930-5. doi: 10.1055/s-0038-1675209.
Ivo B, Puttemans P, Benagiano G. Placental bed research: I. The placental bed: from spiral arteries remodeling to the great obstetrical syndromes. Am J Obstet Gynecol. 2019;221(5):437-56. doi: 10.1016/j.ajog.2019.05.044.
Docheva N, Romero R, Chaemsaithong P, Tarca AL, Bhatti G, Pacora P, et al. The profiles of soluble adhesion molecules in the “great obstetrical syndromes”. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 2019;32(13):2113-36. doi: 10.1080/14767058.2018.1427058
Gasse C, Boutin A, Demers S, Chaillet N, Bujold E, et al. Body mass index and the risk of hypertensive disorders of pregnancy: the great obstetrical syndromes (GOS) study. J Matern Fetal Neonatal Med. 2019;32(7):1063-8. doi: 10.1080/14767058.2017.1399117.
Cedric G, Boutin A, Coté M, Chaillet N, Bujold E, Demers S. First-trimester mean arterial blood pressure and the risk of preeclampsia: The Great Obstetrical Syndromes (GOS) study. Pregnancy hypertension. 2018;12:178-82. doi: 10.1016/j.preghy.2017.11.005.
Romero Roberto, Jung E, Chaiworapongsa T, Erez O, Gudicha DW, Kim YM, et al. Toward a new taxonomy of obstetrical disease: improved performance of maternal blood biomarkers for the great obstetrical syndromes when classified according to placental pathology. Am J Obstet Gynecol. 2022;227(4):615-e1. doi: 10.1016/j.ajog.2022.04.015.
Tezikov YuV, Lipatov IS, Frolova NA, Kutuzova OA, Prikhodko AV. et al. Methodology for the prevention of major obstetric syndromes. Women’s health. 2018;(10):19-27.
Offer Erez, Romero R, Jung E, Chaemsaithong P, Bosco M, Suksai M, et al. Preeclampsia and eclampsia: the conceptual evolution of a syndrome. Am J Obstet Gynecol. 2022;226(2):786-803. doi: 10.1016/j.ajog.2021.12.001.
Aswathi J, Collier CH, Martin JN. Preterm parturition and pre-eclampsia: The confluence of two great gestational syndromes. Int J Gynaecol Obstet. 2020;150(1):10-6. doi: 10.1002/ijgo.13173.
Amélie B, Gasse C, Demers S, Giguère Y, Tétu A, Bujold E. Maternal characteristics for the prediction of preeclampsia in nulliparous women: the great obstetrical syndromes (GOS) study. J Obstet Gynaecol Can. 2018;40(5):572-8. doi: 10.1016/j.jogc.2017.07.025.
Amélie B, Guerby P, Gasse C, Tapp S, Bujold E. Pregnancy outcomes in nulliparous women with positive first-trimester preterm preeclampsia screening test: the Great Obstetrical Syndromes cohort study. Am J Obstet Gynecol. 2021;224(2):204-e1. doi: 10.1016/j.ajog.2020.08.008.
Simcha Y, Cohen SM, Goldman-Wohl D. An integrated model of preeclampsia: a multifaceted syndrome of the maternal cardiovascular-placental-fetal array. Am J Obstet Gynecol. 2022 Feb;226(2S):S963-S972.doi: 10.1016/j.ajog.2020.10.023.
Chiara T, Vatish M, D’Ippolito S, Scambia G, Di Simone N, et al. Abnormal uterine inflammation in obstetric syndromes: molecular insights into the role of chemokine decoy receptor D6 and inflammasome NLRP3. Mol Hum Reprod. 2020;26(2):111-21. doi: 10.1093/molehr/gaz067.
Nosenko EN, Zhuk SI, Rutinska AV. Prevention of major obstetric syndromes in pregnant women with resistance to bioavailable progesterone. Health woman. 2020;148(2):15-20. doi 10.15574/HW.2020.148.15.
Nosenko OM, Zhuk SI, Rutinskaya AV. Problematic issues of major obstetric syndromes. Woman’s Doctor. 2017;70(2):28-35.
Mincer A. Statistical methods of investigation in clinical medicine. Practical medicine. Practical medicine. 2017;9(5):157-63.
Lang T, Sesic M. How to describe statistics in medicine: guide for authors, editors and reviewers. Moskow: Practical Medicine; 2011. 480 p.