Прогнозування розвитку затримки росту плода у вагітних з хронічною артеріальною гіпертензією
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Під час внутрішньоутробного життя плід із затримкою росту здійснює низку гемодинамічних, метаболічних і гормональних коригувань, щоб впоратися з несприятливим середовищем матки, і ці зміни можуть стати постійними та необоротними. Незважаючи на прогрес у знаннях про затримку розвитку плода, біомаркери, здатні ідентифікувати цей стан на ранній стадії та стратифікувати його тяжкість як до, так і після пологів, все ще не визначені.
Мета дослідження: оцінювання прогностичного значення рівня маркерів ангіогенезу, гормонального профілю та допплерографії щодо виникнення затримки розвитку плода (ЗРП) у вагітних із хронічною артеріальною гіпертензією (ХАГ).
Матеріали та методи. Проведено проспективне обстеження 61 вагітної із ХАГ 1–2-го ступеня, яке включало аналіз клініко-анамнестичної характеристики та вивчення особливостей перебігу вагітності у І триместрі (11–12 тиж). Для визначення рівня факторів ризику розвитку ЗРП обстежуваних вагітних було розподілено на групи: жінки з ХАГ, у яких діагностовано ЗРП (n=10), та вагітні з ХАГ без ЗРП (n= 51).
Визначали у сироватці крові хоріонічний гонадотропін людини (human chorionic gonadotropin – СHG), прогестерон (PG), естрадіол (E). Досліджували показники ангіогенезу – плацентарний фактор росту (PlGF) як проангіогенний фактор і плацентарну розчинну fms-подібну тирозинкіназу-1 (sFlt-1) як антиангіогенний фактор, вираховували співвідношення sFlt-1/PlGF (коефіцієнт К).
Усім пацієнткам проводили допплерографію судинного кровотоку у лівій та правій маткових артеріях (індекс пульсації – ІП, індекс резистентності – ІР та систоло-діастолічне співвідношення – СДС). Дослідження виконували на апараті УЗД «MyLab Six System». Статистичний аналіз проводили за допомогою «STATISTICA® for Windows 13.0».
Для визначення прогностичного рівня маркерів застосували однофакторний логістичний регресійний аналіз та метод побудови логістичних моделей регресії, який оцінювали за допомогою кривої операційних характеристик (Receiver Operating Characteristic curve – ROC-кривої) за площею під кривою (Area Under the Curve – AUC), вираховували 95 % довірчий інтервал (ДІ) показників.
Результати. У І триместрі вагітності у жінок із ХАГ PlGF становив < 8,2 пг/мл (чутливість – 80,0 %, специфічність – 60,78 %), площі під кривою ROC (AUC) – 0,697 (95 % ДІ: 0,566–0,808; р=0,0128), що свідчить про підвищений ризик розвитку ЗРП. При збільшенні рівня sFl-1 >1802,59 нг/мл (чутливість – 70,0 %, специфічність – 64,71 %), площі під кривою ROC (AUC) 0,678 (95 % ДІ: 0,547–0,792; p=0,05) ризик розвитку ЗРП зростає. Коефіцієнт К у терміні вагітності 11–12 тиж був ≥ 95,36 од. (чутливість – 100,0 %, специфічність – 43,14 %), площа під ROC-кривою (AUC) – 0,735 (95 % ДІ: 0,607–0,840; p=0,0128), що свідчить про підвищення ризику розвитку ЗРП. Рівень співвідношення PG/PlGF > 7,21 (чутливість – 70,0 %, специфічність – 70,59 %) та площа під кривою ROC (AUC) 0,702 (95 % ДІ: 0,571–0,812; p=0,0118) також вказують на зростання ризику розвитку ЗРП, як і значення співвідношення E/PlGF > 138,53 (чутливість – 100,0 %, специфічність – 35,29 %) та площі під кривою ROC (AUC) на рівні 0,640 (95 % ДІ: 0,507–0,759).
Результати допплерометрії у вагітних із ХАГ за наявності факторів ризику виникнення ЗРП демонструють, що СДС вірогідно не відрізнялося в усіх групах пацієнток: 3,62±0,09 од. у групі з ХАГ та наявністю ЗРП (n=10) та 3,71±0,05 од. у групі вагітних із ХАГ без наявності ЗРП (n=51) у правій матковій артерії; 3,63±0,09 од. та 3,71±0,05 од. відповідно у лівій матковій артерії (p<0,05 для всіх значень). Проте за наявності ІП у правій матковій артерії більше 1,84 од. та більше 1,82 од. у лівій матковій артерії надалі розвиватиметься ЗРП.
Висновки. За результатами дослідження встановлено, що у вагітних із ХАГ 1–2-го ступеня, у яких у подальшому розвивається ЗРП, у І триместрі гестації (11–12 тиж) відзначається зниження рівня PlGF, підвищення sFlt-1 і коефіцієнта K. Зазначені показники в 11–12 тиж вагітності становили: PlGF ≤ 8,2 пг/мл, sFlt-1 > 1802,59 нг/мл, рівень коефіцієнта K ≥ 95,36 од., а співвідношення PG/PlGF > 7,21 од., E/PlGF > 138,53 од. і CHG/PlGF ≥ 30,14 од.
У вагітних із ХАГ, у яких у подальшому буде визначено ризик розвитку ЗРП, суттєвих змін показників СДС та ІР в 11–12 тиж вагітності не спостерігається, проте при зростанні ІП більше 1,84 од. у правій матковій артерій та більше 1,82 од. – у лівій у подальшому розвиватиметься ЗРП.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Armengaud JB, Yzydorczyk C, Siddeek B, Peyter AC, Simeoni U. Intrauterine growth restriction: clinical consequences on health and disease at adulthood. Reprod Toxicol. 2021;99:168-76. doi: 10.1016/j.reprotox.2020.10.005.
Baschat AA. Planning management and delivery of the growth-restricted fetus. Best Pract Res Clin Obstet Gynaecol. 2018;49:53-65. doi: 10.1016/j.bpobgyn.2018.02.009.
Battarbee AN, Sinkey RG, Harper LM, Oparil S, Tita ATN. Chronic hypertension in pregnancy. Am J Obstet Gynecol. 2020;222(6):532-41. 10.1161/CIRCULATIONAHA.113.003904.
Bontsevich RA, Severinova OV, Chukhareva NA, Filinichenko TS, Gavrilova AA. The successful clinical case of a severe arterial hypertension management during preconception and pregnancy. Indo Am J Pharm Sci. 2018;5(10):10396-400.
Bramham K, Parnell B, Nelson-Piercy C, Seed PT, Poston L, Chappell LC. Chronic hypertension and pregnancy outcomes: systematic review and meta-analysis. BMJ. 2014;348:g2301. doi: 10.1136/bmj.g2301.
Bruin C, Damhuis S, Gordijn S, Ganzevoort W. Evaluation and Management of Suspected Fetal Growth Restriction. Obstet Gynecol Clin North Am. 2021;48(2):371-85. doi: 10.1016/j.ogc.2021.02.007.
Colson A, Sonveaux P, Debiève F, Sferruzzi-Perri AN. Adaptations of the human placenta to hypoxia: opportunities for interventions in fetal growth restriction. Hum Reprod Update. 2021;27(3):531-69. doi: 10.1093/humupd/dmaa053
Deinichenko O, Krut Yu, Siusiuka V, Pavlyuchenko M. Indicators of angiogenesis in pregnant women with arterial hypertension. Grail of science. 2022;20:160-3.
Deinichenko OV, Sіusіuka VG, Krut’ YuYa, Gaidai NV, Pavlyuchenko MI, Puchkov VA, Bohomolova OA. Indicators of angiogenesis and hormonal profile in pregnant women with chronic hypertension in the first trimester. Reprod Health Woman. 2022;58(3):34-9.
Delker E, Bandoli G, LaCoursiere Y, Ferran K, Gallo L, et al. Chronic hypertension and risk of preterm delivery: National Longitudinal Study of Adolescents to Adult Health. Paediatr Perinat Epidemiol. 2022;36(3):370-9. doi: 10.1111/ppe.12858.
Dumitrascu-Biris D, Nzelu D, Dassios T, Nicolaides K, Kametas NA. Chronic hypertension in pregnancy stratified by first-trimester blood pressure control and adverse perinatal outcomes: A prospective observational study. Acta Obstet Gynecol Scand. 2021;100(7):1297-304. doi: 10.1111/aogs.14132.
Farina A, Curti A, Youssef A, Rapacchia G, Righetti F, Simonazzi G, Bernabini D, Rizzo N. Uterine artery Doppler and biochemical markers (PAPP-A, PlGF, sFlt-1, P-selectin, NGAL) at 11 + 0 to 13 + 6 weeks in the prediction of late (>34 weeks) pre-eclampsia. Prenatal diAHnosis. 2011;31(12):1141-6. doi: 10.1002/pd.2848.
Gaccioli F, Aye ILMH, Sovio U, Charnock-Jones DS, Smith GCS. Screening for fetal growth restriction using fetal biometry combined with maternal biomarkers. Am J Obstet Gynecol. 2018;218(2S):725-37. doi: 10.1016/j.ajog.2017.12.002.
Greenberg VR, Silasi M, Lundsberg LS, Culhane JF, Reddy UM, Partridge C, Lipkind HS. Perinatal outcomes in women with elevated blood pressure and stage 1 hypertension. Am J Obstet Gynecol. 2021;224(5):521.e1-521.e11. doi: 10.1016/j.ajog.2020.10.049.
Kametas NA, Nzelu D, Nicolaides KH. Chronic hypertension and superimposed preeclampsia: screening and diagnosis. Am J Obstet Gynecol. 2022;226(2S):1182-95. doi: 10.1016/j.ajog.2020.11.029.
Kolokot NH. Improvement of diagnosis of fetal growth retardation in pregnant women by using biochemical markers characterizing disorders of stress adaptation. Zaporizhzhya Med J. 2018;20(2):231-5.
Kumar M, Sharma K, Singh R, Singh S, Ravi V, Singh K, Gupta U, Bhattacharya J. Role of maternal factors, PAPP-A, and Doppler in screening for early- and late-onset pregnancy hypertension in Asian population. Hypertension in pregnancy. 2016;35(3):382-393. doi: 10.3109/10641955.2016.1161766.
Melamed N, Baschat A, Yinon Y, Athanasiadis A, Mecacci F, Figueras F, et al. FIGO (International Federation of Gynecology and obstetrics) initiative on fetal growth: best practice advice for screening, diagnosis, and management of fetal growth restriction. Int J Gynaecol Obstet. 2021;152(1):3-57. doi: 10.1002/ijgo.13522.
Panaitescu AM, Syngelaki A, Prodan N, Akolekar R, Nicolaides KH. Chronic hypertension and adverse pregnancy outcome: a cohort study. Ultrasound Obstet Gynecol. 2017;50(2):228-35. doi: 10.1002/uog.17493.
Priante E, Verlato G, Giordano G, Stocchero M, Visentin S, Mardegan V, Baraldi E. Intrauterine Growth Restriction: New Insight from the Metabolomic Approach. Metabolites. 2019;9(11):267. doi: 10.3390/metabo9110267.
Rizzo G, Mappa I, Bitsadze V, Słodki M, Khizroeva J, Makatsariya A, D’Antonio F. Role of Doppler ultrasound at time of diagnosis of late-onset fetal growth restriction in predicting adverse perinatal outcome: prospective cohort study. Ultrasound Obstet Gynecol. 2020;55(6):793-98. doi: 10.1002/uog.20406.
Roos-Hesselink J, Baris L, Johnson M, De Backer J, Otto C, et al. Pregnancy outcomes in women with cardiovascular disease: evolving trends over 10 years in the ESC Registry of Pregnancy and Cardiac Disease (ROPAC). J Eur Heart J. 2019;40(47):3848-55. doi: 10.1093/eurheartj/ehz136.
Sanghavi M, Rutherford JD. Cardiovascular physiology of pregnancy. Circulation. 2014;130(12):1003-08. doi: 10.1161/CIRCULATIONAHA.114.009029.
Stepan H, Hund M, Andraczek T. Combining biomarkers to predict pregnancy complications and redefine preeclampsia the angiogenic-placental syndrome. Hypertension. 2020;75(4):918-26. doi: 10.1161/HYPERTENSIONAHA.119.13763.
Thompson LP, Pence L, Pinkas G, Song H, Telugu BP. Placental hypoxia during early pregnancy causes maternal hypertension and placental insufficiency in the hypoxic guinea pig model. Biol Reprod. 2016;95(6):128. doi: 10.1095/biolreprod.116.142273.
Tong S, Kaitu-Lino TJ, Walker SP, MacDonald TM. Blood-based biomarkers in the maternal circulation associated with fetal growth restriction. Prenat Diagn. 2019;39(11):947-57. doi: 10.1002/pd.5525.
Tsakiridis I, Giouleka S, Arvanitaki A, Mamopoulos A, Giannakoulas G, Papazisis G, et al. Chronic hypertension in pregnancy: synthesis of influential guidelines. J Perinat Med. 2021;49(7):859-72. doi: 10.1515/jpm-2021-0015.
Zeisler H, Llurba E, Chantraine F, Vatish M, Staff AC, Sennström M, et al. Predictive value of the sFlt-1:PlGF ratio in women with suspected preeclampsia. N Engl J Med. 2016;374(1):13-22. doi: 10.1056/NEJMoa1414838.