Особливості кольпоцитологічного стану і біоценозу піхви у жінок менопаузального віку з атрофічним вагінітом
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: вивчення та оцінювання кольпоцитологічного стану слизової оболонки та біоценозу піхви у жінок з атрофічним вагінітом (АВ) до застосування терапії СО2-лазером.
Матеріали та методи. Проведено проспективне клініко-статистичне обстеження 160 пацієнток з АВ. Основну групу сформували з 55 жінок менопаузального віку з клінічними проявами АВ, яким призначали лише терапію із застосуванням СО2-лазера. До групи порівняння увійшли 40 жінок менопаузального віку, яким з метою корекції проявів АВ запропоновано терапію із застосуванням СО2-лазера у поєднанні з місцевою гормональною терапією – супозиторіями, до складу яких входить 0,5 мг естріолу.
У контрольну групу включено 65 жінок менопаузального віку, яким запропонували терапію з місцевим застосуванням один раз на добу супозиторіїв, до складу яких входить 0,5 мг естріолу.
З метою оцінювання кольпоцитологічного стану слизової оболонки піхви усім жінкам виконували гормональну кольпоцитологію за стандартною методикою.
Для визначення стану піхвового середовища (рН) використовували діагностичні тест-смужки. У разі зсуву рН піхвового вмісту ≥ 4,4 проводили оцінювання ступеня чистоти піхви та кількості лейкоцитів за допомогою мікроскопічного дослідження. Для визначення наявності бактеріального вагінозу хворим з АВ проводили амінний тест. Мікробіологічні дослідження виконували за допомогою методики «Фемофлор-16».
Результати. У всіх 160 (100,0 %) жінок зареєстровано гіпоестрогенний та атрофічний типи мазків. Запальний тип кольпоцитологічного мазка відзначено у 116 (72,5 %) пацієнток, цитолітичний тип – у 14 (8,6 %), змішаний тип піхвових мазків – у 30 (18,6 %) обстежених жінок.
У 126 (78,6 %) жінок значення показника рН зміщувалось у лужний бік і коливалось у межах 4,9–5,6, а середнє значення становило 5,2±0,31. Бактеріоскопічний аналіз виділень демонструє, що у 83 (65,9 %) жінок з патологічними значеннями рН виявлено III ступінь чистоти піхвового мазка за Херліном. У кожної третьої – 37 (29,4%) – жінки визначали наявність грибів роду Candida. Установлено суттєве зниження кількості лактобактерій Lactobacillus spp., достатню кількість яких відзначено у 9 (10,8 %) обстежених жінок. Факультативно-анаеробні мікроорганізми виявлено у 34 (40,6 %) жінок з АВ.
На першому місці серед виявлених мікроорганізмів знаходилась облігатно-анаеробна мікрофлора – Gardnerella vaginalis у поєднанні з Prevotella bivia та Porphyromonas spp., яку виявляли у 23 (27,7 %) жінок, на другому місці за поширеністю – Mobiluncus spp. в асоціації з Corynebacterium spp., які виявляли у 18 (21,7 %), на третьому місці – Atopobium vaginea, який діагностували у 10 (12,0%) обстежених жінок.
Якісний аналіз результатів культурального дослідження демонструє високий рівень висіву факультативно-анаеробних та облігатно-анаеробних мікроорганізмів у жінок з АВ, кількісне значення яких сягало lg 3,1 –
lg 3,9 КУО/мл і lg 3,4 – lg 4,7 КУО/мл відповідно.
Висновки. У жінок з атрофічним вагінітом встановлено стовідсоткове переважання гіпоестрогенного та атрофічного типів кольпоцитологічних мазків. Частота виявлення запального, цитолітичного та змішаного типів кольпоцитологічних мазків становила 116 (72,5 %) випадків, 14 (8,6 %) випадків і 30 (18,6 %) випадків відповідно. Первинне обстеження pH піхвового вмісту засвідчує зміщення у лужний бік цього показника у 126 (78,6 %) жінок, яке коливалось у межах 4,9–5,6, а середнє значення становило 5,2±0,31.
Бактеріоскопічний аналіз виділень демонструє, що у 83 (65,9%) жінок з патологічними значеннями рН виявлено III ступінь чистоти піхвового мазка за Херліном. Фіксували суттєве зменшення кількості лактобактерій Lactobacillus spp. (lg 2,1±0,21 КУО/мл) на тлі підвищення рівня облігатно-анаеробних мікроорганізмів у виділеній мікрофлорі – Gardnerela vaginalis в асоціаціях з Prevotella bivia+Porphyromonas spp (lg 4,7±0,38 КУО/мл) у поєднанні з Mobiluncus spp. в асоціації з Corynebacterium spp. (lg 4,0±0,35 КУО/мл) та Atopobium vaginea (lg 3,4±0,28 КУО/мл).
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Gaspar E, Eddemo G, Brendi KH. Fraktsionnyy SO2-lazer: minimal’no invazivnyy metod omolozheniya vlagalishcha. Plasticheskaya khirurgiya kosmetol. 2012;(2):325-9.
Glazunova AV, Yureneva SV, Yermakova YEI. Vaginalnaya atrofiya. Akusherstvo i ginekol. 2014;(2):21-6.
Kalugina LV, Tatarchuk TF, Shakalo IN, et al. Nespetsificheskiy vulvovaginit smeshannoy etiologii: mestnoye lecheniye – terapiya vybora. Reprod yendokrinol. 2016;27(1):94-100.
Kuznetsova IV, Chushkov YUV, Ishchenko AI. Rolmestnogo ispolzovaniya estriola v optimizatsii iskhodov operativnogo lecheniya opushcheniya polovykh organov u patsiyentok v peri- i postmenopauze. Akusherstvo ginekol. 2015;(19):2-6.
Arunkalaivanan A, Kaur H, Onuma O. Laser therapy as a treatment modality for genitourinary syndrome of menopause: a critical appraisal of evidence. Int Urogynecol J. 2017;28(5):681-5. doi: 10.1007/s00192-017-3282-y.
Bojanini JF, Mejia AM. Laser treatment of vaginal atrophy in postmenopause and post-gynecological cancer patients. J Laser Health Acad. 2014;(1):65-71.
Faubion SS, Larkin LC, Stuenkel CA, Bachmann GA, Kagan R, Kagan R, et al. Management of genitourinary syndrome of menopause in women with high risk for breast cancer: consensus recommendations from The North American Monopause Society and the International Society for the Study of Women’s Sexual Care. Menopause: J North Am Menopause Soc. 2018;25(6):1-13. doi: 10.1097/GME.0000000000001121.
Domoney C. Treatment of vaginal atrophy. Womens Health. 2014;(10):191-200.
Edwards D, Panay N. Treating vulvovaginal atrophy/genitourinary syndrome of menopause: how important is vaginal lubricant and moisturizer composition. Climacteric. 2016;19(2):151-61. doi: 10.3109/13697137.2015.1124259.
Fistonic I, Manestar M, Perovic D, Sorta-Bilajac TI, Fistonic N, Maletic D, et al. Laser vaginal tightening for sexual dysfunction. Climacteric. 2011;14(1):85.
Fistonic N, Fistonic I, Lukanovic A, Findri GS, Sorta Bilajac TI, Franic D. First assessment of short-term efficacy of Er:YAG laser treatment on stress urinary incontinence in women: prospective cohort study. Climacteric. 2015;18(1):37-42. doi: 10.3109/13697137.2015.1071126.
Gaspar A, Addamo G, Brandi H. Vaginal fractional CO2 laser: A minimally invasive option for vaginal rejuvenation. Am J Cosmetic Surg. 2011;28(3):156-62.
Griebling TL, Liao Z, Smith PG. Systemic and topical hormone therapies reduce vaginal innervation density in post-menopausal women. Menopause. 2012;19(6):630-5. doi: 10.1097/gme.0b013e31823b8983.
Gaviria JE, Lanz JA. Laser vaginal tightening (LVT) - evaluation of a new non-invasive laser treatment of vaginal relaxation syndrome. J Laser Health Acad. 2021;(1):59-66.
Handa VL. Vaginal administration of low-dose conjugated estrogens: systemic absorption and effects on the endometrium. Obstet Gynecol. 1994;8(2):215-23.
Hummelen R. Vaginal microbiome and epithelial gene array in post-menopausal women with moderate to severe dryness. PLoS One. 2011;6(11):e26602c. doi: 10.1371/journal.pone.0026602.
Hutchinson-Colas J, Segal S. Genitourinary syndrome of menopause and the use of laser therapy. Maturitas. 2015;82(4):342-5. doi: 10.1016/j.maturitas.2015.08.001.
Hyun-Kyung K, So-Yeon K, Youn-Jee C, Jang-Heub K, Mee-Ran K. The Recent Review of the Genitourinary Syndrome of Menopause. J Menopausal Med. 2015;21:65-71. doi: 10.6118/jmm.2015.21.2.65
Magnani LR. Schweiger ES. Fractional CO2 lasers for the treatment of atrophic acne scars: a review of the literature. J Cosmet Laser Ther. 2014;16(2):48-56. Fractional CO2 lasers for the treatment of atrophic acne scars: a review of the literature.
Nappi RE, Kokot- Kierepa M. Women’s voices in the menopause: results from an international survey on vaginal atrophy. Maturitas. 2010;67(3):233-8. doi: 10.1016/j.maturitas.2010.08.001.
Nappi RE, Palacios S. Impact of vulvovaginal atrophy on sexual health and quality of life at postmenopause. Climacteric. 2014;17:3-9. doi: 10.3109/13697137.2013.871696.
Portman DJ, Gass ML. Vulvovaginal Atrophy Terminology Consensus Conference Panel. Genitourinary syndrome of menopause: new terminology for vulvovaginal atrophy from the International Society for the Study of Women’s Sexual Health and the North American Menopause Society. J Sex Med. 2014;11:2865-72. doi: 10.1097/GME.0000000000000329.
Raghunandan C, Agrawal S, Dubey P, Choudhury M, Jain A. A comparative study of the effects of local estrogen with or without local testosterone on vulvovaginal and sexual dysfunction in postmenopausal women. J Sex Med. 2010;7:1284-90. doi: 10.1111/j.1743-6109.2009.01667.x.
Sturdee DW, Panay N, Sturdee W. Recommendations for the management of postmenopausal vaginal atrophy. International Menopause Society Writing Group. Climacteric. 2010;13(6):509-31. doi: 10.3109/13697137.2010.522875.
Stefano S, Stavros A, Massimo C. The use of pulsed CO2 lasers for the treatment of vulvovaginal atrophy. Curr Opin Obstet Gynecol. 2015;27(6):504-8. doi: 10.1097/GCO.0000000000000230.