Вплив гестаційної артеріальної гіпертензії на ультраструктурну будову плаценти
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: вивчення патологічних змін та компенсаторно-пристосувальних реакцій у структурних і ультраструктурних компонентах плацентарного бар’єра у вагітних із гестаційною артеріальною гіпертензією, які отримували препарати магнію.
Матеріали та методи. Обстежено 100 пацієнток з гестаційною артеріальною гіпертензією. Наявність дефіциту магнію у цих жінок визначали за результатами розроблених нами анкет.
Проведено патоморфологічне і електронно-мікроскопічне дослідження 32 плацент пацієнток із гестаційною гіпертензією. З них 12 були від вагітних, які отримували запропонований нами спосіб ведення вагітності, що включав препарати магнію (I група), та 11 плацент від пацієнток із групи ризику розвитку прееклампсії, які спостерігались із застосуванням загальноприйнятих підходів до ведення вагітності у жінок групи ризику виникнення прееклампсії (IІ група). Контролем слугували результати патоморфологічного і електронно-мікроскопічного дослідження 9 плацент від здорових жінок (група контролю).
Результати. Плаценти породіль із гестаційною гіпертензією мають структурні особливості, що проявляється мозаїчністю змін плацентарного бар’єра у формі нерівномірного розладу кровообігу з наявністю крововиливів і стазів (на ультраструктурному рівні) у фетальних мікросудинах ворсинок, зменшення функціональної площі (зближення ворсинок) плаценти, наявності склерозу строми ворсинок, вогнищ патологічної незрілості, збільшення кількості солей кальцію (мінеральна дистрофія) на фоні компенсаторних реакцій.
Під час електронно-мікроскопічного дослідження плацент у I групі виявлено підвищення компенсаторно-пристосувальних реакцій плаценти – стоншення плацентарного бар’єра, активація клітин цитотрофобласта у плацентарному бар’єрі, збільшення у термінальних ворсинах кількості синцитіокапілярних мембран поряд із активацією органіки синцитіотрофобласта, збільшення кількості зв’язаних рибосом, поява ортодоксальної конфігурації мітохондрій, збільшення кількості капілярних мембран і стоншення синцитію, зменшення кількості сладж-феноменів у мікросудинах, що приводить до збільшення можливості проникнення поживних речовин від матері до плода, та ін.
Висновки. Застосування запропонованої терапії, до якої залучено препарати магнію, діосміну та інші, приводить до значного зниження частоти виявлення патологічних змін у структурних і ультраструктурних компонентах плацентарного бар’єра і підвищення компенсаторно-пристосувальних реакцій плаценти, які можна вважати результатом позитивного впливу запропонованої терапії на ультраструктурні елементи плацентарної тканини у жінок із групи ризику розвитку прееклампсії.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Avramenko TV, Mellina IM. Hipertonichna khvoroba u vahitnykh. Metodychni rekomendatsiyi dlya akusheriv-hinekolohiv, simeynykh likariv, terapevtiv, kardiolohiv. Medychni aspekty zdorovya zhinky. 2021;138(3):11-28.
Kvinan DT, Spong KI, Dzh. Lokvud CH. Beremennost vysokogo riska: protokoly, osnovannyye na dokazatelnoy meditsine. Moskva: GEOTAR-Media; 2018. 560 s.
Bykov AS, Martirosyan SV, Ababkov SG, Belomestnov SR. Eklampsiya: izvestna i neizvestnaya. Taktika vedeniya patsiyentok s eklampsiyey: chto my mozhem segodnya? Moskva: Redaktsiya zhurnala StatusPraesens, 2021;(5):45-50, 94-102.
Hryshchenko OV, Lakhno IV, Pak SO, Shevchenko OI, Storchak HV, Dudko VL. Riven uskladnen vahitnosti, polohiv i puerperiyu u zhinok z preeklampsiyeyu. Zbirnyk naukovykh prats Asotsiatsiyi akusheriv-hinekolohiv Ukrayiny. 2017;(39)1:37-41.4.
Deynichenko OV, Krut YUYA, Kyrylyuk OD, Bohuslavska NYU, Shevchenko AO. Osoblyvosti krovotoku u matkovykh arteriyakh: faktoriv anhiohenezu, hormonal`noho profilyu ta yikhni vzayemozvyazky u vahitnykh z arterialʹnoyu hipertenziyeyu. Reproduktyvne zdorovya zhinky. 2021;(9-10):1-3. 10.30841/2708-8731.9-10.2021.252586
Ventskivsʹkoho BM. Ekstremalni stany v akusherstvi ta hinekolohiyi (dovidnyk). Kyiv: RA-Harmoniya; 2017. 166 s.
Bitsadze VO, Makatsariya AD, Strizhakova AN, Chervenaka FA, redaktori. Zhizneugrozhayushchiye sostoyaniya v akusherstve i perinatologii. Moskva: OOO Meditsinskoye informatsionnoye agentstvo; 2019. 627 s.
Lakhno IV. Suchasni mozhlyvosti prohnozuvannya ta profilaktyky preeklampsiyi. Med aspekty zdorovya zhinky 2021; (137)2:17-9.
Senchuk AYA, Hinzburh VH, Chermak II. Nevidkladni stany v akusherskiy praktytsi: praktychne kerivnytstvo. Kyiv: Feniks; 2019. 336 s.
Zhabchenko IA. Mahniy v akusherskiy praktytsi: vidomi fakty ta novi mozhlyvosti. Med aspekty zdorovya zhinky. 2019;(122-123)1-2:32-8.
Bird IM, Boeldt DS, Krupp J, Grummer MA, Yi FX, Magness RR. Pregnancy, programming and preeclampsia: gap junctions at the nexus of pregnancy-induced adaptation of endothelial function and endothelial adaptive failure in PE. Curr Vasc Pharmacol. 2013:11(5):712-29. doi: 10.2174/1570161111311050009.
Boeldt DS, Bird IM. Vascular adaptation in pregnancy and endothelial dysfunction in preeclampsia. J Endocrinol. 2017; 232(1):27-44. doi: 10.1530/JOE-16-0340.
Senchuka AYA. Mahniy. Biolohichna rol i zastosuvannya v akusherstvi ta hinekolohiyi: navchalnyy posibnyk. Kyiv: Fenyks; 2018. 104 s.
Reznichenko HI, Bessarabov YUM, Potebnya VYU, Kovalenko KI. Efektyvnist preparatu Biolektra Mahnezium Direkt pry likuvalno-profilaktychnykh zakhodakh u vahitnykh z preeklampsiyeyu. Zdorove zhenshchyny. 2015;(102)6:12-6.
Hryshchenko OV, Lakhno IV, Pak SO, Shevchenko OI, Storchak HV, Dudko VL. Vplyv tradytsiynoho likuvannya na pokaznyky hemodynamiky u zhinok z preeklampsiyeyu. Zb. nauk. prats Asotsiatsiyi akusheriv-hinekolohiv Ukrayiny. 2017;1(39):31-6.
Bullarbo M, Ödman N, Nestler A, Nielsen T, Kolisek M, Vormann J, et al. Magnesium supplementation to prevent high blood pressure in pregnancy: a randomised placebo control trial. Arch Gynecol Obstet. 2013;288(6):1269-74. doi: 10.1007/s00404-013-2900-2.
Grоber U, Schmidt J, Kisters K. Magnesium in Prevention and Therapy. Nutrients. 2015;7(9):8199-226. doi: 10.3390/nu7095388.
Mihu D, Razvan C, Malutan A, Mihaela C. Evaluation of maternal systemic inflammatory response in preeclampsia. Taiwan J Obstet Gynecol. 2015;54(2):160-6. doi: 10.1016/j.tjog.2014.03.006.
Shechter M, Saad T, Shechter A, Koren-Morag N, Silver BB, Matetzky S. Comparison of magnesium status using X-ray dispersion analysis following magnesium oxid and magnesium citrate treatment of healthy subjects. Magnes Res. 2012;25(1):28-39.
Lipatov IS. Vozmozhnosti nemedikamentoznoy i medikamentoznoy terapii platsentarnoy nedostatochnosti. Voprosy ginekol, akusherstva i perinatol. 2019;18(1):53-62.
Radzinskogo VE, Orazmuradova AA, redaktori. Beremennost rannikh srokov. Ot pregravidarnoy podgotovki k zdorovoy gestatsii: 3-u izd., pererab. i dop. Moskva: Redaktsiya zhurnala StatusPresens; 2018. 800 s.
Beysinger KL, Baklin BA, Gembling DR. Prakticheskaya akusherskaya anesteziologiya: 2-ye izd. Moskva: OOO Med inform agentstvo; 2020. 942 s.
Senchuk AYA, Dranka IA, Chermak VI. Suchasni pidkhody do mahniyevoyi profilaktyky preeklampsiyi. V: Mater vseukr nauk.-prakt. Konf. Aktual`ni pytannya akusherstva, hinekolohiyi ta reproduktyvnoyi medytsyny; 2017 Lyst 01; Zaporizhzhya. Zaporizhzhya; 2017, p. 91-2.
Senchuk AYA, Chermak VI, Dranka IA. Defitsyt mahniyu pid chas vahitnosti: diahnostyka i profilaktyka uskladnen. Science and life: proceedings of articles the international sci-etific conference Czech Republic, Karlovy Vary; 2017 Dec 22; Kyiv- Czech Republic. Kyiv- Czech Republic: Sklenený Mustek; 2017, p. 228-34.
Zadorozhnaya TD, Brusilovskiy AI, Davidenko OA. Morfometricheskiye i gistologicheskiye issledovaniya platsenty: metod rek. Kiyev; 1985. 22 s.
Chermak VІ, Chermak II,. Ikeotuonye CO, Senchuk AYa. Features of the morphological structure of the placenta in pregnant women with preeclampsia. Biomed Update. 2021;(2):10-5. doi: 10.52739/bio-up.2.2021.10-15.