Оцінка ефективності корекції дисбіозу піхви з використанням вагінального пребіотичного комплексу у жінок із чинниками ризику спонтанних передчасних пологів

Основний зміст сторінки статті

В.І. Пирогова
О.В. Лаба

Анотація

Дисбіотичні зміни у мікробній екосистемі нижніх статевих шляхів є факторами ризику спонтанних абортів, спонтанних передчасних пологів, внутрішньоамніотичної інфекції, післяпологового ендометриту та несприятливих перинатальних наслідків. Однак погляди на доцільність антимікробної терапії у жінок з бактеріальним вагінозом та передчасними пологами в анамнезі суперечливі, а дискусії та пошуки ефективного методу лікування продовжуються.
Лікування дисбіозів мікробіоти піхви потребує комплексного підходу, спрямованого не тільки на усунення патогенів, але й на відновлення нормального стану вагінального біо­топу.
Мета дослідження: оцінювання ефективності корекції дисбіотичних порушень мікробіоти піхви у жінок із чинниками ризику передчасних пологів у разі застосування пребіотичної топічної терапії.
Матеріали та методи. У досліджувану когорту включено 105 жінок з чинниками ризику передчасних пологів. До І групи увійшли 38 жінок на етапі планування вагітності, до ІІ групи – 39 вагітних, до ІІІ групи – 28 вагітних з моменту звернення до жіночої консультації для спостереження за перебігом вагітності. До контрольної групи включено 20 умовно здорових вагітних в аналогічні терміні гестації.
Пацієнтки І та ІІ груп за виявлення бактеріального вагінозу (БВ), вульвовагінального кандидозу або аеробного вагініту отримували етіотропну топічну терапію відповідно до рекомендацій Центру контролю за захворюваністю та профілактикою та Міжнародної спілки з боротьби з інфекціями, що передаються статевим шляхом.
У разі діагностування БВ призначали кліндаміцин крем (2 %) один раз на добу протягом 7 днів; аеробного вагініту – вагінальні таблетки, що містять деквалінію хлорид 10 мг, протягом 6 днів; кандидозного вагініту – фентиконазол 600 мг в одній вагінальній капсулі одноразово з наступним топічним застосуванням пребіотичного комплексу, який містить олігосахарид, гіалуронат натрію, ксиліт, вітаміни, лактозу, протягом 10 днів. Для підтримання балансу рН і нормоценозу піхви у подальшому призначали одну вагінальну капсулу пребіотичного комплексу на тиждень до 22-го тижня гестації. Вагітні ІІІ групи за наявності аналогічних показань отримували тільки класичну протимікробну терапію антибіотиками та/або протигрибковими препаратами.
Оцінювання стану мікробіоти піхви проводили під час включення до дослідження та у 17–19 тиж гестації з визначенням pH вмісту піхви та використанням молекулярно-біологічних, бактеріоскопічних методів.
Результати. Ефективність терапії БВ та змішаного вагініту у всіх групах була високою, частота виявлення БВ після лікування зменшилась з 28,9 % до 2,6 % у І групі і з 32,1 % до 3,6 % – у ІІІ групі.
У І і ІІ групах, які отримували комплексне лікування з включенням пребіотичного комплексу, достовірно зросла частка пацієнток із нормоценозом піхви (з 39,5 % до 89,5 % у І групі; з 35,9 % до 89,7 % у ІІ групі), вдвічі зменшилась частка проміжного стану мікробіоти піхви (з 13,2 % до 7,9 % у І групі та з 15,4 % до 7,7 % у ІІ групі). У пацієнток ІІІ групи частота нормоценозу зросла незначно (з 32,1 % до 39,3 %), однак значуще збільшилась частка вагітних із проміжним станом мікробіоти піхви (з 14,3 % до 46,4 %), що є загрозливим щодо рецидивів дисбіотичних процесів.
Висновки. Топічне застосування пребіотичного комплексу, який містить олігосахарид, гіалуронат натрію, ксиліт, вітаміни та лактозу, є ефективним в управлінні симптоматикою та патогенним навантаженням при неускладненій вагінальній інфекції, що проявляється зниженням поширеності проміжних станів мікробіоти, сталим зростанням нормоценозу.
Комплексна терапія антибіотиками/протигрибковими засобами з використанням вагінального пребіотичного комплексу забезпечує ефективне відновлення вагінальної флори до стану нормоценозу порівняно з лікуванням тільки антибіотиками/протигрибковими засобами.

Блок інформації про статтю

Як цитувати
Пирогова, В., & Лаба, О. (2022). Оцінка ефективності корекції дисбіозу піхви з використанням вагінального пребіотичного комплексу у жінок із чинниками ризику спонтанних передчасних пологів . Репродуктивне здоров’я жінки, (6), 44–49. https://doi.org/10.30841/2708-8731.6.2022.267684
Номер
Розділ
АКУШЕРСТВО
Біографії авторів

В.І. Пирогова, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів

Доктор медичних наук, проф., завідувачка, кафедра акушерства, гінекології та перинатології

О.В. Лаба, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів

Асистент, кафедра акушерства, гінекології та перинатології

Посилання

Dyak KV, Yuzko OM. Prychynni faktory peredchasnykh polohiv (novyy pohlyad na problemu). Neonatol, Khirurhiya Perynatal Med. 2017;1(23):62-8.

Kravchenko OV. Suchasni pidkhody do korektsiyi mikrobiozu pikhvy na etapi prekontseptsiynoyi pidhotovky. Reprod Endokrynol. 2017;6:26-8.

Konkov DH. Osoblyvosti klinichnoho zastosuvannya probiotykiv v akusherskiy praktytsi. Zdorove Zhenshchyny. 2020;3:42-7. doi: 10.15574/HW.2020.149.42.

Laba OV, Pyrohova VI, Okhabska II. Doslidzhennya stanu mikrobioty pikhvy u zhinok iz ryzykom i zahrozoyu peredchasnykh polohiv. Reprod Zdorovya Zhinky. 2022;5(60):39-44. doi: 10.30841/2708-8731.5.2022.265477

Nitsovych IR, Semenyak AV. Osoblyvosti perebihu ta likuvannya bakterialnoho vahinozu u vahitnykh. Neonatol, Khirurhiya Perynatal Med. 2016;6(3):61-4. doi: 10.24061/2413-4260.VI.3.21.2016.10.

Nochvina OA. Rol mikrobiotsenozu pikhvy v henezi nevynoshuvannya vahitnosti. Reprod Endokrynol. 2019;45(1):22-7. 10.18370/2309-4117.2019.45.22-28

Yankovskyy DS, Shyrokobokov VP, Antypkyn YUH, et al. Mykrobyom y zdorove zhenshchyny (obzor lyteratury). Reprod Endokrynol. 2015;4 (24):13-26.

Alinezhad S, Bakhshandehnosrat S, Baniaghil AS, Livani S, Bazouri M, et al. The Role of Genital Mycoplasmas in Preterm Labor. J Reprod Infertil. 2022;23(2):114-9. doi: 10.18502/jri.v23i2.8996.

Amir M, Brown JA, Rager SL, Sanidad KZ, Ananthanarayanan A, Zeng MY. Maternal Microbiome and Infections in Pregnancy. Microorganisms. 2020;8(12):1996. doi: 10.3390/microorganisms8121996.

Arora CP, Kacerovsky M, Zinner B, Ertl T, Ceausu I, Rusnak I, Shurpyak S, Sandhu M. Hobel CJ, Dumesic DA, Vari SG. Disparities and relative risk ratio of preterm birth in six Central and Eastern European centers. Croat Med J. 2015;56(2):119127. doi: 10.3325/cmj.2015.56.119.

Barisic T, Mandic V, Tomic V, Zovko A, Novakovic G. Antibiotic prophylaxis for premature rupture of membranes and perinatal outcome. J Matern Fetal Neonatal Med. 2017;30(5):580-4. doi: 10.1080/14767058.2016.1178228.

Benoist G. Prediction of preterm delivery in symptomatic women (preterm labor). J Gynecologie, Obstet Biol Reprod. 2016;45(10):1346-63. doi: 10.1016/j.jgyn.2016.09.025

Brown RG, Marchesi JR, Lee YS, Smith A, Lehne B, Kindinger LM, et al. Vaginal dysbiosis increases risk of preterm fetal membrane rupture, neonatal sepsis and is exacerbated by erythromycin. BMC Med. 2018;16(1):9. doi: 10.1186/s12916-017-0999-x.

Di Fabrizio L, Giardina I, Cetin I, Di Tommaso M, Ciavattini A, Locci M, et al. New methods for preterm birth prediction: the PAMG-1 test. Minerva Ginecol. 2018;70(5):635-40. doi: 10.23736/S0026-4784.18.04243-0.

Di Renzo GC, Cabero RL, Facchinetti F, Helmer H, Hubinont C, et al. Preterm Labor and Birth Management: Recommendations from the European Association of Perinatal Medicine. J Maternal-Fetal Neonatal Med. 2017;30(17):2011-30. doi: 10.1080/14767058.2017.1323860.

Fettweis J, Serrano MG, Brooks JP, Edwards DJ, Girerd PH, Parikh HI, et al. The vaginal microbiome and preterm birth. Natur Med. 2019;25:1012-21. doi: 10.1038/s41591-019-0450-2.

Gänzle MG, Follador R. Metabolism of oligosaccharides and starch in lactobacilli: a review. Front Microbiol. 2012;3(340):1-15. doi: 10.3389/fmicb.2012.00340.

Gilman-Sachs A, Dambaeva S, Salazar Garcia MD, Hussein Y, Kwak-Kim J, Beaman K. Inflammation induced preterm labor and birth. J Reprod Immunol. 2018;129:53-8. doi: 10.1016/j.jri.2018.06.029.

Kaambo E, Africa CWJ. The Threat of Aerobic Vaginitis to Pregnancy and Neonatal Morbidity. African J Reprod Health. 2017;32(2):109-18.

Keelan JA, Payne MS. Vaginal microbiota during pregnancy: Pathways of risk of preterm delivery in the absence of intrauterine infection? Proc Natl Acad Sci USA. 2015;112(47):6414. doi: 10.1073/pnas.1517346112.

Payne MS, Newnham JP, Doherty DA, Furfaro LL, Pendal NL, Loh DE, Keelan JA. A specific bacterial DNA signature in the vagina of Australian women in midpregnancy predicts high risk of spontaneous preterm birth (the Predict1000 study). Am J Obstet Gynecol. 2021;224(2):206.e1-206.e23. doi: 10.1016/j.ajog.2020.08.034.

Qi W, Li H, Wang C, Li H, Zhang B, Dong M, et al. Recent Advances in Presentation, Diagnosis and Treatment for Mixed Vaginitis. Front Cell Infect Microbiol. 2021;11:759795. doi: 10.3389/fcimb.2021.759795.

Redelinghuys MJ, Ehlers MM, Dreyer AW, Kock MM. Normal flora and bacterial vaginosis in pregnancy: an overview. Crit Rev Microbiol. 2016;42(3):352-63. doi: 10.3109/1040841X.2014.954522.

Romero R, Hassan SS, Gajer P, Tarca AL, Fadrosh DW, Biedaet J, et al. The vaginal microbiota of pregnant women who subsequently have spontaneous preterm labor and delivery and those with a normal delivery at term. Microbiome. 2014;2:18. doi: 10.1186/2049-2618-2-18.

Sherrard J, Wilson J, Donders G, Mendling W, Jensen JS. European (IUSTI/WHO) International Union against sexually transmitted infections (IUSTI), World Health Organization (WHO) guideline on the management of vaginal discharge. Intern J STD & AIDS. 2018;29(13):1258-72. doi: 10.1177/0956462418785451

Shimaoka M, Yo Y, Doh K, Kotani Y, Suzuki A, Tsuji I, et al. Association between preterm delivery and bacterial vaginosis with or without treatment. Sci Rep. 2019;9(1):509. doi: 10.1038/s41598-018-36964-2.

Workowski K, Bachmann LH, Chan PA, Johnston CM, Muzny CA, Park I, et al. Sexually transmitted infections treatment guidelines, 2021. MMWR. Recom Reports. 2021:70(4);1-187.