Клініко-психологічне обґрунтування принципів прогнозування загрози передчасних пологів
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: оцінювання діагностичної значущості анамнестичних і клініко-психологічних факторів та розроблення критеріїв прогнозування загрози передчасних пологів (ЗПП).
Матеріали та методи. Було проведено аналіз даних вагітних, які пройшли тестування у II та на початку III триместра (скринінг – I етап дослідження). Вагітні умовно були розподілені на дві групи. В основну групу увійшли 30 жінок, у яких подальший перебіг гестації ускладнився клінікою ЗПП. До групи порівняння включені 222 жінки без клінічних проявів ЗПП у період поточної вагітності.
На IІ етапі дослідження була проведена систематизація існуючих анамнестичних і клініко-психологічних чинників серед контингенту обстежених жінок. На IІI етапі виконано компаративний аналіз частоти виникнення ознак, виділених на І етапі, у вагітних у групах з розрахунком діагностичних коефіцієнтів (ДК) мір інформативності (МІ) за формулами.
Проведено формування діагностичних (прогностичних) таблиць для кожного фактора, на підставі співвідношення частот були розраховані ДК та МІ. Згідно з методологією розрахунку достовірності діагностичного рішення для досягнення рівня ймовірності 95 % (p=0,05), порогова ∑ДК є константою = ±13, для досягнення ймовірності 99% = ±20, для досягнення ймовірності 99,9% = ±30. За наявності фактора у бланку шкали, яка не входить до спектра виключених, ставлять відмітку у стовпці «так» відповідного ряду. За відсутності такого відмітку ставлять у графі «ні» відповідного ряду.
Щодо заповнення кожного ряду, проводять підрахунок суми ДК шляхом складання зазначених ДК, у разі досягнення значення ∑ДК роблять попередній діагностичний висновок про ймовірність ЗПП (при ∑ДК = -13), що має рівень достовірності 95% (p=0,05). У разі досягнення значення ∑ДК = -20, роблять остаточний діагностичний висновок про ймовірність ЗПП 99 % (p=0,01). Якщо межа діапазону -13 < ∑ДК < +13 – висновок не можна вважати достовірним, тому що при цьому його p>0,05.
Результати. На підставі значень ДК та МІ Кульбака (валідних ознак) розроблена клінічна шкала, що дозволяє прогнозувати ЗПП з рівнем достовірності 95 % (p=0,05) або 99 % (p=0,01). Серед інформативних ознак (факторів) прогнозування ЗПП встановлені: мимовільний аборт в анамнезі, висока особистісна та ситуативна тривожність (45 балів і вище), IV і більше вагітностей та артифіціальний аборт в анамнезі, а також рівень нейротизму (16 балів і вище).
Висновки. Установлено, що анамнестичні та клініко-психологічні фактори, а саме – мимовільний аборт в анамнезі, артифіціальний аборт в анамнезі, IV та більше вагітностей, високі рівні особистісної та ситуативної тривожності і нейротизму, є важливими та ефективними критеріями для прогнозування загрози передчасних пологів.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Astakhov VM, Batsyleva IV, Puz IV. Psychodiagnostic methods individual psychological characteristics of women in obstetric and gynecological clinic. Donetsk: Nord-Press; 2010. 199 p.
Brunton PJ. Effects of maternal exposure to social stress during pregnancy: consequences for mother and offspring. Reprod. 2013;146(5):75-89. doi: 10.1530/REP-13-0258.
Campos-Berga L, Moreno-Giménez A, Vento M, Diago V, Hervás D, Sáenz P, et al. Cumulative life stressors and stress response to threatened preterm labour as birth date predictors. Arch Gynecol Obstet. 2022;305(6):1421-9. doi: 10.1007/s00404-021-06251-z.
Dyak KV, Ysko AM. Causative factors of premature birth (a new look at the problem). Neonatol Surg Perinatal Med. 2017;1(23):62-8.
Goncharova NO. Parents of premature children psychological support. Psychol Personality. 2021;1(19):45-56.
Hychka NM. Features of pregnancy, delivery, the condition of the fetus and newborn in women with miscarriage in history (Retrospective analysis). Health Woman. 2019;139(3):44-8.
Lilliecreutz C, Larén J, Sydsjö G, Josefsson A. Effect of maternal stress during pregnancy on the risk for preterm birth. BMC Pregnancy Childbirth. 2016;15(16):5. doi: 10.1186/s12884-015-0775-x.
Maidannyk I, Ropotan A. Rating of perinatal risk of premature labor. Scientific digest of association of obstetrics and gynecologists of Ukraine. 2015;36(2):218-21.
McDonald SW, Kingston D, Bayrampour H, Dolan SM, Tough SC. Cumulative psychosocial stress, coping resources, and preterm birth. Arch Womens Ment Health. 2014;17(6):559-68. doi: 10.1007/s00737-014-0436-5.
Medved VI. Extragenital pathology of pregnant women. About the main thing: a lecture for doctors. Kyiv: Hydromax; 2010. 52 p.
Mina TH, Reynolds RM. Mechanisms linking in utero stress to altered offspring behaviour. Curr Top Behav Neurosci. 2014;18:93-122. doi: 10.1007/7854_2014_291.
Mosendz OV. Causes and clinical picture of very early preterm birth. Reproductive Health Woman. 2021;6(51):44-9.
Mosendz OV. Clinical and anamnestical aspects of very early preterm birth. Perinatol Reproductol: from research to practice. 2021;3:35-42.
Mukharovska IR, Markova МV. Medical-psychological passport as an algorithm for assessing psychological status of patients in the practice of obstetrics and gynecology. Medical Psychol. 2020;(1-2):3-13.
Pavlyshyn HA, Sarapuk IM, Saturska UV, Skubenko NV, Zaitseva TYu. Maternal stress assessment in the neonatal intensive care unit. Neonatol, Surg Perinatal Med. 2022;43(1):14-20.
Pecheriaha SV, Yasnikovska SM, Yaroschuk MYu. Risk factors for the threat of premature birth. In: The ХIХ International Scientific and Practical Conference Modern problems in science; 17-20 May 2022; Vancouver. Vancouver; 2022, p. 373-5.
Potapov VO, Chugunov VV, Siusiuka VG, Guba NO, Kotlova YuV. Study of the psychological state of pregnant women taking into account the psychosomatic component: a study guide. Dnipro; Zaporizhzhia: Karat; 2017. 126 p.
Reynolds RM, Labad J, Buss C, Ghaemmaghami P, Räikkönen K. Transmitting biological effects of stress in utero: implications for mother and offspring. Psychoneuroendocrinol. 2013;38(9):1843-9. doi: 10.1016/j.psyneuen.2013.05.018.
Shevchenko AA, Krut YuYa. Psychoemotional aspects of pregnant women with a threatenedpreterm birth. Health Woman. 2018;10(136):51-5.
Shevchenko A, Syusyuka V, Krut Y, Kyryliuk A, Deynichenko O, Onopchenko S. Preterm labor in modern obstetrics. Sci Eur (Praha, Czech Republic). 2022;91(1):45-51.
Syusyuka V, Shevchenko A, Kyryliuk A, Sergiyenko M, Kolokot N. Violation of the psycho-emotional state during pregnancy as a factor influencing obstetric and perinatal complications. Trends and prospects of scientific thought in medicine: collective monograph. Іnter Sci Group. Boston: Primedia eLaunch; 2022, р. 383.
Tanpradit K, Kaewkiattikun K. The Effect of Perceived Stress During Pregnancy on Preterm Birth. Int J Womens Health. 2020;12:287-93. doi: 10.2147/IJWH.S239138.
Van den Berghab BRH, Van den Heuvelc MI, Lahti M, Braeken M, De Rooij SR, Entringer S, et al. Prenatal developmental origins of behavior and mental health: The influence of maternal stress in pregnancy. Neurosci Biobehav Rev. 2020;117:26-64. doi: 10.1016/j.neubiorev.2017.07.003.
Ventskovskaya IB, Maydannik EF. Features of psychoemotional status of pregnant with threat of preterm delivery. Family Med. 2013;6(50):18-20.
Zhuk SI, Schurevska OD, Viter VP. Psychologicalaspects of miscarriage (literature review). Neonatol, surg perinatal med. 2011;(2):132-6.