Ефективність виявлення лімфовузлів при раку грудної залози

Анотація

Мета дослідження: підвищення якості визначення сторожових лімфовузлів у пацієнток зі злоякісними новоутвореннями грудних залоз.
Матеріали та методи. У період з 2009 до 2016 року на базі Одеської обласної клінічної лікарні було прооперовано 400 пацієнток із раком грудної залози Т1-Т3N0М0 з використанням двох барвників Patent Blue та ICG.
Пацієнтки, яким проведено мастектомію з біопсією сторожових лімфовузлів, частіше мали клінічний діагноз раку грудної залози Т2-Т3N0М0. При цьому винятками були пухлини Т3-Т4 діаметром > 5 см або інвазія у шкіру і стінку грудної клітки, а також пахвові лімфовузли, що пальпуються, 3 і більше уражених лімфовузлів при біопсії сторожового лімфовузла.
У першій групі 100 пацієнткам проводили біопсію сторожових лімфовузлів. Фарбування лімфовузлів виконували з використанням барвника Patenet Blue.
У другій групі зроблено біопсію сторожових лімфовузлів з використанням барвника Patenet Blue і другого флуоресцентного барвника ICG, який вводили внутрішньовенно у руку на боці ураженої грудної залози, за ходом відтоку від руки до грудної залози.
Результати. Загальне п’ятирічне виживання після аксилярної лімфодисекції та біопсії сторожового лімфовузла становило 91 % та 92 % відповідно. Безрецидивне п’ятирічне виживання після аксилярної лімфодисекції становило приблизно 82,2 %, а після виконання біопсії сторожового лімфовузла – 83,9 %. Лише в 1,1 % випадків було виявлено регіонарні рецидиви у сторожові лімфовузли на ураженому боці.
Час спостереження за хворими становив від 60 до 180 міс. Рецидив був зареєстрований у 0,2 % жінок у формі ізольованих метастазів в аксилярних лімфовузлах. Не зареєстровано жодного випадку лімфостазу верхніх кінцівок із боку біопсії.
Висновки. Простота використання флуоресцентних барвників дозволяє впровадити даний метод у повсякденну роботу онкологів-хірургів, перевагами якого є відсутність променевого навантаження та швидкий інтраопераційний пошук лімфовузлів.