Оцінювання функції плацентарного комплексу і профілактика невиношування у вагітних із лейоміомою матки
Бічна панель сторінки статті
Основний зміст сторінки статті
Анотація
Мета дослідження: зниження частоти загрози переривання і невиношування вагітності у жінок з лейоміомою матки шляхом прогнозування та удосконалення лікувальних заходів.
Матеріали та методи. Проведено комплексне обстеження 70 вагітних з лейоміомою матки в терміні 15–16 тиж вагітності (основна група) та 50 вагітних без лейоміоми матки у тому самому терміні (контрольна група) на 4 клінічних базах кафедри акушерства і гінекології №1 Національного університету охорони здоров’я імені П.Л. Шупика протягом 2 років – у 2020–2022 рр. Вагітні основної групи були розподілені на дві підгрупи залежно від типу лейоматозних вузлів: Іа підгрупа – 39 вагітних із субсерозним типом розташування лейоматозних вузлів (тип 5-6 за FIGO) і Іб підгрупа – 31 вагітна з інтрамуральною лейоміомою (тип 3-4 за FIGO). Вагітні основної групи отримували розроблений нами комплекс терапії загрози переривання вагітності (мікронізований прогестерон, препарати магнію, вітаміну В6, ацетилсаліцилова кислота); контрольної групи – загальноприйняту терапію (ліжковий режим, утримання від статевого життя, препарати мікронізованого прогестерону, транексамова кислота).
У плазмі крові всіх обстежених визначали рівні естрадіолу, прогестерону, хоріонічного гонадотропіну (ХГТ) у 15–16 тиж та 24 тиж вагітності.
Результати. У ІІ триместрі концентрація естрадіолу у крові у вагітних з інтрамуральною лейоміомою матки, особливо у випадку множинної форми, була достовірно вище, ніж у жінок контрольної групи (р<0,05). Водночас у вагітних з інтрамуральною локалізацією вузла(-ів) середня концентрація естрадіолу перевищувала аналогічний показник у групі із субсерозним типом (р<0,05). Ці зміни свідчили про напруження гормонопродукувальної функції плаценти і розглядалися як одна з ознак початкової стадії плацентарної дисфункції.
При збільшенні рівня естрадіолу відзначено достовірне зменшення рівнів прогестерону. Прогестеронова недостатність достовірно частіше спостерігалася у підгрупі вагітних із множинною інтрамуральною лейоміомою матки та вузлами, що контактують із порожниною матки, особливо у місці прикріплення плаценти (тип 3) – 165,24±14,71 нмоль/л порівняно з групою контролю – 219,96±16,63 нмоль/л і з вагітними із субсерозним вузлом(-ами) – 210,61±18,57 нмоль/л (р<0,01). Це підтверджує наявність загрози переривання вагітності та свідчить про розвиток плацентарної недостатності.
Концентрація ХГТ у жінок з лейоміомою матки була достовірно нижчою, ніж у жінок без лейоміоми матки, у ІІ триместрі вагітності і особливо низькою за наявності множинної лейоміоми матки. У жінок основної групи на фоні лікування відзначено нормалізацію концентрацій прогестерону і ХГТ у плазмі крові (р>0,05), але рівень естрадіолу у групі вагітних із множинною інтрамуральною лейоміомою матки залишався достовірно вищим (р<0,05).
Висновки. Вагітні з лейоміомою матки мають підвищений ризик плацентарної дисфункції з порушенням балансу основних гормонів плаценти: підвищення концентрації естрадіолу та відносне зниження прогестерону і хоріонічного гонадотропіну, зсув естроген-прогестеронової рівноваги у бік відносної гіперестрогенії.
Застосування лікувальних заходів із довготривалою підтримкою препаратами прогестерону, магнію і низькими дозами ацетилсаліцилової кислоти з метою профілактики невиношування вагітності на тлі клінічних проявів загрози переривання вагітності є достатньо ефективним.
Блок інформації про статтю
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Автори зберігають авторське право, а також надають журналу право першого опублікування оригінальних наукових статей на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License, що дозволяє іншим розповсюджувати роботу з визнанням авторства твору та першої публікації в цьому журналі.
Посилання
Baird DD, Dunson DB, Hill MC, Cousins D, Schectman JM. High cumulative incidence of uterine leiomyoma in black and white women: ultrasound evidence. Am J Obstet Gynecol. 2003;188(1):100-7. doi: 10.1067/mob.2003.99.
Sukhikh GT, Adamyan LV, editors. New technologies for diagnosis and treatment of gynecologic diseases. Moscow: MEDI Expo; 2010. 304 p.
Burlev VA. Proliferative angiogenic activity of eutopic and ectopic endometrium in patients with peritoneal endometriosis. Human Reproduction. 2006;(1): 78-87. doi: 10.1007/s10517-005-0391-2.
Aleksenko OO, Medvediev MV. Analysis of reproductive function in women with uterine leiomyoma. Sci Digest Assoc Obstet gynecol Ukr. 2018;1(41):8-14.
Drupp YUG, Petrenko TG, Beniuk SV, Abedin, Sereda KI. Some indicators of cytokines, immunological condition and leukographs in women with uterine leyomyoma. Sci Digest Assoc Obstet gynecol Ukr. 2020;2(46):49-53.
ZhabchenkoI A, Korniets NG, Tertychna-Telyuk SV. Features of hormonal function in pregnant women - displaced persons. Med Perspektivi. 2019;24(2):52-8.
Zyigmunt M, Sapa Y. [Progesterone – a new look at an old drug]. Reprod Endokrinol. 2017;1(33):17-25. doi: 10.18370/2309-4117.2017.33.17-25.
Tatarchuk TF. [Stress and reproductive function of women]. Mezhdunar Endokrinol Zhurn. 2006;3:5.
Herman LV, Kalinovska IV. The evaluation of the normal state of fetoplacental complex of pregnant women with miscarriage. Neonatol, Khirur Perinatal Med. 2015;1(5):56-60.
Viering DHHM, De Baaij JHF, Walsh SB, Kleta R, Bockenhauer D. Genetic causes of hypomagnesemia, a clinical overview. Pediatr Nephrol. (2017;32(7):1123-35. doi: 10.1007/s00467-016-3416-3.
Resolution III of the International Expert Council on Magnesium Deficiency in Obstetrics and Gynecology. Obstet Gynecol. 2015;(12):153.
Makrides M, Crowther CA. Magnesium supplementation in pregnancy. Cochrane Database Syst Rev. 2001;(4):CD000937. doi: 10.1002/14651858.CD000937.
Jahnen-Dechent W, Ketteler M. Magnesium basics. Clin Kidney. 2012;5(1):3-14. doi: 10.1093/ndtplus/sfr163.
Serov VN, Blinov DV, Zimovina UV, Dzhobava EM. Results of a study on the prevalence of magnesium deficiency in pregnant women. Obstet Gynecol. 2014;(6):33-40. doi: 10.4103/1119-3077.116887.
Duley L, Gülmezoglu AM, Chou D. Magnesium sulphate versus lytic cocktail for eclampsia. Cochrane Database Syst Rev. 2010;(9):CD002960. doi: 10.1002/14651858.
Dikke GB. The role of magnesium in physiological pregnancy. Contraversion and proof. Med sovet. 2016;(19):96-102.
Medication Errors in Labor and Delivery: Reducing Maternal and Fetal Harm [Internet]. Pennsylvania Patient Safety Advisory. 2009;6(1):1-6. Available from: http://patientsafety.pa.gov/ADVISORIES/ documents/2009sup101.pdf.
Dadak K. Magnesium deficiency in obstetrics and gynecology. Obstet, Gynecol, Reprod. 2013;7(2):6-14. doi: 10.1159/000272074.
Dikke GB. Myths and facts of the magnesium use in obstetric practice. Obstet, Gynecol, Reprod. 2017;11(3):59-68. doi: 10.17749/2313-7347.2017.11.3.059-068.
Marushko YV, Gishchak TV. Rationale for the use of magnesium supplements in pediatric practice (literature review). Modern pediatr. 2016;6(78):27-32. doi: 10.15574/SP.2016.78.27.
Qidwai GI, Caughey AB, Jacoby AF. Obstetric outcomes in women with sonographically identified uterine leiomyomaa. Obstet Gynecol. 2006;107(2 Pt 1):376-82. doi: 10.1097/01.AOG.0000196806.25897.7c.
Exacoustòs C, Rosati P. Ultrasound diagnosis of uterine myomas and complications in pregnancy. Obstet Gynecol.1993;82(1):97-101.
Stout MJ, Odibo AO, Graseck AS, Macones GA, Crane JP, Cahill AG. Leio- myomas at routine second-trimester ultrasound examination and adverse obstetric outcomes. Obstet Gynecol. 2010;116(5):1056-63. doi: 10.1097/AOG.0b013e3181f7496d.
Golyanovskiy OV, Supruniuk KV, Frolov SV. Uterine leiomyoma in women of reproductive age: pregnancy and childbirth management (Literature review). Reprod Health Woman. 2021;3(48):48-56.
Golyanovskiy O, Supruniuk K, Yakuba V, Frolov S. Features of pregnancy, childbirth and postpartum in women with uterine leiomyoma. Perinatol Reprod: from research to practice. 2022;2(1):5-17. doi: 10.52705/2788-6190-2022-01-1.